Події

19 червня 2020 р. у Полтавському музеї авіації і космонавтики відбулося відкриття виставки «Юрій Кондратюк – маловідомі сторінки життя винахідника. Останні роки».
Кожного року до дня народження знаного в усьому світі українського вченого у галузі космонавтики, інженера, винахідника Ю. Кондратюка (О. Шаргея) (народився 21 червня 1897 р. у Полтаві) музей презентує зі своїх фондів оригінальні експонати.
Цього року полтавці побачили на виставці унікальні документи – чотири фронтові листівки, три з яких написані Юрієм Кондратюком (9 серпня, 7 грудня 1941 р. і 2 січня 1942 р.), та одна – Галиною Плетньовою з Уфи на фронт Юрію (6 лютого 1942 р.). Її листівка повернулася до адресантки з написом: «Доставити неможливо».

20 06 19 kondrat01

19 червня 2020 року біля будівлі Полтавського музею авіації і космонавтики відбулося вшанування пам’яті видатного полтавця, геніального українського вченого, одного з творців теорії космічних польотів Юрія Кондратюка (Олександра Шаргея) та покладання квітів до пам’ятника нашому землякові. Захід відвідали та виступили – ректор Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Онищенко Володимир Олександрович, директор Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського – Супруненко Олександр Борисович, голова спілки ветеранів космодрому Байконур Шостак Вероніка Станіславівна, завідувач Полтавським музеєм авіації і космонавтики – Пушкарєв Андрій Миколайович. Ведуча заходу Окара Марина Юріївна. Студенти Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка побували на виставці «Юрій Кондратюк – маловідомі сторінки життя винахідника. Останні роки».

20 06 19 kondraruk 01

Пам’ятний знак всесвітньовідомому українському ученому, дослідникові, інженеру, піонеру сучасної теоретичної космонавтики Ю. В. Кондратюку (скульптор – В. І. Білоус, архітектор – М. І. Калінін) відкрито у Полтаві 20 червня 1997 р. під час проведення загальнонаціональних урочистостей, присвячених 100-річчю з дня народження українського вченого та інженера.

Рішення про увіковічення пам’яті вітчизняного вченого приймалося на найвищому, загальноукраїнському рівні. Перші приписи щодо відзначення ролі Юрія Кондратюка у контексті столітнього ювілею датуються 1994 р. Так, у розпорядженні Кабінету Міністрів України «Про відзначення в 1997 році 100-річного ювілею Ю. В. Кондратюка» від 29 липня 1994 р. (№555-р) йде мова про утворення Організаційного комітету з метою відзначення в 1997 р. 100-річного ювілею від дня народження видатного українського вченого-винахідника та у тримісячний термін подати на розгляд Кабінету Міністрів України програму відповідних заходів і проєкт постанови Уряду України з чітким визначенням джерел фінансування. Парафував цей нормативно-правовий акт Віталій Андрійович Масол (1928 – 2018) – прем’єр-міністр України з 16 червня 1994 по 6 березня 1995 р.

20 06 19 kondratuk

Кринична або колодязна вода (вода з підземних джерел) стоїть поруч з такими вічними поняттями, як земля, хліб, вогонь. «Доброго путі й свіжої води!» — бажають люди на прощання один одному. Кринична вода дарує людині силу, здоров’я, наснагу. “То не біда, – підтверджує відоме прислів’я, – коли п’ється вода”. Або “нема голода, коли п’ється вода”. У всіх народів назви місць добування води – символ життєдайності, невичерпності, глибини, чистоти.

Слово «криниця» рясно обросло переносними значеннями, загальномовними і контекстуальними. Це засвідчено у численних піснях («Глибока криниця», «Ой, у полі криниченька», «Копав, копав криниченьку», «Ой, у полі три криниченьки», «Розпрягайте, хлопці, коней»), казках, легендах, прислів’ях і приказках українців, в індивідуально-авторських вживаннях: «Криниця – Божа водиця. Треба нахилитись, щоб з криниці води напитись. З сухої криниці води не пити. У криницю воду лити – лише людей смішити. До доброї криниці стежка утоптана. З глибокої криниці холодна вода. Криниця – і та всихає. Не брудни криниці, бо схочеш водиці. Не знаємо ціни водиці, доки не висохла криниця».

