Події у музеї
Жвавий вогник свічки у нашому динамічному техногенному житті має особливе значення. Запалена свічка – це й романтичний теплий аксесуар свята, це й джерело світла, яке має чарівну сакральну силу церковної літургії, це необхідний атрибут майже кожного обрядового дійства. Підсвічник, як і свічка, відіграє важливу роль у створенні певного настрою, причому він часто непросто доповнює її, а й підкреслює красу полум’я, його декоративну функцію.
Автором тексту «Ще не вмерла України» був 23-річний уродженець Борисполя, на теренах тогочасної Полтавщини, етнограф і фольклорист Павло Чубинський (1839 – 1884). Вірш поширився і став популярним на всіх українських землях. Так, у львівському часописі «Мета», за грудень 1863 року (№4), вперше було опубліковано цей вірш під атрибуцією славетного Кобзаря. Звідти з ним ознайомився і відтак почав працювати музикант і священник Михайло Вербицький (1815 – 1870), який і створив музичне аранжування.
Детальніше:10 березня ми відзначаємо День Державного Гімну України!
У суботу для учасників цього освітнього проєкту відбулася лекція наукового співробітника відділу археології музею Нікіти Москвіна, присвячена історії половецької кам’яної скульптури на Полтавщині. Захід став черговою зустріччю у межах тривалої співпраці музею з соціально-освітньою ініціативою.
Детальніше:Продовжуємо співпрацю з «Університетом третього віку».
Навесні цього року відзначає 90-річний ювілей наш земляк, доктор сільськогосподарських наук, професор, академік національної академії аграрних наук України, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії в галузі науки і техніки ім. В.І. Вернадського Української екологічної академії наук — Сайко Віктор Федорович.
Детальніше:Наукове сузір'я Полтавщини: до ювілею Сайка Віктора Федоровича
Художника Порфирія Мартиновича зараховують до кола «великих майстрів реалістичного мистецтва другої половини ХІХ ст., таких як М. Пимоненко, С. Васильківський, С. Світославський, О. Сластьон …». Порфирій Денисович народився 1856 р. в с. Костянтинівка Костянтиноградського повіту Полтавської губернії в родині секретаря повітового суду. Ще дитиною Мартинович виявив художні здібності. Бажання професійно навчатися мистецтву малювання привело юного Порфирія до Санкт-Петербургу, де 1873 р. він успішно склав вступний екзамен в Академії мистецтв.
Детальніше:Неперевершений ілюстратор «Енеїди»: 170 років від дня народження Порфирія Мартиновича
6 березня 1931 року в містечку Градизьк Глобинського району народився Олександр Білаш — видатний композитор-пісняр, Герой України, лауреат Національної премії імені Т. Г. Шевченка, заслужений діяч мистецтв України.
Детальніше:#Персона_дня: композитор-пісняр Олександр Білаш (до 95-річчя від дня народження)
#Цифрова_колекція музею — місце, де можна найближче із усіх сторін роздивитися хоча б деякі експонати нашого музею. Наприклад, такий-от куманець-півник, який будить землю від зимового сну. Створений в Опішні в 1954 році майстрами кооперативу "Художній керамік", матеріал — глина, полива. Розглянути його можна у форматі 3D-моделі на нашій сторінці на платформі Sketchfab, до чого ми вас і запрошуємо!
Сьогодні старша наукова співробітниця відділу етнографії Галя Галян розповіла для відвідувачів бібліотеки-філії №5 про одного з «геніїв місця» нашого музею й видатного дослідника української культури — Вадима Щербаківського. Про плідну роботу в ключових культурних центрах, директорство в Полтавському українському університеті, тиск із боку радянського режиму, вимушену еміграцію й спроби врятувати якомога більше зразків і сенсів українського мистецтва. На долю дослідника, повʼязаного як із нашим музеєм, так і з родиною нашого патрона — Василя Кричевського випав огром роботи і найнеспокійніші віхи історії Європи ХХ століття.
Детальніше:Продовжуємо співпрацю з культурними інституціями Полтави.
Сьогодні співробітниці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського — Олена Помінова та Валерія Зябко — провели майстерклас «Натхненні кавою».
На цих фото — студенти й викладачі спеціальності «Н1 Агрономія, Захист і карантин рослин» ПДАУ — перші відвідувачі виставки «Від експедиції Василя Докучаєва до створення Земського музею». Вдячні їм за долученість і за те, що маємо такі масштабні фото першого дня виставки, яку ми презентували цю минулого тижня на врочистостях до 180-річчя від дня народження засновника музею, ґрунтознавця Василя Докучаєва.
Попри похмуру погоду перших днів березня ми віримо, що от-от весна прийде у всій своїй силі й відігріє нас після зими. Про те, як можна весні допомогти, у своєму новому вірші одна з берегинь-дослідниць нашого дендропарку Олена Халимон каже:
Детальніше:Попри похмуру погоду перших днів березня ми віримо