Події

Високодостойна Тамаро Костянтинівно!

Звитяжний колектив Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського сердечно вітає Вас зі славним ювілеєм – 60-літтям від дня народження!
Ми пишаємося і дорожимо Вами не лише як сумлінним хранителем нашої музейної скарбниці, не лише як майстром філігранної справи збереження музейних фондів, не лише як вірною музейництву колежанкою та соратницею, а й передовсім як премилою краянкою доброї вдачі. Із Вами тепло, затишно, впевнено та надійно. Тому, з огляду на Вашу велику затребуваність у нашій музейній родині, бажаємо Вам міцного здоров’я та всіляких гараздів на многії і преблагії літа!

Любимо і шануємо Вас, дорога Тамаро Костянтинівно!

21 11 17 kondratenko

17 листопада в багатьох країнах світу відзначається День студента. Перше його святкування відбулося в Лондоні 1941року на міжнародній зустрічі студентів. А на Всесвітньому конгресі в Празі (17.11.1946 р.) ухвалили рішення про встановлення урочистого Дня на міжнародному рівні.
В Україні свято відзначають з 1999 року згідно з указом Президента від 16 червня.
Ми вітаємо українське студентство! Це свято великих надій, найкращих сподівань, відчайдушних мрій і віри у справжню дружбу і любов.
Бажаємо, друзі, щоб ваші амбітні плани допомогли визначити своє покликання в житті, сучасні товариші перетворилися на вірних друзів, а кохання супроводжувало, оберігало і надихало вас до кінця життєвої дороги.

21 11 17 studenty01

Осінь невипадково називають щедрою, золотою порою, бо вона радує нас теплими днями «бабиного літа», немов чарівним пензликом розмальовує дерева і чагарники в яскраві кольори, дарує врожай грибів, овочів і фруктів. Достигли плоди і у нашому дендропарку. У цьому році чималим урожаєм порадував кизил. Всі охочі ласували його кисло-солодкими плодами. До речі, назва кизил запозичена із тюркських мов і у перекладі означає «червоний». У більшості сортів кизилу плоди мають саме таке забарвлення. Їх використовують не лише у свіжому вигляді, а й готують приправу до м’ясних і рибних страв, варять варення, роблять мармелад, лаваш. Навіть кісточки підсмажують і використовують як сурогат кави.

21 11 16 dendropark01

 

 На базі Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського багато років проходить музейно-архівна практика студентів факультету історії та географії Полтавського національного університету імені В. Г. Короленка. Співпраця між викладачами і студентами та музейними співробітниками реалізовується в межах довгострокової програми «Музей – вишу». 11 листопада завідувачка сектору науково-дослідного відділу фондів Оксана Сулима долучилася до лекції для студентів четвертого курсу історичного факультету групи ІА(мс)-44 «Основи музейної роботи. Основні напрямки діяльності музею. Діяльність фондів» на платформі Zoom. Музейниця ознайомила студентів із основними нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність музеїв, розповіла про головні напрями роботи музейного закладу, з акцентом на фондовій діяльності, та продемонструвала основну фондово-облікову документацію.

21 11 16 sulyma

В експозиції «Унікальні предмети у зібранні музею (Скарбниця)» Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського представлені фрагменти єгипетських написів, виготовлених з білого вапняка. Розміри: а) 3х7 см, 2х3,2 см; б) 10, 5х10х2,9 см; в) 9,1х6,4х9 см; г) 6,7х4,4х2 см. На рубежі IV – III тис. до н. е. відбувається процес формування ієрогліфічної писемності з піктограми, що прокладає шлях від образотворчості до знака. За часом цей процес збігається з початком об'єднання Верхнього і Нижнього Єгипту в єдину державу. Знаки давньоєгипетської писемності – це передусім знаки-образи.

