Події у музеї

Традиційною стравою на свято Меланки були вареники. Тож, на інтерактивних заходах «Щедрий вечір, добрий вечір…» учні 6-7 і 8-9 класів Полтавської гімназії №18 теж долучались до народних витоків. Діти не лише дізналися про звичаї та обряди українців під час новорічно-різдвяних свят, а й про походження свята Коляди, Меланки, з’ясували різницю між григоріанським і юліанським календарями. Але не в звичайній формі, а театралізованій: ведучі – науковиці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олеся Васецька та Олена Халимон перевтілювалися в героїнь минулих століть, діти – в персонажів гурту щедрувальників. Родзинкою дійства стали майстер-класи. Учасники виготовили новорічного янгола, із задоволенням ліпили вареники з картоплею та смакували ними після завершення свята.

23 01 12 mylanka01

23 01 12 krychevskiu

Кожна історична доба дарувала світу своє архітектурне обличчя. Епоха Перікла в Древній Греції народила Парфенон в Афінах, італійське середньовіччя – сліпучо-прекрасний Палац Дожів у Венеції, становлення британського капіталізму дало готичну будівлю парламенту в Лондоні. Понад сто років тому для Паризької Всесвітньої виставки француз Віктор Лалу проспівав свою лебедину пісню в стилі модерн, збудувавши вокзал Д’Орсе, що згодом став музеєм-панорамою однієї історичної епохи. Трьома роками пізніше українець Василь Кричевський (1873–1952) в добу національного відродження звів земський будинок у Полтаві, який і по сьогодні залишається візиткою древнього міста.

12 січня 1938 р. лиха рука виконала смертельний вирок — обірвала життя Миколи Філянського — поета, прозаїка, художника, музейника, геолога… Звинувачення в його причетності до діяльності української контрреволюційної націоналістичної організації м. Запоріжжя (УКНО) були відверто безглуздими та надуманими.
Микола Григорович (19 грудня 1893 р. с. Попівка на Миргородщині) був одним із когорти інтелектуалів — хранителів людської пам’яті, які віддали чимало сил збереженню українських культурних надбань.

23 01 12 filanskiy

10 січня завідувачка сектору науково-дослідного відділу фондів Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Оксана Сулима долучилася до волонтерського проєкту «Без минулого немає майбутнього» (безкоштовний курс лекцій з історії України), ініційованого ГО «Інша жінка» на підтримку гостей міста, що переїхали після початку воєнних дій.
На лекції слухачі дізналися про життєвий та творчий шлях видатного Українця - Василя Григоровича Кричевського, якому 12 січня виповнюється 150 років. Лекторка  підкреслила зв’язки архітектора з Полтавщиною та звернула особливу увагу на Шедевр Майстра у Полтаві - Будинок губернского земства, в якому зараз знаходиться наш Музей.

23 01 10 maybutne01

10 січня науковці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Марія Пісцова та Ірина Власенко провели етнографічний інтерактивний захід «Символи Різдва». Учасники дізналися про історію народження Ісуса Христа та традиції святкування цієї Події в Україні, наповнювали персонажами вертеп, формували Вифлеємську зірку, «готували» обрядові страви, колядували, створювали різдвяник з фетру. Захід пройшов у рамках музейно-педагогічної програми «Етнографічні студії з Полтавським краєзнавчим» за підтримки ГО «Шелтер Полтава».

23 01 10 symvoly razdva01

Яр Славутич (псевдонім Жученка  Григорія Михайловича, 1918-2011), народився на хуторі Жученки  поблизу села Благодатне на Херсонщині, нині  це Кіровоградська область. Український письменник, літературознавець, перекладач.  Нащадок  полтавського полковника  ХVII століття  Федора Жученка, власника села Жуки  поблизу  Полтави.
У 1932 році  заможна сім’я батька була розкуркулена і вислана за межі України По дорозі на заслання Григорій втік з потяга на ходу через отвір у стелі товарного вагона. Про тяжкі пригоди переселенського життя родини він розповість  у своїй книзі «Місцями запорізькими», що вийшла в Едмонтоні (Канада) у 1985 році. З 1935 року навчає грамотності робітників на заводі «Запоріжсталь» і вступає до Запорізького педагогічного інституту на факультет української мови й літератури.

