Час роботи: 9.00—17.00, 10.00—17.00 (понеділок), субота, неділя – вихідній
Вартість квитків на відвідування музею: для дітей до 6 років – безкоштовно, для учнів та студентів – 10 грн., для дорослих – 20 грн., екскурсія по відділу – 30 грн., тематична – 75 грн., оглядова по музею – 150 грн. екскурсійна група – 15 чол. Кімната унікальних експонатів: для дітей – 15 грн., для дорослих – 20 грн.
11 липня відзначається Всесвітній день народонаселення. Народонаселення – це сукупність людей, що живуть на земній кулі або в межах певної території. Здобутком національної політики незалежної України є створення національно-культурних товариств. На Полтавщині діють такі національно-культурні громади: Полтавське регіональне грузинське братство«Георгія», Полтавський благодійний єврейський центр «Хесед Нефеш», Спілка шанувальників польської культури на Полтавщині «Полонія», Полтавська обласна регіональна організація «Конгрес Азербайджанців України», Полтавський обласний місцевий осередок Всеукраїнської громадської організації «Діаспора чеченського народу», Полтавське обласне товариство німців «Відергебурт», громадська організація «Урарту», громадська організація «Миргородські рома». Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського постійно пропагує здобутки національно-культурних об’єднань. До вашої уваги пропонуються світлини експозиції «Національні меншини Полтавщини», яка репрезентувала їх культуру, традиції, досягнення.
Сьогодні, 10 червня 2020 р., на подвір'ї Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського відбулася вистава сімейного формату «Мері Поппінс та Бурундучі пригоди». Автор вистави – проєкт OMG. Мета вистави — проведення дозвілля молодих полтавських сімей.
Виставка "Капелани. Духовний щит України" буде повноцінно працювати з 15 липня до 15 вересня у залі 22 Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. Відкриття буде проведене 14 липня онлайн у зв'язку з карантинними обмеженнями.
У полтавському видавництві «ТОВ «АСМІ» вийшов з друку збірник наукових праць під назвою «Чутівщина: від давнини до сьогодення», укладений за результатами однойменної наукової історико-краєзнавчої конференції, присвяченої 95-й річниці з часу створення Чутівського району (смт Чутове, 2018 р.). Активну участь у цьому заході взяли співробітники Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського на чолі з директором закладу О.Б. Супруненком. Наукові розвідки, представлені ними на конференції, ввійшли до зазначеного видання. Збірник також містить матеріали «круглого столу», присвяченого 330-й річниці з часу обрання гетьманом України І. Мазепи (смт Чутове, 2017 р.). Електронна версія книги доступна для ознайомлення на сайті музею у розділі «Видання за участю науковців музею».
Сім'я − це об'єднання людей на основі шлюбу або кровної спорідненості, які пов'язані між собою спільністю побуту та взаємною відповідальністю. Сім'я завжди була основою суспільства в Україні. Розрізняють різні види сімей. Проста сім'я складається з однієї шлюбної пари чи одного з батьків з неодруженими дітьми або без них. Вона може бути повна (батьки та діти), неповна (один з батьків і діти). Складна сім'я складається з декількох кровно споріднених простих сімей, кожна з яких може бути повною чи неповною і включати інших родичів. Перехідним типом між простою і складною є розширена сім'я, вона складається з однієї подружньої пари з дітьми і окремих близьких чи далеких родичів). Найбільш поширеною в Україні в ХІХ − на початку ХХ століття була повна проста сім'я.
Ім’я нашої землячки Олени Миколаївни Байрак (1957 – 2018) – науковця, доктора біологічних наук, професора, члена Ради ботанічних садів і дендропарків України було тісно пов’язане з Полтавським краєзнавчим музеєм, зокрема, - науково-дослідним відділом природи. Вона постійно надавала наукові консультації музейникам, поповнювала колекцію музею ботанічними зборами та власними науковими доробками.
У Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського також створений іменний фонд О.М.Байрак, який налічує близько 500 одиниць.
