Події у музеї
Мистецтво Китаю має давні традиції, відрізняється розмаїттям і своєрідністю форм. Китайські митці створили чудові пам’ятки архітектури, живопису та скульптури, вироби прикладного мистецтва, котрі отримали широке визнання в усьому світі. Відомі своєю самобутністю і зразки зброярського мистецтва Китаю. Традиційна китайська зброя здавна привертала увагу дослідників і колекціонерів.
У 2019 р. Полтавською археологічною експедицією Державного підприємства науково-дослідного центру «Охоронна археологічна служба України» були проведені охоронні археологічні дослідження в історичному центрі Полтави по вулиці Пилипа Орлика, 26.
На зміну «Типовому положенню про Народний музей», яке діяло з 1965 року, Міністерство культури затвердило «Типове положення про музей на громадських засадах» від 25.09.1978 року. Нове положення чітко узгодило вживання термінів «громадський музей» та «Народний музей».
Детальніше:Використання термінів «громадський музей» і «Народний музей» (продовження)
Про польового птаха, який одним з перших повертається до рідної землі, його роль у весняній українській обрядовості, символіку в усно-поетичній творчості та образ у народному мистецтві розповідала сьогодні музейниця Марія Пісцова учасникам етнографічного інтерактивного заходу «Жайворонкові пісні». Учні 5-го класу ліцею № 13 «Успіх» «мандрували» лабіринтами, водили «Кривий танець», компонували складанку та тлумачили «пташину розмову». На згадку про зустріч відвідувачі виготовили магніти «Весняний букет».
27 березня 2014 року на 68-й сесії Генеральної Асамблеї ООН була ухвалена Резолюція про територіальну цілісність України № 68/262. Це засідання Генасамблеї ООН було скликане спеціально для розгляду питання збройної окупації Росією території України, а саме Кримського півострова.
27 березня 2024 року у приміщені Полтавського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені М. В. Гоголя Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського презентує виставку польсько-литовського художника-графіка Стасіса Ейдрігевічюса.
Детальніше:Виставка польсько-литовського художника-графіка Стасіса Ейдрігевічюса.
Нещодавно науковій бібліотеці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського подарували надзвичайно цінне для нас видання книги Олександра Дзюби та Володимира Захарова «Голодомор 1932–1933 рр. на Шишаччині». Автори зібрали величезний краєзнавчий матеріал, що спирається на історичні джерела, наукові монографії, публікації в пресі, і, що особливо важливо, — на спогади очевидців, їхніх батьків і дідів про ту трагедію, яку сталінська влада влаштувала на початку 1930-х років з метою знищення української хліборобської Атлантиди.
Міжнародний день театру відзначається щорічно 27 березня. Це свято було засновано у Відні на IX конгресі Міжнародного інституту театру (MIT) при ЮНЕСКО. Діяльність MIT, згідно з його статуту, має бути направлена на «зміцнення миру і дружби між народами, на розширення творчої співпраці всіх діячів світу».
Сьогодні Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського із вдячністю прийняв цінний подарунок від Ірини П’ядик-Халявки – дочки відомого київського літературознавця, бібліографа Юрія (Георгія) П’ядика. Ірина Георгіївна презентувала, зокрема, десятитомник «Українська поезія кінця ХІХ – середини ХХ ст.: Бібліографія. Антологія. – Київ, 2010 – 2022», над яким її батько працював понад тридцять років. До видання увійшли бібліографія творчості і літератури 6465 поетів, які друкували вірші українською мовою в кінці ХІХ – середині ХХ ст., короткі біографічні довідки про них, світлини та зразки їхньої творчості.
Продовжуємо розповідь про життєвий шлях і мистецьку спадщину відомого різьбяра, представника української діаспори США Михайла Коргуна.
Детальніше:Михайло Коргун. Декоративний пласт «Шевченко Т.Г.»
Як самостійна силова структура Національна гвардія України існувала у 1991–2000 рр. Потім вона була розформована та знову відроджена 2014 р., після незаконної окупації Криму та загостренням ситуації на сході України.
