Події
З 1970 по 1987 рр. керівництво Полтавського краєзнавчого музею очолював Оніпко М. Д. За цей час до музейного фонду надійшли сотні нових предметів, були започатковані нові форми роботи з відвідувачами, здійснювалися археологічні дослідження.
Народився Оніпко М. Д. в с. Жуківка Машівського району. Закінчив робітничу школу при Полтавському паровозоремонтному заводі і у 1937 р. розпочав трудову діяльність нарядчиком потягових бригад вагонного депо станції Основа Південної залізниці. За час роботи у депо Максим Данилович пройшов навчання на курсах партійно-комсомольського активу політвідділу Південної залізниці (1937-1938 рр.), і отримав призначення на роботу на залізничному транспорті.
Щиро і сердечно вітаємо завідувачку науково-дослідним сектором науково-освітньої та виставкової роботи Полтавського музею авіації і космонавтики, доктора історичних наук, дослідницю, знавця аерокосмічної історії Полтавщини, колегу і прекрасну жінку Ірину Олександрівну Пістоленко з 60-річним ювілеєм!!!
Шановна пані Ірино !
Бажаємо, щоб Ваше життя було наповнене пам’ятними подіями і яскравою гамою добрих вдчуттів! Міцного здоров’я, нових вражень і привітних зустрічей, цікавих подорожей і незабутнього спілкування. Продовжуйте натхненно працювати на музейній ниві, досліджуйте нові сторінки аерокосмічної історії. Наснаги Вам, душевного спокою і багато радості!
З щирою повагою – колектив Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського
Ми знову запрошуємо вас до дендропарку Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. Теплі вересневі дні «бабиного літа» сприяли рясному цвітінню квітів і приваблювали чимало комах: бджіл, джмелів, метеликів.
Серед останніх декілька раз бачили навіть регіонально рідкісний вид – язикана звичайного з родини Бражникових. Упіймати його в об'єктив фотоапарату досить важко – швидкість польоту метелика становить 54 км за годину.
Сьогодні виповнюється 220 років від дня народження видатного математика, фізика, механіка Михайла Васильовича Остроградського. У 2001 році ЮНЕСКО внесла геніального вченого до переліку видатних математиків світу.
Народився Михайло в селі Пашенівка (Пашенна) Кобеляцького повіту Полтавської губернії у дворянській сім'ї з давнього козацько-старшинського роду. У 1809-1816 роках навчався в 1-й чоловічій гімназії в Полтаві. У 1816 році він став вільним слухачем Харківського університету, а з 1817 року – студентом фізико-математичного факультету. У 1820 році отримав ступінь кандидата наук, якої юнака незабаром позбавили.
Протягом 1822-1828 років навчався в Парижі, працював за кордоном.
Детальніше:220 років від дня народження М.В. Остроградського
Серед зразків колекційної зброї Музею привертає увагу німецький офіцерський кортик періоду Другої світової війни (1939–1945), відомий як кортик Нікітченка. Це військовий трофей із цікавою долею. Його останній власник – гвардії генерал-майор запасу Микола Степанович Нікітченко (1901–1978), у складі 95-ї гвардійської стрілецької дивізії був учасником Сталінградської битви, боїв на Курській дузі, у складі Степового фронту звільняв Полтавщину. У повоєнний час працював у системі військово-навчальних закладів Міністерства оборони СРСР. Як голова ради ветеранів дивізії неодноразово приїздив до Полтави, у 1970 році був удостоєний звання Почесного громадянина міста.
На пошану 130-ліття Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського вийшов у світ XVI випуск збірника наукових статей «Полтавський краєзнавчий музей. Маловідомі сторінки історії, музеєзнавства, охорони пам’яток». Наукове видання у майже 900 сторінок підсумовує ужинок наукових співробітників Музею, а також представників наукової спільноти Полтавщини за попередній календарний рік. До збірника увійшли матеріали близько 70 авторів із проблем вивчення регіональної історії Полтавщини, природознавства, археології, історії козацтва, історії церкви, охорони історико-культурної спадщини, широко представлено дослідження з питань музеєзнавства.
