Події у музеї
26 листопада виповнюється 140 років від дня народження Пилипа Йосиповича Капельгородського (1882-1938?) – поета, прозаїка, публіциста, громадського діяча.
Його родина у повній мірі відчула специфіку комуністичного тоталітарного режиму. Тому так влучно звучать слова зятя письменника скульптора Івана Кавалерідзе, одруженого з Надією Пилипівною: «1937 рік вирвав з наших лав десятки талановитих, залюблених у мистецтво людей». Реабілітували Пилипа Йосиповича посмертно у 1957 р., однак і досі про доробок поета згадують не часто.
Детальніше:140 років від дня народження Пилипа Капельгородського
Завтра у школярів України розпочнуться довгоочікувані зимові канікули. Вони завжди є особливими, бо пов'язані з найважливішими родинними й народними святами!
Про історію цих свят, традиції їх зустрічі, обрядові страви дізналися чудові учні 3-го класу Полтавської загальноосвітньої школи № 29 на інтерактивному заході "Коза іде, Новий рік веде". Діти із задоволенням ліпили варенички, як і годиться на Щедрий вечір, створили гурт щедрувальників, бажали щасливого Нового року та звеселяли господарів Бібліотеки-філії №10 Полтавської МТГ. Додому малеча поверталася з подарунками - новорічними янголами, виготовленими власноруч під час майстер-класу, та тематичними листівками-розмальовками.
Захід провели науковці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олеся Васецька, Олена Халимон та завідувач сектору СКД ЦБ ПМТГ Олексій Орел.
Детальніше:Інтерактивний захід "Коза іде, Новий рік веде" для учнів школи № 29
«Нова радість стала, яка не бувала, над вертепом зірка ясна світу засіяла», - лунали сьогодні величальні слова Радісної звістки на етнографічному заході «Символи Різдва. Зірка». Учасники дізналися про символіку Вифлеємської зорі, історію святкування Різдва Христового в Україні та світі. На творчість надихали усміхнені обличчя зацікавлених учасників, затишний освітлений зал і, особливо, вертеп, - сцена народження Ісуса Христа, персонажів до якої створили вихованці зразкового художнього колективу Гуртка кераміки "ОБЕРЕГИ" (керівник Тетяна Порощай, Народний майстер НСМНМУ). Тож діти виготовили синьо-жовту зірочку з фоамірану та «різдвяну зірку» флори – пуансетію. Захід провела завідувачка етнографічного відділу Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Марія Пісцова, бібліотекарка Влада Герцунь у дитячій бібліотеці-філії 9 у рамках спільного проєкту "Етноінтерактив. Музейні уроки". Дякуємо всім помічникам і учасникам! Щасливого Різдва!
Детальніше:Нова радість стала, яка не бувала, над вертепом зірка ясна світу засіяла
24 грудня в Україні відзначається День працівників архівних установ. Це свято було встановлене 30 жовтня в 1998 р. відповідно до Указу Президента України № 1200/98, у якому, зокрема, вказано: «Враховуючи значний внесок архівних установ України у розвиток вітчизняної науки та культури, інші сфери життя суспільства, необхідність подальшого вдосконалення архівної справи та на підтримку ініціативи працівників архівних установ, постановляю: встановити в Україні професійне свято День працівників архівних установ, який відзначати щорічно 24 грудня».
Детальніше:24 грудня в Україні відзначається День працівників архівних установ
Динозаври – це завжди актуально ! Про це свідчать два інтерактивні заходи «Подорож до країни Динозаврії», що відбулися 22 та 23 грудня 2022 року. Маленькі полтавці та гості міста мандрували в часі разом із науковцями Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Оленою Шиян та Оленою Штитьовою. Під час заходу діти познайомилися з «древніми ящерами», спробували себе в ролі палеонтологів, а також виготовили картини з круп’яних та макаронних виробів із зображенням тиранозавра, які залишили собі на згадку.
Період зимового сонцестояння наші пращури особливо шанували, бо вважали його магічним і містичним. І як чудово, що саме в цей час науковці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олеся Васецька та Олена Халимон зустрілися з неймовірними учнями молодших класів Полтавської гімназії №18 на дійстві "Коза іде, Новий рік веде". Весело, пізнавально говорили про календар святок, традиційні та обрядові страви, звісно, ліпили варенички. А ще створили костюмований гурт щедрувальників та щедрували, "оживляли" Козу та бажали щасливого Нового року. На завершення малеча виготовила новорічного янгола та отримала у подарунок листівку-розмальовку.
