Події у музеї
26 вересня 2023 р. у затишній залі засідань, люб’язно наданій Полтавською районною військовою адміністрацією та Полтавською районною радою, відбулося пленарне засідання Другої історико-краєзнавчої конференції «Чутівщина: від давнини до сьогодення». Захід був приурочений до кількох пам’ятних дат, пов’язаних із непересічними подіями з історії Чутівського краю, а саме – до 280-ї річниці з часу заснування селища Чутового, 100-річчя з дня створення Чутівського району та 80-ї річниці вигнання з Чутівщини нацистських окупантів.
Музейні предмети, що походять з Індії, традиційно викликають особливий інтерес. Серед дивовиж чільне місце займає індійська холодна зброя, яку можна назвати віддзеркаленням реалій, легенд, релігійних вірувань і побуту надзвичайно строкатого регіону світу — Індійського субконтиненту.
Індія завжди була місцем перетину і змішування різноманітних культур, традицій, що підсилювалось активною торгівлею та численними воєнними конфліктами. Культурна експансія з боку сусідніх Непалу, Таїланду, Бірми, Китаю, Персії, Афганістану спричинила виникнення величезного різноманіття зброї, яку через це, як правило, досить складно ідентифікувати та датувати.
Сьогодні дворик Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського зустрів останні для цього разу події ІІІ Універсальної книжкової виставки-ярмарку «ПОШУК».
Презентація історичного довідника Олександра Білоуська «Московія проти України. Двобій на розвилках історії» переросла у справжній інтелектуальний бенкет із жвавою дискусією й цікавими заувагами з боку присутніх істориків.
Зустріч із автором фантастичного роману «Тайммен» Дмитром Зіненком нагадала про потенціал молодих письменників із Полтавщини. Автор щиро розповідав про пошук себе співпрацю з видавцями й особливості жанрової літератури.
Ми були безмежно вдячні всім, хто організував і долучився до створення цього свята літератури в Полтаві! Чекаємо на нові пригоди:)
В останню неділю вересня у світі відзначають День річок. Це свято започатковано у 2005 році з ініціативи канадського дослідника і захисника річкових біоценозів Марка Анджело.
Де вода — там найбагатше біорізноманіття. Водний простір та береги водойм — привабливе середовище існування для безлічі видів живих істот. У тому числі і Homo Sapiens – споконвіку люди будували свої поселення неподалік річок. На жаль, ми, на відміну від інших живих створінь, часто негативно впливаємо на стан водойм, із яких самі ж і п’ємо. Відзначення Всесвітнього дня річок покликано привернути увагу людства до проблеми збереження чистої прісної води взагалі та річок як середовища біорізноманіття.
Сьогодні дворик Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського зустрів останні для цього разу події ІІІ Універсальної книжкової виставки-ярмарку «ПОШУК».
Презентація історичного довідника Олександра Білоуська «Московія проти України. Двобій на розвилках історії» переросла у справжній інтелектуальний бенкет із жвавою дискусією й цікавими заувагами з боку присутніх істориків.
Зустріч із автором фантастичного роману «Тайммен» Дмитром Зіненком нагадала про потенціал молодих письменників із Полтавщини. Автор щиро розповідав про пошук себе співпрацю з видавцями й особливості жанрової літератури.
Ми були безмежно вдячні всім, хто організував і долучився до створення цього свята літератури в Полтаві! Чекаємо на нові пригоди:)
Детальніше:ІІІ Універсальна книжкова виставка-ярмарку «ПОШУК».
Наша Полтава — місто величаве і водночас затишне, яке викликає замилування в гостей та його жителів. На жаль, вона не завжди була такою. Восени 1943 року місто так жахливо змінилося, що його важко було впізнати. Щоб уявити цю картину, звернемося до спогадів очевидців.
У науковому архіві Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського зберігаються спогади полтавки Тамари Семенівни Морозко, що описала ту Полтаву.
Детальніше:Полтава восени 1943 року (до 80-річчя вигнання нацистських окупантів)
Також сьогодні в музеї надихалися ритмами й римами від відомого українського репера та поета Артема Лоїка. Презентація збірки «Моя війна 2» означила продовження творчої рефлексії молодого полтавського автора буремних подій сучасності. Біль, страх, злість до ворогів і безмежна любов до українського слова та його майстрів, раніших поетів і поеток, — мотто сьогоднішнього вечора. Дякуємо ІІІ Універсальній книжковій виставці-ярмарку «ПОШУК» за співорганізацію події.
У жовтні 2015 р. Полтавською експедицією Центру охорони та дослідження пам’яток археології Управління культури Полтавської облдержадміністрації і Державного підприємства Науково-дослідного центру «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України були проведені наглядові роботи на ділянці вибирання котловану житлового будинку, де було виявлено залишки двох житлових будівель. Переважна більшість знахідок — це фрагменти посуду, виготовлені на гончарному крузі. Глиняні вироби цієї колекції представлені фрагментами кухонного, столового та парадного посуду.
Сьогодні Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського засвідчив силу меценатства в час, коли від проактивних спільнот особливо залежить підтримка культури. Попри війну й небезпеки «Меценатська фундація "Олос"» із м. Дніпро, під орудою директора Ігоря Осипенка передала музею для експонування мозаїчну роботу Івана Пивоварова «Автопортрет у кожусі», створену за мотивами картини відомого митця, художника зі світовим ім’ям, представника славетної родини Кричевських — Федора Кричевського, молодшого брата Василя Григоровича Кричевського.
Із різновидами традиційних страв з поеми «Енеїда» Івана Котляревського знайомилися сьогодні учасники етнографічного інтерактивного заходу «Пам’ятний бенкет». Учні 6-го класу Наукового ліцею № 3 «опинилися» в кухні, де готувалися страви, і, виконуючи завдання («Гастрономічна Україна», «Музичні перегони», «Смакота», «Вареники-хваленики») допомогли відновити «карту обіду» та врятувати бенкет. А на згадку про зустріч відвідувачі виготовили підставки-«кавунчики» під чашки. Захід провела Марія Пісцова, завідувачка етнографічного відділу, у рамках музейно-педагогічної програми «Етнографічні студії з Полтавським краєзнавчим».
Міжнародний день миру встановлений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 30 листопада 1982 року. Початково відзначався в 3-й вівторок вересня; пізніше, резолюцією 55/282 від 7 вересня 2001 року Генеральна Асамблея ухвалила, що починаючи з 2002 року Міжнародний день миру буде щорічно відзначатися 21 вересня.
