Події

6 жовтня – Всесвітній день охорони природних місць проживання тварин і рослин. Це свято було започатковано у 1979 році в рамках «Бернської конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування», яка була прийнята Радою Європи.

Рослини і тварини – наші сусіди, а сусіди повинні жити в мирі і допомагати один одному. Ми, люди, «допомогу» від природи беремо самі, не питаючи дозволу. Користуємося природними ресурсами, змінюємо природу для своїх потреб. Дуже рідко при цьому люди враховують, що внаслідок їх діяльності руйнуються домівки наших маленьких сусідів або їх кормова база. В результаті – сотні видів тварин і рослин вже безповоротно зникли на Землі, і цей нищівний процес продовжується.

20 10 06 priroda01

Сучасні архітектори світу відзначають своє професійне свято у Всесвітній день архітектури, який у 2020 році припадає на 5 жовтня (перший понеділок місяця). Свято заснувала Міжнародна спілка архітекторів – визнана професійна лідерська організація, що на демократичних засадах об’єднує представників світової архітектурної спільноти. 28 червня 1948 року світові були представлені цілі новоутвореного неурядового товариства, які і до сьогодні є актуальними та затребуваними. Засновниками було проголошено підтримку і солідарність архітекторів на міжнародних і державних рівнях, сприяння їх вільному обміну, творчим, технічним і культурним талантам, просування новітніх технологій та розвиток професійних методів проектування, заохочення нових ідей і концепцій в дизайні архітектурного середовища.

20 10 05 den arhitektury01

5 жовтня 2020 р. виповнюється 90 років від дня народження Павла Романовича Поповича, льотчика-космонавта СРСР, Двічі Героя Радянського Союзу, генерал-майора авіації, Почесного громадянина м. Полтави.

Павло Романович народився у м. Узин Білоцерківського р-ну Київської обл. Закінчив Магнітогорський індустріальний технікум, військово-авіаційне училище.

У березні 1960 р. Павла Поповича одночасно з Юрієм Гагаріним було зараховано до загону космонавтів. 11 серпня 1962 р. на навколоземну орбіту вийшов космічний корабель «Восток – 3», пілотований третім космонавтом СРСР А. Г. Ніколаєвим, а наступної доби – «Восток – 4», пілотований П. Р. Поповичем. Три доби проходив перший у світі груповий політ двох пілотованих космічних кораблів. Були проведені перші експерименти з радіозв’язку між екіпажами, взаємне фотографування. Павло Попович уперше виконував орієнтацію корабля у просторі за допомогою системи ручного керування. Під час польоту успішно пройшли апробацію спеціальні методики забезпечення життєдіяльності людини в умовах невагомості.

20 10 05 popovich01

У перший понеділок жовтня архітектори всього світу відзначають своє професійне свято. У 1996 році Міжнародний союз архітекторів, що був створений одразу після другої світової війни, на 20-й генеральної асамблеї ООН в Барселоні, прийняв резолюцію про святкування Всесвітнього Дня архітектури в перший понеділок жовтня. Кожен рік у свята певна тематика. Цього ж року свято проходить під гаслом «Місто – простір спільного користування».
В 2020 році Всесвітній День архітектора припадає на 5 жовтня. Цей день є чудовою можливістю подивитися на своє місто іншими очима, роздивитися будівлі і вкотре захопитися талантом українських майстрів-будівничих.
Першим із дослідників, хто дав архітектурну характеристику забудові Полтави був Михайло Якович Рудинський – відомий вчений, талановитий археолог, музейник, педагог, доктор історичних наук.  Народився він 14 жовтня 1887 р. в м. Охтирка Сумської області в родині земського лікаря. Освіту отримав у місцевій гімназії і на історико-філологічному факультеті Харківського університету. У 1917-1924 рр. жив і працював у Полтаві. Практично вся його діяльність в цей період була пов’язана з Полтавським музеєм. М. Я. Рудинський був організатором і активним членом одного із перших на Україні Наукового товариства дослідження і охорони пам’яток старовини та мистецтв у Полтаві (1918 р.).

20 10 05 rudynskin01

Шановні працівники освіти!