23 01 10 yar

Яр Славутич (псевдонім Жученка  Григорія Михайловича, 1918-2011), народився на хуторі Жученки  поблизу села Благодатне на Херсонщині, нині  це Кіровоградська область. Український письменник, літературознавець, перекладач.  Нащадок  полтавського полковника  ХVII століття  Федора Жученка, власника села Жуки  поблизу  Полтави.
У 1932 році  заможна сім’я батька була розкуркулена і вислана за межі України По дорозі на заслання Григорій втік з потяга на ходу через отвір у стелі товарного вагона. Про тяжкі пригоди переселенського життя родини він розповість  у своїй книзі «Місцями запорізькими», що вийшла в Едмонтоні (Канада) у 1985 році. З 1935 року навчає грамотності робітників на заводі «Запоріжсталь» і вступає до Запорізького педагогічного інституту на факультет української мови й літератури. У 1940 році після закінчення інституту був призваний до лав Червоної армії. 1943 року з Кременчука виїхав до Німеччини, на еміграцію. У Мюнхені навчався  в Українському вільному університеті. Потім переїхав до США і закінчив Пенсільванський університет, здобувши звання доктора філософії на основі дослідження творчості Михайла Ореста(Зерова).З 1960 року викладає українську мову та літературу в Альбертському університеті(Канада).
Уперше псевдонім Яр Славутич з’явився 1943 року в газеті «Нова Україна», що виходила в Харкові та Полтаві. У 90-х роках кілька разів бував на Полтавщині, відвідавши село Жуки-батьківщину своїх предків. Його твори були опубліковані в журналі «Криниця»(1992 рік). Яр Славутич написав низку підручників з української мови для англомовних студентів. Його книжки «Зібрані твори» і «Живі смолоскипи» відзначені  премїєю ім. І.Франка. Найважливіші праці Яра Славутича- «Шевченкова поетика»,  «Розстріляна муза», « Українська поезія в Канаді», «Голодомор в українській поезії Заходу» та інші. Його поетичні збірки пройняті любов’ю до України, з якою  він нерозривно був пов’язаний творчими і духовними узами.
Підготувала старший науковий співробітник Клочко Валентина.

23 01 10 yar

Перша у світі «підземка» була запущена у Лондоні 10 січня 1863 року. Гілка була побудована компанією «Metropolitan Railway» (звідси вже звична нам назва метрополітен) і її довжина сягала 3,6 км.
В Україні метро є у трьох містах – Київ, Харків та Дніпро. Але почалася історія української підземки саме з Києва, де у 1949 році був створений «Київметробуд». А вже у 1960 році була здана в експлуатацію перша Святошинсько-Броварська лінія.

23 01 10 metro01

8 січня  народився Василь Симоненко – один з найяскравіших і найвизначніших українських поетів, предтеча і один із наймогутніших представників демократичного руху «шістдесятників» в українській літературі, поет, талант якого спалахнув блискавкою і залишив на літературному небосхилі незгасну зорю.  «Народ мій є! Народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ», «Я українець. Оце і вся моя біографія». У цих рядках потужний громадянський пафос поета і пекуча любов до України. Його поезія звучить в ритмі сьогоднішніх днів, коли Україна, втрачаючи своїх найкращих синів і дочок, відстоює свою державність, українську ідентичність у боротьбі з російською агресією.

Різдво Христове – одне з найважливіших християнських свят, державне свято в більш ніж 100 країнах світу.
У цей світлий день хочеться побажати миру і спокою в кожному домі, добра, взаєморозуміння, достатку, любові, щастя, душевної рівноваги, успіхів у всіх починаннях, побільше радості, міцного здоров’я та всіх благ! Нехай справджуються всі очікування і збуваються найзаповітніші мрії! Нехай на Різдво станеться диво, в яке ми щиро віримо, нехай запанує мир і злагода в Україні. А цьогорічне Різдво принесе нашій країні Перемогу, знищить все зло, а доля більше не буде випробовувати нас на міцність! Нехай Господь береже кожного українського воїна, Божа сила та опіка будуть завжди поряд, зміцнючи нашу віру, розтоплюючи наші серця та даючи нам впевненість робити успішні кроки! Слава Україні!

23 01 07 rizdvo

6 січня, на Святвечір (за Юліанським календарем), музейники Марія Пісцова та Ірина Власенко провели етнографічний інтерактивний захід «Символи Різдва». Учасники дізналися про історію народження Ісуса Христа та традиції святкування цієї Події в Україні, наповнювали персонажами вертеп, формували Вифлеємську зірку, колядували, створювали різдвяник з фетру. Усі запам’ятали, що на Різдво відкриваються небеса і здійснюється заповітне бажання, щире і світле. Захід пройшов у рамках музейно-педагогічної програми «Етнографічні студії з Полтавським краєзнавчим» за підтримки ГО «Шелтер Полтава».

23 01 06 rizdvo01

23 01 05 vakansii

Запрошуємо приєднатись до команди Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського!

Ми шукаємо:
- завідувача сектору медійного забезпечення;
- завідувача сектору технічного забезпечення;
- дизайнера;
- техніка із системного адміністрування;
- фахівця із зв’язків з громадськістю.

Вимоги:
- вища освіта;
- знання української мови;
- уміння чітко формулювати свої думки та логічно мислити;
- знання графічних програм;
- комунікабельність, відповідальність.

Умови роботи:
- офіційне працевлаштування;
- цікаві завдання;
- отримання унікального досвіду роботи.


Надсилайте своє резюме, із зазначенням вакансії, за адресою: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.