Події

Роль журналістики у сучасному соціумі важко переоцінити. Щодня, щогодини, тримаючи руку на пульсі суспільного життя, репортери, аналітики, розслідувачі створюють для нас інформаційне обличчя сьогодення. Їхніми очима подекуди ми бачимо успіхи і негаразди повсякдення, актуалізуємо для себе різнобічні його прояви.

Культурне життя України і, зокрема, Полтавщини теж не залишається поза увагою майтрів телебачення, радіо, друкованих й інтернет-видань. Відгукується журналістська спільнота і на події, пов'язані з історією та сучасною діяльністю Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. Ведеться спільна просвітницька робота, відкривається для загалу нові чи забуті імена видатних земляків, здійснюються аудіо- і відеопроєкти для молоді.

Адміністрація і співробітники Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського висловлюють щиру вдячність за співпрацю на ниві культурного просвітництва журналістам телеканалів «Центральний, «Місто плюс», «Громадського», газет «Зоря Полтавщини», «Полтавський вісник», інших місцевих ЗМІ.

Вітаємо Вас, шановні друзі, із професійним святом, зичимо нових цікавих тем, майстерного володіння рідним словом, здоров'я й усіляких гараздів у неспокійній журналістській вдачі!

20 06 06 jurnalist

На початку червня вийде друком монографія «Будівництво Червоної армії (1917-1920-ті рр.): український контекст», підготовлена О. В. Вільховик, кандидатом історичних наук, старшим науковим співробітником науково-дослідного експозиційного відділу новітньої історії Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського .

У монографії здійснено комплексний аналіз впливу більшовицької ідеології на формування світогляду військовослужбовців Робітничо-селянської Червоної армії, яка була інструментом насадження радянської влади на території України. У виданні проаналізовано форми і методи залучення українців до військової служби в Червоній армії, напрямки агітаційно-масової роботи більшовиків, заходи з адаптації демобілізованих червоноармійців у цивільному житті та їх роль у формуванні радянської ідентичності українського населення.

При підготовці монографії використано значний масив неопублікованих архівних матеріалів, історичних досліджень, періодичних видань, мемуаристики тощо.

Книга розрахована на науковців, студентів, краєзнавців, усіх, хто цікавиться історією України новітньої доби.

20 06 05 vilhovyk

Сучасна релігійна картина світу досить складна. Характеризується вона насамперед поліконфесійністю. Разом з традиційними співіснують неорелігії, виникають нові течії і напрями. Україна – не виняток.

Але протягом багатьох віків основною релігією українців було і залишається християнство, прийняте в Києві 988 року. Православна Церква України, отримавши Томос, повертається до ідейних засад київського християнства, сформованих в творах відомих вітчизняних теоретиків-богословів: в “Слові про Закон і Благодать” митрополита Іларіона, “Посланні до смоленського пресвітера Фоми” Климента Смолятича, “Ізборнику 1076 року” Івана, “Повісті времінних літ” і “Житії Феодосія Печерського” Нестора, “Молінні” Данила Заточника, проповідях Кирила Туровського. Вони намагалися пропагувати християнство не як знання істини, а як “життя в істині”. Такий спосіб світобачення у дослідницькій літературі здобув назву – софійно-гуманістичного і ґрунтувався на платонівсько-візантійській філософській традиції. Він був найбільш прийнятним києво-руській ментальності, насамперед тому, що орієнтувався на людину “як міру всіх речей”, пошуки правди, діалектично допомагав подальшому розвитку язичницьких спроб одухотворення матеріального життя і матеріалізування ідеального.

20 06 05 pastyri01 20 06 05 pastyri02

2 червня 2020 року бібліотечні фонди Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського поповнилися книгами з історико-краєзнавчої тематики, зібраними протягом життя прекрасним полтавським педагогом, кавалером ордену «Знак Пошани» Софією Моісеївною Полторак. Майже 40 років викладала вона історію й інші суспільні дисципліни у Полтавській середній школі №13.

