Події

В експозиції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського представлені речі з курганного некрополю Глинського археологічного комплексу, дослідженого у 1997 – 1998 рр. Більською археологічною експедицією Центру охорони та досліджень пам’яток археології управління культури Полтавської облдержадміністрації під керівництвом О. Б. Супруненка. Ці артефакти знайдені за розкопок кургану № 2/1998 р. у складі І групи насипів, в центральній частині некрополя. У кургані було виявлене поховання дівчинки віком 15-17 років.

20 08 03 siveryanka

2 вересня 2020 р. виповнюється 175 років від дня народження І. Я. Рудченка – псевдонім Іван Білик (1845-1905 рр.), українського письменника, перекладача, етнографа, старшого брата Панаса Мирного.

Народився І. Рудченко у Миргороді в сім’ї бухгалтера повітового казначейства. Навчався спочатку у приходській школі, потім у повітовому трикласному училищі, яке за словами Панаса Мирного, закінчив у 1857 р. з добрими помітками.

20 09 02 rudchenko01

Давнім симпатиком, дарувальником та помічником у музейній роботі є найстарша з родини Кричевських, онука Василя Григоровича, автора земського дому (нині краєзнавчого музею імені В. Кричевського) – Катерина Росандіч, якій 2 вересня 2020 року виповнюється 94 роки. За плечима –16 років у Києві, потім – близько шести в Європі і решта, понад 70 літ і зим – Сполучені Штати Америки. Та не дивлячись на суворі життєві шляхи вона стала відомою українською і американською художницею, активним діячем у культурній царині, зберегла знання мови, відмінну пам’ять і є найбільшим у світі кричевськознавцем, активно спілкується з науковцями ПКМВК.

Шлемо від вченої ради музею у далеку Каліфорнію найщиріші привітання з днем народження та побажання міцного здоров’я, щасливих днів і побільше дощів, яких не вистачає західним садам Америки.

Музейники свято бережуть золотий фонд родини Кричевських (живописні та графічні оригінали, світлини, каталоги, меморії, книги, спогади тощо) з приємністю переданий Катериною Кричевською-Росандіч. Щасти Вам, дорога пані Катерино!

20 09 02 krichevska01

Сьогодні, 1 вересня, Міжнародний день пам’яті видів, винищених людиною. Саме в цей день у 1914 році у зоопарку міста Цинцинаті, США, помер останній мандрівний голуб.

За останні 400 років в результаті загарбницьких дій людини по відношенню до природи, на Землі повністю винищено самих лише ссавців 63 види. На сьогодні тільки в Україні понад 500 видів тварин і понад 800 видів рослин знаходяться під загрозою вимирання.

Є різне людське ставлення до цих фактів. Дехто вважає, що людина – головний вид на Землі і заради її комфортного життя можна робити з природою все що завгодно – природа підкориться. А особливо обурюють ті, хто стверджують, що вимирання видів – це природні процеси, діяльність людини на них не впливає. І наводять приклади з динозаврами, які вимерли без будь-якого втручання людини. Так, в зникненні динозаврів нашої вини немає – нас тоді самих ще на світі не було.

20 09 01 znykli tvaryny01

Експедицією Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського під час обстеження населених пунктів Шишацького району для підготовки матеріалів до «Зводу пам’яток історії та культури України» був виявлений пам’ятний знак - стела у с. Яреськи, встановлений 2015 року у центрі села на честь земляків – учасників Першої Світової війни 1914 – 1918 рр. На пам’ятному знаку розміщено зображення Георгіївського хреста та напис: «Від героїв колишніх часів не лишилось з часом імен. Ця пам’ятна дошка встановлена в пам’ять про офіцерів, солдатів, матросів Яреськівської волості, які брали участь в Першій світовій війні 1914–1918 рp., що загинули, лишились живими але незаслужено забуті. Вічна їм слава. Від вдячних нащадків. с. Яреськи. 2015 р.».

Стела встановлена на постаменті із сірого полірованого граніту. Пам’ятний знак розміщений поруч із братською могилою воїнів Червоної Армії і партизанів та пам’ятним знаком полеглим у Другій Світовій війні 1939 – 1945 рр. землякам.

20 08 31 yareski01

В рамках продовження проекту «Капелани. Духовний щит України» представляємо Вам інтерв’ю з капеланом Іоаном Луценком.

Сьогодні виповнюється 100 років від дня народження льотчика-героя Другої світової війни, полтавця, великого друга нашого музею Олександра Федоровича Васька.

Васько О. Ф. народився у 1920 році у селі Васьки Полтавського району в селянській родині. Навчався у Пушкарській неповній середній, а потім – у Полтавській середній школі № 8. Після закінчення у 1930 році школи фабрично-заводського навчання, працював газорізальником на Полтавському паровозоремонтному заводі., одночасно відвідував аероклуб. В армії – з 1940 року. 1941-го закінчив Чугуївське військове авіаційне училище пілотів винищувальної авіації. Воював на Південно-Західному, Калінінському, Західному, Воронезькому, 1-му Українському, 1-му Білоруському фронтах. Був поранений.

20 08 29 vasko

28 серпня 2020 року у залі № 11 (3-й поверх) відділу етнографії Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського розпочинає роботу персональна виставка «Ляльковий вернісаж», що представляє авторські та колекційні твори лялькарки Вікторії Балясної.

Авторська лялька, як витвір мистецтва, розвивається по всьому світі, привертає до себе увагу і в Україні.

20 08 28 lalki01

28 серпня 1749 р. у Франкфурті-на-Майні народився Йоганн-Вольфганг фон Гете – німецький поет, прозаїк, драматург, мислитель і натураліст.

Його вважають засновником сучасної німецької літератури, водночас він започаткував порівняльну морфологію рослин. Був головним ідеологом літературного руху «Буря і натиск», учасники якого пропагували відмову від культу розуму на користь яскравої емоційності та опису крайніх проявів індивідуалізму. В творчому доробку Гете епічні та ліричні вірші, написані у різних стилях, проза і віршові драми, мемуари, літературна й естетична критика, трактати з ботаніки, анатомії, чотири романи. Крім того, відомі понад 10 тис. листів і близько 3 тис. малюнків.

20 08 28 gete01

Після персональної виставки І. Я. Новобранця в музеї влітку 2019 р. невелика колекція археологічних артефактів, зібрана ним ще в в 70-х роках минулого століття на Більському городищі, була передана установі.

З-поміж предметів, зібраних митцем на Західному укріпленні Більського городища, в першу чергу, привертає увагу виріб, виготовлений із ніжки античної амфори. Вірогідно, свого часу відколота частина амфори була реставрована місцевими майстрами з метою подальшого використання пошкодженої тарної посудини, для чого вздовж отриманого сколу давнім майстром майже на рівномірній відстані один від одного були просвердлені 6 круглих отворів, діаметром 0,6 см. Наявність ремонту засвідчує той факт, що тарний давньогрецький посуд використовувався в господарстві населення Західного укріплення Більського городища доволі тривалий час – від кількох років до, принаймні, одного-двох десятиліть.

20 08 28 arheo01