Події у музеї
8 січня народився Василь Симоненко – один з найяскравіших і найвизначніших українських поетів, предтеча і один із наймогутніших представників демократичного руху «шістдесятників» в українській літературі, поет, талант якого спалахнув блискавкою і залишив на літературному небосхилі незгасну зорю. «Народ мій є! Народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ», «Я українець. Оце і вся моя біографія». У цих рядках потужний громадянський пафос поета і пекуча любов до України. Його поезія звучить в ритмі сьогоднішніх днів, коли Україна, втрачаючи своїх найкращих синів і дочок, відстоює свою державність, українську ідентичність у боротьбі з російською агресією.
Різдво Христове – одне з найважливіших християнських свят, державне свято в більш ніж 100 країнах світу.
У цей світлий день хочеться побажати миру і спокою в кожному домі, добра, взаєморозуміння, достатку, любові, щастя, душевної рівноваги, успіхів у всіх починаннях, побільше радості, міцного здоров’я та всіх благ! Нехай справджуються всі очікування і збуваються найзаповітніші мрії! Нехай на Різдво станеться диво, в яке ми щиро віримо, нехай запанує мир і злагода в Україні. А цьогорічне Різдво принесе нашій країні Перемогу, знищить все зло, а доля більше не буде випробовувати нас на міцність! Нехай Господь береже кожного українського воїна, Божа сила та опіка будуть завжди поряд, зміцнючи нашу віру, розтоплюючи наші серця та даючи нам впевненість робити успішні кроки! Слава Україні!
6 січня, на Святвечір (за Юліанським календарем), музейники Марія Пісцова та Ірина Власенко провели етнографічний інтерактивний захід «Символи Різдва». Учасники дізналися про історію народження Ісуса Христа та традиції святкування цієї Події в Україні, наповнювали персонажами вертеп, формували Вифлеємську зірку, колядували, створювали різдвяник з фетру. Усі запам’ятали, що на Різдво відкриваються небеса і здійснюється заповітне бажання, щире і світле. Захід пройшов у рамках музейно-педагогічної програми «Етнографічні студії з Полтавським краєзнавчим» за підтримки ГО «Шелтер Полтава».
Детальніше:Етнографічний інтерактивний захід «Символи Різдва»
Запрошуємо приєднатись до команди Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського!
Ми шукаємо:
- завідувача сектору медійного забезпечення;
- завідувача сектору технічного забезпечення;
- дизайнера;
- техніка із системного адміністрування;
- фахівця із зв’язків з громадськістю.
Вимоги:
- вища освіта;
- знання української мови;
- уміння чітко формулювати свої думки та логічно мислити;
- знання графічних програм;
- комунікабельність, відповідальність.
Умови роботи:
- офіційне працевлаштування;
- цікаві завдання;
- отримання унікального досвіду роботи.
Надсилайте своє резюме, із зазначенням вакансії, за адресою: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Взимку особливо відчутно, які цінні речі – тепло, весела компанія і ситна їжа. З настанням холодів птахи збираються у зграї, перелітають з місця на місце у пошуках насіння, ягід, годівниць. В цей час люди мають унікальну можливість спостерігати прямо у себе за вікном незвичні види птахів, зокрема тих, що Україні тільки зимують. Днями до двору Музею прилітали цікаві гості — омелюхи. Вони завітали великою компанією — у зграї нараховано понад 80 особин. Ці вишукано красиві птахи з коричневими чубчиками на головах видають мелодійні звуки, переливчасті посвисти, за якими їх легко впізнати при зустрічі. Назва «омелюхи» дана птахам за оригінальний вибір їжі – омелюхи полюбляють ягоди омели. Крім омели також із задоволенням їдять інші плоди і насіння, які можна знайти взимку.
Василь Григорович Ляскоронський – археолог, історик, етнограф, картограф, педагог, у свій час одна з найпомітніших постатей української історіографії, яскравий представник української наукової та культурницької інтелігенції другої половини ХІХ– першої третини ХХ ст.
Народився 05. 01. 1860 р. (24 грудня 1859 р. за старим стилем) в м. Золотоноша на Полтавщині (нині Черкаська область) у родині вчителя. Атмосфера в сім’ї сприяла розвитку здібностей до науки: до історії, вивчення іноземних мов.
В 1880 р. В. Ляскоронський закінчив Лубенську гімназію, вступивши на історико-філологічний факультет Київського (Імператорського) університету Святого Володимира (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка), закінчивши його у 1885 р., отримав звання кандидата наук. Ще будучи юнаком, Василь Григорович, захопився археологією, брав участь у розкопках, які проводив археолог, учитель Лубенської гімназії, Ф. І. Камінський. Він також виявляв інтерес до етнографії, історичної картографії, нумізматики, топографії. На світогляд В. Ляскоронського, через особисте спілкування та лекції, вплинув В. Антонович, під керівництвом якого написана дипломна робота, що була відзначена срібною медаллю та зарахована як кандидатська. Після закінчення навчання В. Г. Ляскоронський займався викладанням у декількох родинах, приватних гімназіях, зокрема, в найкращій у Києві жіночій гімназії Ващенка-Захарченка.
