Події

День молоді в Україні традиційно відзначається в останню неділю червня, в цьому році він співпав з Днем Конституції України - 28 червня. В незалежній Україні це свято відзначають з 1994 року. Молоддю в нашій державі прийнято вважати людей віком від 18 до 35 років.

У Полтавському краєзнавчого музеї імені Василя Кричевського особливу увагу завжди приділяють роботі з молоддю. Впродовж року у стінах музею відбувались різноманітні заходи, в яких приймали участь молоді співробітники нашого музею та молодь з різних куточків Полтавщини та України. Давайте згадаємо найцікавіші з них:

20 06 28 den molodi01

28 червня 1996 року на п’ятій сесії Верховної Ради України було прийнято Конституцію України.
Ця подія майже збіглася з п’ятиріччям незалежності нашої держави та ознаменувала собою завершення важливого етапу розвитку українського суспільства, у становленні національної системи права, у створенні правових основ дійсно суверенної і незалежної України.

20 06 28 konstyt02

Напередодні Дня Конституції, 27 червня 2020 р. Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського відвідали учасники проекту «Голос жінки має силу – 2020», серед яких були громадські активісти та внутрішньо переміщені жінки з зони проведення ООС (окремих територій Донецької та Луганської областей України). Проект «Голос жінки має силу – 2020» реалізується Фундацією прав людини за підтримки Інституту міжнародних культурних зв’язків ІФА та Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччини. У 2020 р. громадська організація була відібрана регіональним координатором впровадження Програми з відновлення миру і діалогу для внутрішньо переміщених жінок у співпраці з Полтавською обласною радою.

20 06 27 golos jinky01

27 червня 2020 р. У Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського до Дня Конституції України запрацювала експрес-виставка: "Становлення Української Конституції (від Конституції Пилипа Орлика до початку ХХІ століття)". Усіх полтавців та гостей міста запрошуємо відвідати музей та ознайомитися із його експозицією.

20 06 27 konst01

До 80-річчя з дня народження Семенова Владлена Трохимовича (27.06.1940, м. Полтава – 20.07.2018, м. Харків) – фахівця у галузі архітектури, стратегії розвитку великих міст, заслужений архітектор Української РСР (1990), лауреат Державної премії України в галузі архітектури (1999), академік Української академії архітектури (1992), головний архітектор м. Харків (1982 – 1994), член експертної ради Міжнародної Асамблеї столиць та найзначніших міст (1998), голова Харківської обласної організації Спілки архітекторів України (1975 – 1985), голова академічної Ради Північно-Східного філіалу Української академії архітектури, заслужений професор (2004) та завідувач кафедри міського будівництва Харківського національного університету міського господарства імені О.М.Бекетова.

20 06 27 semenov

27 червня переважна більшість європейських держав, де вилов риби є важливим промислом, відзначають Міжнародний день рибальства, або просто «День рибалки»! Він був встановлений за рішенням Міжнародної конференції з розвитку та регулювання риболовлі, яка в липні 1984 р. проходила у Римі (Італія), і став відзначатися на такому рівні з 1985 р. В Асоціації рибалок України є гасло «Зловив – Відпусти! Адже в річці риба Друг! Риба їжа – в магазині!». Звісно ж, приватне рибальство залишається не тільки однією з найулюбленіших розваг, але й способом добути рибу для їжі. Риболовля є популярним видом спорту. Вилов риби у водоймах здійснюється згідно чинного законодавства, дозволеними способами і у відповідні терміни протягом року. Найчастіше об’єктом вилову рибалок у водоймах Полтавщини стають наступні види риб. Карась сріблястий (Carassius auratus). Часто трапляється в ставках і проточних водоймах. Дуже витривалий. Усеїдний Нерест у карася груповий, доволі шумний, відбувається у травні-липні. Звичайно маса не перевищує 1 кг.

