Події

21 05 03 belko

2 травня 2021 р. відійшла в інший світ відома в Полтаві й області людина, одна з багаторічних керівників галузі культури області, викладач і музейник Ольга Василівна Белько.

Народилася в с. Селещина кол. Машівського району на Полтавщині 30 вересня 1949 р. Після школи закінчила Харківський державний інститут культури. Як клубний працівник вищої кваліфікації працювала в Обласних курсах із підготовки керівників художньої самодіяльності, музичних школах, обласному управлінні культури, пройшовши шлях від інспектора до заступника начальника управління. Тривалий час опікувалася переважною більшістю заходів, що відбувалися в області, охороною об’єктів культурної спадщини. З 2005 по 2015 рр. продовжувала працювати в Полтавському краєзнавчому імені Василя Кричевського завідувачем і старшим науковим співробітником науково-методичного відділу.

Більшість полтавців знають і запам’ятали Ольгу Василівну як чуйну, доброзичливу людину, вимогливого, а разом із тим уважного і тактовного керівника, готового завжди прийти на допомогу.

Світла пам'ять про Ольгу Василівну залишиться у серцях усіх, хто її знав, працював із нею.

Колектив Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського висловлює щирі співчуття рідним та близьким Ольги Василівни.

Здавна до Великодня, одного з найголовніших християнських свят, на Полтавщині готувалися ретельно і довго, дотримуючись при цьому одвічних обрядодій: з випікання пасок, приготування крашанок та писанок. І сьогодні, збираючись на святкову службу Божу з великоднім кошиком, повертаємося мимоволі до нашого коріння. Пропонуємо вирушити в мандри Полтавським краєзнавчим музеєм імені Василя Кричевського аби поглибити розуміння давніх народних звичаїв, дізнатися про нові, відчути атмосферу минувшини...

Великдень (Великий День) – період у природі навесні, коли день стає довшим за ніч. У цей час наші далекі предки святкували новий рік: природа пробуджувалась після зимових холодів, Світло перемагало темряву, Життя перемагало смерть. Люди йшли в гаї, розвішували на деревах вишиті рушники (які, можливо, і стали прообразами ікон) і писанки (яйце здавна у багатьох народів вважалося символом Всесвіту, першопочатком всього сущого, а знаки, що наносились на нього, створювали цілу систему особливого погляду на Світ).

За християнських часів Великдень – величне свято Воскресіння Христового. Свято Всеперемагаючої Любові, Самопожертви заради Любові до ближнього: Син Божий возлюбив ближнього свого більше за себе самого.

21 05 02 pasha01

Полтавський академічний обласний український музично-драматичний театр імені М. В. Гоголя розпочав роботу 1 травня 1936 року виставою «Сорочинський ярмарок» до Дня міжнародної солідарності трудящих. Першим директором закладу був В. М. Скляренко. Театр тоді знаходився в колишньому просвітницькому будинку імені М. В. Гоголя (1901 р., архітектор О. Трамбицький) по вулиці Гоголя, 22.

Театр створили на базі Харківського комсомольського музичного театру. Тоді він називався Державним театром музичної драми, а з 1937 р. став обласним. На сцені йшли драматичні вистави та опери. При театрі працювала студія. У воєнні роки колектив виступав у м. Зиряновську в Казахстані, а 1944 р. повернувся до рідного міста. Під час нацистської окупації (1941-1943 рр.) частина акторів залишилась в Полтаві і грала в різних виставах. У 1958 р. завершили будівництво нового приміщення для театру на 800 місць (архітектори О. Крилов, О. Малишенко) на Театральній площі по вулиці Соборності (тоді вул. Жовтнева), 23.

21 05 01 teatr01

Обрядове поклоніння яйцю з давніх-давен було характерним для багатьох народів світу і являло собою крилатий символ життя, радості і весняного сонця, що пробуджує природу.

Єгиптяни, китайці, індуси, перси, фінікійці, греки та інші народи возвеличували яйце, тримали металеві зображення в храмах, лишили чимало міфічних уявлень і легенд. Вірування та пошанування яйця були характерні і для слов’ян, які вважали, що світ походить саме з нього. Керамічні яйця-торохкальця були знайдені на терені Центральної України. Зокрема, на Полтавщині археологами В. Хвойкою та С. Мазаракі (1903 р.) під час розкопок могильника східно-слов’янського поселення.

