Події у музеї

Новорічні свята наближаються! А до них, як відомо, завжди ретельно готувалися і дотримувалися традицій.
Ми теж їх з нетерпінням чекаємо і популяризуємо. Так, 15 грудня науковці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олеся Васецька, Олена Халимон та завідувач сектору СКД ЦБ ПМТГ Олексій Орел познайомили учнів 4-го класу Полтавської школи №19 з народними традиціями святкування новорічно-різдвяних святок. Діти вивчили щедрівки та створили імпровізований гурт щедрувальників. Водили Козу й Маланку та бажали щастя, здоров'я й Перемоги нашій країні у Новому році. Наприкінці театралізованого дійства на добру згадку учасники виготовили новорічного янгола.
Дякуємо Бібліотеці-філії 10 Полтавської МТГ та Центральній бібліотеці Полтавської міської територіальної громади за плідну співпрацю й гостинність! А також чудовим вчителям Полтавської школи 19!

22 12 16 noy rik01

22 12 16 nezlamni07

Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського у спільнодії з Департаментом культури і туризму Полтавської ОВА в дитячій зоні Незламності ЦНАПу працюємо для підтримки маленьких українців. В той час, коли російська федерація намагається позбавити нас світла та тепла, ми виготовляємо патріотичну символіку, робимо орігамі та малюємо космос!
Ми-незламні!
Все буде Україна💙💛

Полтавщина подарувала українській науці низку видатних діячів. До них із повним правом належить і наш земляк Іван Гаврилович Шовкопляс (1921 – 1997) – відомий український археолог, історик, пам’яткознавець, історіограф, бібліограф, музеєзнавець і педагог. Його наукова, дослідницька, творча та педагогічна діяльність тісно пов’язані з Полтавським краєм.
Вчора, 15 грудня у стінах Комунального закладу «Центр охорони та досліджень пам’яток археології» Полтавської обласної ради відбулася наукова конференція, яка була присвячена пам’яті археолога-полтавця І. Г. Шовкопляса, одного з кращих вітчизняних вчених-дослідників найдавнішого минулого України.

22 12 16 konf01

22 12 15 slp

Вчора, 15 грудня 2022 року відбулася презентація збірника наукових праць «Старожитності Лівобережного Подніпров’я-2021», що присвячена 100-річчю з дня народження уродженця Полтавщини, відомого археолога, історика, бібліографа Івана Гавриловича Шовкопляса (1921–1997). На презентації були присутні: директорка департаменту культури і туризму Полтавської ОВА Ірина Удовиченко, науковці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, наукові співробітники Комунального закладу «Центр охорони та досліджень пам’яток археології» Полтавської обласної ради та археологи, історики, музейники міста та області. Захід відбувся у конференц-залі Центру охорони та досліджень пам’яток археології Полтавської обласної ради.

Груднева сторінка календаря знаменних та пам’ятних дат Полтавщини позначена ювілеєм знаної дослідниці природи та освітянки Голової (у дівоцтві Чібісова) Тамари Павлівни. Народилась ювілярка 16 грудня 1927 р.  у м. Тула в родині робітника. У 1936 р. почала навчання в середній школі, яке продовжила у м. Куйбишев, куди родина разом із заводом, де працював батько Тамари виїхала під час евакуації. Різнобічно обдарована людина, вона з відзнакою у  1951 р. закінчила біолого-ґрунтознавчий факультет Московського державного університету. Рік працювала лаборантом на кафедрі вищих рослин. Згодом вступила до стаціонарної аспірантури, де спеціалізувалась над вивченням цікавого та малодослідженого розділу ботаніки – карпології, вивчаючи морфологію та анатомію плодів бур’янів родини Складноцвітні.

22 12 16golova

14 грудня 2022 року науковці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олена Шиян та Олена Штитьова провели інтерактивний захід "Подорож до країни Динозаврії". Юні мандрівники здійснили віртуальну подорож у часі, де познайомилися з різновидами динозаврів,складаючи їх з паперових модулів, спробували себе в ролі палеонтолога ( знаходили кістки і складали скелет), завзято рятували від небезпеки кладку яєць древніх рептилій, а також намагалися відтворити рухи тварин юрського періоду.
Неймовірна атмосфера минувшини панувала в залі. На згадку про захід діти отримали фігурку динозавра з солоного тіста, яку розфарбували в кінці дійства.