27 червня переважна більшість європейських держав, де вилов риби є важливим промислом, відзначають Міжнародний день рибальства, або просто «День рибалки»! Він був встановлений за рішенням Міжнародної конференції з розвитку та регулювання риболовлі, яка в липні 1984 р. проходила у Римі (Італія), і став відзначатися на такому рівні з 1985 р. В Асоціації рибалок України є гасло «Зловив – Відпусти! Адже в річці риба Друг! Риба їжа – в магазині!». Звісно ж, приватне рибальство залишається не тільки однією з найулюбленіших розваг, але й способом добути рибу для їжі. Риболовля є популярним видом спорту. Вилов риби у водоймах здійснюється згідно чинного законодавства, дозволеними способами і у відповідні терміни протягом року. Найчастіше об’єктом вилову рибалок у водоймах Полтавщини стають наступні види риб. Карась сріблястий (Carassius auratus). Часто трапляється в ставках і проточних водоймах. Дуже витривалий. Усеїдний Нерест у карася груповий, доволі шумний, відбувається у травні-липні. Звичайно маса не перевищує 1 кг. Характеризується значною біологічною пластичністю. Європейські сріблясті карасі представлені двома формами, яким останнім часом надають статус видів. Одностатевий карась сріблястий (Carassius gibelio) заселив водойми Східної Європи ще в ХІХ столітті. Самці в таких популяціях трапляються спорадично, одиничними екземплярами. Популяція виду представлена переважно самками. Двостатевий амфідиплоїдний карась сріблястий (Carassius auratus), що має однакове співвідношення самців і самок у популяціях, був масово вселений у водойми України в 1960-ті рр. і нині став поширеним промисловим видом. Лин озерний (Tinca tinca). Колись досить звичайний, нині не чисельний мешканець заплавних озер, ставків і річок, зарослих водяною рослинністю. Маса до 3 кг. Придонна, малорухлива, поодинока риба, на зиму заривається в мул і впадає в сплячку. Живиться дрібними безхребетними тваринами, рідше водоростями. Короп звичайний (Cyprinus carpio) поширена прісноводна промислова риба, один з основних об’єктів тепловодної аквакультури. Довжина тіла коропа — до 1 м, жива маса може сягати понад 20 кг. Тіло товсте, спина широка. Є різновиди лише частково вкриті лускою (дзеркальний короп), або зовсім без луски. Нерест у травні за температури води +17 C. Всеїдні. В Україні виведено дві породи: український лускатий і український рамчатий коропи. Товстолобик амурський (Hypophthalmichthys molitrix). Батьківщина цих риб – Далекий Схід. Цінний промисловий вид, розводиться в наших водоймах з 1960-х рр., але розмножується тільки в штучних умовах. Досягає розмірів до 1 м, маса до 8 кг. Живиться рослинним планктоном (діатомовими і зеленими водоростями). Окунь річковий (Perca fluviatilis). Трапляється в річках, озерах, багатьох ставках. Нереститься навесні, незабаром після скресання криги. Хижак. Живиться, не припиняючи активності, протягом усього року. Масовий об’єкт вилову. Щука звичайна (Esox Lucius). Найвідоміша хижа риба. Досягає довжини 1,5 м, маси близько 24 кг і більше. Озерно-річковий вид, мешканець заростей прибережної водної рослинності. Культивується в ставках рибних господарств. Нереститься рано навесні, зразу після танення льоду. Живиться дрібною рибою, жабами, водяними норицями тощо. Сом звичайний (Silurus glanis). Найбільша риба наших водойм. Живе в руслах великих річок (у глибоких ямах, серед корчів) але трапляється досить рідко. Хижак, основною їжею якого є риба, молюски, жаби, водяні щурі тощо. Найчастіше виловлюються соми масою 3-5 кг. Відомо, що в 1925 р. у р. Псел у межах м. Суми виловлювали сомів масою близько 19 кг. Чисельність виду дуже скоротилася. Розводять у ставках-господарствах.

Риболовля – це прекрасний вид активного відпочинку, це – турботливе спілкування з природою, звісно ж – трофеї! Для кожного вони різні, але жадані і довгоочікувані. Пропонуємо переглянути відеоролик, у якому представлені рибальські трофеї наших полтавських рибалок – людей різних за професіями, за матеріальними статками, за характерами. Об’єднує їх лише нестримний потяг до улюбленого заняття, за будь-якої погоди, у будь-який сезон.

