Події

22 січня 2019 року у Полтавському літературно-меморіальному музеї В.Г. Короленка відбулась презентація другого доповненого і уточненого видання книги «В.І. Вернадський та В.Г. Короленко: у поєднанні доль і поглядів», яке побачило світ у видавництві С.В. Говорова. Серед авторів видання – завідувач науково-дослідного експозиційного відділу природи Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського С.Л. Кигим.

До Дня соборності в Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського відбувся цикл заходів. Були відкриті виставки: «Симон Петлюра. З когорти вождів», «Полтавщина: шляхами соборності і незалежності України» та «Символ твоєї свободи» (Інституту національної пам’яті). Зокрема, було вперше представлено оригінальний експонат - лист Симона Петлюри до Андрія Лівицького (1922 р.), фотоматеріали та документи, які розповідають про історію творення української держави у 1990-1991 рр.

Був також проведений масовий захід для учнів 10-11 класів ЗОШ № 10 «Живи Україно, Соборна, єдина!». Об’єднав усіх учасників заходу спільний флешмоб «Живий ланцюг єднання».

Біля пам’ятника Тарасові Шевченку поблизу Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського відбулося Народне віче. Захід організували з нагоди 100-річчя підписання Акту злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Біля монумента Кобзареві зібралися представники духовенства, громадськості, обласної та міської влади, студентська молодь.

Спільно із представниками християнських конфесій області учасники заходу помолилися за Україну, а також вшанували хвилиною мовчання пам’ять полеглих борців за незалежність нашої держави, поклали квіти до пам’ятника Тарасові Шевченку.

У заході взяли участь співробітники Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.

До Дня Соборності України у 22 залі Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського було презентовано виставку «Символ твоєї свободи», створеної науковцями українського інституту національної пам’яті. Виставка складається з 21 плаката, кожен з яких розповідає про шлях перетворення Тризуба у Державний Герб України.

За 100 останніх років ціла когорта українських мистців працювала над графічним зображенням Тризуба як національного символу. Матеріали виставки висвітлюють саме цю сторону творчості Василя Кричевського, Георгія Нарбута, Павла Ковжука, Роберта Лісовського, Миколи Битинського, Ніла Хасевича, Святослава Гординського, Андрія Гречила, Івана Турецького і Олексія Кохана.

Організацію виставки та її інформаційний супровід забезпечують наукові співробітники науково-дослідного експозиційного відділу новітньої історії.

22 січня 2019 року до 100-річчя проголошення Акту злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки для представників громадськості та ЗМІ було проведено інформаційно-просвітницький тур «Полтавський період Симона Петлюри». Організатором заходу виступив Департамент культури і туризму Полтавської облдержадміністрації, співорганізатором – Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського. Маршрут туру включав п’ять локацій: місце розташування садиби родини Петлюр, приміщення колишнього Полтавського духовного училища, приміщення колишньої Полтавської духовної семінарії, будинок, де народився Патріарх Мстислав (Степан Скрипник) і Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського. Інформаційне наповнення туру та шляхові коментарі підготувала старший науковий співробітник науково-дослідного відділу новітньої історії музею Наталія Кузьменко. Під час туру відбулися презентації QR-кодів біля локацій, які забезпечують вихід на сайт Департаменту культури і туризму Полтавської облдержадміністрації для отримання відповідної інформації кожному бажаючому.

Інформаційно-просвітницький тур «Полтавський період Симона Петлюри» став першим у низці заходів, присвячених ювілею єднання УНР та ЗУНР.

До Дня Соборності працівники музею підготували навчально-виховний захід: «22 січня 1919р. в історії соборної України» (автор сценарію – Устименко О.В). В рамках заходу учні ЗОШ №7 імені Т.Г. Шевченка мали змогу пригадати головні історичні факти, що відбулися в країні за часів існування УНР, зосередити увагу на визначній події – поєднанні ЗУНР із Наддніпрянською Україною, визначити значення Акту Злуки і його вплив на майбутній розвиток ідеї соборності в Україні. Старшокласники ЗОШ №7 виразно зачитали Універсал Соборності, прослухали уривок з доповіді Льва Бачинського на Трудовому конгресі 23 січня 1919р., побачили унікальні документальні кадри про урочистості на Софійському майдані у Києві 22 січня 1919р. Важливою складовою частиною заходу стала тематична екскурсія по виставці: «Полтавщина: шляхами до соборності і незалежності України» (проводила – Вільховик О.В). Експозиційні матеріали виставки ознайомили молодь з видатними земляками, які віддали значну частину свого життя і творчих зусиль на боротьбу за створення єдиної і незалежної України.

Музеї всього світу приєдналися до Міжнародного флешмобу музейних селфі, що започаткований Європейським проектом CultureThemes для популяризації музеїв серед молоді. Цьогоріч, як і минулого року, до великого флешмобу долучився і наш музей. Крім можливості зробити селфі в інтерʼєрах експозиції, для учасників дійства працювали спеціально створені фотолокації.

Флешмоб вчергове дозволив привернути увагу суспільства до мистецтва та культурної спадщини, популяризувати музейні колекції. Також для користувачів інтернету ‒ це був не тільки привід відвідати музей, а і поповнити колекцію фото в соціальних мережах.

19 січня 2019 року у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського відкрилася фотовиставка Сергія та Іллі Назаркіних, присвячена пам’яті Анатолія Тихоновича Кукоби, багаторічного Полтавського міського голови, голови Полтавської обласної державної адміністрації, народного депутата України, відомого державного і громадського діяча, мецената і благодійника.
За роки самовідданої діяльності Анатолія Тихоновича Кукоби посиленими темпами розвивалася міська інфраструктура Полтави, було здійснено  будівництво та реставрацію храмів, пам’ятників, пам’яток культури, історії та архітектури.