Події

# НАША НЕЗАЛЕЖНІСТЬ #

День Незалежності України – це не лише державне свято. 24 серпня - не тільки дата створення нашої держави в сучасному вигляді, її день народження.

Незалежність потрібно повсякчас – щодня, щогодини, щохвилини відстоювати, підтримувати і захищати: словом, ділом, зброєю…

Серед тих, хто відіграв знакову роль не лише у становленні, а й у захисті української незалежності полтавець ВАЛЕРІЙ БОНЯКІВСЬКИЙ.

21 06 09 bonakivskiy

Війна та мистецтво. Валерій Боняківський (1970 – 2014 рр.)

Художник. Реставратор. Приватний підприємець. Військовий льотчик. Учасник АТО. Це все – він, Боняківський Валерій Євгенович. Народився 14 січня 1970 року у місті Полтава в будинку, що неподалік від військового аеродрому – і, мабуть, саме тому з дитинства марив авіацією, мріяв підкорювати небо. Другою пристрастю був живопис.

Місто Лубни може пишатися давньою історією, яка налічує понад дев’ять століть. На жаль, тяглість його існування було перервано у XIII ст. [1, с. 281]. Рід Вишневецьких відновив поселення в районі старого місця розташування зруйнованих Лубен. Михайло Олександрович став володарем Посулля 1590 р. за рішенням Сейму. Лубни тоді називалися Олександрів, на честь одного з представників князівського роду.

Колонізацією займалося населення Холмщини. Ймовірно, саме обіцянка Вишневецьких надати привілеї, зокрема Магдебурзьке право, відновленим міським поселенням привабила мігрантів [2, с. 47]. Після смерті Михайла Вишневецького 1616 р. у зв’язку з малолітством князя Яреми землями опікувався Юрій Вишневецький, брат покійного.

21 06 09 lubny

8 червня 2021 р. у стінах Полтавського краєзнавчого музею відбулася презентація збірника наукових праць «Старожитності лівобережного Подніпров’я – 2020». Десятий ювілейний випуск цього збірника присвячений 130-річчю від дня народження відомого українського археолога, науковця музеїв Полтави, Дніпропетровська, Херсона, Севастополя та Донецька, хранителя колекцій і руїн легендарного Херсонесу в роки Другої світової війни, уродженця Полтавщини Олександра Кузьмича Тахтая (1890-1963). До видання увійшло понад два з половиною десятки наукових статей та публікацій археологів і музейників, підготовлених до ювілею вченого, очільника відділу археології Полтавського державного музею у 20-і роки ХХ століття.

21 06 08 tahyay01

21 06 08 lugova

Шановна ювілярка є прикладом людини, відданої музейній справі та улюбленому закладу, адже від завершення університету вже 48 років поспіль вона працює в Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського.

Сьогодні Любов Миколаївна Лугова – старший науковий співробітник, зберігач археологічної колекції (інвентарної групи “Археологія” музейного фонду), що складає більше 55 тис. од. збереження, член фондово-закупівельної комісії та реставраційної ради музею. За її науковою концепцією, здійснюється комплектування археологічних фондів музею, їх класифікація та систематизація, створення наукових та науково-довідкових каталогів. Її професіоналізм, багаторічна послідовна та наполеглива праця зробили вагомий внесок у становлення археологічної музеології та розвиток археології Полтавщини. Адже вона дослідила більше 100 курганів, проводила розкопки старовинних поселень та масштабні археологічні розвідки.

Вітаючи з ювілеєм Любов Миколаївну Лугову, зичимо їй міцного здоров’я та довгих років життя, здійснення всіх творчих задумів на ниві музейництва та археології.

На сторінках розділу «Видавнича діяльність» нашого сайту вміщений текст біобібліографічного покажчика наукових праць Любові Миколаївни Лугової.

Колеги – співробітники музею.

8 червня 1992 р. на Всесвітньому саміті ООН з навколишнього середовища і розвитку в Ріо-де-Жанейро було прийнято рішення про щорічне проведення Дня океанів. Починаючи з 1993 р. цей день відзначали неофіційно. 5 грудня 2008 р. Генеральна Асамблея ОНН офіційно визнала 8 червня – Всесвітнім Днем океанів.

Ця дата дає привід нагадати людству, що Світовий океан є колискою життя на нашій планеті, збереження його ресурсів є запорукою розвитку та подальшого існування людської цивілізації. Цікавим представником океанічної іхтіофауни, що нині перебуває на межі зникнення є риба-пила. Наукова назва тварини – пилорил звичайний (Pristis pristis). Представник класу Хрящових риб (Chondrichthyes), хоч і нагадує по зовнішньому вигляду акулу, але належить до надряду Скати (Batoidea), родини Риби-пилки (Pristidae). Пилорил зустрічається у прибережних смугах усіх океанів, окрім Північно-Льодовитого, часто в період міграції заходить у прісні водойми. Довжина риби становить до 8 м, визначена максимальна вага − 2400 кг. У раціоні харчування цього виду скатів переважають безхребетні придонні тварини, які мешкають в мулі або піску.

21 06 08 okean

З нагоди професійного свята щиро вітаємо усіх, хто свої талант і вміння віддають журналістиці.