Підготовлено науковим співробітником Л.В. Чеботарьовою.

Сьогодні, 26 червня, свій день народження відзначає заступник директора з наукової роботи Полтавського краєзнавчого музею  імені Василя Кричевського, історик, бібліограф, музейник, заслужений працівник культури України Володимир Олександрович Мокляк.

Від імені всього колективу співробітників Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського щиро вітаємо Вас, вельмишановний Володимире Олександровичу, з Вашим святом. Не одне десятиліття віддано Вами служінню вітчизняному краєзнавству. Це – особливе, сердечне покликання. Адже щодня як історик, архівіст, краєзнавець, занурюєтеся Ви у глибочінь часу й ніби проживаєте зі своїм народом заново радісні та гіркі хвилини. Подекуди це потребує мужності, високого громадського почуття. Але ж без Ваших розвідок неможливо відновити зв'язок поколінь, створити живий, ваблячий образ Полтавського краю, запропонувати землякам науково вивірений погляд на майбутнє.

Зичимо Вам, шановний імениннику, нових звершень у царині краєзнавства. Бо ж знаємо: воно для Вас не лише професія, а й позиція і доля.

Доброго Вам здоров’я, вельмишановний Володимире Олександровичу, й усіляких гараздів!

20 06 26 moklyak book

 

Дендрологічна колекція парку Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського славиться не лише багатством видів, а й меморіальними деревами. На початку березня 1964р. ліворуч від входу до відділу фондів реставратором музею Бібіковим Олександром Антоновичем (засновником парку) був посаджений дуб з нагоди 150-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка. Саджанець був узятий із колишнього саду Гуссона (зараз – парк аграрно-економічного коледжу ПДАА, де, до речі, зростає і перший живий пам’ятник Кобзарю – дуб Шевченка). Майже за 60 років це дерево, висаджене під стінами музею, піднялося і зараз перевищує «зростом» його будівлю. Навесні 2014 р. на честь 200-річчя від дня народження Кобзаря полтавець, кандидат технічних наук Адам Васильович Гожий подарував нашому музею саджанець реліктової рослини гінкго дволопатевого. Науковець вже багато років поспіль вивчає цей вид і розробив свій спосіб його розмноження. Дерево росте повільно, тому зараз висота саджанця близько метра.

20 06 26 shevchenko01

Серйозні зміни в устрої Православної церкви на українських землях відбулися у другій половині ХVІІІ століття за часів Катерини ІІ. Скасування Гетьманщини та залишків українського самоврядування у 1764 році призвело й до остаточної нівеляції церковного устрою.

У1786 році почалася секуляризація церковних земель в Україні. Вона стала формою перерозподілу власності на користь держави і поставила духовенство в цілковиту економічну залежність від державного утримання. Все це стало підсумковим актом перетворення Православної церкви в Україні на складову частину централізованого самодержавного устрою.

 

20 06 26 pastyri

Це було в далекому вже 1993 році, коли я проходив строкову військову службу на Чорноморському флоті.

Із 7-го учбового загону, де отримав корабельну професію машиніст-трюмний, мене командирували в штаб 30-ї дивізії, приміщення якої   знаходилось зовсім недалеко від пристані. Там стояло близько десятка протичовнових і сторожових кораблів («Красний Крим», «Красний Кавказ», «Керч» «Разітельний», «Питлівий», «Ладний»), серед яких черговий офіцер запропонував обрати будь-який, для подальшого проходження військової служби. Навіть не знаю чому, я обрав сторожовий корабель «Разітельний». До мене одразу приставили матроса, щоб ознайомив з кораблем. Але мій супроводжуючий часто кудись зникав, залишаючи мене у розпачі: куди йти, що робити на судні, яке мало довжину 136 м з екіпажем 180 чол.

20 06 25 dem moraka