Події у музеї
«Всеукраїнська писанка Проміниться життям. Великдень славить Перед цілим світом. Співзвучне до весни серцебиття – В ній оживають трави, птахи, квіти». 28 березня 2023 року Марія Пісцова, завідувач етнографічого відділу Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, провела етнографічний інтерактивний захід «Полтавська писанка» для учнів 8-их класів ліцею «Успіх» № 3. Після прослуханої розповіді з фоторядом про виникнення писанок, символіку орнаменту, кольору, технологію виконання, сучасні види великодніх яєць, пошанування писанки у світі, звичаї й обряди, пов’язані зі святкуванням Великодня на Полтавщині, учасники виготовили крапанку – різновид великодніх яєць.
Детальніше:Етнографічний інтерактивний захід «Полтавська писанка»
"Ішла весна-красна у синій хустинці. Несла весна-красна у скриньці гостинці". Т. Коломієць. 27 березня 2023 року Марія Пісцова, завідувачка етнографічного відділу, провела етнографічний інтерактивний захід «Весна усім красна» для учнів 5-го класу школи №38. Учасники дізнавалися про втілення образу весни у народному мистецтві, оспівування в усній народній творчості (приказках, піснях), обрядовості Полтавщини. В ігровому блоці діти формували прислів’я за допомогою «літерного калейдоскопу», шукали відмінності у народному розписі «Райські птахи», озвучували візуальні образи з відеозавдання «Веснянка», поринали у світ слуханки «Весна усім бува красна» (вірш Лазаря Барановича). А власноруч створені квіти залишилися усім на згадку. Захід відбувся у відділі документів із економічних та технічних наук Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського у рамках музейно-педагогічної програми "Етнографічні студії з Полавським краєзнавчим".
"Ішла весна-красна у синій хустинці. Несла весна-красна у скриньці гостинці". Т. Коломієць. 27 березня 2023 року Марія Пісцова, завідувачка етнографічного відділу, провела етнографічний інтерактивний захід «Весна усім красна» для учнів 5-го класу школи №38. Учасники дізнавалися про втілення образу весни у народному мистецтві, оспівування в усній народній творчості (приказках, піснях), обрядовості Полтавщини. В ігровому блоці діти формували прислів’я за допомогою «літерного калейдоскопу», шукали відмінності у народному розписі «Райські птахи», озвучували візуальні образи з відеозавдання «Веснянка», поринали у світ слуханки «Весна усім бува красна» (вірш Лазаря Барановича). А власноруч створені квіти залишилися усім на згадку. Захід відбувся у відділі документів із економічних та технічних наук Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського у рамках музейно-педагогічної програми "Етнографічні студії з Полавським краєзнавчим".
Щорічно 28 березня у світі відзначають своє професійне свято ті, хто пов’язав своє життя з історичною наукою.
Історики спрямовують науковий пошук на розуміння минулого, на осмислення історичної пам’яті суспільства. Без вивчення історії неможливе формування національної свідомості, що набуває особливої актуальності для України, яка змушена відстоювати свою Незалежність в умовах російської військової агресії.
Одними з перших фіксацій подій минулого, були храмові записи, зокрема, у Стародавньому Єгипті. В античному світі історія виникла спочатку як жанр літератури – у вигляді оповіді про минуле. У Середньовіччі суспільні катаклізми породили загострене світосприйняття. Домінуючу роль у формуванні історичних уявлень у цей час відіграла Біблія. Епоха Ренесансу була ознаменована істотними змінами у сфері культурного та соціального життя, новим ставленням до людини – гуманізмом. У епоху Просвітництва сформувалось світобачення, в якому людина виступала суб’єктом пізнання та перетворення оточуючого світу відповідно до нових знань. На початку ХІХ століття філософське осмислення минулого і сьогодення сприяло виникненню інтелектуально-культурного феномену романтизму. Від просвітництва романтизм сприйняв і розвинув ідею історизму, як принципу змінності історичних епох, кожна з яких формує відповідну свідомість і суспільні порядки. Під впливом ідей романтизму історія поступово оформилась у самостійну дисципліну.
Планомірне формування колекції церковних старожитностей Полтавського земського музею (нині Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського) розпочалося передачею лубенською меценаткою, засновницею музейної справи в регіоні Катериною Скаржинською 1906 року своєї Круглицької приватної збірки.
Велику роль у поповненні Лубенського музею культовими речами зіграв К. В. Болсуновський, київський нумізмат, археолог, колекціонер, завідувач Мюнц-кабінету Київського університету, згодом Київського міського музею. Джерелом надходження експонатів були археологічні розвідки та розкопки, закупки у колекціонерів, випадкових власників.
