Події

23 вересня у залі № 17 Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського відкриється виставка – мистецька ода «О, Полтаво! Рідне місто моє!» художника-аматора Олексія Діяконенка. На графічних роботах зображені дорогі серцю куточки міста та його мешканці. Вхід вільний.

20 9 23 diakonenko01

Цей день відзначається з 2001 р. як данина всенародної поваги до тих, хто в суворий воєнний час боровся з нацистами в глибокому тилу ворога, не шкодуючи крові і самого життя, сприяючи просуванню частин і з’єднань радянської армії на захід.

Уже в перші тижні війни, коли стало зрозуміло, що певна частина території СРСР буде окупована ворогом, виникло питання про організацію партизанського руху. У постанові ЦК ВКП(б) “Про організацію боротьби в тилу німецьких військ” від 18.07.1941 р. записано: “Задача заключається в тому, щоб створити нестерпні умови для німецьких інтервентів, дезорганізувати їх зв’язок, транспорт і самі військові частини, зривати всі їх заходи, знищувати загарбників та їх посібників, всемірно допомагати створенню кінних і піших партизанських загонів, диверсійних і винищувальних груп, розгорнути мережу наших більшовицьких підпільних організацій на захопленій території для керівництва всіма діями проти фашистських окупантів ”.

20 09 22 partyzany01

Борис Петрович народився 28 листопада 1935 р. у с. Дячкове Диканського р-ну Полтавської обл. Навчався у Миргородському керамічному технікумі ім. М.В. Гоголя. Подальша доля митця була пов’язана з Будянським фаянсовим заводом, котрому він віддав сорок років творчого життя. Борис Петрович першим на заводі освоїв та впровадив підполив’яний розпис фарбами й солями металів, що надавало технічні можливості для створення унікальних за образністю творів.

Художник не забуває про рідну полтавську землю і передав до фондів музею два набори для вареників «Чорнобривці» (1996 р.) та «Ягода» (1985 р.), набір салатників «Ніжні квіти».

Колектив музею висловлює шану та щиру подяку за оригінальний подарунок Б.П. Пяниди.

20 09 21 pianido01

Ім’я Народної артистки України Жанни Костянтинівни Северін є невід’ємною часткою почесного списку видатних діячів театрального мистецтва Полтавщини ІІ пол. ХХ – поч. ХХІ ст. На сцені Полтавського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені М.В. Гоголя вона зіграла понад сто ролей, пройшла шлях від артистки додаткового складу та балету до Народної артистки України

Жанна Костянтинівна Северін народилася 21 вересня 1938 р. у Полтаві. Навчалась у школі № 23 і водночас відвідувала балетну студію при будинку промислової кооперації. Можливо, саме під час навчання в студії майбутня актриса визначилась зі своїм покликанням, тому що одразу після закінчення школи спробувала вступити до Київського інституту театрального мистецтва імені І. Карпенка-Карого. Але спроба виявилась невдалою і Жанна у вересні 1956 р. розпочинає свою трудову діяльність у Полтавському державному українському музично-драматичному театрі імені М. В. Гоголя артисткою додаткового складу. А вже в січні 1961 р. в її трудовій книжці з’являється запис про переведення Ж.К. Северін до балетної трупи і на посаду артистки театру

20 09 21 severin01

Кожну третю неділю вересня працівники лісових господарств відзначають своє професійне свято. Лісистість Полтавщини складає 9,1 %. Це й природні кленово-липові діброви, насаджені бори та субори, березняки й вільшняки. На Полтавщині проходить східна природна межа поширення грабу. Є насадження, створені за участю деревних порід-інтродуцентів. Це лісові культури акації білої, сосни кримської, сосен Веймутова та Банкса, модрин європейської та японської, ялиці, ялини, дуба бореального, бархату амурського та інших порід, які не характерні для природних лісів Полтавщини. Лісові масиви області знаходяться у віданні 8 лісгоспів: ДП «Гадяцьке лісове господарство», ДП «Диканське лісове господарство», ДП «Кременчуцьке лісове господарство», ДП «Лубенське лісове господарство», ДП «Миргородське лісове господарство», ДП «Новосанжарське лісове господарство», ДП «Пирятинське лісове господарство», ДП «Полтавське лісове господарство». Основними їх завданнями є: лісовідновлення і лісорозведення, заготівля і переробка деревини та побічної продукції лісу, підвищення продуктивності та поліпшення якості складу лісу, здійснення екологічного виховання населення та створення учнівської школи лісництва. На працівниках лісових господарств лежить величезна відповідальність щодо захисту лісових масивів. Представлений відеосюжет пропонує віртуальну екскурсію по сосновим і широколистяним лісам Полтавщини, які зачаровують своєю величчю. Тож, мандруючи лісовими стежками краю, вшануймо нелегку і кропітку, інколи – небезпечну, але надзвичайно цікаву працю наших лісівників!

