Події у музеї
Робота розвідника – це глибокі аналітичні знання, відмінна фізична підготовка і безцінний досвід ведення розвідувальної діяльності.
Саме від розвідників залежить успіх бойової операції. Розвідка дозволяє чути й бачити противника, передбачати рух збройних сил, визначати сильні та слабкі сторони ворога. Надзвичайно важливим є те, що розвідка наповнює доказову базу щодо російських агресії та воєнних злочинів на території України.
5 вересня 2023 року у флігелі Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського відбулося відкриття виставки живопису, графіки, кераміки та скульптури Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, у рамках фестивалю Краєзнавчий артвікенд 3.0 "Український модерн".
У серпні 2023 р. колекція Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського поповнилася новим надходженням — скарбом, що надійшов до музею від Надії Шульги, дружини Олександра Миколайовича Шульги, кандидата медичних наук, асистента кафедри нервових хвороб і нейрохірургії ФПО ДДМА, завдяки відомому українському досліднику, історику, археологу, нумізмату В. М. Шалобудову. Скарб був виявлений восени 2008 р. поблизу колишнього сотенного містечка Сокілка Полтавського полку. Знахідка отримала широку відомість завдяки низці наукових публікацій.
Народна картина «Козак Мамай» була відомою по всій Україні та у місцях української колонізації ХVІІІ–ХІХ ст. За влучним виразом мистецтвознавця та етнографа Данила Щербаківського «малюнки ці були дуже улюбленими: їх не тільки чіпляли по стінах як картини, але й робили на дверях, шафах, скринях, вуликах… по всій Україні від Дону до Карпат…».
До Другої світової війни (1939–1945) у зібранні Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського зберігалося 11 зразків народного малюнку «Козак Мамай», однак, часи воєнної круговерті – систематичні грабунки німецькими окупантами та пожежа 1943 р. – позбавили фонди закладу безцінних раритетів, збіднивши та обкраявши колекцію народних старожитностей.
Запрошуємо!
У Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського відкрилася виставка колажів "НАШ НЕШ" Олесі Геращенко (Шамбур)
Ювілейний рік видатного мислителя Сковороди завершився, але проєкт «Мандрівний філософ Григорій Сковорода» Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського продовжується. Дуже приємно, що новий навчальний рік учні 4-го класу Полтавської школи № 10 ім. В. Г. Короленка розпочали із знайомства з однією із найпомітніших постатей України під час інтерактивного заходу «Феномен Григорія Сковороди».
Цікавий об’єкт культурної спадщини розташований в історичному середмісті Полтави, по вулиці Стрітенській, 23: Будинок церковно-приходської школи Стрітенської церкви 1850-ті рр. (реконструкція поч. ХХІ ст.)
Історія вулиці сягає XVIII ст. Починається від яру, у місці, де стара Полтава вже сходила на нижню частину забудови, і закінчується перетином із вулицею Патріарха Мстислава (колишньою Трегубівською) на території Кобищанів, які ще навіть у ХІХ ст. були поза межами міста.
1 вересня 2023 р. науковими співробітниками відділу новітньої історії на подвір’ї музею підготовлено виставку «З історії українських шкільних підручників» (із фондової колекції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського).
Радісно та активно минув День знань у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського. Два заходи, «Народна символіка у оздобленні Будинку Полтавського губернського земства» та «Доброго ранку, ми з України», провела науковиця закладу, Катерина Штепа, для учнів шкіл №38 та №13.
Юні учасники заходів мали змогу ознайомитися з цікавинками будівлі та дворику музею, відвідали виставки, взяли участь у майстер-класі та перевтілилися в юних князівен і козачат.
Детальніше:Народна символіка у оздобленні Будинку Полтавського губернського земства
Літо закінчилося, але Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського розпочинає новий навчальний рік разом із школярами міста. 31 серпня наукова співробітниця закладу, Катерина Штепа, провела інтерактивний захід «Доброго ранку, ми з України» для учнів 2-А та 2-Б класів школи номер 23. Маленькі гості музею дізналися багато нового про етапи ствердження української держави та приміряли на себе образи князівен та юних козачат.
Сьогодні у фокусі знімальних камер реліквії з палацу Кочубеїв – сорочка, жупан та портрет Василя Леонтійовича (бл. 1640–1708). Ці меморіальні речі найбільше зацікавили команду продюсера і дослідника історії Акіма Галімова під час роботи над черговим сюжетом історичного документального циклу «Українські палаци. Золота доба»
Тішимося знайомством та співпрацею з медійниками, які здійснюючи захопливу подорож Україною, популяризують пам’ятки архітектури та привертають увагу громадськості до унікальних втрачених споруд.
