Час роботи: 9.00—17.00, 10.00—17.00 (понеділок), субота, неділя – вихідній
Вартість квитків на відвідування музею: для дітей до 6 років – безкоштовно, для учнів та студентів – 10 грн., для дорослих – 20 грн., екскурсія по відділу – 30 грн., тематична – 75 грн., оглядова по музею – 150 грн. екскурсійна група – 15 чол. Кімната унікальних експонатів: для дітей – 15 грн., для дорослих – 20 грн.
10 серпня свій ювілей святкує добрий друг нашого музею, чарівна жінка, викладач Полтавського коледжу нафти і газу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» ‒ Тетяна Мусіївна Кошельник.
З 1984 року вона викладає в коледжі природничі дисципліни, є педагогом від Бога, має великий авторитет серед викладачів і студентів. Уже більше 30 років Тетяна Мусіївна бере активну участь у музейних заходах, залучає до них студентів коледжу. Завдяки її ентузіазму та ініціативності її учні не лише поглиблюють свої знання з природи краю, а й розширюють свій кругозір з питань історії, краєзнавства та етнографії.
У цей знаменний день, дорога наша Тетяно Мусіївно, прийміть найщиріші вітання з нагоди Вашого ювілею. Нехай доля і далі буде доброю і щедрою до Вас, нехай підносить подарунки, яких Ви заслужили роками старань, наполегливої праці та добрих справ. Щирих Вам друзів, гарних студентів і колег! Сподіваємося, вони і надалі будуть допомагати Вам, продовжувати Ваші славні справи. Бажаємо Вам міцного здоров’я та невичерпного оптимізму, нехай життя буде щедрим на приємні моменти, а в родині панує затишок і добробут!
З глибокою повагою колектив Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського
День будівельника — професійне свято працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України. Цього року він відзначається 9 серпня.
Традиція відзначати своє професійне свято у будівельників зародилася ще 1956-го року, після прийняття Постанови Ради Міністрів СРСР спільно з Центральним Комітетом КПРС від 23 серпня 1955 року і підписання 6-го вересня 1955-го року спеціального Указу Президії Верховної Ради. Свято встановлено в Україні «…на підтримку ініціативи працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України…» згідно з Указом Президента України «Про День будівельника» від 22 липня 1993 року.
Професія будівельника потрібна і відповідальна, бо саме його робота зв’язує сучасне з майбутнім, облаштовує наш життєвий простір, супроводжує весь цивілізаційний процес.
З ранньої весни до самих приморозків у дендропарку Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського квітують різноманітні дерева, чагарники, багаторічні та однорічні квіти. Навіть під час карантину ви мали змогу познайомитись з найбільш цікавими із них. Зараз прийшла черга гібісків – декоративних рослин із родини Мальвових. Назва роду походить від грецького слова hibiscos, що означає схожий на ібіса (гінецей квітки деяких гібісків вигнутий, наче дзьоб згаданого птаха). Майже всі види роду (а їх відомо понад 200) зростають у тропіках і субтропіках. В умовах помірного клімату у відкритому ґрунті можуть рости лише два багаторічних види, що представлені в нашій колекції. Це гібіск Русанова гібридного походження, виведений у 40-50 рр. ХХ ст. ботаніком-селекціонером, професором Федором Миколайовичем Русановим у ботанічному саду Душанбе, та гібіск сирійський, що походить з Індії та Китаю (Фото 001).
8 серпня своє професійне свято відзначають українські військові зв’язківці. День військ зв’язку встановлено згідно з Указом Президента від 1 лютого 2000 р. Саме цього дня, 8 серпня 1920 р., в Києві, на базі колишнього Костянтинівського юнкерського військового училища, почалася підготовка зв’язківців на других Київських військово-інженерних курсах.
Нині війська зв’язку – це спеціальні війська, призначені для забезпечення зв’язку і управління військами Збройних Сил, їх технічна основа, а воїни-зв’язківці входять до складу всіх родів військ. Наразі спеціальність військового зв’язківця одна з найбільш затребуваних в зоні військових дій на сході України.
Курсанти Полтавського військового коледжу сержантського складу Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут є частими відвідувачами заходів та експозиції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.
Колектив музею щиро вітає усіх військових зв’язківців та сподівається на плідну співпрацю.
7 серпня 2020 року на подвір’ї Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського відбулися урочистості з нагоди вручення премії Полтавської обласної ради імені Олени Байрак. Захід проводиться в день народження Олени Миколаївни Байрак – відомого в Україні вченого-ботаніка, доктора біологічних наук, професора, природоохоронця. Нагороджуються кращі з кращих педагоги, вчені, працівники природоохоронних закладів Полтавщини, які присвятили своє життя вивченню та захисту рідної природи.
Учасників церемонії та лауреатів премії привітали: заступник голови Полтавської обласної ради Анатолій Ханко, заступник голови Полтавської обласної державної адміністрації Катерина Рижеченко, т.в.о. директора Департаменту культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації Ірина Удовиченко, заступник директора Полтавського краєзнавчого музею з наукової роботи Володимир Мокляк, член журі премії, доцент Полтавської державної аграрної академії, голова Полтавського відділення Українського ботанічного товариства Віктор Самородов, друзі та колеги Олени Миколаївни.
У цьому році виповнюється 75 років, коли 6 серпня 1945 року американський бомбардувальник скинув на японське місто Хіросіму атомну бомбу «Little Boy» («Малюк») еквівалентом від 13 до 18 кілотонн тротилу. Через три дні, 9 серпня, атомну бомбу «Fat Man» («Товстун») еквівалентом 21 кілотонна тротилу скинули на місто Нагасакі.
Причиною ядерного бомбардування визначили ігнорування японським урядом підписаної урядами США, Великобританії та Китаю Потсдамської декларації з вимогою беззаперечної капітуляції Японії. Це могло б попередити масові втрати серед американських військових під час повномасштабного вторгнення.
Полтавець Михайло Миколайович Крат, виходець з української старшини Гадяцького полку, усе життя присвятив військовій справі. У молоді роки він служив у Російській армії, геройськи воював на фронтах Першої світової війни, був особисто відомий царській родині. У 1917 році голос козацької крові покликав його до лав війська Української Народної Республіки (УНР). Під кінець Другої світової війни Михайло Крат нетривалий час служив у складі Українській Національній Армії. У 1945 році Уряд УНР в екзилі присвоїв йому звання генерал-хорунжого Армії УНР.
Михайло Крат народився 6 серпня 1892 року в Гадячі у родині військовослужбовця. Його батько, Микола Огійович Крат, дослужився до звання генерала гвардії. Син продовжив батьків шлях, одержавши військову освіту в Сумському і Петербурзькому кадетських корпусах. У Першу світову війну Михайло воював у складі 93-го піхотного Іркутського полку, зазнавши чотирьох поранень та зрісши по службі за 2 роки від підпоручика до полковника.
