Події у музеї
24 лютого, на жаль, більше ніколи не буде звичайним днем. Це день кривавої зміни української історії та доль мільйонів українців та українок. Цей день — день болісної пам'яті й великої туги. Але також це день гуртування у спільній надії й народжених нею силах. Україна вистояла 12 років війни і 4 роки повномасштабного воєнного вторгнення росіян. Ми тримаємося завдяки самовідданості Сил Оборони України та зусиль тилу. І ми витримаємо.
Олексій Миколайович походив з поміщицької родини села Мачухи Полтавської губернії. Вищу освіту отримав на юридичному факультеті Новоросійського Імператорського університету (тепер Одеський національний університет імені І.І. Мечникова). Декілька років служив в судових палатах Харкова і Одеси, миргородським секретарем земського з'їзду. Під час перебування у Миргороді молодий службовець здійснює плідні дослідження народної творчості. За результатами напрацювань у 1888 р. була створена стаття «Опит изучения малорусских дум» видана друком у «Полтавських губернських відомостях» 1890 р., а потім окремою брошурою на 52 сторінках. В цій роботі був представлений матеріал по вивченню 70 оригінальних кобзарських дум, який дотепер є важливим науковим джерелом по опрацюванню кобзарського репертуару.
Ділимося слідами співпраць— 21 лютого до Дня рідної мови музейниця Ганна Барська, спільно із вчительками історії Полтавської загальноосвітньої школи №5 Вікторією Юницькою та Ніною Зелюк, провела захід, присвячений геніальному українському поету й художнику Тарасу Шевченку, який неодноразово бував на Полтавщині (1843-44, 1845-46, 1859), написав близько 20 поезій та створив близько 20 малюнків, відвідав тут більше 50 населених пунктів.
Алебарда «гуаньдао» (або «кван-до») – китайська зброя з широким вигнутим клинком, закріпленим на довгому держаку. Загальна довжина зброї досягала 220 см, із яких до 70 см становила довжина клинка. На обусі клинка алебарда мала хвилясту ріжучу кромку. Держак закінчувався масивним гострим наконечником.
Полтавщина вважає Володимира Малика своїм письменником, бо саме тут, у Лубнах, що розкинулися на березі привітної Сули, він почав професійно писати, хоча батьківщиною його була Київщина. Із Полтавщиною пов’язані найплідніші роки творчості: спочатку учительської, згодом письменницької.
Детальніше:#Персона_дня: Володимир Малик – майстер українського історичного роману.
20 лютого в Україні відзначають День пам’яті Героїв Небесної Сотні. 24 лютого Постановою Верховної Ради України від 12 лютого 2025 року встановлено Національним днем молитви задля віддання шани та вдячності всім, хто поклав життя, захищаючи свободу і незалежність України. З нагоди цих дат у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського був проведений патріотичних захід «Україно, молюся за тебе».
20 лютого ми вшановуємо пам'ять героїв, які стали символом боротьби й жертовності за право України і українського народу обирати свій шлях самостійно.
Після зимових м’ясниць перед Великим постом набирало сили обмеження скоромних страв. Зокрема, у Сиропусний тиждень або Масницю, що у цьому році припадає на 16-22 лютого. За звичаєм цього тижня вже відмовлялися від м’ясної їжі, проте наставало справжнє свято молочних продуктів – що й дало назву цим дням. Не їли ні м’яса, ні сала, ні навіть жирів тваринного походження – лише яйця, без яких не обходилось тісто для приготування млинців і вареників.
Детальніше:«Чекайте вареники – прийде й на вас Масниця», – говорить народна мудрість.
14 лютого 2026 року музейниця Марія Пісцова провела інтерактивний захід «Серце серцю вість подає». Учасники дізналися про символ серця у світовій та українській культурі, сформували книжку у формі серця, яка вміщує слова-орієнтири на шляху любові. Діти складали пазл за картиною Світлани Колодяжної, відтворювали пантоміму, вправлялися у знанні перлин народної мудрості.
Костирко Петро Федорович народився 14 лютого 1897 року в селі Лави, тепер Корюківського району Чернігівської області. Народився у сім’ї гусара лейб-гвардії, походив з козацького роду. Початкову освіту здобув у Сосницькому міському чотирикласному училищі
Життя українців в умовах воєнного часу ускладнюється постійним відключенням світла. Але ми успішно освоїли високотехнологічні пристрої альтернативних джерел живлення. Проте не менш актуальними є свічники, адже ці функціональні підставки для свічок мають не тільки багату історію, але й створюють особливу атмосферу і можуть бути окрасою інтер’єру