20 06 19 krynyca03

 

На нашому сайті, у розділі Видавнича діяльність

Доступна для ознайомлення електронна версія книги «Граб В. І., Супруненко О. Б. Справа Ю. В. Кондратюка та ін

grab suprunenko kondraruk

button

 

»

На правому березі Псла, навпроти Церковної гори у с. Манжелії Глобинського району, неподалік місця давньої переправи, глобинським краєзнавцем О. М. Сусідом виявлена цікава знахідка, репрезентована в експозиції зали № 8 Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. Це – литий бронзовий наконечник ременя золотоординського часу у формі геральдичного щита з двома круглими отворами для кріплення і слідами заклепок. Розміри цієї накладної деталі до ременю — 2,8 × 2,3 см, товщина — 0,1 см.

З лицевого боку деталь поясної гарнітури прикрашена зовсім незвичним для ординських старожитностей регіону візерунком зі слідами позолоти, тло якого складають різнонаправлені зони, вкриті скошеним штрихуванням. Елементами сюжету є дволистковий пагін зі стилізованими завитками листочків і зображення птаха з розпростертими крилами та розкритим дзьобом. Цікава й форма голівки заклепки у вигляді двох овалів, що перетинаються й утворюють трипелюсткову квітку на кшталт лотосу.

20 06 18 nakladka01

Кожен музей частіше за все починається із колекцій окремих осіб. Великі колекції збирають одержимі ідеєю збереження об'єктів рухомої культурної спадщини чи мистецьких пам'яток переважно непересічні люди. Найчастіше, вони залишають свої надбання у спадок нащадкам, передаючи їх у муніципальні й державні музеї. Музейне меценатство – це надзвичай-но поширене явище другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Повною мірою це стосується й української історії.

003

В газеті української громади Америки «Свобода» ( Нью Йорк) № 9 від 28 лютого 2020 року надрукована стаття «Листи Кричевської - Росандіч» про книгу, видану Полтавським краєзнавчим музеєм імені Василя Кричевського разом з видавництвом «АСМІ» минулого року.

20 06 17 lysty01

6 червня громадськість Полтавщини вітала зі щорічним професійним святом працівників засобів масової інформації України. Завдячуючи багатогранності журналістської діяльності, увага до неї не зводиться лише до суто офіційного відзначення конкретної календарної дати. Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського продовжує ознайомлювати відвідувачів сайту з матеріалом про видатних діячів Полтавщини, життєвий шлях яких, тією чи іншою мірою, пов’язаний із професійною журналістикою. Чільне місце серед них заслужено посідає професійний публіцист Симон Васильович Петлюра.

Початок професійної журналістської діяльності майбутнього лідера Української революції Симона Петлюри припадає на 1902 р., коли він вимушено перебував на Кубані. Упродовж 1904–1905 рр. С. Петлюра мешкав у Львові, де друкувався у кількох відомих часописах Східної Галичини («Літературно-науковий вісник», «Записки Наукового товариства імені Шевченка» й ін.). Там він познайомився з М. Грушевським, І. Франком, В. Гнатюком.

20 06 17 petlura01

Міжнародна спільнота 17 червня відзначає Всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухами. Цього року він проходить під гаслом «Вирощуємо майбутнє разом», яке символічно підходить до теми нашої розвідки. Адже лісосмуги – це перш за все зелені насадження піввікових, вікових дерев, які можна вважати майбутнім сільськогосподарського поля, яру, балки чи спустошеної рівнини. Призначення таких насаджень дуже широке: захист посівів від суховіїв, чорних бур, поліпшення водного режиму ґрунту й запобігання його ерозії, підвищення врожайності сільськогосподарських культур та покращення на полях мікроклімату, снігозатримання, боротьби з дефляцією та збереження і покращення родючості ґрунтів. Все частіше сухі сильні вітри з’являються на території не тільки Полтавщини, а й усієї України. Нещодавно у Київській області люди могли відчувати на собі їх дію, коли з вітром у повітрі опиняються дрібні часточки ґрунту, це, не наче, справжні пилові бурі. Саме лісосмугам у цьому випадку відводиться основна захисна роль.

20 06 17 lisosmuga01