У березні цього року Софії Моісеївни не стало. За заповітом, її колишні учні передали до музею різноманітні наукові та краєзнавчі видання, які використовувала вчителька, готуючись до уроків і виховних заходів.

20 06 04 book

6 червня 2020 року журналістська спільнота України відзначає своє професійне свято. Напередодні – 4 червня – у виставковій залі Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського працівників полтавських ЗМІ привітав голова Полтавської обласної державної адміністрації Олег Синєгубов. Він відзначив особливий внесок журналістів у зміцнення демократичних основ українського суспільства, виступив за правову підтримку журналістської діяльності з боку влади і громадськості. До привітань також приєдналися: заступник голови Полтавської обласної ради Анатолій Ханко, директор Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю обласної державної адміністрації Вікторія Пилипенко, керівники обласних та міських мас-медіа.

20 06 04 jurnalist01

1. Як називають поширене на Полтавщині традиційне українське житло (хата) зроблене з глини, очерету або хмизу, обмазане глиною і побілене вапном?

2. Пригадайте назву покрівлі з очерету чи житньої соломи.

3. Як називається найбільш поширений у традиційному народному житлі вид підлоги з утрамбованої глини?

4. Як часто, за звичаями Полтавщини, господиня мусила змазувати глиною підлогу, аби вона вважалася чистою?

5. Як називають невипалену цеглу із суміші соломи й глини, один з традиційних будівельних матеріалів Полтавщини?

20 06 04 jytlo01

На сьогодні серед музейних зібрань України збереглося дуже мало предметів, котрі можна безпосередньо пов’язати з гетьманом Іваном Мазепою та людьми, які оточували його. Одним із таких експонатів є дзвін, що прикрашає 10-ту залу Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. Він невеликий, висотою 69 см, а діаметром – 67 см. Виготовлений із мідного сплаву, у верхній частині розміщено напис: «Месяца оттоврия дня 8 року 1704», обрамлений стилізованим рослинним орнаментом. Нижче напис: «Отменил сей звон раб Божий Федор Иванов за отпущение грехов своих до села Жуков до храму Покрові Пресвятія Богородиці» (обидва тексти подано за сучасним правописом) та стилізовані розетки. З одного боку – рельєфне зображення Богоматері, з іншого, під згаданим написом, – герб полтавського полковника Федора Івановича Жученка.

20 06 06 dzvin01

Проєкт «Капелани. Духовний щит України». Отець Григорій Ганзій був капеланом 92-ї окремої механізованої бригади. Як священник ПЦУ (УАПЦ) на Сході України вже майже шість років. Для наших захисників він і психолог, і товариш по службі, і людина, яка завжди може допомогти не тільки словом, а й ділом.
На думку отця Григорія, армія – це міцний щит, який оберігає державний суверенітет та територіальну цілісність країни.

Проєкт "Капелани. Духовний щит України". Пропонуємо візитівки нових учасників та відеозвернення військового священника о. Григорія Ганзія.

20 06 02 kapelany01

20 06 02 kapelany01

20 06 02 kapelany01

У запорозьких козаків був особливий культ Богородиці-Покрови як заступниці та захисниці від ворога. Головну січову церкву завжди іменували на честь Покрови. Її ікона знаходилась в кожному козацькому курені. Зображували Покрову й на хоругвах, під якими козаки виступали в походи. Саме на свято Покрови Пресвятої Богородиці, 14 жовтня, на козацькій раді січовики щороку обирали собі кошового отамана.

Особливе пошанування Покрови Богородиці збереглося, коли козацтво створило свою державу – Гетьманщину. Тоді виникає й новий тип ікони - "Козацька Покрова". На ній під покровом-омофором Богородиці іконописці розміщують українських ієрархів, гетьманів, старшину та значних козаків. Донині в українських музеях ікон типу "Козацька Покрова" вціліло лише трохи більше десятка.

20 06 02 ikona