21 04 29 pysanka katalog 00

У Міжнародний день танцю, який відзначається 29 квітня, хочемо поділитися гарною новиною. До колекційної збірки Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського надійшли особисті речі, нагороди, документи полтавки Ніни Миколаївни Уварової-Латинської. Хто ж вона, ця наша землячка? Чому пам'ять про неї гідна вшанування краян?

Ніна Миколаївна Уварова-Латинська народилася 20 серпня 1923 р. у Полтаві. Батьки, Вовк Микола Семенович і Ганна Іванівна, мали робітничі професії, але були великими шанувальниками театрального мистецтва і протягом багатьох років учасниками драматичного й хорового гуртків Полтавського товариства «Просвіта». Ніна Миколаївна зростала серед творчих особистостей, закоханих у сценічне мистецтво, народну пісню. Недарма одним із найяскравіших спогадів її дитинства став перегляд на сцені театру імені М. В. Гоголя п'єси І. П. Котляревського «Наталка Полтавка». Разом із батьками дівчинка відвідувала хореографічний гурток, що поклало початок народженню любові до танцю і визначило майбутню професію. Під керівництвом балетмейстера балетної трупи театру С. П. Воронцової юна артистка зробила перші професійні кроки на сцені – виконувала «Танок арапчат» і «Танок одалісок» з опери С. С. Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм», хореографічні композиції «П´єр і П'єретта», «Полька-метелик».

21 04 29 uvarova01

21 04 26 magnoliya01

Перші рослини тематичної експозиції “Саду магнолій” у дендропарку Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського з’явились у 2017 р. У 2020 р. студенти І та ІІ курсів Полтавського аграрного університету подарували та власноруч посадили ще шість саджанців декоративних магнолій. А 28 квітня 2021 р. колекція поповнилася двома крупномірними, 6-10- річними рослинами. Це сорт ʼКоролівська зіркаʼ магнолії зірчастої, що вважається ендемом Японії, та сорт ʼЧорний тюльпанʼ магнолії Суланжа. Останній має великі до 15 см у діаметрі запашні келихоподібні квіти темно-пурпурового кольору, що нагадують квіти тюльпанів. Цей сорт, запатентований у 1998 р. відомим селекціонером із Нової Зеландії Марком Джурі, є морозостійким. У жодному парку м. Полтави таких сортів поки що немає. Рослини подарував дендропарку музею власник фермерського господарства СОФІЯАГРО з смт. Оржиця Артур Анатолійович Кобзар. Разом із членами своєї родини меценат взяв участь у посадці. Екземпляр магнолії зірчастої вже зараз вкритий білими багато пелюстковими квітами, що нагадують зірочки, а незабаром можна буде помилуватись і цвітінням сорту ʼЧорний тюльпанʼ.
Сортові магнолії з рідкісними декоративними ознаками стануть не лише окрасою дендропарку музею, а й доброю згадкою про мецената, бо ще Максим Рильський сказав: “Хто садить дерево - благословен!”

21 04 28 dendropark00

Ми продовжуємо наші віртуальні екскурсії дендропарком Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. Затяжна весна внесла свої корективи у цвітіння рослин. У цьому році практично не цвіла ліщина деревовидна. Вона рясно плодоносила у минулому році, а у цьому - дерево відпочиває. На ділянці природної флори зараз квітують проліски сибірська та дволиста, фіалка запашна, зірочки малі, ряст ущільнений і анемона жовтецева. Вже майже місяць радує своїми жовтими квітами садова примула, до неї приєднався гусимець альпійський, який білим килимом прикрашає центральну рабатку. Сортові нарциси почали розкривати свої пелюстки.

 

Віра Сергіївна Роїк (25.04.1911-03.10.2010) – Герой України, заслужений майстер народної творчості України, член Національної спілки художників України, заслужений художник Криму, лауреат Державної премії Автономної Республіки Крим і премії імені Володимира Короленка. Нагороджена орденом Княгині Ольги, Міжнародним орденом Миколи Чудотворця І ступеня "За примноження добра на землі".

«Часом мені самій важко повірити, що за допомогою всього лише маленької тоненької голки і звичайних ниток я можу втілювати надії і печалі, радості і страждання, любов і віру минулих поколінь», – писала українська вишивальниця у своїй книзі «Мелодії на полотні».

21 04 27 roik02