Події

Продовжуючи рубрику «Цікаве про експонат», сьогодні знайомимо вас із ще одним експонатом з фондової колекції музею. Плахта – старовинний український поясний одяг, що складається з чотирикутного шматка тканини, який обгортають навколо талії. Вона замінює спідницю. Подібний, платовий, одяг на території України носили здавна, ще за часів Київської Русі. Найбільш пишно його оздоблювали в часи козацької доби, коли для жіноцтва з верстви козацької старшини плахти гаптували шовком і золотом. Святкова плахта-станок (Тк 5979 ПКМ 66127), виткана з вовни на бавовняній основі, у 1880-ті роки належала родині Івчинків з с. Лютенські Будища Зіньківського повіту. Візерунок її складають червоні, білі, зелені, сині, малинові та фіолетові прямокутники-клітинки, які символізують розоране поле. Різнокольорові цятки по центру клітинок уособлюють зерно, яким засіяли землю. Таким чином, одягаючи плахту, за уявленнями наших предків, жінка оберігає власну здатність до продовження роду.

20 04 27 plahta01

Проводи (також Гробки, Діди, Красна Гірка, Поминальні дні, Поминки, Провідки, Провідна неділя, Могилки, Радуниця) – друга неділя після Великодня, яка в українській традиції є поминальною за померлими родичами. Традиції Радуниці походять з доби язичництва і тісно пов’язані з давнім культом предків. Після введення християнства у Київській Русі язичницькі традиції наклались на христианські, бо духовенство не в змозі було повністю стати на заваді старим традиціям. Водночас, відмічання було зведене до одного дня –другої неділі після Великодня і включало лише поминання померлих родичів. Будь-які інші дії (тризни та веселощі, характерні для давніх часів) жорстко засуджувались.

20 04 provody01

26 квітня 1986 року в Україні сталася трагедія планетарного масштабу – аварія на Чорнобильській АЕС, яка зачепила долю кожного українця.

На ліквідацію наслідків катастрофи були кинуті величезні сили й засоби. Лише з Полтавщини в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС брали участь 17 тис. чоловік.

26 квітня цього року виповнюється 130 років від Дня народження Миколи Костянтиновича Зерова (1890 - 1937) - українського поета, літературознавця, критика, перекладача античної поезії. У Полтавській області існує добра традиція - увічнювати пам'ять видатних земляків. На батьківщині Миколи Костянтиновича, в місті Зіньків,  на будинку, де мешкала родина Зерових, у 2007 році встановили меморіальну дошку на честь  братів Миколи та Дмитра (1895 - 1971).

20 04 26 zerov bud01

26 квітня 2020 р. виповнюється 130 років від дня народження видатного українського поета й літературознавця, талановитого перекладача давньоримської поезії, лідера «неокласиків» та майстра сонетної форми Миколи Костянтиновича Зерова.

Народився він 26 квітня 1890 р. у місті Зінькові на Полтавщині. Після закінчення двокласної Зіньківської школи, де його однокласником був Павло Губенко (пізніше відомий як Остап Вишня), навчався в Охтирській та Першій Київській гімназіях, згодом – на історико-філологічному факультеті Київського університету. Тут майбутній письменник здобув фундаментальні знання античних та європейських мов і літератур, що значно вплинуло на формування його поетичного дару.

20 04 26 zerov bibl01

У Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського зберігаються досить цікаві предмети, виявлені у рештках погребу кінця XVIII – початку ХІХ ст., що належав одній із сусідніх з північного боку садиб, розташованих біля оселі класика нової українського літератури і визначного полтавця І. П. Котляревського (1769–1838). Їх виявили під час науково-рятівних розкопок влітку 2012 року в ході реконтрукції сучасного ресторану «Лілея» за 50 метрів від добре знаного пам’ятника Полтавській галушці.

 20 04 25 kalyav01

Полтавське міське середовище доволі гармонійне і цілісне у своєму архітектурному образі. За півтора століття аристократичний російський класицизм початку ХІХ плавно трансформувався у неоренесансні, почасти еклектичні, прояви у забудові капіталістичного міста, а після руйнувань Другої світової війни виразно віддзеркалився у радянських класицистичних новобудовах. Про сплеск української національної архітектури на початку ХХ сторіччя нагадують окремі матеріальні відголоски   пам’ятники та будинки, котрі і тепер сприймаються специфічними вкрапленнями та не конкурують з домінуючою стилістикою. Тривалий час повоєнна архітектурна Полтава наповнювалася будівлями, спроектованими у дусі радянського класицизму.

20 04 25 modern

Масштабні музейні проекти завжди надзвичайно важливі. Суспільний резонанс та громадський інтерес під час виставкових акцій, щоразу допомагають звернути увагу на значні успіхи та назрілі проблеми у різноманітних сферах людської життєдіяльності. Так, зокрема, відбувалося у випадку з двома великими виставками, присвяченими історії та розвитку спорту на Полтавщині, проведеними у 2018 та 2019 роках у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського. Велика кількість відвідувачів, їх неприхований інтерес були красною дякою за роботу музейного колективу та спонсорів, що полягала у вивченні власної спортивної колекції, підготовці фотоматеріалів і банерів, супровідних текстів, необхідного обладнання і т.п. Цікаво, що й після функціонування експозицій, діяльність з приводу обробки спортивної колекції продовжилася. Адже значна кількість учасників цих виставок: спортсмени, тренери, керівники спортивних шкіл, передали до музейного фонду свої меморії. Тож вважаємо за потрібне познайомити шанувальників цієї тематики з новими надходженнями. Надалі рубрика буде розпочинатися хештегом та ключовим словом #спортивнінадходженнямузею

20 04 23 sport01

У квітні 1995 р.  Генеральна конференція ЮНЕСКО заснувала Всесвітній день книги і авторського права, який щорічно відзначається 23 квітня. Це данина поваги до книг та їх авторів. Адже книги – це вікно у світ культурного розмаїття, це міст, що з'єднує різні цивілізації у часі й просторі. Від початку існування Природничо-історичного музею Полтавського губернського земства музейники почали збирати наукову бібліотеку з різних галузей знань. Цінність книжкових видань у музейній колекції підкреслив і факт передачі 4 тисяч томів меценаткою Катериною Скаржинською у 1906 р. До 1941 р. фондова колекція музею володіла цінними виданнями, серед яких були і стародруки, у т. ч. видання І. Федорова – Львівський Апостол та Острозька Біблія.

20 04 23 book day01