Події у музеї
Після зимових м’ясниць перед Великим постом набирало сили обмеження скоромних страв. Зокрема, у Сиропусний тиждень або Масницю, що у цьому році припадає на 16-22 лютого. За звичаєм цього тижня вже відмовлялися від м’ясної їжі, проте наставало справжнє свято молочних продуктів – що й дало назву цим дням. Не їли ні м’яса, ні сала, ні навіть жирів тваринного походження – лише яйця, без яких не обходилось тісто для приготування млинців і вареників.
Детальніше:«Чекайте вареники – прийде й на вас Масниця», – говорить народна мудрість.
14 лютого 2026 року музейниця Марія Пісцова провела інтерактивний захід «Серце серцю вість подає». Учасники дізналися про символ серця у світовій та українській культурі, сформували книжку у формі серця, яка вміщує слова-орієнтири на шляху любові. Діти складали пазл за картиною Світлани Колодяжної, відтворювали пантоміму, вправлялися у знанні перлин народної мудрості.
Костирко Петро Федорович народився 14 лютого 1897 року в селі Лави, тепер Корюківського району Чернігівської області. Народився у сім’ї гусара лейб-гвардії, походив з козацького роду. Початкову освіту здобув у Сосницькому міському чотирикласному училищі
Життя українців в умовах воєнного часу ускладнюється постійним відключенням світла. Але ми успішно освоїли високотехнологічні пристрої альтернативних джерел живлення. Проте не менш актуальними є свічники, адже ці функціональні підставки для свічок мають не тільки багату історію, але й створюють особливу атмосферу і можуть бути окрасою інтер’єру
Заснуванню цього дня передувала прийнята 20 грудня 2013 р. резолюція Генеральної Асамблеї ООН «Наука, техніка та інновації в цілях розвитку», в якій затверджено рівний доступ жінок і дівчат будь-якого віку до досягнень і розвитку науки, техніки і інновацій як запорука забезпечення гендерної рівноправності в даній сфері.
Детальніше:11 лютого щорічно відзначаємо Міжнародний день жінок і дівчат у науці.
7 лютого 2026 року музейниця Марія Пісцова провела методично-практичне заняття з бісероплетіння. В інформаційному блоці розглядали тему - традиції багаторядних намист в українській культурі. Відвідувачки мали змогу дізнатися про давні прикраси з плодів, кісточок та зубів тварин, які згодом були замінені на глиняні, металеві, кам’яні та скляні намистини. Особливу увагу було приділено прикрасам XIX століття – кораловим, бурштиновим, перламутровим та венеційським скляним намистам. У практичній частині учасниці працювали над створенням власного багаторічного намиста з бісеру вподобаного кольору.
5 лютого у Полтавській бібліотеці № 5 відбулася зустріч науковиці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Г. Галян з читачами бібліотеки.
Зміст розмови був присвячений 150-літньому ювілею від дня народження професора Костя Мощенка, непересічної особистості із грона науковців ХХ століття в історії патріаршого музею Полтавщини.
4 лютого відбулася благодійна лекція про етнічну історію Полтавщини від нашого музейника Олександра Лимаря у співпраці зі благодійною організацією "Благопростір".
2 лютого у комунальному закладі Львівської обласної ради «Львівський історичний музей» відкрилася виставка «Мости/Pontes», присвячена історії та розвитку мостової архітектури в Україні та Європі.
3 лютого 2018 року трагічно обірвалося життя видатної природодослідниці, уродженки м. Полтави Олени Байрак (1957-2018). Наукова спільнота втратила видатну особистість, яка жила з любов’ю до природи та України. У Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського створено іменний «фонд» науковиці, що нараховує більше 800 предметів, та, дякуючи учням, друзям та колегам Олени Миколаївни, постійно поповнюється.
Павло Архипович Загребельний — наш видатний земляк народився на Полтавщині у селищі Солошине Кобеляцького району 25 серпня 1924 року у родині Архипа Опанасовича та Варвари Кирилівни. Мати хлопця Варвара померла рано, коли йому виповнилося 6 років. Ростила Павла Загребельного мачуха, з якою у нього були досить важкі стосунки.
