Події

Цими днями виповнилися приємні ювілеї у співробітниць науково-дослідного, експозиційного відділу природи Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. Йдеться про 35-річчя завідування відділом Світлани Кигим та 35-річчя роботи в ньому її колеги – Олени Халимон. Керівництво музею зробило їм чудовий подарунок – видало бібліографічні покажчики їх праць: «Музейний камертон Світлани Кигим» та «Життєві вершини О. В. Халимон». Перший побачив світ у харківському видавництві «Майдан». Упорядкували книгу Віктор Самородов та Людмила Чеботарьова. Вони ж є авторами вступної статті – «Світлана Кигим: від пошуку до пізнання скарбів музейних». Хронологічний покажчик праць С. Л. Кигим включає 334 позиції. Досить солідно представлена і література про життя та діяльність Світлани Леонідівни – відомого полтавського природознавця, музейника і краєзнавця.

20 02 19 kigim01

18 лютого 2020 року у залі № 22 Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського відбувся Круглий стіл «Ціна життя». Захід було присвячено 5-й річниці боїв за Дебальцеве. Мета Круглого столу – вшанувати пам'ять загиблих військових, сприяти патріотичному вихованню молоді. До музею запросили курсантів військового коледжу та студентів медичного коледжу.

Учасники заходу вшанували пам’ять загиблих Хвилиною мовчання.

20 02 18 debalcevo02

18 лютого 2020 року у бою в районі Попасної на Луганщині загинув один із наймолодших бійців ЗСУ, військовий 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців Максим Хітайлов.

Максим Хітайлов народився 7 жовтня 1997 року в с. Вирішальне Лохвицького району. Навчався на технолога в Миргороді, потім – на інженера-будівельника в Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка».

У 2013 році він був переможцем конкурсу «Кришталева сова» Міністерства освіти. Займався спортом.

У квітні 2019 року Максим пішов на службу до ЗСУ за контрактом на посаду гранатометника мотопіхотної роти. Під час нападу проросійських військ перебував на спостережному пункті неподалік Хутора Вільного. Загинув внаслідок ворожого обстрілу.

Співробітники Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського висловлюють щире співчуття родині загиблого. Вічна пам’ять нашому землякові!

hitaylo

Високодостойна Світлано Леонідівно! Керівництво Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, усі ваші друзі та колеги по роботі у стінах шанованого в Україні та за його межами закладу культури, вітають вас із славним днем народження! Зичимо вам залишатися такою ж відданою музейництву та натуралізму при міцному здоров’ї. Як дарунок за багаторічну сумлінну працю прийміть « Музейний камертон Світлани Кигим: біографічний покажчик», який сьогодні побачив світ у одному з видавництв міста Харкова. Хай він буде свідченням вашого великого наукового та культурологічного доробку, поповнюйте його на благо нашого закладу та всієї спільноти України!

 

13 лютого 2020 р. у приміщенні Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського відбувся спогад-реквієм «Година світлої пам’яті Віктора Яковича Ревегука, історика і педагога». Захід було приурочено до сороковин відомого полтавського науковця, який здійснив поважний внесок в історичну науку й укріплення традицій боротьби за національну свободу і державну незалежність України.

20 02 13 reveguk01

Представлена виставка є дебютом майстра з різьблення по дереву, члена Національної спілки майстрів народного мистецтва України Володимира Маркар’яна як кахляра. Він відновив забуту технологію виготовлення пічних лицьових неполив’яних кахель, реконструював найбільш характерні старовинні художні зразки різних регіонів України. Дослідивши великий обсяг матеріалів археологічних експедицій та музейних фондів, різьбяр, а тепер і кахляр, Володимир Маркар’ян, створив декілька серій найбільш яскравих зразків української художньої кахлі. Виставка буде цікава не тільки учням та студентам, але і науковцям та археологам, майстрам народного мистецтва, – всім, хто цікавиться історією та культурою України.

20 02 11 kahli10

Сухобоков О.В., Юренко С.П. Давній Путивль: Монографія. Київ – Суми: ПФ «Видавництво “Університетська книга”», 2019. 344 с: іл.

Наукова бібліотека Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського поповнилась новим чудовим виданням. Фундаментальну монографічну працю «Давній Путивль» у розкішному поліграфічному виконанні подарувала авторка – відома дослідниця-археолог, колишня наукова співробітниця нашого музею, а нині – кандидат історичних наук, доцент кафедри давньої та нової історії України Київського національного університету імені Тараса Шевченка Світлана Павлівна Юренко. Разом із співавтором книги, світлої пам’яті Олегом Васильовичем Сухобоковим, Світлана Павлівна понад 40 років віддала дослідженню численних слов’янських старожитностей Дніпровського Лівобережжя, результатом чого є ця та багато інших опублікованих раніше наукових робіт.

 20 02 10 putivl

20 02 05 bilyk01

Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського долучився до вшанування відомого українського гончара В’ячеслава Івановича Білика з нагоди його 80-ліття. Серед опішнянських майстрів народної кераміки його вирізняють самобутні твори – поліхромні скульптури типу «баранів», «левів», «цапів», набори посуду, барильця, вази й тарелі.

…ГАРНІ ВІСТІ, - НЕ ЛЕЖАТЬ НА МІСЦІ. Маємо «свіжу» інформацію про те, що в результаті обговорення творчого доробку претендентів на присудження літературно-мистецької премії ім. В.Малика в 2019 році, наш колега, старший науковий співробітник науково-дослідного відділу музеєзнавства Олег Скирда нагороджений літературно – мистецькою премією імені Володимира Малика у номінації «Краєзнавство і народна творчість» за книгу « У ВЕРЕСНІ 41-ГО. КИЇВСЬКЕ ОТОЧЕННЯ». Цим дослідженням, - вписана ще одна документальна сторінка в героїчну і трагічну історію нашого народу.

ВІТАЮЧИ, ОЛЕГА АНАТОЛІЙОВИЧА, - точно знаємо, що попереду в нього ще чимало задумів, досліджень та планів. І не лише в галузі краєзнавства. Хай збуваються і втілюються!

20 02 04 skirda

3 лютого на театралізовану екскурсію «Скарби Кочубеїв з Диканьки» до музею завітали слухачі відділу краєзнавства Інституту Третього віку ПУЕТу.

Відвідувачі поринули в атмосферу полтавської минувшини. Науковці мовою музейних предметів познайомили присутніх з історичними особливостями кочубеївської доби, природними багатствами родинних володінь, розповіли про славетний козацько-старшинський рід Кочубеїв, його історичне коріння та внесок в економіку, сільське господарство та культуру Полтавщини XVІІ - поч. ХХ ст., акцентували увагу на збережених скарбах. Відвідувачі почули розповідь Рудого Панька про те, як Кочубеї в Диканьці копали скарби, спогади Марії Башкірцевої про відвідини кочубеївського палацу. Родзинкою заходу стала розповідь з вуст Мотрі Кочубей про її кохання до гетьмана Івана Мазепи.

20 02 04 kochubey01