Слово журналіста зміцнює нашу віру, вселяє надію, дає підтримку і залишається в історії. Але воно дієве лише тоді, коли чесне і справедливе. А ще, - відповідальне. Адже через багато років наші нащадки, аналізуючи непростий час, у якому доводиться жити нинішнім поколінням, будуть користуватися не лише історичними дослідженнями і підручниками, а й радіо - телевізійними та газетними архівами. Тому, відображення багатогранного життя без прикрас, справедливо і об’єктивно, - це важливо не лише для кожного з нас та сьогоднішнього суспільства в цілому. Важливо для історії.

Колектив Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського вважає представників усіх полтавських ЗМІ ( і не лише полтавських !) своїми колегами і друзями. Бо, лише протягом останнього часу, завдяки спільним зусиллям і творчому порозумінню, підготовлено десятки інтерв’ю, репортажів, інших різножанрових і тематичних матеріалів, пов’язаних не лише з історичною минувшиною Полтавського краю, а й з нашим нелегким, неоднозначним, але яскравим і пам’ятним сьогоденням. Віримо, що і надалі наша співпраця буде плідною, творчою і багатогранною.

То ж будьте, дорогі друзі, завжди послідовними і пам’ятайте про своє головне покликання – служити істині.

Нових вам творчих злетів, задумів і удач !

Світлими хай будуть ваші помисли, думки – щирими, а журналістське слово – завжди переконливим !

З щирою повагою – усі музейники Полтавщини.

21 06 06 jurnalist

Науковий архів Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського важко уявити без численних публікацій місцевої преси різних років, фотознімків, біографічних матеріалів про полтавських журналістів, редакторів, літераторів. Створені особові архівні фонди Петра Ротача і Олеся Юренка – людей, чиє життя було тісно пов’язане із журналістикою.

Одним із цікавих і цінних оригінальних документів з історії полтавської журналістики є фото із Справи 15–253. На знімку, зробленому 7.02.1940 р. в редакції «Комсомольця Полтавщини», зображені (справа наліво) І. Цюпа, Ф. Демченко, В. Ткаченко і О. Юренко. Хто ці люди і як вони причетні до заснованої у 1938 році обласної молодіжної газети?

Лідером зображеного товариства був Федір Степанович Демченко (бл. 1912–1941?). Талановитий поет, після закінчення Харківського газетного технікуму направлений «роз’їздним кореспондентом» до редакції «Комсомольця Полтавщини», вів у газеті відділ культури і літератури. За його ініціативою і найактивнішою участю навколо редакції гуртувався невеличкий, але дуже дійовий колектив із молодих авторів. У роки Другої світової війни Федір за станом здоров’я не був мобілізований, але долучився до антифашистського підпілля і вважається зниклим безвісті під час німецької окупації Полтави.

21 06 06 yurenko01

4 червня 2021 р. старшою науковою співробітницею відділу природи Оленою Халимон був проведений екологічний урок, присвячений Всесвітньому дню охорони навколишнього природного середовища. Це свято було запроваджено Генеральною Асамблеєю ООН ще у 1972 р. Всесвітній день довкілля вважається однією з найважливіших подій екологічного календаря і щороку відзначається 5 червня в більш ніж 100 країнах світу. З 2000 р. почала діяти програма ООН «Тисячоліття довкілля – приступити до дій», яка стала ще одним нагадуванням людству про його роль в охороні природи.

21 06 04 ekourok01

Запашними китицями вкрилися у м.Полтаві наприкінці травня дерева робінії (білої акації). Їх цвітіння відкрило ботанічне літо. А у дендропарку Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського майже саме в цей час розпочався сезон цвітіння сортових ірисів. У народі їх лагідно кличуть півниками, бо квіти чимсь нагадують голову півня. Міжнародна назва роду Iris L. у перекладі з грецької мови означає «веселка». І справді, всі кольори райдуги виграють на пелюстках цих квітів. Вчені підрахували, що з 1424 відтінків барв живої природи, 300 – даровано ірисам. Невипадково древні греки називали півники квітами богині Іриди – веселки. Корневище ірисів має приємний фіалковий аромат, за що його називають «фіалковим коренем» і використовують у парфумерній промисловості.

Всіх бажаючих запрошуємо помилуватись красою живих веселок – шляхетних ірисів у дендропарку нашого музею.

21 06 02 dendropark00

​1 червня 2021 р., до Міжнародного дня захисту дітей, у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського започаткували новий формат дитячої екскурсії: «Казки у музейному дворику», розрахований на відвідувачів дошкільного та молодшого шкільного віку. Першими послухати казки прийшли дошкільнята. Баба Яга, яка саме зазирнула у музейний дворик, щоб назбирати трав і квітів, розповіла дітям казку про ластівку-береговушку. Маленька ластівка заблукала, шукала дорогу додому, і в своїй подорожі зустрічала інших птахів, звірів і комах та роздивлялась їх хатинки. Так у казковому обрамленні діти познайомилися з тим, як влаштовують свої домівки у природи різні тварини. 

Після розповіді Баба Яга навчила дітей грати у веселу лісову гру під назвою «Шишки, горішки, жолуді». І обіцяла ще приходити до музейного дворика. Тож ми запрошуємо діток на незвичайну, пізнавальну і веселу екскурсію. Баба Яга знає ще багато казок...

21 06 01 kazky01