Події у музеї
«Якщо Ваш план – на рік, сійте рис. Якщо Ваш план – на десятиліття, висаджуйте дерева. Якщо ж Ваш план – на все життя, вчіть дітей». Достатньо красномовна фраза еталона мудрості та філософії Конфуція, яка повсякчас демонструє важливість та непересічність покоління, котрому випала така складна, така особлива місія – розбудова нашого Майбутнього, нашого спільного дому – України!
3 лютого 2023 року на базі Комунального закладу «Полтавський обласний центр національно-патріотичного виховання, туризму і краєзнавства учнівської молоді Полтавської обласної ради» відбулося підбиття підсумків обласного туру Всеукраїнського конкурсу екскурсоводів музеїв закладів освіти з красномовною, життєстверджуючою назвою «Край, в якому я живу». Усі конкурсанти вже, за визначенням, є переможцями. Справді наша Полтавщина щедра на юні таланти.
3 лютого 2018 року трагічно обірвалося життя видатної природодослідниці, докторки біологічних наук, професорки, уродженки міста Полтави Олени Байрак (1957-2018). Олена Миколаївна з великою любов'ю та повагою ставилася до Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. Назавжди залишаться в пам'яті музейників спільні експедиції, конференції, круглі столи, семінари, виставки, презентації. Олена Байрак збагатила фонди закладу цінними гербарними зразками та унікальними науковими виданнями, більшість із яких містять дарчі написи "Храму науки" від природодослідниці. Музейникам випала велика честь вивчати, акумулювати, зберігати та популяризувати матеріали з наукової спадщини Берегині природи Полтавщини.
2 лютого 2023 року в приміщенні Комунального закладу «Полтавський обласний центр національно-патріотичного виховання, туризму і краєзнавства учнівської молоді Полтавської обласної ради» відбулося урочисте відзначення від імені Українського державного центру національно-патріотичного виховання, краєзнавства і туризму української молоді (м. Київ) сумлінно виконаної роботи з підготовки та проведення ІІ туру Всеукраїнського конкурсу екскурсоводів музеїв закладів освіти «Край, в якому я живу» та вручення Подяки членові журі, провідному науковому співробітникові науково-дослідного сектору науково-освітньої та виставкової роботи Полтавського музею авіації і космонавтики, відділу Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, кандидату історичних наук Владленові Орлову. Подяку надав заступник директора з навчально-виховної роботи Центру, кандидат педагогічних наук Євгеній Копилець.
Щиро дякуємо за активну роботу та співдію у вихованні нашого спільного Майбутнього – наших Дітей!
2 лютого 2023 року музейниця Галина Галян провела лекцію «Дім Василя Кричевського як прояв національної ідентичності та дещо про мистецьку родину» для гостей та мешканців міста у бібліотеці-філії 5. На тлі історії будівництва земського дому розглянуті особливості народження українського національного стилю, впливи попередників-знавців та елементів народного мистецтва краю на творчість знаного архітектора. Також представлені кращі надбання членів мистецької родини Кричевських – брата Федора, небожа Бориса, дітей Миколи, Василя, Галини, онуків Катерини, Василя та інших. На честь 150-річчя від дня народження Василя Кричевського до бібліотеки передані книги, каталоги, альбом про життя і творчість відомих мистців з родини Кричевських.
«Спить, як сурок» — напевно кожен українець знає такий вислів. А ще говорять: «Сидить вдома, як байбак». Ці дві народні приказки про одну тварину — сурка степового (Marmota bobak L.), якого в Україні називають байбак, або бабак. Сурок степовий єдиний на даний час вид сурків, що проживають на території нашої країни. Всього у світі зустрічається 14 видів цих гризунів, які належать до родини білячих.
Лютий розпочався ще одним заходом "Феномен Григорія Сковороди". Його провели наукові співробітниці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Ганна Барська, Олеся Васецька, Олена Халимон для восьмикласників Полтавського ліцею №17 "Інтелект". Діти ознайомилися з біографією, філософією Григорія Савича, дізналися про його власну систему оцінювання знань, змагалися у різних конкурсах та виготовляли жабок із солоного тіста.
В останній день січня затишний дворик музею відвідали внутрішньо переміщені особи. Співробітниці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Марина Кондратенко та Євгенія Калініна знайомили екскурсантів з історією, архітектурою споруди, колекцією кам‘яної пластики та скульптури. По-зимовому тепла погода, ароматний чай та легенди музейного дворика зробили екскурсію ще цікавішою!
Дякуємо за співпрацю Shelter Poltava. Дякуємо захисникам за можливість жити та працювати! Все буде Україна💙💛
31 січня у світі відзначають Міжнародний день ювеліра. Ювелірне мистецтво – одне з найбільш давніх ремесел в історії людства. Протягом століть ювелірні прикраси свідчили про знатне походження і заможність власників. Матеріалом для виготовлення ювелірних виробів тривалий час слугували дорогоцінні метали – золото, срібло і платина, а також коштовне (ювелірне) каміння.
Юрій Опанасович Сластьон – народився (18) 31 січня 1903, у Миргороді, Полтавської губернії. Син відомого художника, викладача, етнографа, архітектора, мистецтвознавця Опанаса Георгійовича Сластьона.
З ранніх років у Юрія виявилося широке коло захоплень. Його цікавили історія, математика, географія, малярство, музика. Та коли прийшов час здобувати професію, він надав перевагу архітектурі й після закінчення школи 1921 року вивчав архітектуру в Харкові (вступив на архітектурне відділення Харківського художнього інституту), а у 1924–1928 рр. ще й навчався в музично-драматичному інституті імені Лисенка в класі композиції відомого педагога Семена Богатирьова. У цей же час Юрій спробував писати музику. Відомо, що в студентські роки написав кілька пісень на тексти Тараса Шевченка.
Детальніше:До 120-річчя від дня народження Юрія Опанасовича Сластьона
Запрошуємо до участі у Всеукраїнській науково-практичній конференції «Наукова спадщина історика Віктора Ревегука (1938–2019)», присвяченій 85-річчю з дня народження відомого науковця, котра відбудеться 2 травня 2023 р.
До участі у Всеукраїнській науково-практичній конференції запрошуються вчені, молоді науковці, музейні та архівні працівники, краєзнавці. За результатами роботи конференції буде видано електронний та паперовий (обмеженим накладом) збірники матеріалів. Заявки на участь у конференції та тексти доповідей згідно з викладеною тематикою приймаються до 15 квітня 2023 року.
