Події у музеї
На зміну «Типовому положенню про Народний музей», яке діяло з 1965 року, Міністерство культури затвердило «Типове положення про музей на громадських засадах» від 25.09.1978 року. Нове положення чітко узгодило вживання термінів «громадський музей» та «Народний музей».
Детальніше:Використання термінів «громадський музей» і «Народний музей» (продовження)
Затишний дворик Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського 27 квітня зустрічав своїх друзів. За круглим столом, під теплими пледами, за філіжанкою смачної кави та ароматного чаю говорили про археологію і не тільки:)
27 квітня 2024 року продовжила проведення серії майстер-класів "Напиши свою писанку" музейниця Марія Пісцова з юними і дорослими мешканцями та гостями міста. Занурення у цей вид народного мистецтва відбувався на основі музейної колекції писанок, яка була сформована з переданої збірки Круглицького музею Катерини Скаржинської у 1906 році, доповнених зборами музейних експедицій, поповнень різних років не лише з Полтавщини, а й інших регіонів України та закордоння, через тематичний відеоролик, сформований музейниками.
На початку листопада 2023 р. колекція Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського (далі – ПКМВК) поповнилася доволі рідкісним та цікавим експонатом, принаймні, для території історичної Полтавщини.
Це рештки (більша частина) найдавнішого поховального комплексу, що складався із елементів кромлеху енеолітичного кургану, решток кам’яної гробниці-цисти (другої) та архаїчної стели, що належать до кола старожитностей курганних поховальних пам’яток кочівницького енеолітичного населення Подніпров’я середини IV тис. до н.е.
26 квітня Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського у Полтавському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Віталія Грицаєнка Полтавської обласної ради проводив тематичний захід «Солдати Чорнобиля».
Трагедія, що вплинула на мільйони життів по всьому світу, не має бути забутою.
Не мають бути забуті ті, хто боровся із її наслідками, віддаючи за це здоров'я і життя.
Детальніше:26 квітня — Міжнародний день пам'яті про Чорнобильську катастрофу
Продовжуємо нашу рубрику #від_розкопу_до_експозиції й далі розповідаємо про знахідки 2019 року на Старополтавській горі, з розкопок Полтавської археологічної експедиції.
У цьому дописі публікуємо цікаві артефакти з археологічних досліджень по вулиці Пилипа Орлика, 26 в історичному центрі міста.
Продовж століть знаходимо підтвердження того, що послідовна й наполеглива праця окремих майстрів нищила байдужі міжнародні кордони, коли йшлося про визнання України чи досягнення її синів та дочок.
Із сумом повідомляємо про важку втрату. Відійшла у вічність ( 29.06.1938–25.04.2024) відома музейниця Інна Павлівна Шелепова, яка більше 20 років віддала Полтавському краєзнавчому музею, пройшовши шлях від екскурсовода до завідувача відділу (1969-1993).
«Моїм друзям – працівникам Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського – в ознаку щирого пошанування», – такий зворушливий напис зробила на подарованому до нашої наукової бібліотеки щойно виданому Бібліографічному покажчику своїх публікацій Людмила Олександрівна Розсоха.
Продовжуємо тему дослідження символіки у оздобленні Будинку Полтавського губернського земства, розпочату у дописі від 18 лютого цього року.
Попередня розповідь стосувалася пряничної форми кінця ХІХ ст. Її мотив — дерево життя з двома сонце-квітками вгорі, став основою ескізу з оформлення вхідних дверей центрального входу Будинку. Як уже було сказано раніше, основою цього художнього образу був давній жіночий символ-оберіг.