21 11 16 skarbnyca

21 11 15 putrya01

15 листопада на 86-му році життя відлетів у засвіти полтавський художник-графік, член Національної спілки художників України, лауреат Премії Полтавської обласної ради імені Панаса Мирного, лауреат Полтавських міських премій імені Миколи Ярошенка і Самійла Величка Євген Васильович Путря. У пам’яті полтавських музейників він назавше лишиться великим другом Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. У 1980-их роках Євген Путря у складі творчої групи художників працював над створенням музейних експозицій. Євген Путря разом із Анатолієм Щербаком, Віктором Батуріним та Борисом Головком оновлював експозиційні зали Полтавського літературно-меморіального музею Івана Котляревського, Музею-садиби Панаса Мирного, Музею-садиби Володимира Короленка, які в той час були відділами Полтавського краєзнавчого музею. Бригада художників загалом оформила 12 музеїв.

 

13 листопада відзначаємо Міжнародний день незрячих. Цього дня 1745 року народився французький тифлопедагог Валентин Гаюї, який вперше розробив метод навчання сліпих за допомогою рельєфно-лінійного шрифту («унціалу»). Він заснував першу в світі спеціалізовану школу і надрукував навчальні книги, створив ноти, географічні карти, методику оволодіння практичними ремеслами. День народження Валентина Гаюї, за рішенням Всесвітньої організації охорони здоров'я, відзначається як Міжнародний день незрячих.

За даними ВООЗ, близько 300 млн людей у світі страждає від порушень зору, з них майже 40 млн втратили зір. Щорічно кількість сліпих зростає на 1-2 млн осіб.

21 11 13 nezryachi

Учора команда Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського разом із представниками Полтавської ОДА показали журналістам хід робіт у будівлі Музею.
 
Ремонтно-реставраційні роботи в будівлі Полтавського губернського земстсва тривають! Команда фахівців-реставраторів, художників, будівельників щодня працює над тим, щоб зберегти будівлю Музею, і щоб він вже незабаром відчинив свої двері для відвідувачів.
 
Дякуємо Катерині Рижеченко, заступниці голови Полтавської ОДА, за щиру увагу та підтримку!

21 11 12 restavr01

 

21 11 12 rudynskiy

Одним із найбільш відомих директорів (завідувачів) Полтавського краєзнавчого музею на поч. 20-х рр. ХХ ст. був М. Я. Рудинський (1887-1958).
Саме з його ім’ям пов’язане влаштування в Будинку Полтавського губернського земства повноцінної музейної експозиції.
Михайло Якович – уродженець м. Охтирки на Слобожанщині. І дуже приємно, що науковці Охтирського міського краєзнавчого музею та місцевий громадський діяч М. Д. Гринєвський домоглися виготовлення і встановлення на будинку, де народився вчений у Охтирці, відповідної меморіальної дошки.
Урочисте відкриття цієї дошки відбудеться після закінчення карантинних обмежень.
Щиро вітаємо наших охтирських колег з цим досягненням і від усіх полтавців вдячні за турботу про пам’ять М. Я. Рудинського.

Найчисельнішою групою монументальних пам'яток, залишених нам кочівниками, є половецькі «кам’яні баби». Взагалі «кам’яні баби» – це узагальнена назва кам’яної пластики від IV тис. до н.е. і до ХІІІ ст. н.е. Це пам’ятки сакрального мистецтва, які мали висоту від 1 до 4 метрів. Кам’яні стели, або «баби», були поширені у степовій смузі Європи й Азії – від Монголії до Німеччини.

21 11 12 stela

Епоху наполеонівських воєн (1796 – 1815) справедливо називають однією із визначних подій в історії Європи кінця ХVІІІ – початку ХІХ ст., коли молода французька буржуазія, очолена Наполеоном І Бонапартом (1769 – 1821), почала боротьбу за переділ світу. Чи не наймогутнішим супротивником «імператору усіх французів» вбачалась Російська імперія, до складу якої входили значні європейські території, у тому числі й Україна.

До наших днів збереглися як визначні зразки зброї та військових обладунків цієї епохи, що були виготовлені відомими майстрами або належали відомим військовим діячам, так і традиційна армійська зброя, яка також являє значний інтерес для дослідників.

21 11 11 napoleon01