Події

#З_АРХЕОЛОГІЧНОЇ_КОЛЕКЦІЇ_МУЗЕЮ #ПКМВК_130_РОКІВ

В 2011 році збірка монументальної кам'яної пластики скансену Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського поповнилася новою знахідкою, кам'яною стелою із с. Петрашівка Кременчуцького району Полтавської області. Її виявила експедиція Центру охорони та дослідження пам'яток археології під керівництвом Супруненка О. Б.

Кам’яна стела невеликих розмірів (висота – 28 см, ширина – 39 см; товщина – 11 см). Виготовлена з порівняно тонкої плити сірого граніту. Має віддалено п’ятикутну форму, із загостреним виступом вгорі, що надає їй обриси, подібні до умовно антропоморфних. Обробку поверхні виконано шляхом оббивання зовнішніх відслонень обухом сокири, в нижній частині і наступного затирання граніту.

Стела є своєрідним надгробком інгульської катакомбної культури (однієї з найрозвинутіших у катакомбній культурно-історичній спільностей раннього бронзового віку), що встановлювався над входом до поховання в кінці І чи на початку ІІ чвертей. Населення цієї культури з правобережних теренів Дніпра поступово опанувало простори передстепів на берегах найбільшої української ріки, просунувшись навіть північніше Полтави.

21 10 02 stela

 Днями до нас завітала полтавка Базилюк Ніна Михайлівна з онуком Михайликом, які передали до музею сімейну реліквію – баян батька і дідуся Михайла Митрофановича Рудяка (02.10.1928 – 24.06.2021).

Михайло Митрофанович – уродженець села Нехвороща Полтавської області, учасник освоєння цілинних земель 1955-1965 років, що проводилось на теренах СРСР у Казахстані, Поволжі, Сибіру, Далекому Сході. У 1954 році юнак отримав комсомольську путівку і разом із десятками тисяч молодих ентузіастів поїхав до Казахстану. Йому доручили керівництво тракторною бригадою (300 тракторів), що знаходилась поблизу міста Акмолінськ.

Молодь відправлялась у далекі казахські степи залізничними ешелонами окрилена завзяттям, із піснями, які найчастіше співали під супровід баяну. Серед баяністів-аматорів був і Михайло Рудяк, якому товариші довірили зберігати інструмент-талісман із дарчою табличкою «Молодым патриотам Полтавщины, едущим на освоение залежных и целинных земель от комсомольцев и молодежи г. Полтавы».

 

21 10 01 bayan

21 09 30 kumanecОкрасою гончарного зібрання Музею є оригінальні зразки традиційного українського посуду. Серед них – куманець, виконаний Іваном Шияном, опішнянським майстром, який тривалий час працював на заводі «Художній керамік».

Виріб має кільцеподібну форму. Виготовлений на гончарному крузі з глини, розписаний ангобами, покритий поливою. Висота 45,5 см. М якими лініями рослинного орнаменту, поєднанням кольорів від чорно-коричневого і теракотового до ніжного бежевого та білого автор передав красу традиційного посуду Полтавщини. У куманці наливали різноманітні міцні напої. Є думка, що їхня специфічна форма і контакт напою з натуральною глиною сприяють стабільності температури і появі особливого присмаку напою. Зазвичай цей глиняний посуд використовували в шинках та на весіллях, його нанизували по кілька штук на руку, обходили святкові столи, частуючи кожного гостя. Наповнений напоєм куманець дарували на весіллі молодим – вважалося, що це принесе подружжю щастя. У 2017 році цей предмет до Музею з родинної збірки передала полтавка М.В. Гуламова.

У відновленні палеогеографічних умов минулих геологічних епох значну роль відіграє вивчення викопної фауни, чільне місце в якому займають палеонтологічні колекції музеїв. Особливу цікавість становлять залишки викопних організмів, що в різні геологічні часи заселяли морські акваторії. У колекції нашого Музею зберігається цікавий експонат − ребро вимерлого кита Zeuglodon cetoides Owen, довжиною 22,5 см. Палеонтологічний зразок був виявлений у 1974 році в мергелізованих відкладах на горі Пивисі тодішнього Градизького, а нині Кременчуцького району Полтавської області. Уламок ребра знайшов та передав до Музею А.К. Головко.

 

Цієї осені виповнюється сьома річниця з початку найзапекліших боїв російської гібридної війни проти України – боїв за Донецький аеропорт. Бої за летовище тривали впродовж вересня 2014 – січня 2015 років, і стали одним із символів непохитності духу українського воїнства на поприщі оборони нашої Вітчизни.

