Події у музеї
На полтавському ювілейному календарі є кілька пам’ятних дат, пов’язаних із постаттю академіка В.І. Вернадського, зокрема, 105 річниця заснованого з його ініціативи в стінах Полтавського народного природничо-історичного музею (нині Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського) Полтавського товариства любителів природи.
Про створення цієї громадської культурно-просвітницької і наукової природоохоронної організації В. І. Вернадський у листі від 4/17.04. 1918 р. до свого давнього друга, відомого українського історика, міністра освіти та мистецтв України М. П. Василенка писав: «...Тепер вдалося створити Полтавське товариство любителів природи, і воно, очевидно добре піде, і буде добрим і живим центром культурного життя...».
Детальніше:Полтавське товариство любителів природи: до 105 річниці заснування
20 квітня 2023 р. виповнюється 125 років із дня народження ботаніка Федора Калениковича Курінного (1898 – 1970), ім’я якого займає почесне місце серед плеяди науковців природничого факультету Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. 14 років життя вченого минули в стінах вузу. Ще у студентські роки Федір почав серйозно займатися ботанікою та вірність цій науці проніс через усе життя. Після закінчення вузу в 1924 р. Ф. Курінного залишили в інституті при кафедрі ботаніки.
19 квітня 2023 року у дворі Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського відбувся творчий тематичний захід для внутрішньо переміщених осіб «Лірика поета-шістдесятника Василя Симоненка» з переглядом кліпів пісень на слова поета у виконанні сучасних українських і зарубіжних співаків та ансамблів. Захід провели співробітники науково-дослідного експозиційного відділу новітньої історії Валентина Клочко, Владислав Усенко та Леонід Кушнір.
В останні дні після тривалих дощів весна особливо прекрасна: барвиста та співоча. Навіть уже зараз у межах міста можна почути голоси перелітних птахів – зяблика, шпака чи вівчарика-ковалика. Вже повернулися з вирію жайворонки, плиски, гуси, лелеки, журавлі та багато інших пернатих.
Про особливості їхнього життя можна було довідатися на інтерактивному заході "Птахи прилетіли – на крилах весну принесли", що провели 19 квітня 2023 року старші наукові співробітниці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олена Халимон та Олеся Васецька.
В Україні існує давня народна традиція впорядковувати могили рідних та близьких людей напередодні поминальних днів. Але є такі могили, де похована не одна людина, а велика кількість. Таке місце знаходиться в урочищі Триби Полтавського району – меморіальний комплекс «Пам’ятний знак жертвам репресій 1930-их років, ХХ ст. в урочищі Триби, Могила жертв репресій 1920-х – початку 50-х років».
19.04.2023 р. науковими співробітниками науково-дослідного відділу пам’яткознавства та працівниками господарського відділу Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського було проведено традиційне прибирання території комплексу.
Детальніше:проведено традиційне прибирання території комплексу в урочищі Триби
Святкуємо Великдень і продовжуємо створювати традиційні атрибути. 19 квітня 2023 року Марія Пісцова, завідувач етнографічного відділу Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, провела етнографічний інтерактивний захід "Полтавська писанка" для учнів 3-го класу ліцею "Успіх" 13. Учасники слухали розповідь про різновиди великодніх яєць, традиції святкування Великодня на Полтавщині, закріплювали знання через виконання завдань: "Лабіринт", "Писанкова година", відеозавдання. А також виготовили зернівку за допомогою викладання насіння різних культур, яке є символом добробуту, родючості, чистоти, на дерев’яні форми яєць. Цікаві орнаменти вдалося створити, використовуючи половинки гороху, насіння льону, кунжуту. Захід пройшов у рамках музейно-педагогічної програми "Етнографічні студії з Полтавським краєзнавчим".
Детальніше:Етнографічний інтерактивний захід "Полтавська писанка"
18 квітня 2023 року у Залі засідань Полтавської районної ради відбулася презентація збірника наукових статей «Полтавський краєзнавчий музей. Маловідомі сторінки історії, музеєзнавство, охорона пам‘яток. Випуск XVII».
Пропонована увазі читача праця є підсумком наукової діяльності Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського за 2021 рік та продовженням започаткованого ще у 2003 році щорічника музею, до якого включені не лише матеріали досліджень співробітників, а й учених з Києва, Дніпра, Полтави, Харкова, Запорізької та Полтавської областей.
Шановні колеги, друзі, співробітники, однодумці, всі, кому небайдужі проблеми охорони та збереження культурної спадщини! В цей день уже традиційно, з 18 квітня 1984 року відзначається Міжнародний день пам'яток і визначних місць.
Унікальне культурне надбання, яке сотнями років створювалося на території України попередніми поколіннями, є невід’ємною складовою спадщини всього людства. Зберегти і примножити ці скарби, зробити їх доступними для людей є обов’язком нашої держави і суспільства.
17 квітня 2023 року Марія Пісцова, завідувачка етнографічного відділу, провела етнографічний захід «Народна графіка на полотні». Учасники, вихованці гуртка "Театр моди "Перспектива", прослухали розповідь про фондову збірку вибійчаних тканин Музею, переглянули тематичні фото- та відеоматеріали. У практичній частині декорували закладки за допомогою адаптованих штампів та акрилової фарби. Захід відбувся у Палаці дитячої та юнацької творчості у рамках музейно-педагогічної програми «Етнографічні студії з Полтавським краєзнавчим».
До 457-річчя Литовського статуту Банкарт в артикулах Литовського Статуту. (продовження)
Стигматизована ранньомодерним суспільством пара (незаміжня мати і банкарт) піддавалася дискримінації не лише через усталену думку про неприпустимість відтворення шляхетського стану поза шлюбним союзом.
Артикул 7-й розділу VІІІ-го присвячений причинам, через які батько-шляхтич міг відсторонити своїх законних дітей від спадкування. Підстави, на яких спадщини позбавлялися сини та доньки, співпадали лише у випадку, коли дочка або син «не для користі держави, а зі злості або ненависті виступають проти батька або матері, якщо справа йде про життя» (маються на увазі свідчення в суді з приводу звинувачень, які передбачали смертну кару для визнаного винним – О.З.). Далі законодавець навів перелік випадків, коли батько міг позбавити сина спадщини (підняв руку на батька, відібрав батьківський маєток насильно, не поручився за батька в суді, не викупив батьків з полону тощо).
Детальніше:До 457-річчя Литовського статуту Банкарт в артикулах Литовського Статуту.
Вітаємо з Воскресінням Христовим! Святом, сутність якого актуальна зараз як ніколи: Самопожертва і Велика Любов. Ісус прийняв муки і смерть на хресті заради спасіння людства, возлюбивши кожного з нас більше, ніж самого себе.
Одна з традицій світлого дня Воскресіння – писання писанок. Історія писанок сягає в далеке минуле українського народу і пов’язана з язичницьким ритуалом возвеличення одвічного закону весняного відродження землі. Для наших предків яйце було символом зародження життя, сонця. Знаки, нанесені на яйце, мали своє тлумачення, відображаючи філософію світосприйняття українського етносу: світове дерево, кривулька (або безкінечник), сварга («біжуче сонце»), що є найпоширенішими мотивами полтавських писанок, означають тривимірність світу, безперервність, циклічність життя і розвитку.
Із впровадженням християнства на наших землях писанка стала символом радості і віри у Воскресіння Христове. Ісус Воскрес і його Воскресіння стало символом перемоги Життя над смертю, Добра над злом, Світла над темрявою! І цієї Весни буде так!
