Події у музеї
3 травня 2023 року співробітниками Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського - О. Васецькою та М. Тригуб був проведений інтерактивний захід «Як чумаки по сіль їздили» для учнів Полтавського наукового ліцею №3. Діти, виконуючи цікаві завдання, дізналися про роль і місце торговельно-візницького промислу в історії України, походження назви «чумаки», їхні традиції і звичаї. А потім, як колись це робили «славні чумаченьки», разом з отаманом і кашоваром вирушили битим шляхом за сіллю та рибою. Кожен повернувся додому з товаром і подарунками!
Дякуємо постійним партнерам музею – Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці імені І. П. Котляревського та відділу документів іноземними мовами ПОУНБ ім. І. П. Котляревського!
Всеукраїнська науково-практична конференція «Наукова спадщина історика Віктора Ревегука (1938–2019)»
2 травня 2023 року в приміщенні Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І.П. Котляревського відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Наукова спадщина історика Віктора Ревегука (1938–2019)», приурочена до 85-річчя з дня народження відомого полтавського науковця.
Захід було ініційовано колективом Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського і проведено за сприяння та участі партнерів – Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І.П. Котляревського та кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка.
2 травня 2023 року виповнюється 85 років з дня народження відомого полтавського вченого, кандидата історичних наук, доцента Віктора Яковича Ревегука.
Він народився у с. Малі Будищі Гадяцького р-ну в 1938 році. Навчався у місцевій семирічній школі та Гадяцькій середній школі № 2, яку закінчив у 1956 році. Виробничий стаж для вступу до вищого навчального закладу заробив, два роки працюючи кочегаром в Гадяцькому клінічному санаторії Міністерства оборони СРСР.
Детальніше:85 років з дня народження Віктора Яковича Ревегука.
"Ой, весно, весно, що ти нам принесла..." - співали навесні вдавнину. Саме перші рядочки цієї відомої веснянки стали назвою театралізованого етнографічного дійства присвяченого тематиці традицій зустрічі весни українцями. Його провели для внутрішньо переміщених осіб 1 травня 2023 року науковиці
Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, Катерина Штепа та Олена Штитьова.
Сьогодні свій День народження святкує директор Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, заслужений працівник культури України і просто чудова людина – Олександр Борисович Супруненко!
Зичимо Вам міцного козацького здоров’я, миру, сімейного затишку, благополуччя, нових наукових та творчих звершень, здійснення всіх мрій і задумів та ще багато нових відкриттів!
Цінуємо Вас і поважаємо!
З найщирішими побажаннями колектив Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського!
Становлення Михайла Казидуба як громадянина і патріота відбувалось дуже повільно. Від початку 60-х, коли письменник тільки починав свою творчу діяльність, і до останніх років життя відбулася величезна еволюція його громадянської позиції і національної свідомості.
На початку його творчого шляху були вірші «Ленін у мене один», «Трибуна революції», а в кінці – поеми «Солониця», «Диканський банкет Мазепи». Через історичне минуле він вдивляється у проблеми сьогодення.
Народився Михайло Васильович Казидуб 29 листопада 1942 року в с. Вереміївці Градизького району Полтавської області (нині Чорнобаївський район на Черкащині) в сім’ї колгоспників. Через кілька років село було затоплене новоствореним Кременчуцьким водосховищем, на березі якого і досі є купка глини від хати і старенька яблуня, більш схожа на дичку. За кільк кілометрів на височині збудували нове село, де пройшло дитинство і юність письменника.
30 квітня відзначається професійне свято − День прикордонника України. Свято було встановлене з метою вшанування мужності та героїзму захисників державного кордону України та з урахуванням ролі Державної прикордонної служби України у боротьбі за незалежність країни.
Дата цього свята обрана не випадково: саме цього дня, у 1918 році, під час російсько-української війни, армія УНР вийшла на кордон України та встановила на ньому державні символи.
25 та 29 квітня у дворику Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського відбулося дві тематичні костюмовані екскурсії "Народні символи Будинку Полтавського губернського земства". Їх провела автор розробки, співробітниця відділу етнографії Катерина Штепа.
Детальніше:Народні символи Будинку Полтавського губернського земства
Про сережки, їхні різновиди щодо форми, колористики, розміру розповідала 29 квітня 2023 року Марія Пісцова, завідувачка етнографічного відділу Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського для учасниць заходу «Сережки – універсальна прикраса. Частина 2». Також майстрині завершили виготовлення пари сережок технікою «цегляного стібка». Захід відбувся у рамках спільного проєкту «Етноінтерактив. Музейні уроки». Світлини Надії Жадан.
27 квітня 2023 року під час інтерактивного заходу «Як чумаки по сіль їздили» нова валка «славних чумаченьків» вирушила у далеку дорогу до Криму з різноманітним крамом із Полтавщини. Цього разу ватажанами стали учні 3-го класу Полтавської школи №10 ім. В. Г. Короленка. Як і годиться, вони спершу підготували мажі та склали до них все необхідне, запрягли волів та й вирушили, суворо дотримуючись чумацького закону, до схід сонця, вибравши поміж себе отамана.
Детальніше:Як чумаки по сіль їздили» нова валка «славних чумаченьків»
Сьогодні свій День народження відзначає завідувачка науково-дослідного експозиційного відділу археології Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Мельникова Ірина Сергіївна.
Вітаючи нашу колегу з ювілеєм, бажаємо їй міцного здоров’я, сімейного затишку, невичерпної енергії, миру, творчого натхнення та наснаги, цікавих проєктів, нових наукових здобутків, археологічних відкриттів, здійснення всіх мрій та задумів!
Зі щирою повагою та найкращими побажаннями колектив Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.
