Події

Нашу віртуальну виставку ми назвали «Чорнобривці Володимира Малика». «Чорнобривці» - так називався незакінчений роман Володимира Малика. «Чорнобривці» - так назвав книжку спогадів батька її упорядник - син Олександр Володимирович Сиченко. І світлини відомого лубенця, фотохудожника Володимира Білоуса - це теж спогад про відомого письменника і напрочуд добру людину В. Малика.

Основною для письменника стала тема вітчизняної історії від сивої давнини до найновіших часів. Літературознавці ще напишуть про Малика, про галерею його образів – від князів України-Руси й гетьманів, про особливості мови, що схожа на мелодику українських дум і пісень, про віршований доробок… Напишуть про його двобої з радянською цензурою, адже в ті роки українська історія звужувалася до теми возз’єднання України з Росією та колиски трьох братніх народів.

21 01 21 malyk01

Саме тут, у тисячолітніх Лубнах, що на Полтавщині, жив і творив Володимир Малик, автор пригодницьких та історичних романів.

Полтавщина вважає Володимира Малика своїм письменником, бо саме тут, в Лубнах, що розкинулися на березі привітної Сули, він почав професійно писати, хоча батьківщиною його є Київщина.

Володимир Сиченко (справжнє прізвище письменника) узяв за псевдонім дівоче прізвище дружини - Малик. Узяв, як вона пророкувала - на щастя. Вона загадала, що цей псевдонім принесе її чоловікові успіх на літературній ниві і не помилилася.

Закінчивши в сусідньому селі Ясногородці середню школу, в 1938 році вступив на філологічний факультет Київського університету. Навчаючись в університеті почав складати перші вірші. Відвідував літературний гурток при журналі «Молодий більшовик» (з 1944 року «Дніпро»).

21 02 21 malyk2 01

Існує думка, що туризм зародився з появи святих місць. Так, зокрема, люди з’їжджалися з усієї Греції на олімпіади. Але де туристи там і провідники, тобто екскурсоводи. Тобто перші «спеціалісти з екскурсійного супроводу» з’явилися, обслуговуючи гостей олімпіад і гладіаторських боїв. Вони не лише проводили до місць, де відбувалися основні події, але й розповідали про хід змагань, історії успіхів їх учасників, проводили до храмів, допомагали з облаштуванням на нічліг і організацією харчування.

Без супроводу не проходили хрестові походи і подорожі паломників. У Італії провідників-екскурсоводів називали «чичероне», порівнюючи їх красномовство з майстерністю філософа Цицерона. Часто так заробляли собі на прожиття місцеві хлопчаки.

21 02 21 ekskurs

День 18 лютого 2013 р. увійде в новітню історію України як день багатотисячної мирної ходи учасників Євромайдану до Верховної Ради України. Демонстранти ставили завдання відстояти Конституцію 2004 р. і вимагали покарати винних у розстрілах на Майдані та викраденні і катуванні активістів Революції Гідності. Та шлях колоні перепинили міліцейські автомобілі і кордони внутрішніх військ.

Почалися сутички. До того ж силовики піднялися на дах будинку по вулиці Інститутській і кидали шумові гранати та стріляли з рушниць. Протестувальники споруджували барикади. Під час сутичок з «тітушками» та беркутівцями один із нападників вистрелив з обріза в обличчя Ігорю Сердюку, внаслідок чого він загинув на місці.

21 02 20 nebesna sotnya01 21 02 20 nebesna sotnya01

Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка пишається досягненнями кафедри образотворчого мистецтва психолого-педагогічного факультету. Теперішні та колишні науково-педагогічні працівники – митці високого фахового рівня. Очолює колектив народний художник України, член Національної спілки художників України та Національної спілки архітекторів України, лауреат Державної премії України в галузі архітектури, Полтавської премії імені С. Величка А. Є. Чорнощоков. Серед членів кафедри – голова правління Полтавської обласної організації Національної спілки художників України, заслужений діяч мистецтв України, кавалер орденів Св. Рівноапостольного князя Володимира та Св. Архистратига Божого Михаїла УПЦ КП, лауреат премії імені М. Ярошенка Ю. О. Самойленко; член Національної спілки художників України, лауреат премії імені М. Ярошенка О. К. Тарасенко; член Національної спілки майстрів народного мистецтва України, кандидат педагогічних наук Т. В. Саєнко; член Національної спілки художників України, лауреат премії імені М. Ярошенка, кандидат педагогічних наук Ю. А. Мохірєва; лауреат премії імені М. Ярошенка В. С. Бабенко, кандидат педагогічних наук Т. В. Батієвська; архітектор С. А. Маслова, діловод І. В. Тофан.
Діяльність викладачів спрямована на висококваліфіковану підготовку молодих фахівців. На кафедрі велику увагу приділяють формуванню широкого світогляду та естетичних смаків учителів-митців, почуття патріотизму.
На виставці представлені роботи викладачів, студентів та випускників кафедри образотворчого мистецтва ПНПУ імені В. Г. Короленка, це близько 100 творчих робіт від 50-ти митців.
Виставка працюватиме з 19. 02. 2021 по 19. 04. 2021.

