Події у музеї
27 липня студенти соціального проекту «Університет третього віку» ПУЕТ познайомилися з життям і творчістю видатної української хореографки — Наталі Уварової-Латинської, яка в ІІ-пол. ХХ ст. доклала великих зусиль для збереження і відродження традиційного танцювального народного мистецтва Полтавщини, врятувала від забуття десятки пісень, зафіксувала зникаючі місцеві звичаї, обряди. На концертах створеного нею самодіяльного ансамблю народного танцю «Барвінок» (м. Кобеляки) побували глядачі з 180 країн світу.
Сьогодні свій ювілей відзначає чарівна жінка, знана науковиця, кандидатка біологічних наук, доцентка кафедри прикладної екології та природокористування Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Наталія Олексіївна Смоляр.
Детальніше:Сьогодні свій ювілей відзначає Наталія Олексіївна Смоляр.
У липні цього року виповнюється 104 роки від дня народження графіка, живописця, художника-фронтовика, полтавця Володимира Євгеновича Павлюченка. Під час навчання в художній студії Будинку народної творчості він оволодів багатьма жанрами мистецтва: згодом працював у різних техніках графіки та захоплював своїми живописними полотнами. Митець оформлював вистави, театральні афіші, плакати, декорації народного театру Полтавського будинку культури. Створював цікаві поштові листівки із зображенням пам’ятних місць Полтавщини.
У музейній колекції тканин зберігаються скатертини. Різновидом прямокутних настільників є «рушникові», які мали широке суцільне поле або компонувалися з рушників, з’єднаних декоративним швом.
Детальніше:Рушникові скатертини зі збірки ПКМ імені Василя Кричевського
Організаторами заходу виступили Дослідна станція лікарських рослин Інституту агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук України (с. Березоточа, Лубенський район), Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського та Полтавське відділення Українського ботанічного товариства. Участь у роботі круглого столу взяли фахівці з ГС «Полтавське товариство сільського господарства», науковці Інституту ботаніки імені М.Г. Холодного Національної академії наук України, Полтавського державного аграрного університету, Полтавського обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді, краєзнавці.
Війна знову зранила наш музей. Сьогодні біля стін Свято-Успенського собору в останній шлях ми проводжаємо рідного для музейників чоловіка, батька, воїна — Зуса Олександра Сергійовича (24.04.1996 р.).
Він боронив Україну з квітня 2023 року у складі 95-ї ОДШБ. Загинув на Донеччині, м. Торецьк.
У нього залишилась дружина і маленький син. Висловлюємо нашим працівникам Сергію Володимировичу й Оксані Сергіївні та всій родині Героя щирі співчуття й щирий жаль через втрату рідної людини.
Воїну — честь і пам'ять!
Слава Україні!
Південний Кавказ або Закавказзя – це регіон, що розташований на південь від Головного Кавказького хребта. Географічне розташування між Європою та Азією забезпечило Південному Кавказу широкі можливості для торгівлі між Заходом і Сходом. Активна торгівля сприяла розвитку ремесел. Як наслідок – багаті землі привертали увагу войовничих сусідів.
Детальніше:Закавказький пістолет-тромблон першої половини ХІХ століття зі «Скарбниці» музею
Запрошуємо на круглий стіл «Традиції вирощування м'яти на Полтавщині: історія, наукові дослідження, видове та сортове різноманіття».
Захід відбудеться 26 липня об 11:00 на подвір'ї нашого музею.
Організатори: Дослідна Станція Лікарських Рослин ІАВ НААН України, Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського, Полтавське відділення Українського ботанічного товариства, Громадська спілка «Полтавське товариство сільського господарства».
Детальніше:Запрошуємо на круглий стіл «Традиції вирощування м'яти на Полтавщині»
Наша розповідь про Михайла Коргуна з нагоди його 100-літнього ювілею була б неповною, якби ми не висвітлили питання дружніх стосунків митця із Полтавським краєзнавчим музеєм імені Василя Кричевського.
Детальніше:Михайло Коргун і Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського
Чимало цікавих будинків розташовано у Полтаві по вулиці Соборності (кол. Олександрівській). Вулиця була прокладена у другій половині XVIII ст. від Успенського собору у напрямку Київських воріт Полтавської фортеці. Первісна назва – Успенська. Наприкінці XVIII ст. була пробита далі через передмістя і названа Пробивною. На планах міста кін. XVIII – поч. ХІХ ст. позначена як Мостова.
Зараз своєю важливою книгою ділиться Ірина Власенко, наукова співробітниця музейного відділу етнографії:
«Цього року в київському видавництві «Колесо життя» вийшла з друку книга І. А. Козловського «Людина на перехресті. Роздуми про екзистенційний інтелект».
Детальніше:Із вами знову #читацькі_рекомендації_від_музейника