Події у музеї
Вишуканий порцеляновий та фаянсовий посуд завжди був окрасою міської оселі. У ХІХ ст. на теренах Східної Європи особливим попитом користувалися вироби у стилі «тромплей», що створювали оптичні ілюзії — тобто предмет насправді не є тим, на що схожий.
Караїми – один з корінних народів України, статус яких закріплений у Законі України «Про корінні народи України» від 01.07.2021 р. Тюркомовні караїми є корінними мешканцями Кримського півострова, нащадками племен, які входили в VIII – IX ст. до складу Хазарського каганату. Якщо точніше – до тих, хто прийняв караїмізм – монотеїстичну релігію, різновид юдаїзму, що визнає лише писаний Старий Заповіт і відкидає Талмуд. Арамейською та давньоєврейською мовами слово караїм означає «читець» (той, хто читає). Тобто – читець Тори. Караїмська мова належить до кипчацько-половецької підгрупи кипчацької групи тюркських мов.
13 вересня дворик Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського квітнув незвичними барвами. Експрес-виставка фотографині Євгенії Куринської в техніці макрозйомки «Природа — моє натхнення» по-новому розкрила глядачам світ рослин Полтавщини. Творчий захід було проведено за кураторства науковиці науково-дослідного експозицвйного відділу етнографії, Катерини Штепи, за співпраці з науково-дослідним відділом фондів та науково-дослідним експозиційним відділом природи. Організована виставка з метою популяризації природозахисної діяльності музею та ознайомлення загалу з гарденотерапією, тобто психологічною реабілітацію завдяки контакту з рослинами.
13 вересня 2023 року Марія Пісцова, завідувачка етнографічного відділу Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, провела інтерактивний захід «Народна графіка на полотні». Учасники, учні 5 класу Наукового ліцею №3, прослухали розповідь про фондову збірку вибійчаних тканин музею, переглянули тематичні фото- та відеоматеріали. В ігровому блоці поєднували фрагменти орнаментів з відповідними композиціями, розшифровували назви предметів одягу, які прикрашали вибійкою, відповідали на питання вікторини та компонували складанку - зображення вибійчаної дошки, вирізьбленої сучасним майстром Володимиром Маркар'яном. У практичній частині декорували полотняні закладки за допомогою адаптованих штампів та текстильної фарби. Захід відбувся у рамках музейно-педагогічної програми «Етнографічні студії з Полтавським краєзнавчим».
Наприкінці серпня 2023 року співробітники Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського виїхали у невелике відрядження до Горішньоплавнівської міської об’єднаної територіальної громади Кременчуцького району Полтавської області з метою проведення моніторингових обстежень археологічних пам’яток для підготовки статей до «Зводу пам’яток історії і культури України: Полтавська область. Горішньоплавнівська територіальна громада». Під час археолого-природничих «мандрів» було обстежено околиці міста Горішні Плавні; села – Кияшки, Дмитрівка, Солонці, Салівка, Карпівка, Солошино, Келеберда, Григоро-Бригадирівка та їхні околиці; територію колишніх сіл – Петрашівки, Махнівки, Базавлуків.
З 1987 року 16 вересня у світі відзначають Міжнародний день захисту озонового шару. У цей день було прийнято Монреальський протокол, покликаний обмежити виробництво низки речовин, що вважаються причиною виснаження озонового шару.
11 вересня 2023 р. у Полтавському літературно- меморіальному музеї І. Котляревського відбувся музейний хаб "Він між нами тепер, він зібрав нас усіх..." з нагоди 120-річчя відкриття пам'ятника І.П. Котляревському в Полтаві у 1903 р. Хаб проводили, як онлайн, так і офлайн. У ньому взяли участь провідні літературознавці з відомих наукових установ Києва, Львова, викладачі полтавських вищих навчальних закладів, музейники.
Детальніше:З нагоди 120-річчя відкриття пам'ятника І.П. Котляревському в Полтаві
В українському законодавстві «День танкових військ» встановлено Указом Президента України від 9 вересня 2023-го року і відзначається щорічно 14 вересня.
Мужність і героїзм наших славних воїнів багаторазово підтверджувався на полях численних битв, і танкісти, не дивлячись на те, що були захищені товстою бронею, завжди були мішенню для супротивника. Проте їх підтримка часто була просто життєво необхідною основним військам як в наступальних, так і в оборонних боях. Це була одна з причин, чому професійне свято танкових військ стало одним з найбільш шанованих у військах професійних військових святкових днів.
У другу неділю вересня весь світ відзначає Всесвітній день журавля. Цього року свято припадає на 10 вересня. Вперше Всесвітній день журавля відзначили в 2002 р. у США. Вчені орнітологи робили все можливе, щоб зберегти один із видів – американського журавля, який знаходився під загрозою зникнення. Зокрема, підкладали його яйця до гнізд інших видів журавлів, що гніздились у безпечних місцях. День, коли на гніздування відправився цілий виводок врятованих птахів, був оголошений новим екологічним святом.
Мета Всесвітнього дня журавля – звернути увагу світової спільноти до проблем збереження цих птахів.
Побут та культура українців віддавна були нерозривно пов’язані зі своєрідним серцем будь-якої оселі – піччю. Культ печі традиційно символізував родинний затишок та добробут. Важливим елементом оздоблення та функціональною частиною печі ще з кінця XIV ст. стають кахлі.
8 вересня за новоюліанським календарем Православна церква України відзначає Різдво Пресвятої Богородиці – перше із дванадисятих свят літургійного року. Водночас, воно є середнім із трьох найсерйозніших празників, присвячених Діві Марії: Успіння, себто смерті (15 серпня), Різдва, тобто народження (8 вересня), та Введення у храм (21 листопада). Але наш народ значно спростив їхні назви до короткого: Перша, Друга й Третя Пречиста.
Детальніше:8 вересня Православна церква України відзначає Різдво Пресвятої Богородиці