Ось тому, нам приємно повідомити, що сьогодні, 7 липня, в День працівника природно-заповідної справи, відбулося засідання журі Премії Полтавської обласної ради імені О.М. Байрак (музей є осередком Премії).
Із сумом та глибокою скорботою повідомляємо, що 5 липня 2020 року на 89 році життя залишила цей світ Олена Василівна Цвек, відомий український учений, археолог, кандидат історичних наук, учасник багатьох вітчизняних і міжнародних наукових конференцій, виставок, лауреат премії ім. Вікентія Хвойки. Все своє життя вона присвятила дослідженню трипільської культури, виділила в ній східнотрипільську культуру, розробила концепцію її ґенези та розвитку, виокремила чотири локально-хронологічні варіанти. Основну увагу приділяла вивченню буго-дніпровського варіанту, розробляла ключові проблеми трипільської культурно-історичної спільноти: її ґенезу, економіку, домобудівництво, вірування, суспільні відносини, виробничу діяльність. Брала участь у розкопках Канівської первісної експедиції, керувала Правобережною первісною експедицією Інституту археології, на базі якої, до речі, понад десять років проводились курси підвищення кваліфікації археологічних кадрів України, очолювала Кіровоградську первісну експедицію. Загалом дослідила близько 30 трипільських поселень, у тім числі і поселення-гігант Веселий Кут. У 2005–2009 рр. була з української сторони співкерівником Російсько-української експедиції, що працювала за грантом РГНФ—НАНУ. Одним з її результатів стала Міжнародна виставка «Довгі крем’яні пластини Європи», що експонувалася в 2006– 2008 рр. у Орлеані (Франція), Варні (Болгарія), Гренаді та Барселоні (Іспанія).. Автор понад 140 наукових праць, зокрема трьох монографій.
Висловлюємо щире співчуття рідним, друзям, колегам, знайомим з приводу тяжкої втрати нашої колеги і багато в чому наставниці.
Полтавщина здавна славиться своїми природними багатствами, мальовничими куточками, що надихають не одне покоління філософів, поетів, науковців. Лісові масиви, степові ділянки, лучні території, яружно-балкові системи в поєднанні з агроценозами, лісосмугами та мальовничими краєвидами річок утворюють ландшафтне обличчя нашого краю. Сучасний природно-заповідний фонд Полтавської області нараховує 388 заповідних об’єктів та територій, 30 з яких мають загальнодержавне значення.
Заповідна справа є почесною місією, яка народжується в серці, охоплює все тіло і не покидає людину до кінця її життя. Назавжди в історію заповідної справи Полтавщини вкарбувалися імена природодослідників, добрих друзів нашого музею: Дмитра Івашина (1912-1992), Ростислава Ганжі (1924-2008), Олени Байрак (1957-2018), Ольги Стасілюнас, Наталії Смоляр, Олександра Гостудима, Сергія Безуглого, Миколи Проскурні, Леоніда Булави, Віктора Самородова, Миколи Опари, Світлани Гапон, Ірина Беседіної, Ірини Черкаської, Миколи Слюсаря, Олександра Недоруба. Саме завдяки їх ініціативності, самовідданності заповідній справі створені і продовжують розвиватися заповідні об’єкти та території Полтавщини.
Давнім і найбільш емоційним літнім торжеством є купальське свято, або Івана Купала. У давнину купальські розваги займали у часі тривалий період. Про це свідчать купальські пісні, яких співали з перших днів Петрівки аж до святкування дня апостолів Петра і Павла (12 липня). Але кульмінаційна точка цього святкування припадала на період літнього сонцестояння.
За період християнізації наших предків прадавнє купальське торжество поєдналося зі святом Івана Хрестителя. Натомість ритуальна частина і час її виконання дійшли до нас деформованими. Перші описи цього торжества датовані XVI— XVII ст., хоча перші згадки про Купала на декілька століть старші. Вже Густинський літопис (анонімна пам’ятка XVII ст.) наголошує на тому, що купальське торжество відзначали напередодні жнив. Якщо попередні свята були опосередкованими етапами підготовки до жнив, то купальська обрядовість є її заключним етапом.
