Події у музеї

«Встала весна, чорну землю Сонну розбудила, Уквітчала її рястом, Барвінком укрила. А на полі жайворонок, Соловейко в гаї – Землю, убрану весною, Вранці зустрічають» (Т. Шевченко). 10 березня 2023 року Марія Пісцова, завідувачка етнографічного відділу, провела етнографічний інтерактивний захід «Весна усім красна» для учнів 5-их класів  Наукового ліцею 3 та ліцею "Успіх" 13. Учасники дізнавалися про  втілення образу весни у народному мистецтві, оспівування в усній народній творчості (приказках, піснях), обрядовості Полтавщини. В ігровому блоці діти формували прислів’я за допомогою «літерного калейдоскопу», шукали відмінності у народному розписі «Райські птахи», озвучували візуальні образи з відеозавдання «Веснянка», поринали у світ слуханки «Весна усім бува красна» (вірш Лазаря Барановича). А власноруч створені квіти залишилися усім на згадку. Захід відбувся у рамках музейно-педагогічної програми "Етнографічні студії з Полтавським краєзнавчим".

23 03 10 vesna01

У цей весняний день святкує своє 75-ліття майстер гобелену, член Національної спілки художників України, народний художник України, професор, науковий співробітник Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського та просто чудова людина – Олександр Миколайович Левадний! Його творчість багатогранна і випромінює філософію правди, відома в Україні та за кордоном.
Діяльність художника декоративно-прикладного мистецтва, педагога, науковця – Олександра Левадного полягає у самовідданому ставленні до мистецтва, збереженні національної основи у гобеленах ручної роботи, маштабних за формою та змістом, що випромінюють авторське новаторство.

23 03 10 levedniy

Значне місце в житті та творчості Тараса Григоровича Шевченка займає Полтавщина.
Т.Г.Шевченко бував тут під час трьох подорожей по Україні – 1843 – 1844, 1845 – 1847, 1859 рр. Найдовше він перебував на полтавській землі в 1843 і 1845 роках. Т.Г.Шевченко провів на території Полтавської губернії близько півтора року (1843 – 1846, 1859). Навіть, знаходячись далеко від України, він не переривав зв’язок з Полтавщиною,  листувався з полтавцями, писав про наш край у творах. Так, у повісті «Близнецы», Полтава згадується близько 30 разів.
Навесні 1843 року, Є.П.Гребінка вперше привіз Т.Г.Шевченка на Полтавщину, в Мойсівку, де зав’язався ряд тривалих знайомств, що надовго визначили характер діяльності Кобзаря в цей час: знайомство О.Афанасьєвим – Чужбинським, Я. де Бальменом, О.Капністом, Закревськими, Лук’яновичами, Рєпніними, ін.

23 03 09 shevchenko01

Сьогодні наші спогади про відомого дослідника доби раннього залізного віку Лівобережного лісостепу України — археолога, краєзнавця, кандидата історичних наук, доцента Петра Якимовича Гавриша (7.03.1956 – 25.10.2018). Народився 7 березня 1956 р. у с. Більськ Котелевського району на Полтавщині. У 1978 р. вступив на історичний факультет Харківського державного університету імені О. М. Горького (зараз Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна), де став учнем одного із найвідоміших дослідників лісостепових пам’яток доби раннього залізного віку професора Бориса Андрійовича Шрамка.
  Після закінчення вишу викладав у Полтавському державному педагогічному інституті (з 1999 р. – Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка), де працював з 1983 по 2018 рр., викладаючи археологію та історію України на кафедрі історії України.

23 03 07 gavrysh

12 березня 2023 року наукова спільнота відзначає 160-річчя з дня народження всесвітньовідомого вченого, засновника та першого президента Української академії наук (нині Національна академія наук України) − академіка Володимира Івановича Вернадського (1863-1945).
Життя та діяльність Вернадського в Україні були тісно пов’язані з Полтавщиною – з Полтавою і Шишаками, Яреськами і Новими Санжарами, Кременчуком і Градизьком, Хорольщиною та Лубенщиною. Саме полтавська земля стала полігоном професійного зростання науковця.

23 03 08 vermadskiy

«Дай, Боже, весну щасливо зустріти!». 07 березня 2023 року Марія Пісцова, завідувачка етнографічного відділу, провела етнографічний інтерактивний захід «Весна усім красна» для учнів 5-го класу гімназії №7. Учасники дізнавалися про  втілення образу весни у народному мистецтві, оспівування в усній народній творчості (приказках, піснях), обрядовості Полтавщини. В ігровому блоці діти формували прислів’я за допомогою «літерного калейдоскопу», шукали відмінності у народному розписі «Райські птахи», озвучували візуальні образи з відеозавдання «Веснянка», поринали у світ слуханки «Весна усім бува красна» (вірш Лазаря Барановича). А власноруч створені квіти залишилися усім на згадку. Захід відбувся у відділі документів із економічних та технічних наук Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського у рамках музейно-педагогічної програми "Етнографічні студії з Полавським краєзнавчим".

23 03 07 vesna01

Картина «Березень» полтавського митця Дениса Городничого ⸺ вдала ілюстрація емоцій, які охоплюють чи не кожного в останні зимові дні, коли концентрація очікування весни досягає максимальної межі.
Пленерний пейзаж лаконічно та доступно розкриває глядачеві красу миті, водночас підкреслює відвертість, з якою художник ділиться своїм сприйняттям важливих процесів оточуючої природи.

23 03 07 gorodnychiy

У кожної держави має бути свій героїчно-пісенний символ, який мотивує і надихає. Це – гімн. Деякі з них є пізнаваними, навіть за межами власної країни. Наприклад, британський «God Save the King» («Боже, бережи короля»), котрий став «золотим стандартом» для майбутніх славнетворців, або легендарна «Марсельєза», яка надихала, надихає і буде надихати на боротьбу мільйони і не лише у Франції, або життєствердна ізраїльська «Га-Тіква» Нафталі Герца Імбера, народженого в українському Золочеві, або перший офіційний гімн екзотичного Сіаму (зараз – Королівство Таїланд) – дітище композитора-полтавця Петра Щуровського.

23 03 06 verbuckiy

Витончені зразки європейської порцеляни декорували у найрізноманітніший спосіб. Для ХІХ століття характерним було еклектичне змішування стилів та мистецьких напрямків, використання орнаментальних мотивів та сюжетних зображень, серед яких чимала частка належала міфологічним сюжетам. Іноді такі сцени створювалися художниками спеціально для декорування порцелянових виробів, але часто з метою зниження вартості на посуді розміщували репродукції вже існуючих живописних творів.

 

23 03 05 taril

4 березня 2023 року Марія Пісцова, завідувачка етнографічного відділу Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, провела майстер-клас для дорослих із сучасного виду народного мистецтва – бісероплетіння. На занятті учасники навчалися плести браслети з геометричним орнаментом технікою станкового ткацтва та брелок у вигляді серця технікою цегляного стібка. Захід відбувся у бібліотеці-філії 9.

23 03 04 biser01

3 березня відзначається Всесвітній день дикої природи, а в українському народному календарі - свято вівсянки, назване в честь маленької жовтенької пташечки - одного із символів весни. Як відомо, наші пращури вважали, що саме з птахами з Вирію на землю поверталася найчарівніша пора року. Тому їх закликали, приказуючи: "Жайвір, жайвір, жайворонки, летіть у рідну сторонку, весну зустрічати, зиму проводжати". А ще співали веснянки, водили хороводи, готували обрядові страви. Починався обряд зустрічі весни на Полтавщині на Стрітення та тривав аж до Зелених свят.

23 03 04 ptahy01