Події

Нинішні покоління полтавців не знають, якою була Полтава до Другої світової війни. Лише поодинокі старожили, що народилися задовго до німецької окупації 1941-1943 рр., пам’ятають, як виглядало місто і, зокрема, та частина історичного центру, яка донедавна йменувалася площею Леніна. З другої половини ХХ століття містяни звикали до пам’ятника Леніну, однойменної площі, зупинки, вулиці, призвичаювалися до того, що піднімаючись з Подолу, розкривається панорама центральних вулиць, а перспектива брукованого узвозу фіксується домінантою скульптури на постаменті. У 2014 р. краєвид змінився, а до серпня 2021 р. анонсоване його радикальне оновлення.

21 04 park01

Колектив Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського разом зі своїми постійними відвідувачами, зокрема, учнями 6-Б класу та вчителями Полтавської школи № 19, і що особливо приємно, батьками дітей, взяв участь у міжнародному флешмобі «Global Lesya Ukrainka 2021», присвяченому 150-річному ювілею видатної поетеси.

Олеся Васецька, старший науковий співробітник ПКМ ВК

В усьому світі 18 квітня відзначають Міжнародний день пам’яток та історичних місць. Це свято у 1982 році було встановлено Асамблеєю Міжнародної ради з питань охорони пам’ятників і визначних місць, створеної при ЮНЕСКО. Свято відзначається у світі з 1984 року щорічно. В Україні цей день називається «День пам’яток історії та культури». Встановлений він відповідно до Указу Президента України № 1062/99 від 23 серпня 1999 року.

У Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського стало вже доброю традицією до Дня пам’яток історії та культури готувати і презентувати громадськості чергове видання «Зводу пам’яток історії та культури України: Полтавська область». Вже побачили світ 16 книг цієї серії. Робота над «Зводом пам’яток…» розпочалася ще у 1980-х роках минулого століття, та друкована версія по Полтавщині з’явилася тільки у 2007 році.

21 04 18 zvod01

Сумну звістку донесла мережа Інтернету. Вчора надвечір земний шлях завершив Олег Петрович Журавльов (3.11.1949 – 16.04.2021) – відомий український археозоолог, широко знаний фахівець в галузі вивчення стародавнього тваринництва, в цілому археології, чудова і тактовна людина, а ще – добрий друг Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, учасник ряду наукових і суто збиральницьких заходів нашого закладу й Центру охорони та досліджень пам’яток археології Полтавської обласної ради, Історико-культурного заповідника «Більськ». Це саме він визначав кістки викопних четвертинних тварин з музейних фондів, археозоологічні знахідки експедицій полтавців, брав участь у численних польових археологічних акціях. Більшість дослідників старожитностей Полтавщини спиралися на його визначення кісткових залишків тварин, знайдених під час розкопок на теренах краю. 

21 04 17 juravlev02

У авторів виник намір ознайомити читачів з невідомими і мало відомими матеріалами про життя і діяльність багатьох поколінь медиків нашого краю.

Втілене у книзі – результат клопіткої роботи у архівних установах, музеях.

До написання книги долучалися лікарі-пенсіонери, старости сіл.

У книзі представлена історія медицини Шишацького краю, описані історії у різні історичні періоди: земський, революційний, післяреволюційний, довоєнний і післявоєнний , теперішній час.

Шишаччина дала світові відомі імена медиків: братів-лікарів Яковенок, Богомольця Олександра Олександровича – ученого патофізіолога, основоположника української школи патологічної фізіології, академіка, віце-президента Академії наук.

21 04 17 magda01

На нашому сайті, у розділі Видавнича діяльність.

Доступна для ознайомлення електронна версія видання «Звід пам’яток історії та культури України. Полтавська область. Машівський район»

mashivka svod2020
button

На нашому сайті, у розділі Видавнича діяльність.

Доступна для ознайомлення електронна версія видання «Старожитності Лівобережного Подніпров’я – 2020»

slp 2020
button

За 12 років до появи на світ Лариси Петрівни Косач інша жінка уже була відома під псевдонімом «Українка». Вона переписувалася з Іваном Франком, була роботодавицею Бориса Грінченка [4, с. 135], їі листи публікувала революційна газета «The Bell». За чоловіка наша героїня мала мільйонера Олексія Алчевського, засновника низки гірничопромислових підприємств («Олексіївського», «Донецько-Юріївського», «Російського Провідансу»). У 1890-х рр. загальна сума капіталів Олексія Кириловича сягнула близько 30 млн. рублів [2, c. 70].

Постать Христини Алчевської не була обділена увагою дослідників. Не зважаючи на це, існує суперечність навіть щодо дати її народження: 1841 р. або 1843 р. [2, с. 69; 3, с. 38]. Слідом за автором статті в «Енциклопедії історії України», вважатимемо за правильну дату 1841 рік.

21 04 17 alchevskaya01

Я зірвав квітку – і вона зів’яла…
я зловив метелика – і він помер у мене
на долоні. І тоді я зрозумів, що
доторкнутися до краси можна тільки серцем
Павол Гвездослав

У Всеукраїнський день довкілля запрошуємо всіх бажаючих помандрувати заповідними стежинами Машівського краю, доторкнутися серцем до багатої полтавської природи.

Мандрівку підготувала Олена Шиян, науковий співробітник науково-дослідного експозиційного відділу природи ПКМ імені Василя Кричевського