Театр – це фабрика емоцій. З цієї фразою важко сперечатися, адже кожен, хто хоча б раз був на виставі, байдужим до цього виду мистецтва не залишиться. З першого погляду, актори – звичайні люди, але під час вистави вони – володарі наших почуттів, а глядачі у полоні їхнього натхнення. Необмеженою силою свого таланту актори змушують нас сміятися і плакати, співчувати чи бажати справедливого покарання.
Міжнародний день театру відзначається щорічно 27 березня з 1961 року. Він був заснований у Відні на IX конгресі Міжнародного інституту театру (MIT) при ЮНЕСКО. Діяльність MIT, згідно з його статутом, має бути направлена на «зміцнення миру і дружби між народами, на розширення творчої співпраці всіх діячів світу».
Як самостійна силова структура Національна гвардія України існувала у 1991 – 2000 рр. Потім вона була розформована та знову відроджена 2014 р., після незаконної окупації Криму та загостренням ситуації на сході України.
Головне завдання Нацгвардії України – гарантувати громадську безпеку та охорону порядку, захищати права, життя, законні інтереси та свободи українців, держави та суспільства. Сучасна Національна гвардія України – підрозділ, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України та має правоохороні функції, була створена у березні 2014-го року Законом України «Про Національну гвардію України». До її складу увійшли внутрішні війська України, добровольці і патріоти, що стали на захист народу і державності України в один з найважчих моментів у новітній історії країни, посягань на її цілісність і суверенітет. У 2014 році гвардійці одними з перших вирушили на схід України, щоб дати відсіч російській збройній агресії.
25 березня 2023 року Марія Пісцова, завідувачка етнографічного відділу, провела майстер-клас для дорослих та підлітків із сучасного виду народного мистецтва – бісероплетіння. На занятті учасники продовжували плести браслети з геометричним орнаментом технікою станкового ткацтва та брелок у вигляді серця технікою цегляного стібка. Захід відбувся у бібліотеці-філії 9.
Детальніше:Майстер-клас для дорослих та підлітків із бісероплетіння
25 березня 2023 року розпочали серію майстер-класів "Напиши свою писанку". Учасники заходу виготовляли один з видів великодніх яєць - зернівку за допомогою викладання насіння різних культур, яке є символом добробуту, родючості, чистоти, на дерев’яні форми яєць. Цікаві орнаменти вдалося створити, використовуючи половинки гороху, насіння кукурудзи, сочевиці, льону, рису, гречки, проса, вівса, кунжуту та ін. Втілювати творчі задуми на виробах допомагали Марія Пісцова, завідувач відділу етнографії, та Надія Жадан, Тетяна Кігітіна, бібліотекарі, у бібіліотеці-філії 9. Захід пройшов у рамках спільного проєкту "Етноінтерактив. Музейні уроки" музейно-педагогічної програми "Етнографічні студії з Полтавським краєзнавчим".
"Вінок - захисне коло з правіків" - онлайн захід із такою назвою провела 25 березня наукова співробітниця Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Катерина Штепа для Полтавського університету економіки і торгівлі та ГО "Центр освіти дорослих Полтавщини". Внутрішньо переміщені особи та полтавці поважного віку з цікавістю слухали розповідь про дівочі повсякденні та обрядові, зокрема, весільні, головні убори - вінки. Цікавість учасників заходу викликали продемонстровані головні убори, що були відтворені у рамках наукової роботи авторки проєкту.
Як відомо, після проголошення 24 серпня 1991 року незалежності України одразу постало питання про ліквідацію радянської системи органів державної безпеки і створення нових державних інституцій, покликаних захистити суверенітет та вирішувати інші завдання у сфері забезпечени та її громадян, їх імена вічно житимуть в наших серцях!
Щиро дякуємо всім, хто присвятив себе безпеці нашої Батьківщини!ня національної безпеки.
Одним із перших кроків на цьому шляху стало створення комісії з розроблення Концепції органів державної безпеки України. Враховуючи її напрацювання, а також роботу Комісії Верховної Ради по реорганізації органів державної безпеки, 20 вересня 1991 року парламент ухвалив постанову «Про створення Служби національної безпеки України» (СНБ України).
25 березня 2023 року минає річниця трагічної загибелі українського політика, правозахисника, лідера Народного Руху України В’ячеслава Чорновола (1937-1999). Багато хто з сучасних аналітиків вважають, що це було сплановане вбивство і останню крапку у цій справі ще не поставлено. Для В.Чорновола минуле не було світлим: слідчі ізолятори, табори, тюрми… Доля «простого радянського зека», бо Чорновіл говорив і писав «не те ,що треба». Зміни в суспільстві створили умови для стрімкої політичної кар’єри-від «тимчасово непрацюючого» до голови Львівської обласної Ради народних депутатів. Але й після цього Чорноволом ще довго намагалися залякувати народ.
