Події у музеї
23 лютого дворик музею відвідали внутрішньо переміщені особи. Співробітниця Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Євгенія Калініна знайомила екскурсантів із колекцією стародавньої кам‘яної пластики та скульптури.
По-зимовому тепла погода та ароматний чай зробили екскурсію ще цікавішою!
Дякуємо за співпрацю Shelter Poltava.
Дякуємо захисникам за можливість жити та працювати!
Все буде Україна💙💛
Ряди юних шанувальників особистості Григорія Сковороди продовжують поповнюватися!
21 та 22 лютого науковці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Ганна Барська, Олеся Васецька та Олена Халимон провели п’ять інтерактивних заходів "Феномен Григорія Сковороди" для учнів сьомих класів Полтавського ліцею № 17 "Інтелект". Як і завжди, діти знайомилися з біографією, філософським вченням мислителя, зі жвавістю та інтересом долучалися до запропонованих конкурсів, ігор, під час майстер-класу виготовляли з солоного тіста жабку.
В районі сучасного центрального ринку збереглося багато давніх будинків із цікавою історією. Один із них розташований по вулиці Шевченка, 44. До 1908 р. вулиця називалася Ново-Полтавська. У першій половині ХІХ століття тут утворився Новоселівський базар (Новий базар) і центр торгівлі із Петровської площі перемістився сюди. Вся ця територія: вулиці Ново-Полтавська (Шевченка), Всіхсвятська (Героїв-Чорнобильців), до вулиці Катерининської (Раїси Кириченко) і Новоселівська площа були розбиті на торгові ряди, що мали своїх господарів. Багато хто з купців намагався купити або побудувати тут будинки.
21 лютого відбувся майстер-клас "Виготовлення патріотичних прикрас". Разом із співробітниками Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Іриною Тарасу та Оленою Поміновою дітлахи робили кулони та брелки у вигляді тризуба. Такі прикраси дають віру у Перемогу України і наше майбутнє! Слава Україні! Героям Слава!🇺🇦
Заснувала свято у 1985 році Всесвітня асоціація туристичних гідів (WFTGA). А перший Міжнародний день екскурсовода відбувся у 1990 році і був проведений під патронатом президента Всесвітньої асоціації туристичних гідів.
Екскурсовод-не просто професія або спосіб заробітку, це - стиль життя. Адже кожен день, кожну поїздку можна відкривати нові горизонти, дарувати радість і захват своїм супутникам.
Тож вітаємо колег із професійним святом!
Бажаємо багато чудових екскурсій у мирній, незалежній та квітучій Україні💙💛
Щорічно, 21 лютого, світова спільнота відзначає Міжнародний день рідної мови.
Цього дня 1952 року у Народній Республіці Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила мітингувальників (це були переважно студенти), які висловлювали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної – бенгальської мови. Після проголошення незалежності Бангладеш у 1971 році, цей день відзначають в країні як день мучеників, вшановуючи пам’ять загиблих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови
Мова – це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. Мова – найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, передачі досвіду з покоління в покоління.
Варто нагадати, що згідно з Статтею 10 Конституції України «Державною мовою в Україні є українська мова».
Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів. В українській мові, на відміну від решти східнослов'янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких — кличний. В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру «П».
Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера «Ф». В українській мові безліч синонімів. Наприклад, слово «горизонт» має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид. Українська мова багата на зменшувальні форми. Зменшувальну форму має навіть слово «вороги» — «вороженьки».
Мова — ДНК нації!
Мова — має значення!
Герої Небесної Сотні - це перші герої російсько-української війни. Цінності, які відстоювали на Євромайдані – свобода, гідність, демократія нині боронять на фронтах наші доблесні воїни. Перші жертви серед учасників Євромайдану з’явилися 22 січня, в день Соборності України. Ось як описує той січневий ранок журналіст Дмитро Десятерик: «Мчу на Грушевського. Там -позиційна війна. Внутрішні війська і міліція пройшли за лінію спалених машин, і, вишикувавшись черепахою, сунуть на мітингувальників. Ті кидають камінням і «молотовими», потім з-за щитів вибігає «Беркут», і тоді всі тікають. Тікаю разом з усіма, бо надзвичайно добре розумію, що ані каска преси, ані посвідчення не врятують. «Беркутня» стріляє гумовими кулями, кидає шумові гранати.
Останній тиждень перед Великим постом за давньою українською традицією найчастіше називають Масницею, Сиропустом, Бабським тижнем або Колодієм. Ним завершується період вживання скоромної їжі, що розпочинався з Різдва. Проте на сам Сиропуст, аби плавно налаштуватися на пісну їжу, вживали переважно молочні продукти та страви з ними: сметану, молочні каші, сир, смажені на маслі сирники. Але обов’язковими наїдками, які готували на Масницю, були вареники з сиром.
Ще однією цікавинкою цього тижня можна вважати свято Колодія, учасницями якого могли стати виключно заміжні жінки. У понеділок вони збиралися у шинку, де радісно святкували народження колодки (полінця), яку символічно закутували у пелюшки. Вівторок знаменував хрещення колодія, середа – похрестини, четвер – його смерть, п’ятниця – похорон, а субота – поминки. У неділю колодку в якості жартівливого покарання прив’язували до ноги хлопцю, який залишився парубкувати іще на один рік.
19 лютого 1992 р. Верховна Рада України прийняла постанову «Про Державний герб України», якою затвердила тризуб як малий герб України, визначаючи його головним елементом великого герба України.
Тризуб – це княжий символ часів Київської Русі – родовий знак Рюриковичів. Його зображали на давньоруських монетах, плінфі, зброї, посуді, прикрасах. Упродовж Х – першої половини ХІІІ ст. знаки Рюриковичів були поширені в усіх князівствах Київської Русі. Досі точиться дискусія щодо значення й символіки тризуба – тризубець, підсвічник-трикирій, якір, лук зі стрілою чи зображення сокола…
18 лютого 2023 року Марія Пісцова, завідувачка етнографічного відділу, провела майстер-клас для дорослих із сучасного виду народного мистецтва – бісероплетіння. На занятті учасники навчалися плести патріотичні браслети технікою станкового ткацтва. Захід відбувся у бібліотеці-філії 9.
Детальніше:Майстер-клас для дорослих із сучасного виду народного мистецтва – бісероплетіння
18 лютого 2023 року Марія Пісцова, завідувачка етнографічного відділу та Влада Рябуха, Надія Жадан, Тетяна Кагітіна, бібліотекарі, продовжують спільний цьогорічний цикл "Етноінтерактив. Музейні уроки" заходом «Образи українських колискових» з майстер-класом виготовлення рухомої іграшки з фетру. Юні учасники дізнавалися про чарівний світ колискових, які передають ніжність і любов материнського серця, знайомлять немовля з рідною мовою, навколишнім світом, створюють затишок і безпеку. Діти слухали народні та авторські колискові, прослідковували шлях української колискової «Ходить сон коло вікон», яка стала спочатку арією опери, а згодом – джазовим шедевром - «Summertime» Джорджа Гершвіна. Пригадували персонажів народних пісень. А створеного котика з фетру, одного з найпоширеніших образів колискових, залишили собі на згадку. Захід відбувся у бібліотеці-філії 9 у рамках музейно-педагогічної програми "Етнографічні студії з Полтавським краєзнавчим".
