Події у музеї

3 листопада відзначається професійне військове свято День інженерних військ України. Це свято нагадує про заслуги армійських саперів, ветеранів та діючих воїнів інженерних військ України, а також є символом тієї важливої ролі, яку відіграють інженерні війська у підтримці безпеки країни.102

Із 27 жовтня по 4 листопада 1937 року в урочищі Сандармох, Карелія, сили НКВС розстріляли «перший соловецький етап» — 1111 людей, серед яких сотні українських інтелектуалів, митців, вчених, яких радянська влада зрадила і знищила. Ця подія стала найбільш очевидним ударом по українській культурі того часу, утім, показала лише одну частину машини терору й викорінення української ідентичності як в СРСР, так і раніше — в час Російської імперії. 

З’явилося ще одне видання, до створення якого напряму долучився наш музей. Це — «Полтавська Петлюріана — 9: матеріали десятих Петлюрівських читань», книга 2024 року — результат щорічної наукової конференції, співорганізатором якої є Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського.  101

До побачення, Жовтню,

тебе не забуду,

бо мені ти тепло дарував,

золотими листками

землю засипав,

разом з вітром із ними кружляв.

Ти дощами не плакав,

не місив на стежинах багнюку,

уночі тільки інколи

у віконниці стукав,

мов просився до хати зайти.

І для мене ти змусив удруге

кілька гілок бузку зацвісти.

До побачення, Жовтню,

тебе не забуду...

 

Олена Халимон (текст)

Світлана Капко (фото)

100

Володимир Степанович Мирний — письменник, перекладач, член Національної Спілки письменників України, лауреат літературних премій ім. Панаса Мирного (1989), ім. Леоніда Бразова (2008), ім. І.П. Котляревського (2010), ім. Володимира Малика (2015). 95

Сезон іде далі, стає все холодніше й тим важливіше горнутися одне до одного. 94

Свою щойно видану книгу "Трощинські: Дмитро" подарував музею його друг, краєзнавець Володимир Захаров. Монографія на 688 сторінок продовжує серію досліджень автора про впливову аристократичну родину Трощинських - представників дворянської еліти козацько-старшинського походження (раніше вже побачили світ "Трощинські: витоки' (2021) і "Трощинські: Гоголіана" (2023)). На початку книги автор висловив подяку науковцям, які надавали йому допомогу і підтримку, серед них і заступник директора з наукової роботи Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Володимир Мокляк. 

98

До дня народження автора й друга музею згадуєм: Пилип Бабанський — український письменник, журналіст, автор книг для дітей, збірок дитячих оповідань, казок, повістей. Добірка дитячих літературних творів зберігається у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського, з дарчими написами автора. Це повісті «Таємниця Толі Стародуба», «З днем народження», «А живим – жити», ілюстрований нарис для дітей молодшого шкільного віку «Славна моя Полтава», оповідання «Як виріс пиріжок», «Хто живе в нашому будинку?», «Чародій». Найбільше твори Пилипа Бабанського – про війну та післявоєнне життя, писав також байки в прозі та художні нариси.

92

На базі науково-дослідного відділу пам’яткознавства Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського було проведене практичне заняття з навчальної дисципліни «Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна робота» зі студентами факультету історії та географії Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, які навчаються на спеціальності «032 Історія та археологія».  

89

До 80-річчя операції «ФРЕНТІК» Полтавський музей авіації і космонавтики (ПМАіК) 29 жовтня 2024 року о 13:00 провів урочисте відкриття авторської прем’єрної виставки Ігоря Надіна, колишнього старшого інженера 13-ої гвардійської важкої бомбардувальної авіаційної дивізії, що дислокувалася у Полтаві, а згодом — науковця Полтавського музею авіації і космонавтики і соратника Д. П. Кального, засновника і першого керівника ПМАіК.83

Перші керманичі музею активно співпрацювали з науковцями Дослідного поля, згодом Сільськогосподарської дослідної станції. М.О. Олеховський, перший завідувач музею (1891–1909), геолог, кандидат природничих наук залучав до музейної роботи співробітників Дослідного поля. Сам він брав участь у розробці практичних питань розвитку сільського господарства: складав проєкти й плани участі земства у справі закріплення летючих пісків, розробці заходів боротьби з процесами утворення ярів, сприяв розвитку шовківництва на Полтавщині, надавав консультації у зв’язку з переоцінкою земель 1893 р. 

76