Останній тиждень перед Різдвом у народі називали жартома «свинячим Різдвом», бо саме в цей час найбільше кололи кабанів. Господиням треба було виготовити багато ковбас, холодець, сальтисон та інші скоромні страви на новорічно-різдвяні свята. А найкращим днем для цього вважалося 4 січня – свято Насті. Тому так і казали годуванцю: «Ось прийде Настя, то візьме тебе трясця!».
Про ці та інші господарські приготування до святок, а також традиції святкування нашого народу розповідали наукові співробітники Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олеся Васецька і Олена Халимон під час інтерактивного заходу «Коза іде, Новий рік веде» учням 5-х класів Наукового ліцею № 3 Полтава. Найпоетичнішими обрядами і дійствами, пов’язаними із Різдвом і Меланкою, як відомо, були колядування та щедрування. Тож і діти спочатку підготувалися до цих свят: згадували щедрівки, формували ватагу щедрувальників із Козою та Меланкою, ліпили варенички й виконували цікаві завдання. А затим віншували гостинних господарів - Відділ документів іноземними мовами ПОУНБ та бажали щасливого й переможного Нового року! На завершення заходу учасники виготовили новорічного янгола та отримали в подарунок листівку-розмальовку.
Минає 2022, і у вікно стукає Новий 2023.
Рік, що минає був нелегкий. Неспровокована агресія рф-ї проти нашої держави зачепила і Музей. Протягом року працівники закладу, крім суто музейної діяльності, займалися волонтерством, працювали на підтримку Збройних Сил України. Наші колеги в лавах ЗСУ героїчно захищають тереторіальну цілісність на незалежність нашої держави. Весь колектив підтримує наших співгромадян, що знайшли прихисток у Полтаві.
Як і всі, маємо надію, що наступний 2023 рік принесе мир і спокій нашій країні, що загарбник зазнає поразки і ВСЕ БУДЕ Україна!
Вітаємо всіх полтавців, колег, усіх щирих друзів нашого музею, тих хто приходив на допомогу, підтримував Музей у ці складні і скрутні часи. Вітаємо усіх наших меценатів і дарителів, які дарували нам експонати, книги, надавали допомогу.
Вітаємо всіх доблесних чоловіків і жінок, які потужною стіною захищають свою рідну Україну від окупанта! Неможливо висловити словами нашу безмежну вдячність. Нехай Господь береже кожного українського воїна. Україна пишається своїм військом.
Нехай Новий, 2023 рік, принесе усім нам ПЕРЕМОГУ над ворогом, мир і спокій нашій з Вами Батьківщині – Україні.
Зі святом Нового Року всіх і кожного зокрема!
Слава Збройним Силам України! Слава Україні!
Дирекція Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.
Прохолодними, найдовшими вечорами року приємно зустріти старих і нових друзів, поговорити про таємниче і містичне. Саме так 26 грудня маленькі полтавці разом із внутрішньо переміщеними особами завітали на майстерку, де разом зі співробітницею Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Катериною Штепою виготовили ляльки-травниці на етнографічному заході "Народна магія трав". Shelter Poltava
Мурал створили на честь нашого земляка, Героя України, в.о. командира 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білінського, майора Сергія Волинського («Волина»). Розміщений за адресою – провулок Ламаний, 38 А. Відкриття відбулось 9.11.2022 о 14.00. Район вибрано не випадково – саме тут мешкав Герой.
Мурал носить назву «Вірний назавжди». На відкритті була присутня сестра Героя України С. Волинського – Тетяна Харько.
Створення стінопису ініціювала громадська організація «Містохаб». Автор – київський художник з артдуету myForestBridge Андрій Ковтун
27 та 28 грудня відбулися інтерактивні заходи з майстер - класами, присвячені 300-річчю від дня народження Григорія Савича Сковороди. Учні Наукового ліцею №3 Полтавської міської ради та полтавського ліцею №33 разом з науковцями Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Ганною Барською, Олесею Васецькою та Оленою Халимон знайомилися з життєвими колізіями Григорія Сковороди, його філософськими поглядами, творчістю. Також намотували козацькі пояси, влаштовували курячі перегони й виготовляли з солоного тіста персонаж однієї з байок Г. С. Сковороди - жабу. Символічно, що це були 22-й і 23-й заходи, в ювілейному році. Але музейний проєкт обов'язково продовжиться й у наступному 2023 році. Тож запрошуємо всіх бажаючих до участі!
Щиро дякуємо нашим дорогим партнерам Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці імені І.П. Котляревського та Відділу документів іноземними мовами ПОУНБ за гостинність і допомогу у проведенні заходів! ♥️
