Події у музеї
Дорогі колеги — вчені, молоді науковці, музейні та архівні працівники, краєзнавці, — запрошуємо вас до участі в Другій історико-краєзнавчій конференції «Чутівщина: від давнини до сьогодення», що відбудеться 26 вересня 2023 р. у м. Полтаві
За результатами роботи конференції буде видано електронний та паперовий (обмеженим накладом) збірники матеріалів. Заявки на участь у конференції приймаються до 10 вересня 2023 року, тексти доповідей згідно з викладеною тематикою — до 20 вересня 2023 року. Заявки на участь і тексти доповідей надаються в електронному вигляді на пошту Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..
Ознайомитися з переліком тематичних напрямів роботи конференції та особливостями подачі своїх матеріалів можна в документі за посиланням.
Сьогодні професійне свято тих, хто допомагає усім нашим військовим чути. Вони забезпечують постійний зв'язок під вогнем ворога, захищають наші комунікаційні системи та бази даних, відновлюють зруйновані мережі й прокладають нові, аби наші бійці могли координувати свої дії, а їхні рідні могли зв'язатися з ними.
Встановлене це професійне свято згідно з Указом Президента України «Про День військ зв'язку» від 1 лютого 2000 р. У рамках реформування ЗС України, у лютому 2020 року було створене Командування Військ зв'язку та кібербезпеки, як міжвидовий орган управління. Із 1 січня 2022 року Війська зв'язку та кібербезпеки набули статусу окремого роду військ.
7 серпня 1957 року в місті Полтаві народилася видатна природодослідниця, докторка біологічних наук, професорка Олена Байрак. Олена Миколаївна прожила неймовірно багатогранне життя, сповнене насиченої наукової роботи та яскравої творчої діяльності. На жаль, 3 лютого 2018 року природодослідниця загинула в автомобільній катастрофі.
Згідно з Указом Президента України від 27 червня 2007 року у першу неділю серпня відзначається День Повітряних Сил Збройних Сил України.
Зараз до складу Повітряних Сил ЗСУ входять не тільки повітряні, а й протиповітряні компоненти, серед яких зенітно-ракетні комплекси та радіотехнічні війська, а також ряд спеціальних військ.
Повітряні сили надійно боронять українське небо і дають гідну відсіч російському агресору.
Мистецтво урочисто вбирати святковий стіл з'явилося ще за часів античності, а у XVIII ст. досягло свого апогею, адже парадний обід перетворився на кульмінацію будь-якого торжества, відповідно його організація стала однією із форм мистецького вираження. Майстерно приготовані страви почали комбінувати із так званими «порцеляновими загадками», поширивши моду на стиль «тромплей» (від французької «trompe l’oeil» - «перехитрити погляд»).
Сьогодні свій день народження святкує директорка Департаменту культури й туризму Полтавської обласної військової адміністрації Ірина Удовиченко
Шановна Ірино Анатоліївно!
Прийміть найщиріші вітання з нагоди Вашого дня народження! Зичимо миру, міцного здоров’я, особистого щастя, злагоди, родинного затишку й сімейного добробуту. Нехай завжди Вас супроводжує удача, постійно зігріває тепло людської вдячності, а дні наповнюються радістю, світлом і любов’ю рідних і близьких. Вічної молодості Вашій душі й доброти серцю, здійснення всіх Ваших планів і сподівань!
З повагою, колектив Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського!
Подібні знахідки трапляються нечасто, а на Полтавській землі — й зовсім невідомі. І якщо вони потрапляють до музеїв, то це надзвичайна подія.
Восени 2022 р. управитель одного із фермерських господарств на межі Дніпропетровської і Полтавської областей Микола Задоя, оглядаючи щойно розорану ділянку в заплаві Орелі, натрапив на металевий диск із петелькою, тобто виріб на кшталт покришки до невеличкої посудини.
Насправді подібна річ не жодним чином не стосувалася кухонного начиння. Це побутовий аксесуар, що й досі безвідмовно слугує людству, — дзеркало з відповідним засобом для кріплення (петлею) до поясу або ж торбинки-косметички. Такі люстерка найчастіше мали футляр-чохол із замші. Зовнішня поверхня диску гладка й добре відполірована, могла мати посріблення, і на ній віддзеркалювалося зображення, наприклад, личка степової красуні…
Полтавець Михайло Миколайович Крат, виходець з української старшини Гадяцького полку, усе життя присвятив військовій справі. У молоді роки він служив у війську, геройськи воював на фронтах Першої світової війни, здобув високе звання й став доволі публічною особою. У 1917 р. голос козацької крові покликав його до лав війська Української Народної Республіки (УНР). Під кінець Другої світової війни Михайло Крат нетривалий час служив у складі Українській Національній Армії. У 1945 р. Уряд УНР в екзилі присвоїв йому звання генерал-хорунжого Армії УНР.
Друзі, попри тимчасову недоступність будівлі Полтавського земства й головної експозиції музею ми робимо усе можливе, щоб наше місто мало простір для творення культури й розвитку громади. І завжди радіємо, коли в дворику Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського відбуваються мистецькі й освітні події.
Тож, можливим організаторам нагадуємо, що завжди допоможемо провести важливу для спільноти подію, а всім підписникам і підписницям — що в нашому дворику постійно діється багато чудового.
Другого серпня шанують пам’ять старозавітного пророка Іллі, який своє життя присвятив служінню Богові. В українській народній традиції він вважається покровителем землеробства. Цього дня рідко не гримить і не дощить, а інколи ллє як із відра («На Іллі до обіду літо, а після обіду осінь» — прислів’я). І хлібороби пильно слідкують за погодою, бо погожий день їх не порадує — у наступному році буде недорід зернових. А з борошна цьогорічного урожаю на святковий обід у родинах готують пироги, вареники та особливий хліб, який батько розділяв і роздавав строго від найстаршого до наймолодшого члена сім’ї. Традиційно, після Іллі, завершуються жнива («Серпень серп гріє, а воду холодить» — прислів’я), починається озимий посів жита і пшениці («Ходить Ілля на Василя, Носить пугу житяну, Куди махне, жито росте, Жито-пшениця, всяка пашниця» — колядка). Свято Іллі слугує символічною межею, коли літо починає переходити в осінь, а буяння змінюється спокоєм.
Видатний літературознавець, перекладач і письменник Григорій Йосипович Майфет народився 1 серпня 1903 року в містечку Ромни, Полтавської губернії, в родині дрібного канцеляриста. 1913 року сім’я переїхала до Полтави, де Григорій закінчив спершу гімназію імені Сковороди (1920 р.), а потім вступив на фізико-математичний факультет місцевого Інституту народної освіти, який закінчив 1924 року. 1925 року вступив до аспірантури Харківського інституту ім. Т. Г. Шевченка. Тоді ж дебютував як дослідник: стаття «Дані красного письменства про вплив музики на людину в освітленні рефлексології» в журналі «Музика».