Події у музеї
Запрошуємо на свято смаку, світла й серпневої тиші! Ми створили місце, де яблука зустрічаються з музикою, а мед — із душевністю. Лови смак серпня разом з нами
«Смак Спасу» — це подія, що повертає до себе. Без поспіху. У затінку дерев, серед вишитих рушників, з ароматом медових пирогів і нотками живої музики — ми створюємо простір, де можна зупинитися.
Сьогодні відбулася презентація 20-го випуску нашого традиційного видання «Полтавський краєзнавчий музей. Маловідомі сторінки історії, музеєзнавство, охорона памʼяток: збірник наукових статей». Для нас це щорічне свято й підсумок багатьох тривалих досліджень.
Детальніше:Презентація 20-го випуску «Полтавський краєзнавчий музей. Маловідомі сторінки історії,...
Шоломи «кула-худ» з’явились у XVI ст. на території Персії. Пізніше розповсюдились у Північній і Центральній Індії. Внаслідок тісних історичних зв’язків між Індією та Персією зброя та захисне спорядження, виготовлені у цих країнах, були схожі за формою.
Запрошуємо на презентацію нашої нової колективної роботи — ХХ-го наукового щорічника музею «Полтавський краєзнавчий музей: Збірник наукових статей. Маловідомі сторінки історії, музеєзнавство, охорона пам'яток».
31 липня об 11:00 на подвір'ї музею відбудеться урочиста презентація й розмова про підготовку нового випуску нашого щорічника, тож закликаємо всіх зацікавлених прийти!
25 липня виповнюється 125-та річниця з дня народження видатної науковиці в галузі геофізики і астрономії – Аксентьєвої Зінаїди Миколаївни. Минулого року один із затишних провулків Полтави нарешті отримав назву на її честь. Довгоочікуваний акт вшанування пам'яті відомої полтавки ХХ ст. став приємною подією для наукової спільноти Полтавщини, для всіх хто її пам'ятав і цінував.
Детальніше:Наукове сузір'я Полтавщини: Аксентьєва Зінаїда Миколаївна (25.07.1900 – 08.04.1969).
Сьогодні наш музей відвідали керівники Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. Окрім екскурсії нашими виставками у флігелі, вони завітали до нас із чіткою метою — затвердити меморандумом стабільну співпрацю між нашими установами. Надалі ми плануємо спільні події та дослідження. А поки щиро дякуємо директору Центру Тарасу Бойку та його заступниці Олені Сахненко за довіру та інтерес до нас.
У рік відзначення 170-річчя з дня народження М. О. Олеховського – першого завідувача Природничого-історичного музею Полтавського губернського земства, варто згадати про його співпрацю з науковими діячами, іноземними дослідниками. Серед них – німецький ботанік, міколог, лікар, фотограф Ернст Ханс Людвиг Краузе (1859 – 1942). Вчений зробив вагомий вклад у науку, поєднуючи медицину з глибоким захопленням природознавством. Гербарій ботаніка: мохи, гриби, судинні рослини зберігається до цього часу в університеті міста Росток і досі використовується сучасними дослідниками. Авторське скорочення «Е.Х.Л. Краузе» офіційно використовується у ботаніці та мікології при науковому описі та цитуванні видів, які він вивчав і класифікував. Його гербарій та публікації і сьогодні є джерелом знань для ботаніків та мікологів.
Змістовний відпочинок отримали сьогодні шановні гості з Краматорська. Нині вони проживають на Полтавщині і мають змогу ознайомитися з історією і особливостями культурного розвитку регіону.
Нещодавно фейсбук приніс неприємну звістку... А зв’язавшись із дружиною, Людмилою Олексіївною Шиловою, отримав тому підтвердження.
Музеї — прихисток давнини. Наприклад, перед вами два надзвичайно ергономічні черпаки, яким більше 2000 років. Їхні форми й текстури — наслідок роботи добрих майстрів і часу, те, що їх можна побачити у повноцілій формі — результат роботи художників-реставраторів, яким присвячена наша виставка «Відроджені реліквії: здобутки реставраторів музейних закладів Полтавщини».
Найбільшого розповсюдження у краян набуло вишивання рушників, хусток, сорочок. Музейна колекція нараховує близько тисячі кілкових, плечових, тематичних рушників ХІХ – першої чверті ХХІ століття.