Щороку із великим задоволенням діти музейників відвідують казкові вистави Полтавського академічного обласного театру ляльок. Багаторічна співпраця та тісна дружба єднає дві наші установи. Тож не дивно, що директорка згаданого закладу – Тетяна Вітряк, у черговий раз, люб’язно передала до фондів Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського кіно- та фотообладнання, що допомагало лялькарям створювати мистецький продукт. Нині предмети отримали друге життя як музейні експонати, вони стануть окрасою будь-якої тематичної виставки.
Детальніше:Дарунок від Полтавського академічного обласного театру ляльок
Гуманітарна катастрофа українського народу 1932–1933 рр., відома сучасникам як Голодомор, – результат політико-економічного терору тоталітарної держави СРСР проти хліборобської верстви. Наука подає головно статистичні дані про це багатомільйонне народовбивство, покладає вину за нього на вождів більшовицької партії у Москві, залишаючи осторонь буденні аспекти соціальної трагедії тодішнього українського села, зокрема і полтавського, мешканці якого були нерідко і жертвами, і виконавцями злочинних наказів влади.
16 грудня, за кілька днів до улюбленого свята усіх дітей України, музейники Марія Пісцова та Ірина Власенко провели етнографічний інтерактивний захід "Від Миколая до Різдва". Учасники дізнались про традиції святкування цього та інших грудневих свят, виконували ігрові завдання: «Сніжинка», «Живі літери», «Що це?», «Різдвяна казка», створювали нитяних ангелів та писали різдвяного листа для воїнів ЗСУ зі святковими привітаннями та найкращими побажаннями. Захід пройшов у рамках музейно-педагогічної програми «Етнографічні студії з Полтавським краєзнавчим» за підтримки Shelter Ukraine.
Наближаються новорічні свята. Цьогоріч для кожного із нас вони особливі.
16 грудня 2022 року в дворику Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського патріотичними кольорами заграло вічнозелене дерево – ялиця біла. Маленькі жителі Полтави та гості міста прикрасили зелену красуню пташками − синичками, виготовленими власноруч під керівництвом науковців Музею. Прикрашання ялиці відбулося в рамках дводенного (15-16 грудня 2022) інтерактивного заходу «Святкові синиці на музейній ялиці», який підготували та провели Олена Шиян, Наталія Кузьменко та Олена Штитьова. Партнерами виступила Дитяча точка Спільно від UNICEF Полтава.
Під час заходу діти познайомилися із птахами з родини Синицеві, особливостями їх життєдіяльності, дізналися про походження назви «синиця», з’ясували місце пташок в народному фольклорі, їх різноманітність у світі та в Україні. Великий захват викликало гніздо-«рукавичка» ремеза, яке більшість учасників бачили вперше.
Детальніше:Інтерактивний захід «Святкові синиці на музейній ялиці»
Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського презентує виставку присвячену різдвяно-новорічним святам «Українська народна глиняна іграшка».
У житті дитини від колиски до юності вагоме місце займають ігри, розваги та іграшки. Українська народна іграшка має велику значущість як своєрідний атрибут дитинства, глибинний своєю символікою, простий у застосуванні та необхідний у дитячому віці, що є не тільки витвором мистецтва, окрасою й оберегом оселі, святковим подарунком, а й, безперечно, виступає об’єктом гри, виховання і розвитку дитини. Тематика, образи та зміст іграшок різних народів відображають особливості їхньої праці, побуту. Найбільш поширеною є українська глиняна іграшка – неперевершений витвір народного мистецтва. Вона супроводжує роботу гончарів із прадавніх часів.
Освоєння глини для створення необхідних ужиткових речей та будівельних матеріалів стало важливим етапом культурного розвитку людства. На цьому етапі з'явилися перші неутилітарні пластичні витвори, які стали прообразом майбутньої іграшки. Форми багатьох сучасних забавок залишилися майже незмінними з давніх часів. Змінилися функції − з культових на ігрові. Нині ж вони поступаються місцем художньо-естетичним та функціям раритетної речі.
Детальніше:Виставку присвячену різдвяно-новорічним святам «Українська народна глиняна іграшка».