Події у музеї
Цікаві й гармонійні поєднання обрядів, дійств та їхніх назв упродовж багатьох віків створювали наші прабатьки. Донині церковні празники для пересічних українців часто асоціюються геть не з біблійними текстами, а скоріше з наближеними до побуту, іноді навіть кулінарними традиціями. Так, День Семи мучеників Маккавеїв, який цього року відзначаємо 14 серпня для більшості наших співгромадян відоме насамперед маком та шуликами.
Детальніше:До свята Маковія (Всемилостивого Спаса та Пресвятої Богородиці),
Також відомі окремі археологічні знахідки ординського часу на території регіону, що мають випадковий характер. Вони походять із розвідок, проведених поблизу сс. В’язівок та Засулля Лубенського р-ну О. В. Сидоренком у 2005 р., в ур. Ігнатівка поблизу с. Шедієве Новосанжарського р-ну І. В. Бовкуном та В. М. Шалобудовим у 2009-2010 рр. Цінні матеріали з визначенням місць кочування татар на Лівобережжі на основі нумізматичних знахідок були представлені Л. М. Булавою та О. О. Шевчуком у 2017 р. Цікава нумізматична знахідка була виявлена у 2012 р. у лісі між Диканькою та річкою Ворсклою – це рідкісна монета – «півскоєць» (Halbschoter), – карбований за великого магістра Вінріха фон Кніпроде (карбувався в 1368 – 1380 роках). Дослідник М. Жарких вважає, що ця знахідка безпосередньо пов’язана із участю вояків Ордену в поході Вітовта на Ворсклу 1399 р. Потрібно підкреслити, що більшість золотоординських старожитностей на території Полтавщини хронологічно обмежуються періодом другої половини XIII – кінцем XIV ст., або, що менш ймовірно, початком XV ст. До пам’яток часу битви Вітовта 1399 р. може належати залізний золотоординський наконечник стріли (про який уже згадували в одній із попередніх публікацій), виявлений у 2019 р. біля с. Жуки Тахтаулівського старостинського округу полтавським жителем Г. А. Сікаловом та переданий до колекції Полтавського краєзнавчого музею ім. Василя Кричевського. На теренах Полтавщини археологам досі не траплялися подібні метальні бойові знаряддя золотоординської доби. Тому наконечник стріли можна віднести до унікальних знахідок.
Окрім археологічних знахідок додатковим свідченням перебування золотоординського населення у межах сучасної Полтавщини можуть слугувати топоніми (назви річок, озер, стародавніх переправ, урочищ, населених пунктів та ін.). Одним із яскравих прикладів побутування слів тюркського походження в сучасних географічних назвах є селище Тахтаулове, походження назви якого багато дослідників пов’язувало із ім’ям хана Золотої Орди Тохтамиша у зв’язку з битвою на Ворсклі 1399 р. між військами князя Вітовта та татарами Темір-Кутлука.
Виявлені знахідки мають важливе значення для дослідження минулого полтавського краю, оскільки містять важливу інформацію про історію Дніпровського Лівобережжя за часів середньовіччя.
Підготували: Віталій Яремченко, Алла Лавріненко (за матеріалами наукової публікації)
29 липня 2021 року, з урахуванням ініціативи молодіжних рухів і організацій України - щоб підтримати інтеграцію української молоді до європейської спільноти, стара радянська традиція нарешті пішла в минуле, Указом Президента № 333/2021 святкування Дня молоді перенесено на 12 серпня.
Сьогодні молодь - це рушійна сила позитивних змін у країні. Вона захищає Україну, волонтерить, підіймає економіку, створює соціальні ініціативи.
Саме вони, сьогоднішні школярі, студенти, молоді робітники, підприємці, науковці, скоро будуть визначати шляхи розвитку країни.
Миру вам, добра, щастя і достатку!
Українська молодь єднає💙💛
Це – теракотова кахля XVII–XVIII ст. із унікальним сюжетним зображенням, що має відношення до християнської символіки
Історія знаходження кахлі пов’язана з археологічними дослідженнями 2006 року залишків гончарних горнів кін. XVII – поч. XVIII ст. у містечку Решетилівка Полтавської області. Під час будівельних робіт у центральній частині селища були виявлені 2 гончарних горни на відстані 2 метрів один від одного. Дослідження цих археологічних об’єктів проводилися науковими співробітниками Полтавського краєзнавчого музею Романом Луговим, Віктором Верещакою
Детальніше:Решетилівська кахля (із розкопки Лугового Р. С.).
