Події

Період другої половини 50-х – першої половини 60-х років ХХ століття своїми руйнівними наслідками не поступався кривавим 20-30-м рокам. Загальна акція, організована і проведена під гаслами утвердження “науково-атеїстичного світогляду”, супроводжувалась масовим зняттям з обліку релігійних громад, закриттям церков і навчальних духовних закладів, всілякими утисками церковного управління та відвертими репресивними законами щодо церковнослужителів.

1970 – 80-ті роки продовжили “традиційне” ставлення влади до церкви, але більш прихованими методами. У цей час у православному середовищі, особливо серед молоді, назрівала серйозна опозиція державній політиці щодо церкви. Так, у 1974 році у Москві пройшов нелегальний молодіжний Християнський семінар із проблем релігійного відродження. Цього ж року в Москві та Ленінграді виникли релігійно-філософські семінари, в роботі яких брали участь переважно студентська і творча молодь. Із часом такі семінари почали проводитися і в інших містах. Протягом 1979 – 1980-х років рух придушили звичним способом: усіх активних діячів ув’язнили на тривалі терміни.

20 10 10 pastyri01

10 жовтня відзначається Всесвітній день психічного здоров’я. Його було встановлено з ініціативи Всесвітньої федерації психічного здоров’я за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я.

Цього дня хотілося б згадати Олександра Фелікісімовича Мальцева (26.03 (07.04). 1855, м. Тотьма Вологодської губернії – 26.11.1926,

м. Полтава) – відомого лікаря-психіатра, невропатолога, доктора медицини (1902). У 1880 році він закінчив Санкт-Петербурзьку медико-хірургічну академію. З 1881 року працював завідувачем відділу для душевнохворих Вологодської губернської земської лікарні. У 1886 році став ординатором при Казанському університеті. Тоді ж був призначений директором Полтавської губернської психіатричної лікарні. У 1890 році організував у Полтавській губернії колонію для хворих з безкоштовним лікуванням. Також викладав у фельдшерській школі та Інституті шляхетних дівчат у Полтаві. Водночас був дійсним членом Товариства невропатологів і психіатрів при Казанському університеті, членом-кореспондентом Товариства психіатрів при Московському університеті, членом Полтавського повітового відділення Єпархіальної училищної ради (з 1893), товаришем (заступником) голови Полтавської губернської вченої архівної комісії (з 1907). Протягом 1886 -1917 років видавав щорічні звіти діяльності Полтавської губернської психіатричної лікарні. Він є автором підручників із психіатрії та фармакології.

Ім’ям Олександра Мальцева названо Полтавську обласну клінічну психіатричну лікарню.

20 10 10 malxey01

Давид Георгійович Гурамішвілі народився 9 жовтня 1705 р. у селі Сагурамо поблизу Мцхети. Родина майбутнього поета була багаточисленною. Разом із іншими близькими вона зазнавала утисків від зовнішніх ворогів – персів і турок, які намагалися омусульманити християнську Грузію. Рідна земля Давида була вкрай спустошеною.

Систематичної освіти Гурамішвілі не отримав. Бо родина постійно переховувалася від ворожих набігів у горах. Влітку 1728 р. хлопця, що працював у полі, захопили у полон войовничі лезгіни: хотіли продати в рабство туркам. Однак Давидові вдалося втекти. Двадцять діб блукав він у незнайомій місцевості. Нарешті вийшов до козацького поселення, де отримав прихисток і допомогу.

20 10 09 guramishvili01

Середина жовтня щедра на теплі дні, такими ж щедрими стали дарунки дендропарку Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського восени цього року. Про них ми писали раніше, а сьомого жовтня до нас завітали нові меценати. Ними стали студенти четвертого курсу Полтавської державної аграрної академії: Гречкосій Андріян, Шевченко Владислав і Суховієнко Анатолій. Разом із своїм улюбленим педагогом доцентом Віктором Миколайовичем Самородовим юнаки вирішили розширити колекцію саду магнолій музею. Тож подарували два деревця магнолії Суланжа сорт ׳Біла вишукана' та магнолію гібридну сорт "Сьюзан". Після посадки рослин старший науковий співробітник відділу природи Олена Халимон провела студентам цікаву екскурсію парком.

20 10 08 denropark01

Давня дружба єднає Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського та Полтавську державну аграрну академію. Шостого жовтня справжній трудовий десант із студентів вишу у складі Рябущиця Віталія, Голубченка Вадима, Вовканич Марії та Охріменка Дмитра завітав до дендропарку музею. Разом із студентами прийшли викладачі: професор Писаренко Віктор Микитович, доцент Самородов Віктор Миколайович і старший викладач Шерстюк Олена Леонідівна. Добровільні помічники допомагали здійснити посадки меморіальних рослин, що музей отримав із Києва від нащадків першого завідувача музею Михайла Олександровича Олеховського. До добрих справ викладачі та майбутні спеціалісти-аграрії долучаються вже не вперше. Скільки екзотичних видів з’явилося у дендропарку музею завдяки старанням вже згаданого Самородова В. М.: гінкго, магнолії, айва, півонії деревовидні, піраканта, сортовий бузок тощо! У 2018 р. у парку було закладено алею із п’яти сортів вейгели квітучої.

