Події у музеї
Осінні канікули — це час для відпочинку, розваг і подорожей. А якщо ці мандрівки в минуле з великою кількістю несподіваних пригод? Приміром, під час поїздки чумаків по сіль чи рибу, що були неабияким випробуванням у XVI–ХVIII ст. На нашому музейному інтерактивному заході «Як чумаки по сіль їздили», таке можливо.
Детальніше:Музейний інтерактивний захід «Як чумаки по сіль їздили»
Учора, 24 жовтня, у стінах Полтавської обласної універсальної бібліотеки імені І. П. Котляревського відкрилася виставка «НАКАЗАНО НЕ ЗНАТИ: УКРАЇНСЬКІ АРХЕОЛОГИ В ЛЕЩАТАХ ТОТАЛІТАРИЗМУ», що присвячена археологам, які попри утиски з боку тоталітарних держав, до складу яких входили українські землі, проводили археологічні дослідження та робили важливі наукові відкриття. Репресії проявлялися в забороні займатися професійною діяльністю, переслідуваннях за політичними мотивами, забороні друкувати наукові праці, вилученні з бібліотек вже опублікованих робіт, ув’язненні, ізоляції у таборах та навіть у фізичному знищенні.
Детальніше:НАКАЗАНО НЕ ЗНАТИ: УКРАЇНСЬКІ АРХЕОЛОГИ В ЛЕЩАТАХ ТОТАЛІТАРИЗМУ
Глафіра Іванівна Псьол (у заміжжі Дуніна-Борковська) народилася 24 жовтня 1823 року в с. Псільське на Полтавщині. Походила з родини збіднілих дворян. Її дід служив на Запорозькій Січі, батько був колезьким секретарем у канцелярії малоросійського генерал-губернатора М. Г. Рєпніна-Волконського. У 1823-1824 роках під час епідемії померли батьки, тож Глафіру та її сестер Тетяну й Олександру взяла під опіку родина Рєпніних. Варвара Олексіївна влаштувала їх до Полтавського інституту шляхетних дівчат, патронесою якого була. По закінченні навчання в цьому закладі панянки мешкали в Рєпніних.
День ООН — це день створення Організації Об’єднаних Націй. Відзначають його щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/2782 (XXVІ).
24 жовтня 1945 року на конференції в Сан-Франциско, на підставі Хартії Об’єднаних Націй, представники 51 країни ратифікували договір про створення ООН. Україна однією з перших підписала Статут i увійшла до групи країн-засновниць ООН. Саме дату набрання чинності Статуту відзначають як День Організації Об’єднаних Націй. У 1971 році Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію, в якій рекомендувала відзначати цей день як державне свято.
У 2023 році світ побачила книга «Високі вітрила життя Лідії Шелудько» із історико-бібліографічної серії «Постаті аграрної та біологічної науки Полтавщини: факти, документи, бібліографія». Автори — знані науковці Віктор Самородов, Сергій Поспєлов, Людмила Глущенко та Наталія Куценко. У книзі висвітлено життєвий шлях та наукові досягнення відомої української селекціонерки лікарських рослин Лідії Панасівни Шелудько (1937–2019).
У літературі склалась думка про ще одне городище на території Снітина. За 0,8 кілометра на північний захід від круглого городища над долиною Сули є високий і вузький відріг третьої надзаплавної тераси з невеликим майданчиком. За планом Ляскоронського вона була укріплена двома променями земляних валів. Тепер сліди валів зникли. На цьому місті в 1971 р. зібрані уламки роменської та києво-руської кераміки. Вже через 10 років ні матеріалу, ні слідів культурного шару знайти не пощастило. Однак у будь-якому випадку мисове укріплення могло функціонувати значно раніше XI ст., коли тут з’явились давньоруські кургани.
21 жовтня 2023 року на етнографічному заході «Бісероплетіння. Техніки» продовжували говорити про ажурні жіночі шийні прикраси — силянки, їхню колористику, орнаментику. Оглядали завершені роботи учасниць та продовжували вправлятись у виконанні нових. Захід провела Марія Пісцова, завідувачка етнографічного відділу Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського у рамках проєкту "Етноінтерактив. Музейні уроки".
На подвір’ї Козлівщинської ЗОШ І–ІІІ ступенів розташований пам’ятник видатному українському поету, художнику, драматургу, прозаїку, мислителю Тарасу Григоровичу Шевченку (9.03.1814 р., с. Моринці, нині Звенигородського району Черкаської обл. ⎼ 10.03.1861 р., помер у Петербурзі, перепохований у Каневі Черкаської обл.).
Перший на Полтавщині пам’ятник встановили у с. Діброва Васильцівської волості Полтавського повіту ще в 1918 р. Погруддя Т. Г. Шевченку тоді виготовили на Опішнянському керамічному заводі з ініціативи місцевого фельдшера Задорожного Кирила Івановича. Кошти на нього зібрали жителі с. Діброва, де й встановили пам’ятник на цегляному постаменті в центрі села. У 1941 р. пам’ятник було знищено.
Нещодавно відомі краєзнавці Віктор Миколайович Самородов і Віталій Петрович Закладний зробили Полтавському краєзнавчому музею імені Василя Кричевського цікаві подарунки: поштовий конверт "20-річчя реконструкції Короленкової дачі у Хатках" із поштовою маркою та штемпелем Укрпошти "Полтавщина край любові" та ювілейне видання - книгу Віталія та Максима Закладних і Артема Гончарова "Енциклопедія Енеїди" (Полтава, ТОВ "АСМІ", 2023).
Конверти з марками та без них видали в зв'язку з відзначенням двадцятирічного ювілею реконструкції дачі В.Г. Короленка коштом приватного підприємства "Агроекологія" (2003 - 2023), засновником якого був Герой України С.С. Антонець. Зараз це підприємство очолює його донька А.С. Антонець. В.М. Самородов, який багато років співпрацює з "Агроекологією", передав поштовий конверт до музею.
Несподівано теплий день видався вчора серед осінньої прохолоди. Його Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського провів зі сміхом та задоволенням. 19 жовтня учні 2-го класу школи № 37 взяли участь в інтерактивному заході розробки Катерини Штепи — «Козацький луг». Ігри, забави та цікавинки допомогли маленьким гостям зануритися в атмосферу козацької минувшини.
Найціннішими і найцікавішими артефактами, якими дорожить і пишається будь-який архів, є документи особового походження: меморіальні речі, автографи, листи, світлини. Вони насичені особливою енергією, зберігають її і доносять крізь час до нащадків. Торкаючись, гортаючи, роздивляючись такі документи, ми ніби стаємо ближче до людини, яка їх створила, краще розуміємо її думки і вчинки, відчуваємо спорідненість і емпатуємо.
У Науковому архіві Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського є багато таких документів, частина з яких виділена у персональні фонди. Одним із найпопулярніших серед них є «Фонд 30» — особовий фонд Олени Байрак.
