Події

До 100-річчя проголошення IV Універсалу Центральної Ради та з нагоди Дня Соборності України у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського презентовано виставки «У боротьбі за волю» за матеріалами з фондів музею та «100 років боротьби. Українська революція 1917-1921», підготовлену науковцями Українського інституту національної пам’яті.

З нагоди 100-річчя проголошення IV Універсалу Центральної Ради та Дня Соборності України відбулася презентація збірника наукових статей «Полтавщина у роки Української революції 1917 – 1921 рр.», де вміщені матеріали наукової конференції до 100-річчя Української революції 1917 – 1921 років. На заході виступили учасники конференції — провідні науковці області Віктор Ревегук і Тарас Пустовіт, про підготовку збірника розповів директор музею Олександр Супруненко. За співпрацю з Полтавським краєзнавчим музеєм імені Василя Кричевського на ниві збереження історичної пам’яті щодо подій Української революції розповів голова Полтавської обласної організації «Просвіта» імені Тараса Шевченка Микола Кульчицький.

До 100-річчя проголошення IV Універсалу Центральної Ради та з нагоди Дня Соборності України в Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського проведений історичний флешмоб, під час якого прозвучали головні засади IV Універсалу Центральної Ради, якими була проголошена незалежність Української Народної Республіки. Текст зачитав відомий журналіст, науковий секретар музею Андрій Логвиненко. До речі, в купольній залі музею для відвідувачів репрезентований оригінальний плакат 1918 року з текстом IV Універсалу Центральної Ради, що є одним з рідкісних експонатів цього часу.

19 січня 2018 р. в музеї відбувся захід: « Акт Злуки: історія і сучасність». Наукові співробітники відділу освітньої роботи ( Устименко О. В. і Фісанович А.К.) запросили студентів Полтавського будівельного технікуму транспортного будівництва долучитися до відзначення Дня Соборності України. Учні мали змогу не тільки дізнатися про історичні події періоду Української революції 1917 - 1921 рр., але і самостійно визначити ступінь актуальності ідеї соборності для сучасної держави, намітити пріоритетні напрямки її розвитку і реалізації у майбутній Україні.

18 січня 2018 року у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського проходив Міжнародний день музейного селфі. Крім можливості зробити селфі в інтерʼєрах експозиції, для учасників заходу працювали спеціально створені фотолокації. Нагадуємо, Ваші фото чекаємо на сторінці в соцмережі https://www.facebook.com/Полтавський-краєзнавчий-музей-імені-Василя-Кричевського.., з хештегами акції: #MuseumSelfie та #PKMSelfie. Переможці отримають можливість відвідати «Скарбницю унікальних експонатів» музею, звісно ж, безкоштовно!

Бісер, дрібні намистинки зі скла, металу чи пластмаси, є унікальним матеріалом для творчості. Він має дзвінкий полиск, велику гаму забарвлень та багато ґатунків. Широка палітра кольорів дозволяє отримувати з дрібних кораликів орнаментальні «полотна». Використовуючи техніки плетіння, можна виготовити вироби різні за формою та призначенням.

Упродовж січня (по середах) відбулась серія занять «Зимові вакації. Бісер», які провела Марія Пісцова, музейний співробітник ПКМВК у бібліотеці-філіалі № 9.

Колектив Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського щиро вдячний за привітання чудовим щедрівникам!

З великою радістю колектив музею заслухав гарні побажання від талановитих вихованців НВК «Паросток», чарівного хору вокально-хорової студії «Домінус» та акторів Обласного академічного Музично-драматичного театру імені М. В. Гоголя.

Дякуємо, що Ви з нами і бажаємо нових звершень та творчих здобутків у Новому році!

12 січня 1873 року на світ з’явилася людина, яка своєю кипучою діяльністю здобула статус символу високого мистецького подвижництва та утвердження національної самобутності — Василь Григорович Кричевський.

З іменем В. Г. Кричевського пов’язана ціла доба українського духовного відродження. Малярство, архітектура, графіка, прикладне мистецтво, театр, кіно ― ті ділянки мистецтва, до розвитку яких він приклав непересічний талант. І в кожному із цих напрямків Василь Григорович виступав як новатор і творець українського стилю.