22 12 14 dynozavriya01

Споживання чаю у нашому житті стало звичною подією. Мало хто наділяє цей процес певним таїнством. У країнах Східної Азії чаювання не просто приготування чи подавання напою, це ціле мистецтво, ритуал. Зокрема в Китаї, Японії та Індії є свої особливості чайної церемонії. Вона будується на чотирьох основних принципах – гармонія, шанування, чистота, спокій. Але істина мета – досягнення гармонії людини з природою. Українці завжди були поціновувачами красивого порцелянового посуду, який традиційно використовують для заварювання та смакування чаю. 

22 12 15 tea

Цікавим явищем у культурному житті України ХVІІ ст. стала поява власної геральдики. За словами Д. Антоновича, «це були часи, коли козацька старшина вже встигла закріпити своє матеріальне й суспільне становище й спішила золотити свої дуже недавні шляхетські герби». Герби зображувалися не лише на документах, печатках, а й на будинках, побутових речах, зброї, предметах культу тощо. Найповніше зібрання гербів було свого часу зроблене та опубліковане Д. Лукомським та Л. Модзалевським у 1914 р. У родинних зібраннях та архівах вони віднайшли 400 шляхетських та старшинських гербів України ХVІІ – ХІХ ст. Однак, більшість зібраного матеріалу стосувалася дворянських та козацьких родів Чернігівщини. Серед знайдених зображень був відсутній герб відомого полтавського полковника Федора Івановича Жученка (з 1659 по 1691 роки сім разів обирався полковником). Зображення герба Ф. І. Жученка було вміщено на дзвоні з Покровської церкви села Жуки під Полтавою, відлитого у 1704 р.

22 12 15 gerb

14 грудня – свято пророка Наума, одне з багатьох свят передноворічного циклу. «Пророк Наум наведе на ум», - говорить народна мудрість. Про традиції святкування цього та інших грудневих свят дізналися учасники етнографічного інтерактивного заходу «Від Миколая до Різдва», який провели музейники Марія Пісцова та Ірина Власенко. Учні 5-го класу Наукового ліцею № 3 виконували ігрові завдання: «Сніжинка», «Живі літери», «Що це?», «Різдвяна казка», створювали нитяних ангелів та писали різдвяного листа для воїнів ЗСУ зі святковими привітаннями та найкращими побажаннями. Захід пройшов у рамках музейно-педагогічної програми «Етнографічні студії з Полтавським краєзнавчим».

22 12 14 naum01

Напередодні Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в музеї відбулася надзвичайно тепла зустріч колективу з полтавцями, які в трагічному 1986 році захищали світ від  найбільшої техногенної катастрофи ХХ століття - Миколою Михайловичем Куклою, Анатолієм Івановичем Шевченком, Миколою Григоровичем Абраменком, Сергієм Валерійовичем Козловим. В цей день було дуже багато сказано про ліквідаторів: людей різного віку і найрізноманітніших професій – солдатів строкової служби, воїнів запасу, медиків, будівельників, пожежників, працівників міліції… Вони вистояли й перемогли. Ніхто не схибив, не злякався, не зрадив… І нині кожен з гордістю називає себе «солдатом Чорнобиля». Саме так називається книга, яку гості подарували для музейної експозиції та наукової бібліотеки музею. Це книга правдивих свідчень і унікального досвіду  людей, які пройшли  через чорнобильську зону.

22 12 14 chornobyl00

Найбільша за історію атомної енергетики техногенна катастрофа на Чорнобильській атомній станції покликала тисячі ліквідаторів у зону аварії. Найвідповідальніші і найскладніші завдання випали на долю військовослужбовців та мобілізованих осіб, військових запасу. З Полтавської області у зону ЧАЕС були відкомандировані 25–а гвардійська мотострілецька дивізія, що дислокувалася в Лубнах та Конотопська дивізія, яка на той час дислокувалася у Пирятині.

22 12 14 likvidatory