Події у музеї
Із сумом повідомляємо про важку втрату. Відійшла у вічність ( 29.06.1938–25.04.2024) відома музейниця Інна Павлівна Шелепова, яка більше 20 років віддала Полтавському краєзнавчому музею, пройшовши шлях від екскурсовода до завідувача відділу (1969-1993).
«Моїм друзям – працівникам Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського – в ознаку щирого пошанування», – такий зворушливий напис зробила на подарованому до нашої наукової бібліотеки щойно виданому Бібліографічному покажчику своїх публікацій Людмила Олександрівна Розсоха.
Продовжуємо тему дослідження символіки у оздобленні Будинку Полтавського губернського земства, розпочату у дописі від 18 лютого цього року.
Попередня розповідь стосувалася пряничної форми кінця ХІХ ст. Її мотив — дерево життя з двома сонце-квітками вгорі, став основою ескізу з оформлення вхідних дверей центрального входу Будинку. Як уже було сказано раніше, основою цього художнього образу був давній жіночий символ-оберіг.
24 квітня 2024 року Марія Пісцова, наукова співробітниця Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, провела тематичний етнографічний захід для учнів 5-го класу Наукового ліцею № 3.
З нагоди Всеукраїнської науково-практичної конференції «Мистецтво української вишивки – життєдайне джерело творчості» у Полтавському національному педагогічному університету імені В. Г. Короленка презентовано виставку, що присвячена 110-річниці з дня народження майстра народного мистецтва Олександри Великодної.
Сьогодні у Полтавському національному університеті імені В.Г. Короленка відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Мистецтво української вишивки – життєдайне джерело творчості», присвячена 110-й річниці від дня народження майстра народного мистецтва Олександри Великодної.
Детальніше:Мистецтво української вишивки – життєдайне джерело творчості
23 квітня своє професійне свято відзначають послідовники Фрейда, Юнга і Карнегі — українські психологи. І в цьому наші фахівці випередили колег з інших держав, які не можуть похвалитися офіційним днем в календарі. Навіть у світової психологічної спільноти такого немає.
22 квітня 2024 року Марія Пісцова, наукова співробітниця Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, провела тематичний етнографічний інтерактивний захід для учнів 5-го класу ліцею «Успіх» № 13.
Під неоязичництвом варто розуміти нові релігійні рухи, котрі проголошують відновлення стародавніх, домонотеїстичних вірувань та традицій. Ні для Європи загалом, ні для України зокрема такі рухи не є новими. Усе ХХ ст. та початок ХХІ ст. найрізноманітніші неоязичницькі культи то набирали популярність, то зовсім зникали. На сьогодні ми можемо говорити про сотні малих організацій, котрі намагаються по всій Європі відновити релігійні традиції греків, римлян, кельтів, германців, фракійців, фіно-угрів, балтів та слов’ян. Наймасовішим на сьогодні неоязичницьким рухом в Європі є Асутру, інша назва — Одінізм (від імені Бога Одіна).
Детальніше:Неоязичництво Полтавщини. Частина І. Святилище слов’янських неоязичників поблизу Полтави
Також сьогодні наша невтомна Марія Пісцова провелапрактичне заняття по бісероплетінню.
Білі крапинки чистоти, жовті крапинки тепла, червоні крапинки радості і любові на зеленому тлі відродженні життя чи синьому тлі води та здоров’я… Ці барви й побажання сьогодні єднали між собою учасники серії майстер-класів «Напиши свою писанку», створюючи крапанки.