Крім підрозділів регулярного війська і силових структур до оборони аеропорту були залучені бійці Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». Із другої половини вересня в числі добровольців у стінах Донецького аеропорту перебував юний полтавець, студент Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Горбенко Святослав Сергійович. 3 жовтня він поліг смертю хоробрих, рятуючи пораненого побратима…

21 09 29 gorbenko01

Осінні і зимові спостереження за птахами – це щорічні акції, до яких долучаються багато європейських країн. Зимова акція носить назву «Великий зимовий облік птахів» і проводиться в середині січня. Цього року науковці відділу природи Музею вже рахували птахів морозними січневими днями і тепер долучаються до всеєвропейських осінніх спостережень за пернатими. Об’єктом нашої цікавості цього разу були птахи, що живуть поблизу водойм. Отже, протягом дня спостережень на річці Ворскла ми побачили три окремі зграї крижнів, по 6-8 особин. Крижні – найбільша і найпоширеніша дика качка, предок качки домашньої. Про свої родинні зв’язки вони не забувають. Частенько в природі зустрічаються крижні з «нестандартним» забарвленням пір’я – це результат схрещування з різними породами домашніх качок, адже потомство від цих двох видів зберігає здатність до розмноження.

21 09 29 ptahy01

З 1970 по 1987 рр. керівництво Полтавського краєзнавчого музею очолював Оніпко М. Д. За цей час до музейного фонду надійшли сотні нових предметів, були започатковані нові форми роботи з відвідувачами, здійснювалися археологічні дослідження.

Народився Оніпко М. Д. в с. Жуківка Машівського району. Закінчив робітничу школу при Полтавському паровозоремонтному заводі і у 1937 р. розпочав трудову діяльність нарядчиком потягових бригад вагонного депо станції Основа Південної залізниці. За час роботи у депо Максим Данилович пройшов навчання на курсах партійно-комсомольського активу політвідділу Південної залізниці (1937-1938 рр.), і отримав призначення на роботу на залізничному транспорті.

21 09 28 onipko

Щиро і сердечно вітаємо завідувачку науково-дослідним сектором науково-освітньої та виставкової роботи Полтавського музею авіації і космонавтики, доктора історичних наук, дослідницю, знавця аерокосмічної історії Полтавщини, колегу і прекрасну жінку Ірину Олександрівну Пістоленко з 60-річним ювілеєм!!!

21 09 27 pistolenko

Шановна пані Ірино !

 Бажаємо, щоб Ваше життя було наповнене пам’ятними подіями і яскравою гамою добрих вдчуттів! Міцного здоров’я, нових вражень і привітних зустрічей, цікавих подорожей і незабутнього спілкування. Продовжуйте натхненно працювати на музейній ниві, досліджуйте нові сторінки аерокосмічної історії. Наснаги Вам, душевного спокою і багато радості!

З щирою повагою – колектив Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського

Ми знову запрошуємо вас до дендропарку Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. Теплі вересневі дні «бабиного літа» сприяли рясному цвітінню квітів і приваблювали чимало комах: бджіл, джмелів, метеликів.

21 09 24 dendropark01

Серед останніх декілька раз бачили навіть регіонально рідкісний вид – язикана звичайного з родини Бражникових. Упіймати його в об'єктив фотоапарату досить важко – швидкість польоту метелика становить 54 км за годину.

Сьогодні виповнюється 220 років від дня народження видатного математика, фізика, механіка Михайла Васильовича Остроградського. У 2001 році ЮНЕСКО внесла геніального вченого до переліку видатних математиків світу.

Народився Михайло в селі Пашенівка (Пашенна) Кобеляцького повіту Полтавської губернії у дворянській сім'ї з давнього козацько-старшинського роду. У 1809-1816 роках навчався в 1-й чоловічій гімназії в Полтаві. У 1816 році він став вільним слухачем Харківського університету, а з 1817 року – студентом фізико-математичного факультету. У 1820 році отримав ступінь кандидата наук, якої юнака незабаром позбавили.

Протягом 1822-1828 років навчався в Парижі, працював за кордоном.

21 09 24 ostrogradskiy

Серед зразків колекційної зброї Музею привертає увагу німецький офіцерський кортик періоду Другої світової війни (1939–1945), відомий як кортик Нікітченка. Це військовий трофей із цікавою долею. Його останній власник – гвардії генерал-майор запасу Микола Степанович Нікітченко (1901–1978), у складі 95-ї гвардійської стрілецької дивізії був учасником Сталінградської битви, боїв на Курській дузі, у складі Степового фронту звільняв Полтавщину. У повоєнний час працював у системі військово-навчальних закладів Міністерства оборони СРСР. Як голова ради ветеранів дивізії неодноразово приїздив до Полтави, у 1970 році був удостоєний звання Почесного громадянина міста.

21 09 23 kortik