Події у музеї
Розташована в західній частині села Білоусівка Чорнухинської селищної громади Лубенського району Полтавської області, на рівній місцевості, біля дороги на с. Синяківщина, за адресою: вул. Мележика, 52. Від дороги до садибного будинку веде парадна алея, колись обсаджена деревами (деякі збереглися). Будинок одноповерховий, Т-подібний у плані, цегляний. Із північного чолового фасаду до основного об’єму прибудований монументальний критий ганок (тераса) із вісьмома масивними цегляними колонами. Основний об’єм будинку досить багато декорований цегляним декором.
Детальніше:Історія одного будинку. Садиба Петровських-Бебелів (XIX ст.)
Серед основних напрямів діяльності музеїв є комплектування музейних зібрань. З початку війни з рф Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського формує збірку артефактів, що оповідають про події цього періоду та участь у них полтавців.
Значну допомогу музейникам надають військові та волонтери. Саме завдяки їм музейна збірка поповнюється експонатами з передової, що згодом стають основою наших виставок.
15 серпня 2023 року о 12.00 у дворику Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського відбудеться тематична фотовиставка «Археологія. Війна»
Організатори виставки — Історико-культурний заповідник «Більськ» та Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського.
Фотовиставка приурочена до Дня археолога. Авторка світлин — Оксана Дорошенко.
Цей проєкт присвячений археологам та дослідникам Більського городища, які з початком повномасштабного російського вторгнення добровільно стали на захист України.
Складаємо щиросердечну вдячність благодійнику і підприємцю Андрію Гурнику за поповнення музейної бібліотеки надзвичайно цікавим виданням спеціального дослідження і повного каталогу давньоєгипетських статуеток ушебті в зібранні Одеського археологічного музею НАН України.
До речі, у музейній колекції знаходиться також понад 300 артефактів стародавнього мистецтва і культури Давнього Єгипту, що вже мають свій опублікований каталог (1986).
15 серпня в Україні відзначається професійне свято — день археолога. Це свято було встановлено указом Президента України від 6 серпня 2008 року з метою підтримки розвитку вітчизняної археології і дослідження та популяризації археологічної спадщини України.
Цікаві й гармонійні поєднання обрядів, дійств та їхніх назв упродовж багатьох віків створювали наші прабатьки. Донині церковні празники для пересічних українців часто асоціюються геть не з біблійними текстами, а скоріше з наближеними до побуту, іноді навіть кулінарними традиціями. Так, День Семи мучеників Маккавеїв, який цього року відзначаємо 14 серпня для більшості наших співгромадян відоме насамперед маком та шуликами.
Детальніше:До свята Маковія (Всемилостивого Спаса та Пресвятої Богородиці),
Також відомі окремі археологічні знахідки ординського часу на території регіону, що мають випадковий характер. Вони походять із розвідок, проведених поблизу сс. В’язівок та Засулля Лубенського р-ну О. В. Сидоренком у 2005 р., в ур. Ігнатівка поблизу с. Шедієве Новосанжарського р-ну І. В. Бовкуном та В. М. Шалобудовим у 2009-2010 рр. Цінні матеріали з визначенням місць кочування татар на Лівобережжі на основі нумізматичних знахідок були представлені Л. М. Булавою та О. О. Шевчуком у 2017 р. Цікава нумізматична знахідка була виявлена у 2012 р. у лісі між Диканькою та річкою Ворсклою – це рідкісна монета – «півскоєць» (Halbschoter), – карбований за великого магістра Вінріха фон Кніпроде (карбувався в 1368 – 1380 роках). Дослідник М. Жарких вважає, що ця знахідка безпосередньо пов’язана із участю вояків Ордену в поході Вітовта на Ворсклу 1399 р. Потрібно підкреслити, що більшість золотоординських старожитностей на території Полтавщини хронологічно обмежуються періодом другої половини XIII – кінцем XIV ст., або, що менш ймовірно, початком XV ст. До пам’яток часу битви Вітовта 1399 р. може належати залізний золотоординський наконечник стріли (про який уже згадували в одній із попередніх публікацій), виявлений у 2019 р. біля с. Жуки Тахтаулівського старостинського округу полтавським жителем Г. А. Сікаловом та переданий до колекції Полтавського краєзнавчого музею ім. Василя Кричевського. На теренах Полтавщини археологам досі не траплялися подібні метальні бойові знаряддя золотоординської доби. Тому наконечник стріли можна віднести до унікальних знахідок.
Окрім археологічних знахідок додатковим свідченням перебування золотоординського населення у межах сучасної Полтавщини можуть слугувати топоніми (назви річок, озер, стародавніх переправ, урочищ, населених пунктів та ін.). Одним із яскравих прикладів побутування слів тюркського походження в сучасних географічних назвах є селище Тахтаулове, походження назви якого багато дослідників пов’язувало із ім’ям хана Золотої Орди Тохтамиша у зв’язку з битвою на Ворсклі 1399 р. між військами князя Вітовта та татарами Темір-Кутлука.
Виявлені знахідки мають важливе значення для дослідження минулого полтавського краю, оскільки містять важливу інформацію про історію Дніпровського Лівобережжя за часів середньовіччя.
Підготували: Віталій Яремченко, Алла Лавріненко (за матеріалами наукової публікації)
29 липня 2021 року, з урахуванням ініціативи молодіжних рухів і організацій України - щоб підтримати інтеграцію української молоді до європейської спільноти, стара радянська традиція нарешті пішла в минуле, Указом Президента № 333/2021 святкування Дня молоді перенесено на 12 серпня.
Сьогодні молодь - це рушійна сила позитивних змін у країні. Вона захищає Україну, волонтерить, підіймає економіку, створює соціальні ініціативи.
Саме вони, сьогоднішні школярі, студенти, молоді робітники, підприємці, науковці, скоро будуть визначати шляхи розвитку країни.
Миру вам, добра, щастя і достатку!
Українська молодь єднає💙💛
Це – теракотова кахля XVII–XVIII ст. із унікальним сюжетним зображенням, що має відношення до християнської символіки
Історія знаходження кахлі пов’язана з археологічними дослідженнями 2006 року залишків гончарних горнів кін. XVII – поч. XVIII ст. у містечку Решетилівка Полтавської області. Під час будівельних робіт у центральній частині селища були виявлені 2 гончарних горни на відстані 2 метрів один від одного. Дослідження цих археологічних об’єктів проводилися науковими співробітниками Полтавського краєзнавчого музею Романом Луговим, Віктором Верещакою
Детальніше:Решетилівська кахля (із розкопки Лугового Р. С.).
Всесвітній день екологічного боргу настає у момент, коли населення Землі витрачає весь обсяг відновлюваних ресурсів, які планета може відновити протягом року. Тобто вирубує більше лісів, ніж може вирости, або виловлює більше риби, ніж може з’явитися протягом року. Отож, чим ближче до початку року настає такий день, тим більше ресурсів ми «беремо в борг» у майбутніх поколінь. У 2023 році Всесвітній день екологічного боргу настав 2 серпня, а для України — 27 серпня.
