Здавна увагу дослідників-краєзнавців привертає до себе археологічний комплекс, розташований на межі з територією міста Лубен – так звана Лиса Гора. Саме комплекс, бо згадувана місцевість охоплює декілька культурних нашарувань різних епох. Це і стародавнє поселення, і рештки курганного могильника доби енеоліту – бронзи, об’єкти скіфського часу, Давньої Русі і декількох наближених до сучасності століть.
Події
Сторінка 12 із 160:
Архітектура – це застигла у камені … політика, – слушне твердження, і наочно продемонстроване у Полтаві за часів блискавичного перетворення українського повітового, а раніше полкового, міста на губернський центр Російської імперії.
27 лютого 1802 року була заснована Полтавська губернія, містом резиденції генерал-губернатора Малоросії призначили Полтаву. Князь О. Б. Куракін, прибувши до тільки-но створеної губернії, мабуть, вже був готовим до того, що Полтава, як урбаністичне утворення, м’яко кажучи, не відповідала тим вимогам, котрі до неї висувалися. Мурованих будинків, придатних для розміщення нових адміністративних установ та проживання столичних чиновників високого рангу, не було, так само, як не було аніякої мілітаристської парадності у самому образі міста, що за височайшими указами мало віддзеркалювати військову славу та перемогу у Полтавській битві.
Детальніше: Перший губернський архітектор Михайло Амвросимов
28 грудня 2020 р. у виставковій залі Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського відбулася презентація збірника наукових праць «Феномен Більського городища – 2020». До участі у заході були запрошені науковці-археологи, музейні співробітники, представники місцевої влади та ЗМІ. Вихід книги планувалося приурочити до Міжнародної конференції з нагоди 15-річчя заснування Історико-культурного заповідника «Більськ», але через пандемію коронавірусу захід довелося відкласти.
Детальніше: Презентація наукового збірника «Феномен Більського городища»
28 грудня 2020 р. виповнюється 90 років від дня народження В.Г. Пінчука (1930 – 1996).
Пінчук Вадим Григорович – учений-онколог, академік АН УРСР (1991), лауреат Деравної премії в галузі науки і техніки (1981, 1999). Народився майбутній учений в родині службовців. Батько Григорій Павлович Пінчук був викладачем історії Полтавського педагогічного інституту (нині Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка). Перед війною став одним із партійних керівників Харківської області. Під час Другої світової війни працював у Головному штабі партизанського руху на Україні, брав участь у всіх рейдах С.А. Ковпака.
Детальніше: До 90-річчя від дня народження академіка, уродженця м. Полтави В.Г. Пінчука
Сьогодні ми пропонуємо відвідувачам сайту Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського ознайомитися з фрагментом відомої праці полтавського історика Василя Бучневича (1860-1928) «Записки о Полтаве и ее памятниках». Розділ присвячено полтавським підземеллям.
В. Є. Бучневич був активним сподвижником діячів Полтавської вченої архівної комісії, які на початку 20 ст. доклали чимало зусиль для збирання, збереження і вивчення старожитностей, пов’язаних із нашим краєм. Цінність робіт Бучневича, опублікованих за його життя в різних часописах і окремими виданнями, полягає в тому, що історик залучив до свого наукового пошуку чимало документів, нині недоступних дослідникам.
До бібліотеки Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського надійшов перший том нового видання «Друга світова війна. 1939-1945. Полтавський вимір. Події. Постаті. Документи. У трьох книгах – книга перша. Процеси. Діячі. Рефлексії». Дослідження вийшло 2020 р. у видавництві «Полтавський літератор». Підготувала перший том група істориків: О. А. Білоусько, Т. П. Пустовіт, В. Я. Ревегук на замовлення Полтавської обласної ради, Департаменту інформаційної діяльності та комунікації з громадськістю Полтавської обласної державної адміністрації в рамках відзначення Великої Перемоги.
«Заповіт» − один з найулюбленіших і найбільш поширених в Україні віршів Т. Г. Шевченка, який після смерті поета став народною піснею- гімном.
У листопаді 1845 р. Шевченко працював у складі Археографічної комісії, їздив по селах і містах, замальовував старовинні церкви, монастирі, незвичайні будівлі. Під час подорожі поет тяжко захворів. Про недугу дізнався його добрий приятель, переяславський лікар Андрій Козачковський, який негайно ж перевіз Тараса Григоровича з села В’юнище до себе у Переяслав. У хворого почалося двостороннє запалення легенів. Становище було майже безнадійним.
Детальніше: До 175-річчя з часу написання вірша Т. Г. Шевченка «Заповіт»
Різдво є великим святом, встановленим на спогад про народження Ісуса Христа в Віфлеємі, який, за віруванням християн, посланий Богом у світ для спасіння людства. Саме цей день поділив історію на "до" і "після" – від народження Христа почалось сучасне літочислення під назвою "наша ера".
Різдво Христове – одне з найважливіших християнських свят, відзначається на державному рівні більш, ніж у 100 країнах світу.
Перші відомості про відзначення християнами Різдва відносяться до IV ст. Сьогодні дата святкування у всіх однакова, різниця лише у системі літочислення – західні церкви відзначають Різдво за Григоріанським календарем, а східні – за Юліанським, де 7 січня – це 25 грудня за старим стилем.
Детальніше: Різдво Христове – свято добра, миру і милосердя.
23 грудня 2020 р. в залі № 19 Полтавського краєзнавчого музею відкрилась нова експозиція: «Полтавщина у 30-х рр. XX ст. Голодомор-геноцид 1932-1933 рр. Політичні репресії на Полтавщині». Експозиція знайомить із соціально-економічним і суспільно-політичним розвитком краю. В умовах формування тоталітарного режиму ці процеси мали суперечливий характер. З одного боку – грандіозність масштабів соціалістичних перетворень, з іншого – злочини перед людством як шляхи їх здійснення.
Спланований комуністичною владою Голодомор-геноцид 1932-1933 рр. охопив територію з населенням 8,5 мільйонів чоловік. Причиною Голодомору стали не хлібозаготівлі, бо хліб було вилучено ще до 1 січня 1933 р. У селян вилучалися всі запаси продовольства. За визначенням Роберта Конквеста, це був «терор голодом». Смуга найвищих людських втрат пролягала через Полтавщину.
Детальніше: В Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського відкрито нову експозицію
24 грудня в Україні відзначається День працівників архівних установ. Це свято було встановлене 30 жовтня 1998 р. відповідно до Указу Президента України № 1200/98, у якому, зокрема, вказано: «Враховуючи значний внесок архівних установ України у розвиток вітчизняної науки та культури, інші сфери життя суспільства, необхідність подальшого вдосконалення архівної справи та на підтримку ініціативи працівників архівних установ, постановляю: встановити в Україні професійне свято День працівників архівних установ, який відзначати щорічно 24 грудня».
Архівна спадщина суверенної України являє собою сукупність сотень тисяч фондів, що зберігаються в системі архівів по всій території країни.
