Події у музеї
Серед когорти славетних полтавців досить виразною є постать Олеся Терентійовича Гончара – журналіста, письменника, фронтовика, державного і громадського діяча. Його життєвий і творчий шлях – предмет досліджень провідних літературознавців, мовознавців та краєзнавців. Справжнім творцем «Полтавської гончаріани» став відомий педагог, дослідник, літературознавець, доктор філологічних наук, професор, академік АН вищої освіти України, ректор Полтавського національного університету ім. В.Г.Короленка (2009-2021 рр.) М.І.Степаненко. Саме завдяки дослідженням цього талановитого вченого науковці музею мають змогу досконало вивчити біографію Олеся Гончара.
У першу неділю квітня, починаючи з 1995 року, українці відзначають День геолога – свято працівників геології, геодезії та картографії.
Колектив Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського щиро вітає трудівників земних надр із професійним святом. Бажаємо міцного здоров'я, Перемоги, унікальних знахідок та нових відкриттів у дослідженні природних багатств України!
Для науковців нашого Музею стало доброю традицією щорічно відзначати День геолога тематичними заходами із залученням учнівської та студентської молоді. Цьогорічне свято музейники присвятили геологічним дослідженням Володимира Вернадського на Полтавщині. Локацією для проведення Дня геолога 2023 став Полтавський літературно-меморіальний музей В. Г. Короленка, де нині розгорнута виставка «Вкарбований у літопис Полтавщини» (до 160-річчя з дня народження Володимира Вернадського).
У квітні відзначається Міжнародний день визволення в'язнів нацистських концтаборів. Вихідці з України були і в Аушвіці, і в Бухенвальді, і в Дахау, і в Равенсбрюку, в інших концтаборах нацистської Німеччини. Вони розчинилися в морі інших національних груп: «росіян» (громадян СРСР), «поляків», «угорців», «румунів». Через те, що Україна не була незалежною, ми не знаємо, скільки наших співвітчизників пройшли нацистські «млини смерті». Але український вимір концтаборів ілюструють долі українських в’язнів.
1 квітня 2023 р. у Мануйлівському літературно-краєзнавчому музеї відбулась творча зустріч "Олесь Гончар: з Козельщини у світ", присвячена 105-й річниці з дня народження видатного письменника-земляка. У заході взяла участь наукова співробітниця наукової бібліотеки Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Світлана Капко, яка виступила з розповіддю про юнацькі роки Олеся Гончара і його друга Олеся Юренка та передала у подарунок мануйлівським колегам краєзнавчі видання музею. Під час літературного свята було відкрито меморіальну дошку О.Гончару, прозвучали виступи науковців і краєзнавців, художні твори про Козельщинський край у виконанні самодіяльних акторів і талановитої молоді.
Детальніше:Творча зустріч "Олесь Гончар: з Козельщини у світ"
1 квітня 2023 року продовжили серію майстер-класів "Напиши свою писанку". Учасники заходу прослухали розповідь про різновиди великодніх яєць, символіку кольорів, знання закріплювали через завдання: "Писанкова година", "Знайди колір", "Що це?", відеозавдання. А також виготовили один з видів великодніх яєць - крапанку на шкаралупі курячого яйця за допомогою цвяшка, воску і фарби. Втілювати творчі задуми на виробах допомагали Марія Пісцова, завідувач відділу етнографії Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, та Надія Жадан, Тетяна Кігітіна, бібліотекарі, у бібіліотеці-філії 9. Захід пройшов у рамках спільного проєкту "Етноінтерактив. Музейні уроки" музейно-педагогічної програми "Етнографічні студії з Полтавським краєзнавчим".
Міжнародний день птахів у світі відзначають 1 квітня. Саме в цей день у 1902 році була підписана Міжнародна конвенція з охорони птахів, що проходила у рамках програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера». Щорічне відзначення Дня птахів має на меті привернути увагу людства до проблеми збереження пташиного різноманіття. Для збереження орнітофауни люди займаються підгодівлею птахів взимку, виготовляють штучні гніздівлі, проводять просвітницьку роботу. Також потрібна справа — спостереження та облік кількості видів і особин птахів у різних регіонах.