21 02 19 postup01

19 лютого 2020 року архітектурно-реставраторська спільнота Києва попрощалася зі своїм колегою Сергієм Ясеновичем Халепою. Такі непоправні втрати завжди болючі, сум стискає серце, і повернути час неможливо. Людина пішла з життя, залишаючи своїх друзів, товаришів, колег, а передусім, родину у стані іншого виміру, вже без Сергія, коли життя розпочало новий відлік часу і виток подій.

Передчасний відхід за вічну межу світлих і розумних завжди супроводжується болем і стійкою впевненістю, що надто рано завершився земний шлях, що багато справ залишилися невиконаними, що не усі плани здійснилися. Проте, змінити вже нічого неможливо, і тепер треба жити лише з пам’яттю і сумом, не зраджуючи минулого та не забуваючи спільний досвід.

21 02 21 halepa

У науковій бібліотеці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського відділ літератури, присвячений спортивній тематиці, містить праці фахівців Центру олімпійських досліджень та олімпійської освіти, а також краєзнавців Полтавщини: А. Ломова, В. Григор’єва, І. Лядського та ін. Новим приємним дарунком до розділу з рук одного з авторів Світлани Михайлівни Джали стала книга «Спортивна Новосанжарщина Івана Джалого минуле і сьогодення», створена на основі особистого архіву талановитого спортсмена, керівника спорткомітету, відділу фізичної культури і спорту при Новосанжарському райвиконкомі І. Джалого (1938 – 2006).

21 02 19 sport kniga

Далекого 1989 року для 40-ї армії СРСР закінчилася велика афганська епопея. Ми втратили багатьох українців, полтавців загиблими. Вічна їм пам'ять. Побратими ж, напередодні дня виведення радянських військ з Афганістану, згадують ту війну, аналізують все, що довелося пережити. Моджахеди, партизанська війна, рейди у гори, каравани, допомога антитерористичній операції на Сході України… Полковники Юрій Цомартов та Дмитро Бородай відверто і чесно діляться своїми фронтовими спогадами. Це варто знати і пам’ятати. Бо, з нами завжди віднині буде відгомін Афганістану.

Андрій Барабаш − науковий співробітник Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.
Катерина Штепа − науковий співробітник Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.
Володимир Дряпак − науковий співробітник Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.

 

Події Української революції були тривалий час табуйованою темою в радянській історіографії. Системою терору і фальсифікації радянська влада намагалася нівелювати українське суспільство та її лідерів. З особливою прискіпливістю більшовицький режим формував стереотипи щодо українських діячів, які відіграли переломну й визначальну роль для України. До цієї когорти потрапила родина Софії й Олександра Русових, які з початком розбудови політичного життя в Україні брали активну участь у національному пробудженні українського суспільства.

Діяльність родини Русових була багатогранною. Софія Русова займалася педагогікою, письменством, разом із сестрою відкрила у Києві перший дитячий садок, влаштовувала прилюдні народні чи­тання, організувала таємні школи, в той же час була під постійним наглядом поліції за зв’язки із російськими революційними колами. Вона була близько знайома із сім’єю відомого українського письмен­ника М. Старицького, діти якого відвідували її дитячий садок і який познайомив сестер із родиною українського композитора М. Лисенка та інших видатних діячів української культури, членів Старої Гро­мади - М. Драгомановим, В. Антоновичем, П. Чубинським, П. Житецьким, Ф. Вовком, О. Русовим та ін. [5, с. 82]. Її чоловік, Олександр Русов, займалася громадською, культурною і просвітницькою діяль­ністю, видав перше повне видання «Кобзаря» Тараса Шевченка. Головним напрямом його наукової діяльності, починаючи з другої половини 70-х років XIX ст. і до кінця життя, стала статистика. О. Ру­сов, як статистик, мав часті переїзди: Чернігів, Ніжин, Херсон, Одеса, Київ, разом із ним переїздила до названих міст його родина [8, с. 57].

21 02 18 rusovy01

21 02 18 rusovy01

Найкращі народно-мистецькі твори Полтавщини з фондів Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, присвячені образу Бика - символу 2021 року.