Події
29 жовтня 1911 року в селі Бірках Зіньківського повіту Полтавської губернії (нині – Полтавський район) народився Іван Антонович Цюпа. Закінчив Зіньківську сільськогосподарську школу. 1927 року друкує перший власний доробок – нарис «Бірківський бій». Знайомиться та співпрацює з прозаїком та публіцистом Пилипом Капельгородським, очолює районну комсомольську організацію. У 1935 році – випускник Харківського інституту журналістики. «Підвалини» літературної кар’єри Іван Цюпа заклав, певно, після тісного спілкування з учнями шкіл, студентами, працівниками видавництв, газет Полтави і Краснограда. Не оминули письменника-початківця і жорна сталінських репресій. Дев’ять місяців наш земляк за безпідставними звинуваченнями провів за ґратами.
Детальніше:110 років від дня народження письменника та публіциста Івана Цюпи
Серед музейних предметів, що донедавна експонувалися у залах, присвячених козацькій добі, й мають виключне історичне та культурне значення привертає увагу нагородна зброя старшини Гадяцького полку Павла Ніжинця, пожалувана йому у 1748 р. російською імператрицею Єлизаветою Петрівною.
Павло Федорович Ніжинець (нар. 1723 р.) походив із родини козацької старшини. У 1736 р. він вже був відомим селітряним заводчиком. Таким цінним подарунком його відзначено саме за розбудову селітроварної промисловості, що у той час було непересічним випадком: Павло Ніжинець отримав нагородну шаблю із золотою насічкою не за військові, а за цивільні заслуги. Підприємливий козак при цьому встиг зробити ще й військову кар’єру, отримавши високі чини у Гадяцькому полку.
До Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського завітала Інна Білоконь – українська акторка, артистка Театру Андрія Данилка, відома за своєю роллю Інни Адольфівни – мами легендарної Вєрки Сердючки. За дорученням нашого земляка, народного артиста України, почесного громадянина Полтави Андрія Данилка, пані Інна передала до фондів Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського унікальний артефакт, що віддзеркалює творчий шлях всесвітньовідомого українського артиста. Мова про головний убір «Зірка» – емблематичний елемент реквізиту Андрія Данилка, який 2007 року в неповторному сяйливому образі Вєрки Сердючки посів ІІ місце на щорічному пісенному конкурсі «Євробачення», що відбувся в Гельсінкі.
До Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського завітав заступник генерального директора ТОВ «Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат» Леонід Тютюнник з експонатами з історії свого підприємства. Гостя зустрічали директор Олександр Супруненко, заступник директора з наукової роботи Володимир Мокляк та завідувачка науково-дослідного експозиційного відділу новітньої історії Наталія Кузьменко.
Детальніше:Нові експонати Музею – від Біланівського гірничо-збагачувального комбінату
Численні покоління наших пращурів залишили українській нації величезну спадщину: мову, літературу, різні види мистецтва … і народну кухню – багату, різноманітну, відому у всьому світі. Тому постійна увага дослідників, прикута до теми автентичного харчування, його ґенези, є абсолютно закономірною.
Автори четвертої науково-популярної брошури із серії «Музейна корчма. Традиційні полтавські страви» (виходять друком у харківському видавництві «Майдан») продовжують аналізувати анкети мешканців Полтавщини, що містять 144 питання про побутування і приготування страв традиційної української кухні в родинах респондентів.
24 жовтня в багатьох країнах світу проходять акції, мета яких – зменшення впливу людської діяльності на клімат. Перш за все мова про зменшення викидів парникових газів в атмосферу.
Міжнародний день дій на захист клімату започаткувала 2009 року Міжнародна організація «350», заснована 2008 року в Сполучених Штатах Америки. Назва спільноти символічна: 350 частинок на мільйон – це безпечна концентрація парникових газів в атмосфері. Нині до організації приєдналися активісти з багатьох країн світу.
23 жовтня 2021 року на батьківщині Героя України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, громадського та політичного діяча, видатного українського поета Бориса Олійника (1935–2017) відбулися пропам’ятні урочистості з нагоди дня народження славетного земляка. У заходах взяла участь делегація митців, музейників, освітян, працівників культури на чолі з Глібом Кудряшовим – кандидатом наук із соціальних комунікацій, доцентом, заступником директора з культурно-освітньої роботи Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, головою Полтавського обласного відділення Українського фонду культури імені Бориса Олійника. Свято відбулося під патронатом голови Новосанжарської територіальної громади Геннадія Супруна та за підтримки голови Полтавської районної ради Михайла Кононенка.
22 жовтня 2021 року до Дня українського козацтва в Центральній міській бібліотеці Полтавської ЦБС був проведений етнографічний інтерактивний захід "Святая Покровонька". Під час цікавих конкурсів учні 7-Б класу Полтавської школи № 19 дізналися про історію походження християнського свята Покрови та звичаї й традиції українського народу, що пов'язані з ним.
Детальніше:Етнографічний інтерактивний захід "Святая Покровонька"
Сьогодні ми поговоримо про один із найрозповсюдженіших видів рослин у Полтаві та торкнемося теми, чому ця рослина вдруге квітує восени.
Чимало дерев і чагарників прикрашають наше місто, невипадково Полтава входить у п’ятірку найзеленіших міст України. Зелене вбрання обласного центру складають не лише місцеві породи (липа серцелиста, клени, в’язи, дуб звичайний), а й інтродуценти – «вихідці» з інших країн. Серед них почесне місце займають красені-каштани. Дехто називає їх київськими, бо ці дерева масово зростають у столиці України та стали її символом. Невипадково листок і суцвіття каштану були зображені у 60-х рр. ХХ ст. на гербі міста.
У межах робочої поїздки до Полтавської області Музей відвідав Кирило Тимошенко, заступник керівника Офісу Глави держави. Він ознайомився з реставрацією Музею, що здійснюється за програмою Президента України Володимира Зеленського «Велика реставрація». Разом із Кирилом Тимошенком перебіг реставраційних робіт оглянули голова Полтавської обласної державної адміністрації Олег Синєгубов, заступниця голови Полтавської ОДА Катерина Рижеченко, директорка Департаменту культури і туризму Полтавської ОДА Ірина Удовиченко, депутати Полтавської обласної ради. У книзі почесних гостей Кирило Тимошенко лишив такий запис: «Бажаю стати не просто «одним з», а музеєм № 1!».
Детальніше:Музей відвідав заступник керівника Офісу Президента України Кирило Тимошенко
Музей ініціює серію відкритих дискусій на різні теми, які стосуються музейних просторів. Перша тема для обговорення – «Діти в музеї».
Цьогоріч у Полтавському краєзнавчому музеї розпочалася реставрація за підтримки програми Президента України «Велике будівництво» та Полтавської ОДА. Завдяки цьому музей має унікальну можливість посилити свою експозицію та зробити її більш сучасною та комфортною.
Саме тому працівники музею хочуть збирати фахівців, чути думку найголовніших експертів музею – його гостей, що будуть готові обговорити різноманітні музейні теми розвитку в форматі відкритої публічної дискусії.
Детальніше:Полтавський краєзнавчий музей запрошує на public talk «Діти в музеї»