Всесвітній день екологічного боргу настає у момент, коли населення Землі витрачає весь обсяг відновлюваних ресурсів, які планета може відновити протягом року. Тобто вирубує більше лісів, ніж може вирости, або виловлює більше риби, ніж може з’явитися протягом року. Отож, чим ближче до початку року настає такий день, тим більше ресурсів ми «беремо в борг» у майбутніх поколінь. У 2023 році Всесвітній день екологічного боргу настав 2 серпня, а для України — 27 серпня.
Нагадуємо про останню можливість відвідати виставку «Проти Голіафа» у фойє третього поверху Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського. Вона триватиме до 13 серпня.
Виставка «Проти Голіафа» — про жінок і чоловіків з УПА, які кинули виклик двом тоталітарним режимам.
«Завдяки їм на мапі світу зараз є вільна Україна», – такий підсумок боротьби УПА та підпілля ОУН називають автори проєкту «Проти Голіафа». Саме діяльності цих звитяжців присвячений спільний виставковий проєкт Центру досліджень визвольного руху, Українського інституту національної пам’яті та Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ».
Важливим періодом життя українських селян здавна вважаються жнива. Традиційно вони розпочинались після свята Петра і Павла, вдосвіта у «легкий», «жіночий» день – середу, п’ятницю чи суботу – і тривали до серпневого Спаса.
У колекційній збірці нашого музею зберігаються негативи на склі початку ХХ ст., що зафіксували моменти жнив у полтавських селах. Зібране збіжжя у снопах просушували на вішалках на відкритому повітрі або у клуні. Обмолот зернових проходив на току, причому як у снопах, так і вільно розкладеним колоссям. Найпростіші знаряддя для обмолоту – дерев’яний ціп із держаком до 2-х метрів та бияком, що кріпився до держака шкіряною стрічкою – ув’яззю. Ударами бияка зерно вибивали із колосків, провіювали та засипали до засік.
9 серпня 2023 року в дворику Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського відбулося вшанування пам'яті видатної природодослідниці, уродженки міста Полтави Олени Байрак (1957-2018). Меморіальний захід зібрав колег, друзів та близьких Олени Миколаївни. Учасники згадали миті музичного життєпису природодослідниці. Серед присутніх були педагоги, музейники, бібліотекарі, краєзнавці, науковці з дендропарку "Криворудський", Хорольського ботанічного саду, Устимівської дослідної станції рослинництва Інституту рослинництва НААН України та Устимівського дендропарку, який підпорядкований установі, фахівці з Диканського регіонального ландшафтного парку та ботанічного заказника «Драбинівка».
Детальніше:Інформація про проведений захід пам’яті О. М. Байрак.
Дорогі колеги — вчені, молоді науковці, музейні та архівні працівники, краєзнавці, — запрошуємо вас до участі в Другій історико-краєзнавчій конференції «Чутівщина: від давнини до сьогодення», що відбудеться 26 вересня 2023 р. у м. Полтаві
За результатами роботи конференції буде видано електронний та паперовий (обмеженим накладом) збірники матеріалів. Заявки на участь у конференції приймаються до 10 вересня 2023 року, тексти доповідей згідно з викладеною тематикою — до 20 вересня 2023 року. Заявки на участь і тексти доповідей надаються в електронному вигляді на пошту Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..
Ознайомитися з переліком тематичних напрямів роботи конференції та особливостями подачі своїх матеріалів можна в документі за посиланням.
Сьогодні професійне свято тих, хто допомагає усім нашим військовим чути. Вони забезпечують постійний зв'язок під вогнем ворога, захищають наші комунікаційні системи та бази даних, відновлюють зруйновані мережі й прокладають нові, аби наші бійці могли координувати свої дії, а їхні рідні могли зв'язатися з ними.
Встановлене це професійне свято згідно з Указом Президента України «Про День військ зв'язку» від 1 лютого 2000 р. У рамках реформування ЗС України, у лютому 2020 року було створене Командування Військ зв'язку та кібербезпеки, як міжвидовий орган управління. Із 1 січня 2022 року Війська зв'язку та кібербезпеки набули статусу окремого роду військ.
7 серпня 1957 року в місті Полтаві народилася видатна природодослідниця, докторка біологічних наук, професорка Олена Байрак. Олена Миколаївна прожила неймовірно багатогранне життя, сповнене насиченої наукової роботи та яскравої творчої діяльності. На жаль, 3 лютого 2018 року природодослідниця загинула в автомобільній катастрофі.
