Події у музеї
Вітаємо друзі!
Ділимося з вами: на сайті музею для ознайомлення стали доступні оцифровані джерела, що висвітлюють історію формування нашої інституції на одному з перших етапів:
"Ежегодникъ Музея Полтавскаго Губернскаго земства" (1913 р.)
"Отчетъ о естественно-историческомъ музеѣ Полтавскаго губернскаго земства за 1903 годъ" (1904 р.)
#Спадщина #Культура
6 червня для пришкільного табору Полтавської школи № 19 співробітниці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олеся Васецька й Марина Тригуб провели три інтерактивні заходи "Незвичайний баранець".
Сьогодні про квіти і рослини, які використовують у святкових обрядах упродовж року спілкувалася музейниця Марія Пісцова з учнями молодших класів школи № 18.
Учасники відгадували тематичні загадки, компонували складанку «Квітуча Україна», «плели» віночок із народних пісень, виділяли риси полтавського розпису через відеозавдання.
5 червня 2024 року науковці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського взяли участь у презентації краєзнавчого видання — монографії Леоніда Булави «Сінна площа». Це вже четверта книга із серії «Історичні райони Полтави». Автор — відомий полтавський краєзнавець — провів захопливу віртуальну лекцію-екскурсію середмістям, яке ще в історично недавній час було околицею Полтави, ознайомив присутніх із архітектурними й топонімічними цікавинками цього району.
Скоро в нас нова хвиля виставок у нашому Флігелі, тож нагадуємо про ті проєкти, які ви можете відвідати поки що:
Дуже важко, коли не стає ключових очільників культурної спільноти. Дуже важко втрачати своїх добрих друзів.
Сьогодні вночі зупинилося серце головного режисера Полтавського академічного обласного театру ляльок Ніко Лапунова. Добрий майстер, вигадник, оборонець культури — як митець і як воїн Збройних Сил України.
Ми будемо пам'ятати твій внесок у наше спільне майбутнє. Будемо робити все, щоб воно було світлим, вартим тебе.
Фото з останнього нашого спільного проєкту — «Краєзнавчого Артвікенду "Шевченко в кубі"», де він режисував виставу «Великий льох», 18.05.2024.
Серед плеяди видатних науковців-біологів Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка особливе місце займає ботанікиня, кандидатка біологічних наук Ольга Антонівна Стасілюнас (1929-2020).
Становлення Ольги Антонівни як науковиці проходило під впливом корифеїв природничої науки: Андрія Каришина, Миколи Гавриленка, Дмитра Івашина, Павла Сосіна, Ростислава Ганжі. Про них вона згадує в своїх спогадах: «Ці люди молоді душею. Вони передали умiння, знання і навички, за що уклінно їм вдячна все своє життя». Саме з ініціативи та безпосередньої участі Ольги Стасілюнас відбулася реабілітація її учителя, відомого природодослідника, музейника Миколи Гавриленка (1889-1971).
Детальніше:До 95-річчя з дня народження Ольги Стасілюнас (1929–2020)
3 червня в бібліотеці-філії № 5 науковиці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Ірина Власенко та Марія Пісцова провели бесіду для внутрішньо переміщених осіб про музейну колекцію церковних речей.
Сконцентрували увагу на цікавій, але недостатньо вивченій темі про вотивні привіски-таблички до ікон у християнстві та провели екскурс у глибоку давнину людства, пов’язану з магічними уявленнями наших далеких предків про Всесвіт та язичницькими віруваннями.
Гриценко (Холодний) Хведір Хведорович — український музикант, бандурист, кобзар. Народився 3 червня 1814 року на Полтавщині у селі Глинському (Опішнянська волость Зіньківського повіту. У 14 років осліп. Учився Хведір 8 років у незрячих Василя Назаренка і Дмитра Кочерги, а згодом три роки в оркестрах панів Твардовських, Кочубеїв, Абаз.
Юрій Тимошенко — ім’я цього відомого майстра художнього слова стало частиною культурної скарбниці українського народу.
Народився він у Полтаві 2 червня 1919 року у сім’ї вчителів. Батько викладав математику, мати — українську мову і літературу. Батько грав на гітарі й скрипці, мати чудово декламувала, обоє мали акторський хист, який і передали у спадок синові. Маленький Юрко у дитинстві багато читав і навіть складав вірші.
Детальніше:Тарапунька — полтавський пересмішник (до 105-ї річниці від дня народження)
А сьогодні дворик Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського повнився втіхою й дитячим сміхом! До Міжнародного дня захисту дітей ми разом із друзями з Полтавського осередку «Крим SOS» створили для малечі справжнє свято на відкритому повітрі.
