Події у музеї
Ваше Високопреосвященство!
Дорогий владико Федоре!
Від імені Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського прийміть найщиріші і найтепліші вітання з днем народження! Цінуємо Вашу пастирську опіку, просвітницьку діяльність, духовий провід у час складних випробувань для нашої країни та народу.
Нехай Всемилостивий Господь дарує Вам бадьорість духу, мудрість і стійкість, многоліття і невичерпну милість Божу.
Колектив Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського
У квітні 1777 р. на судовому засіданні Петро Котляревський надав суддям документи, за допомогою яких було спростовано заяву про шляхетне походження позивача Власа Басевського. Зокрема, з Київського магістрату надійшло письмове повідомлення, що Влас Басевський є сином підданого Києвобратського монастиря Павла Басенка. Наведений Котляревським документ ґродський суд визнав «… неоспоруεмим простой εго истца (Басевського – О.З.) породи доказателством» (див. мал.).
Таким чином суд дійшов висновку, що Руденко скористався своїм законним правом фізично покарати слугу з простолюду. Основна претензія Басевського виявилася безпідставною.
Серед музейних предметів завжди вигідно вирізняються антикварні дерев’яні меблі. Вони – дзеркало епохи, в якому відображаються уподобання сучасників в оформленні інтер’єрів, створенні певного стилю декорування оселі від зовсім простого до вишуканого чи помпезного.
Етажерку не назвеш королевою серед меблів, але, починаючи з XVIII ст., вона впевнено завоювала позиції у домівках європейців. Назва цього предмету походить від французького слова «еtagere» – «полиця». За час існування з’явилось безліч конструкцій етажерок.
Яків Петрович де Бальмен народився 16 липня 1813 року у селі Линовиця Пирятинського повіту Полтавської губернії (нині Чернігівська область). Походив із давнього шотландського роду, граф. Линовицький маєток дістався його батькові як посаг дружини Софії Башилової.
Початкову освіту Яків отримав вдома, а у 1830 році відмінно склав іспити за 7-й клас і був зарахований вільним слухачем Ніжинської гімназії вищих наук князя Безбородька, яку згодом з успіхом закінчив.
Детальніше:16 липня виповнюється 210 років від дня народження Якова де Бальмена — військового,...
15 липня 2023 р. старша наукова співробітниця відділу етнографії Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Ірина Власенко провела лекцію-бесіду в Університеті третього віку при Полтавському університеті економіки і торгівлі на тему "Історія української ікони". Слухачі ознайомилися з етапами розвитку українського іконопису з часів Київської Русі й до сьогодення.
У травні 2013 року Верховна Рада України ухвалила постанову № 292-VII «Про встановлення Дня українських миротворців». Відтоді свято відзначають щорічно 15 липня.
Саме 15 липня 1992 року на прохання Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй два літаки з 42 військовослужбовцями Збройних Сил України на борту вилетіли до Боснії. Так почалась історія участі національного миротворчого контингенту у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки.
Прекрасні квіти цикорію або, як їх ще звуть у народі, петрового батога, обрамляють нині узбіччя доріг в усіх куточках Полтавщини. Назву цієї квітки наші мудрі пращури пов'язували з ім'ям апостола Петра, день ушанування якого (разом із апостолом Павлом) відзначають у середині липня. Саме такій тематиці був присвячений етнографічний захід "На Петра й Павла щаслива дітвора", який 14 липня у флігелі музею провела наукова співробітниця Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Катерина Штепа для внутрішньо переміщених осіб та гостей міста.
У липні 2023 р. виповнюється 50 років від доволі важливої події в історії Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.
Саме з липня 1973 р. була відновлена археологічна діяльність обласного краєзнавчого музею, яка у 40–60-х роках минулого сторіччя, на жаль, не проводилася, за винятком робіт розвідкового характеру зі збору експонатів співробітниками.
Детальніше:50 років відновлення археологічної діяльності музею
Напередодні закриття виставки "Музейні новинки зі світу спорту" Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського сталася значна подія. До нас завітав срібний призер Олімпійських ігор у Токіо, чемпіон ІІ і ІІІ Європейських ігор, боксер Олександр Хижняк разом з дружиною Тетяною. Олександр Олександрович подякував музейному колективу за увагу до висвітлення досягнень спортсменів Полтавщини та передав до фондової збірки свої медалі й парадну спортивну форму.
Вчора, 12 липня, на етнографічному заході «Бісероплетіння. Техніки» ми пригадували висвітлені раніше теми, уточнювали особливості різних технік виконання бісерних виробів (плетіння, вишивання), практично закріплювали набуті навички.
Захід провела Марія Пісцова, завідувачка етнографічного відділу Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського у рамках проєкту "Етноінтерактив. Музейні уроки".
З діяльністю апостола Павла, який справедливо вважається першим християнським богословом, пов’язане виникнення у київському християнстві перших богословсько-філософських розробок, особливістю яких є софійний характер способу богословствування і філософствування. Так званий паулінізм перетворив єдність і рівність у Христі всіх людей на основний принцип, освячений самим Богом. Ідейні засади київського християнства сформовані в творах відомих вітчизняних теоретиків: митрополита Іларіона, Климента Смолятича, Нестора, Данила Заточника, Кирила Туровського. Вони намагалися пропагувати християнство не як знання істини, а як “життя в істині”. Перед Богом, на думку староукраїнських вчителів християнства, всі люди рівні, всі народи покликані Благодаттю до спасіння.
Детальніше:12 липня – день вшанування пам’яті апостолів Петра і Павла.
