Події у музеї
12 травня 2023 року співробітниця Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, Катерина Штепа, провела інтерактивний етнографічний захід "Народна магія трав" для учнів 2 класу Полтавської школи № 10.
Напередодні Дня матері маленькі учасники грали в ігри, насолоджувалися ароматом ляльки-травниці, яку виготовили на майстер-класі, та дізналися багато цікавого. Зокрема про квітку-гвоздику, що є одним із символів цього дня, і її досить часто можна зустріти серед природнього рослинного світу Полтавщини.
У колекції дендропарку Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського зростають дев’ять сортів бузку звичайного, як української, так і закордонної селекції. Нещодавно вперше почав квітувати один із найоригінальніших серед них – сорт 'Сенсація', пелюстки квітів якого двоколірні – насичено пурпурові з білою облямівкою по краю. Здається, немов художник наніс на їх краї сніжно-білу фарбу тонким пензликом. До речі, двоколірних сортів бузку у світі зовсім небагато, найгарнішим вважається саме 'Сенсація'. Сорт був виведений у 1938 році голландським селекціонером Дірком Євеленсом Маарсе (1881–1975). До нашої колекції він потрапив із Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка НАН України завдяки голові Полтавського відділення Українського ботанічного товариства Віктора Самородова у 2019 році.
11 травня співробітники Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського О. Васецька та М. Тригуб провели інтерактивний захід "Як чумаки по сіль їздили" для учнів 4-их класів Полтавської школи №19. Спочатку діти дізналися про торговельно-візницький промисел: хто, на чому, як і куди їздив та що брав із собою в дорогу і з чим повертався. А тоді учасники вже й самі "відправилися" битим шляхом, "відбили" напад розбійників, щасливо "продали" пшеницю та мед, натомість "купили" солі й риби.
11 травня 2023 року співробітники Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Євгенія Калініна та Віктор Кропивний здійснили робочу поїздку до Києва, де взяли участь у заході «Можливості програми ЄС "Креативна Європа" для представників музейної сфери».
Дякуємо за новий досвід, цікаві виступи та пізнавальний нетворкінг!
Дякуємо захисникам і захисницям за можливість жити і працювати!
У калейдоскопі цвітіння екзотів дендропарку Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського є декілька яскравих моментів. Відкриває квітковий бал ліщина деревовидна, або ведмежий горіх, що викидає довгі сережки із чоловічих квітів ще наприкінці лютого – початку березня. До неї долучається кизил, а пізніше і форзиція плакуча, яка має жовті квіти, схожі на дзвоники, невипадково за рясне квітування до розпускання листя, чагарник називають «золотим вісником весни».
Детальніше:У калейдоскопі цвітіння екзотів дендропарку Полтавського краєзнавчого музею
Визначний громадсько-політичний діяч, будівничий української державності Симон Васильович Петлюра народився в Полтаві 1879 року. Початкову освіту здобув у Полтавській церковнопарафіяльній школі, а з 1895 року навчався в Полтавській церковній семінарії: з неї його виключили за активну діяльність у Революційній українській партії (РУП). Ідея самостійної незалежної України надихала С. Петлюру все його життя. Під загрозою арешту він виїхав до Казані, де вчителював, досліджував історію козацтва, займався публіцистикою.
9 травня виповнюється 145 років із дня народження основоположника української агрометеорологічної науки, організатора вищої географічної й сільськогосподарської науки на Полтавщині, доктора географічних наук, професора Михайла Митрофановича Самбікіна (1878 – 1968).
Народився 9 травня 1878 р. у с. Бикові Хутори Комишинського повіту Саратовської губернії в родині інженера-електрика. У 1904 р. закінчив сільськогосподарський факультет Київського політехнічного інституту. Одночасно завершив навчання на Вищих курсах при вченому комітеті Міністерства землеробства від Санкт-Петербурзького університету. В 1902 р., будучи студентом, організував при статистичному бюро Полтавського Губернського земства Дощомірну станцію.
З перших чисел травня 1945 року весь світ очікував повідомлення про капітуляцію гітлерівської Німеччини. Так, зокрема у Києві ще 1 травня провели перший після визволення Києва від нацистів військовий парад, який одна з київських газет навіть назвала «Парадом Перемоги».
2 травня вранці з гучномовців було повідомлено, що о 23:00 очікується важливе урядове оголошення. Вже по обіді на вулицях Києва почали збиратися велелюдні натовпи, шо чекали на оголошення про перемогу, але натомість почули від Сталіна звістку про взяття Берліна. Все одно святкування тривало мало не до ранку, тисячі людей обіймалися, цілувалися, співали, танцювали. Військові у натовпах стріляли в повітря. Так пройшла своєрідна «репетиція» свята.
Детальніше:День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні
8 травня в Україні відзначається День пам’яті жертв Другої світової війни та примирення між країнами-учасниками. Пам’ятна дата була встановлена в 2015 році Указом Президента України, де зазначалося, що метою відзначення є «гідне вшанування подвигу українського народу, його визначного внеску в перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні та висловлення поваги всім борцям проти нацизму». У 2005 році Генасамблея ООН також проголосила 8 травня Днем пам'яті та примирення, присвяченим жертвам Другої світової війни.
5 травня 2023 р., на початку місяця, чию назву український народ пов'язав із буянням весняної зелені, співробітниця Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, Катерина Штепа, розповіла гостям міста, ВПО, про деякі цілющі та запашні рослини Полтавського регіону. Захід "Народна магія трав" та майстер-клас із виготовлення ляльки-травниці відбувся у бібліотеці-філії 10 за участі Центру підтримки ВПО Волноваського району Донецької області "Пліч о пліч" та пастора церкви "Христа Спасителя" Павла Москаленка.
Колекція Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського поповнилася цінними експонатами. До музейного зібрання надійшли особисті речі, фотовідбитки, друковані праці та природнича колекція відомого українського письменника, геолога Володимира Карпенка (псевдонім Влад Землянин). Меморії передала учениця, біограф Володимира Пилиповича − Марина Демченко (псевдонім Марічка Зелень). Матеріали письменника стали основою тематичного зібрання Володимира Карпенка в Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського, поповнивши науковий архів та фонди закладу.