Колектив Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського щиро вітає вас з професійним святом і бажає творчої наснаги, здоров’я, достатку!

Впродовж багатьох років музейники активно співпрацюють з різними освітніми організаціями області. У співробітництві з вчителями і викладачами міста та області ми впроваджуємо в життя довгострокові програми «Музей-школі», «Музей-дітям». В рамках діючих програм реалізуються освітні, наукові, патріотично-виховні функції музею. Оглядові та тематичні екскурсії, інтерактивні навчальні заходи, майстер-класи, наукові конференції, семінари, зустрічі з видатними сучасниками, концерти, фестивалі та багато інших форм культурно-освітньої роботи використовують наукові працівники музею для популяризації знань про природу, історію, культуру нашого краю.

20 10 04 den znan01

Багато років співпрацює з культурно-освітніми установами Полтави фотохудожник Володимир Сергійович Коротков. Неодноразово його персональні виставки експонувалися у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського. Та й сам музей, його ошатна будівля, інтер’єри, паркова зона навколо ставали джерелом натхнення нашого земляка.

Володимир Коротков починав як фотограф-аматор. Інженер за фахом, віддавав улюбленому заняттю увесь вільний час. І зараз він не пориває з фотосправою, вдосконалює майстерність, знаходить шанувальників свого таланту серед представників творчої інтелігенції, полтавських освітян та музейників.

20 10 03 korotkov01

Вже четвертий рік поспіль кафедра образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Навчально-наукового інституту культури і мистецтв Луганського національного університету імені Тараса Шевченка проводить звітну виставку творчих робіт.

У 2017 р. − представляли свої роботи викладачі кафедри, 2018 р. − викладачі разом із студентами. У 2019 та 2020 р. – твори студентів та випускників спеціальностей «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація» та «Графічний дизайн».

20 10 02 lugansk01

 

2 жовтня 2020 року на подвір'ї Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського відбулася презентація інноваційно-культурного продукту #Віртуальні_мандрівки_Полтавщиною.
Була представлена Інтерактивна мапа пам'яток археології Полтавської області у тривимірному форматі та продемонстрований потенціал платформи. Також виступили розробники проєкту та запрошені особи. Наостанок присутні мали змогу побачити на практиці потенціал та можливості використання цієї платформи.

20 10 02 mapa01

Бережний (Бережной) Анатолій Семенович (1910 – 1996) – хімік-технолог, доктор технічних наук, професор. Академік АН УРСР (1979). Почесний член Українського мінералогічного товариства (1991).

Народився в с. Остап’є Хорольського повіту Полтавської губ. (нині Великобагачанського р-ну Полтавської обл.) у родині інтелігентів. Батько вченого – Семен Іванович – один із зачинателів медицини на історичній Хорольщині. Закінчив Полтавську фельдшерську школу, згодом Харківський медичний інститут. Працював фельдшером, головним лікарем Остап’євської дільничної лікарні. Завдяки його великій праці лікарня стала своєрідним центром з питань гігієни і профілактики дитячих захворювань. Проводив боротьбу з дифтерією, малярією, домігся будівництва в селі лазні, санітарного впорядкування колодязів. Він першим у нашій державі був удостоєний високого звання «Заслужений лікар УРСР». Остап’євці бережуть пам’ять про лікаря, який залишив вагомий слід у розвитку села. Його ім’я носить вулиця села, на фасаді приміщення колишньої земської лікарні встановлено меморіальну дошку. Мати вченого – Ольга Яківна Обломська – дочка священика, приклала багато зусиль для ліквідації неписемності серед селян.

20 10 02 bereyniy

Нещодавно колекція Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського поповнилась особистими речами, фотографіями та роботами Павлюченка В. Є. (1920 – 2008 рр.) – відомого полтавського художника-фронтовика, живописця, графіка, який пройшов фронтовими дорогами війни від Полтави до Берліну. У творчому доробку майстра були професійно виконані графічні аркуші й газетні замальовки, ліногравюри, ескізи марок, листівок та конвертів, ескізи до театральних вистав і монументально-декоративного оздоблення будівель. Неповторні орнаменти художника стали надбанням багатьох вишивальниць.

20 10 01 pavlychenko01