Події у музеї
Серед експонатів Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського зустрічаються матеріали не лише з українських теренів, але й з далеких країн. До музею подібні старожитності потрапили завдяки меценатам, які мандрували по всьому світу.
Детальніше:Алебастрова модель руїн храму Веспасіана і Тита на Римському форумі в Італії
Поки ми не можемо демонструвати вам свої зали й експонати в них, доступ до скарбів музею стараємося забезпечувати віртуально — через наші соцмережі й музейні платформи
До Міжнародного дня бабака співробітники Музею Олена Шиян, Олена Штитьова та Тетяна Менчинська підготували та провели екологічний інтерактивний урок. Родзинкою заходу стала інсталяція «будиночок бабака», центром якої було опудало самки бабака степового (Marmota bobak Mull.) із мамологічної колекції Музею. У бабачихи навіть є ім’я – Зінаїда, або Зіня – бо привезена із колишнього Зіньківського району. Зінаїда з 2020 року бере участь в якості головного експоната під час проведення «Дня бабака».
Детальніше:Задзеленчав будильник… хтось солодко позіхнув… і прокинувся бабак.
4 лютого 1877 року на Роменщині народився археолог і мистецтвознавець Микола Макаренко, першовідкривач роменської культури й оборонець історичної спадщини в радянський період нищення пам'яток.
Детальніше:4 лютого 1877 року на Роменщині народився археолог і мистецтвознавець Микола Макаренко
Щиро дякуємо директору Історико-культурного заповідника «Більськ» Ігорю Коросту за передане до нашої наукової бібліотеки нове науково-популярне видання «З глибини віків. Нарис з історії Котелевської селищної територіальної громади». Презентована книга – плід понад 60-річної кропіткої краєзнавчої і літературної праці відомого котелевського письменника, журналіста і поета Василя Кириловича Костюка. У нарисі містяться відомості із географії, геології, палеонтології Котелевського краю, а також висвітлюється його багата подіями історія від часу існування стародавнього городища Гелону до буремних літ Української революції 1917–1921 років, наводяться біографічні довідки видатних земляків.
Полтавець – генерал-хорунжий Армії УНР
Детальніше:3 лютого 1861 року у Полтаві народився Віталій Гудима
2 лютого вся наукова спільнота відзначає Всесвітній день водно-болотних угідь. Рішення відзначати цей день прийняте з нагоди ухвалення Конвенції з водно-болотних угідь, яка була підписана 2 лютого 1971 року в іранському місті Рамсар (Рамсарська конвенція). Офіційна повна назва документу – «Конвенція з водно-болотних угідь міжнародного значення, як середовища перебування водоплавних птахів» – відображає початкову мету угоди: зберегти водно-болотні угіддя, як середовища для водоплавних птахів. Поступово мету Конвенції було розширено, і сьогодні вона охоплює всі аспекти збереження та раціонального використання водно-болотних екосистем, цінних для збереження біологічного різноманіття та забезпечення існування людини. Водно-болотні угіддя мають вагоме екологічне, економічне, соціально-культурне та рекреаційне значення.
Стрітення Господнє, також Стрітення (грец. συνάντησις «зустріч»), Принесення до Храму (грец. Ἡ Ὑπαπαντὴ τοῦ Κυρίου, лат. Praesentatio Domini, «представлення Господа») – християнське свято, яке відзначається в історичних церквах і деяких протестантських конфесіях 2(15) лютого і належить до числа неперехідних Господських дванадесятих свят. Назва свята перекладається як "зустріч", оскільки в цей день символічно зустрічаються Старий і Новий заповіти в особі Ісуса-Немовляти та Старця Симеона.
У жалобі й злості.
Прихиляємося серцями до всіх, кого торкнулася сьогоднішня трагедія.
Нічого з цього не можемо забувати й не будемо.