У рік 130-річчя Полтавського краєзнавчого музею згадуємо імена наукових співробітників, які були активними учасниками відродження музею у післявоєнний період і багато зробили для відновлення його роботи та подальшого розвитку. Серед них – Олена Петрівна Котлик. Народилась 26 серпня 1925 р. у м. Краснограді Полтавської губ. (нині Харківська обл.) у родині службовця. Батько Петро Максимович 1885 року народження, походив із селян с. Кустолово-Суходолка на Новосанжарщині. У 1905 р. закінчив фельдшерську школу в Полтаві. Був учасником Першої світової війни. Мати Олена Миколаївна у 1906 – 1923 рр. вчителювала. У 1933 р. родина переїхала до Полтави, де батько працював контролером комітету заготівель. У 1937 р. він був репресований і цього ж року розстріляний. Реабілітований у 1956 р. У Полтаві Олена продовжила навчатися в школі і до початку Другої світової війни закінчила дев’ять класів. Під час тимчасової окупації навчалась на вишивальному відділі художньо-промислової школи, що діяла при музеї. Зразки вишивок, виконані нею, зараз експонуються в музеї. Після звільнення Полтави від нацистів продовжила навчання і у 1944 р. закінчила десятий клас середньої школи № 1 м. Полтави.
Детальніше:Олена Петрівна Котлик (1925 – 2009): експозиціонер та природоохоронець
16 вересня 2021 року в Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці імені І.П.Котляревського відбулося вручення Премії Полтавської обласної ради імені Феодосія Рогового, заснованої з метою сприяння розвитку сучасної української літератури та відзначення письменників за вагомі творчі здобутки, громадян – за активну громадську діяльність.
У номінації «Громадська діяльність» премію за внесок у розбудову демократичної Української держави, успішну реалізацію суспільно-значущих ініціатив, організацію просвітницьких акцій із популяризації національної культури одержав наш колега, заступник директора музею з культурно-освітньої роботи Гліб Кудряшов. Цю почесну відзнаку він розділив з протоієреєм, благочинним Полтавської області, настоятелем Святого Архистратига Михаїла релігійної громади Харківсько-Полтавської єпархії Православної церкви України Олександром Гораєм.
#ексклюзив_від_фондів
У 2008 році у залах Українського центру народної культури «Музей Івана Гончара» розгорнулася виставка «Дитина у звичаях і віруваннях українського народу». Для її створення провідні музеї України надали унікальні предмети зі світу дитини. Як зразки витонченого та класичного для Полтавщини виробу на цій виставці експонувалися три дитячі сорочки з музейної колекції.
Одна із них має довжину 60 сантиметрів і призначалася для дитини (дівчинки) одно- чи дворічного віку. Цей факт наклав певний вплив на характер оформлення виробу. Елементами вишивки слугують лише прямі та скісні хрести в обрамленні меандру та безкінечника, що розташовані по уставці та подолі, елементи вишивки рукавів розміщені в шаховій системі.
На початку ХХ століття вулиця Пушкіна (до 1909 року – Кузнецька) була забудована в основному двоповерховими будинками, що використовувались як доходні будинки з приміщеннями для офісів та магазинів.
Двоповерховий будинок, наразі розташований на вулиці Пушкіна, 16, раніше розміщувався на розі вулиць Ново-Петровської та Кузнецької, пізніше – Пушкінської (зараз ці вулиці називаються Гагаріна та Пушкіна).
13 вересня з нагоди 80-ї річниці оборони міста Кременчука відбулося урочисте відкриття пам`ятного знаку на місці загибелі екіпажу бомбардувальника СБ-2 поблизу колишнього села Гринівка (територіально ця ділянка знаходиться у квадраті між Калинівкою, Лукашівкою, Пузирями та Рокитами). Саме цього дня в далекому 1941 р. тут розбився радянський бомбардувальник, підбитий німцями.