20 вересня 2020 р. виповнюється 125 років від дня народження Дмитра Костянтиновича Зерова – ботаніка, академіка АН УРСР (1948) уродженця м. Зіньків на Полтавщині (1985 – 1971).

Заслужений діяч науки УРСР (1965). Лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (разом із чотирма вченими: в 1969 р. за багатотомну працю «Флора УРСР» та у 1983 р. посмертно за п’ятитомне видання «Визначник грибів України». Директор Інституту ботаніки АН УРСР (1946 – 1963). Голова Українського ботанічного товариства (1957 – 1972). Першим здійснив районування боліт України (1938) та сформулював основні закономірності розміщення болотних масивів. Підготував «Визначник печіночних мохів» (1939), який став першою подібною працею в колишньому СРСР. Запропонував оригінальні філогенетичні схеми для вищих спорових рослин. Основні наукові праці – із систематики, флористики та філогенії спорових рослин, болотознавства, ботанічної географії, палеоботаніки.

20 09 20 zerov01

Сьогодні у Полтавському Краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського триває унікальний мистецький проект «Краєзнавчий Арт вікенд», організований ГО “Save Poltava” разом з мистецькою школою «Камбала», полтавським осередком УАЛ-Полтава, за підтримки Полтавської ОДА. Творчий захід , на який з самого ранку завітало чимало полтавців та гостей міста розпочався о 10 годині виступом Козака Сіромахи, свою тематичну екскурсію на тему «Розповідь про Енеїду Івана Котляревського в ілюстраціях» провів відомий історик, краєзнавець Борис Тристанов. Говорили на мальовничому

подвір’ї Краєзнавчого і про необхідність збереження культурної та архітектурної спадщини міста на Ворсклі. Також гостям запропонували уявити, якою була Полтава кілька століть тому. Своє неформальне мистецтво 90 -х представили учасники Арт- вікенду. Також на подвір’ї Полтавського Краєзнавчого музею імені Василя Кричевського на кількох локаціях проходили музичні джеми, виступи бандуристів, тут співали та грали на фісгармонії, митці проводили майстер-класи виробів з кераміки . Завершився краєзнавчий Арт вікенд розмовою та перформансом з відомим українським поетом Юрієм Андруховичем « Вічна подорож або Енеїда».

20 09 19 art vikend01

Федір Данилович Кушнерик (19.09.1875, с. Велика Багачка, Миргородського пов., тепер смт., районний центр Полтавської області – 23.07.1941, смт. Велика Багачка) – відомий український кобзар.

 

За пропаганду народного мистецтва, пісень і дум на тексти Т. Г. Шевченка, в яких Ф. Кушнерик оспівував народ і його боротьбу за волю, зазнав переслідування органами державної влади. Його пісні звучали на могилі Т. Г. Шевченка в Каневі: «Сподівалися Шевченка», «На високій дуже кручі». Кобзар створював пісні і думи про події, що відбувалися на селі у 1920 – 1930-і рр. 1939 р. Ф. Д. Кушнерик брав участь у республіканській конференції кобзарів і лірників у Києві. Його було прийнято до Спілки письменників України. В 1940 р. у складі групи кобзарів брав участь у створенні колективної поеми «Слава Кобзареві», присвяченої 100-річчю виходу у світ першого видання «Кобзаря» Т. Г. Шевченка.

20 09 19 kushneryk01

19 вересня виповнюється 145 років від дня народження знаного продовжувача кобзарських традицій Полтавщини Федора Даниловича Кушнерика (7 (19) вересня 1875, с. (нині смт.) Велика Багачка, Полтавська область – 23.07.1941 с. Велика Багачка).

У Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського різьблений портрет Федора Кушнерика можна побачити в етнографічній експозиції. У залі «Народне мистецтво ХХ століття» експонується панно «Опанас Сластьон і народні кобзарі», 1977 р., автор – Василь Кваша (1917-1987 рр.). На панно, у центрі, – погруддя О. Сластіона в оточенні 17 кобзарів (за малюнками Опанаса Георгійовича), у верхньому правому куті – Федір Кушнерик.

20 09 19 kushneryk2 01

Олександр Степанович Афанасьєв народився 28 лютого (11 березня) 1817 р., в селі Ісківці Лубенського повіту Полтавської губернії у родині дрібного поміщика. Навчався в Ніжинському ліцеї (1829-1835), служив у Білгородському уланському полку (1836-1843). У чині поручика вийшов у відставку і повернувся додому.

У 1843 р. познайомився з Т. Г. Шевченком, який приїздив до Ісківців погостювати у Олександра Степановича в 1843, 1845, 1846 роках. О. С. Афанасьєв супроводжував Т. Г. Шевченка під час подорожей Лівобережною Україною.

20 09 19 chuzbinskiy01