Першого квітня 2023 року виповнюється 214 років від дня народження нашого земляка видатного письменника Миколи Васильовича Гоголя. До цієї дати Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського отримав у подарунок від полтавського краєзнавця Володимира Тарасова книгу відомого дослідника Володимира Захарова "Трощинські: Гоголіана". Ця книга вийшла друком у Києві у 2023 році та є продовженням його першої книги "Трощинські: витоки". Автор використав багато архівних матеріалів стосовно генеалогії Трощинських та їхніх родичів Гоголів-Яновських. У книзі 4 розділи: "Джерела для вивчення взаємовідносин між родинами Гоголів-Яновських та Трощинських", "Взаємовідносини між представниками родів Трощинських та Гоголів-Яновських", "Листи Гоголів-Яновських до Трощинських", "Листи Трощинських до Гоголів-Яновських".
Книга є серйозним дослідженням, багато документів публікується вперше. Впевнена, що це дослідження зацікавить не тільки фахівців, але й пересічних громадян, всіх тих, хто цікавиться історією рідного краю.
Підготувала: Ганна Барська - завідувачка відділу Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.
Співробітники Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського спільно з представниками Полтавського офісу Інституту національної пам‘яті України взяли участь у мітингу пам‘яті, присвяченому 150-річчю від Дня народження Миколи Міхновського.
Співробітники Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського спільно з представниками Полтавського офісу Інституту національної пам‘яті України взяли участь у мітингу пам‘яті, присвяченому 150-річчю від Дня народження Миколи Міхновського.
150 років з Дня народження Миколи Івановича Міхновського (19(31).03.1873, с. Турівка Прилуцького повіту Полтавської губернії (нині – Київська область) – 3.05.1924, м. Київ, УРСР, СРСР) – український політичний та громадський діяч, ідеолог українського самостійництва, перший представник українського націоналізму, адвокат, публіцист. Діяч Української Народної Республіки, організатор її збройних сил, член Братства тарасівців, засновник Української Народної партії (1902), один із лідерів Української демократично-хліборобської партії, член Братства самостійників. Прихильник розпаду Російської імперії і перетворення її на спільноту пов’язаних спільною історією країн і народів. Автор брошури «Самостійна Україна» (1900), один із авторів проєкту Конституції (1905). Послідовний прихильник створення незалежної України на всіх її етнічних територіях.
Випускник Прилуцької гімназії та юридичного факультету Київського університету святого Володимира.
Детальніше:150 років з Дня народження Миколи Івановича Міхновського
30 березня науковці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Ганна Барська, Олеся Васецька та Олена Халимон провели четвертий інтерактивний захід "Григорій Сковорода і Матінка Природа" музейного проєкту "Мандрівний філософ Григорій Сковорода" для п'ятикласників Наукового ліцею №3. Згадували з дітьми матеріали попередніх заходів: "Знайомство із загадковою людиною", "Пізнай себе", "Музичний світ Григорія Сковороди", грали в ігри, проводили конкурси. До всього цього активно долучилася і вчителька Каневська О. І. Після майстер-класу учням були вручені Сертифікати про проходження даного музейного проєкту та отримання звання "Кращий сковородинознавець"!
Щиро вітаємо п'ятикласників з тим, що здобули заслужені нагороди і сподіваємося, що вони з гордістю носитимуть це звання.
Детальніше:Інтерактивний захід "Григорій Сковорода і Матінка Природа"
30 березня 2023 року Марія Пісцова, завідувач етнографічого відділу Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, провела етнографічний інтерактивний захід «Полтавська писанка» для учнів 7-го класу Наукового ліцею № 3. Після прослуханої розповіді з фоторядом про виникнення писанок, символіку орнаменту, кольору, технологію виконання, сучасні види великодніх яєць, пошанування писанки у світі, звичаї й обряди, пов’язані зі святкуванням Великодня на Полтавщині, учасники виготовили крапанку – різновид великодніх яєць.
Детальніше:Етнографічний інтерактивний захід «Полтавська писанка»