20 10 07 spravy01

6 жовтня – Всесвітній день охорони природних місць проживання тварин і рослин. Це свято було започатковано у 1979 році в рамках «Бернської конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування», яка була прийнята Радою Європи.

Рослини і тварини – наші сусіди, а сусіди повинні жити в мирі і допомагати один одному. Ми, люди, «допомогу» від природи беремо самі, не питаючи дозволу. Користуємося природними ресурсами, змінюємо природу для своїх потреб. Дуже рідко при цьому люди враховують, що внаслідок їх діяльності руйнуються домівки наших маленьких сусідів або їх кормова база. В результаті – сотні видів тварин і рослин вже безповоротно зникли на Землі, і цей нищівний процес продовжується.

20 10 06 priroda01

Сучасні архітектори світу відзначають своє професійне свято у Всесвітній день архітектури, який у 2020 році припадає на 5 жовтня (перший понеділок місяця). Свято заснувала Міжнародна спілка архітекторів – визнана професійна лідерська організація, що на демократичних засадах об’єднує представників світової архітектурної спільноти. 28 червня 1948 року світові були представлені цілі новоутвореного неурядового товариства, які і до сьогодні є актуальними та затребуваними. Засновниками було проголошено підтримку і солідарність архітекторів на міжнародних і державних рівнях, сприяння їх вільному обміну, творчим, технічним і культурним талантам, просування новітніх технологій та розвиток професійних методів проектування, заохочення нових ідей і концепцій в дизайні архітектурного середовища.

20 10 05 den arhitektury01

5 жовтня 2020 р. виповнюється 90 років від дня народження Павла Романовича Поповича, льотчика-космонавта СРСР, Двічі Героя Радянського Союзу, генерал-майора авіації, Почесного громадянина м. Полтави.

Павло Романович народився у м. Узин Білоцерківського р-ну Київської обл. Закінчив Магнітогорський індустріальний технікум, військово-авіаційне училище.

У березні 1960 р. Павла Поповича одночасно з Юрієм Гагаріним було зараховано до загону космонавтів. 11 серпня 1962 р. на навколоземну орбіту вийшов космічний корабель «Восток – 3», пілотований третім космонавтом СРСР А. Г. Ніколаєвим, а наступної доби – «Восток – 4», пілотований П. Р. Поповичем. Три доби проходив перший у світі груповий політ двох пілотованих космічних кораблів. Були проведені перші експерименти з радіозв’язку між екіпажами, взаємне фотографування. Павло Попович уперше виконував орієнтацію корабля у просторі за допомогою системи ручного керування. Під час польоту успішно пройшли апробацію спеціальні методики забезпечення життєдіяльності людини в умовах невагомості.

20 10 05 popovich01

У перший понеділок жовтня архітектори всього світу відзначають своє професійне свято. У 1996 році Міжнародний союз архітекторів, що був створений одразу після другої світової війни, на 20-й генеральної асамблеї ООН в Барселоні, прийняв резолюцію про святкування Всесвітнього Дня архітектури в перший понеділок жовтня. Кожен рік у свята певна тематика. Цього ж року свято проходить під гаслом «Місто – простір спільного користування».
В 2020 році Всесвітній День архітектора припадає на 5 жовтня. Цей день є чудовою можливістю подивитися на своє місто іншими очима, роздивитися будівлі і вкотре захопитися талантом українських майстрів-будівничих.
Першим із дослідників, хто дав архітектурну характеристику забудові Полтави був Михайло Якович Рудинський – відомий вчений, талановитий археолог, музейник, педагог, доктор історичних наук.  Народився він 14 жовтня 1887 р. в м. Охтирка Сумської області в родині земського лікаря. Освіту отримав у місцевій гімназії і на історико-філологічному факультеті Харківського університету. У 1917-1924 рр. жив і працював у Полтаві. Практично вся його діяльність в цей період була пов’язана з Полтавським музеєм. М. Я. Рудинський був організатором і активним членом одного із перших на Україні Наукового товариства дослідження і охорони пам’яток старовини та мистецтв у Полтаві (1918 р.).

20 10 05 rudynskin01

Шановні працівники освіти!

Колектив Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського щиро вітає вас з професійним святом і бажає творчої наснаги, здоров’я, достатку!

Впродовж багатьох років музейники активно співпрацюють з різними освітніми організаціями області. У співробітництві з вчителями і викладачами міста та області ми впроваджуємо в життя довгострокові програми «Музей-школі», «Музей-дітям». В рамках діючих програм реалізуються освітні, наукові, патріотично-виховні функції музею. Оглядові та тематичні екскурсії, інтерактивні навчальні заходи, майстер-класи, наукові конференції, семінари, зустрічі з видатними сучасниками, концерти, фестивалі та багато інших форм культурно-освітньої роботи використовують наукові працівники музею для популяризації знань про природу, історію, культуру нашого краю.

20 10 04 den znan01