Події у музеї
17 вересня в Україні відзначають День рятівника. Це професійне свято працівників аварійно-рятувальних служб, пожежної охорони та інших спеціальних формувань, які беруть участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
Всі рятівники підпорядковуються Державній службі України з надзвичайних ситуацій, яка реалізує державну політику у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, проведення аварійно-рятувальних робіт, пожежогасіння, пожежної та техногенної безпеки, роботи рятувальних служб під час аварій, а також гідрометеорологічної діяльності.
17 вересня відзначає своє 60-річчя вчений зі світовим імʼям, доктор історичних наук, професор Юрій Володимирович Волошин. Французький дослідник Марк Блок зауважив, що історик подібний до казкового людожера – він знає, що на нього чекає здобич там, де смачно пахне людиною. У центрі студій Юрія Володимировича завжди були люди, а саме мешканці Гетьманщини XVIII cт.
16 вересня 2023 року темою етнографічному заході «Бісероплетіння. Техніки» були силянки – ажурні жіночі шийні прикраси. Назва походить від способу нанизування бісеру на нитку – силяння. Вони різноманітні за формою, орнаментальними мотивами, чудово поєднуються з сучасним одягом, прикрашають і доповнюють його. Учасниці почали виготовляти власні вироби, обравши вподобані кольори. Захід провела Марія Пісцова, завідувачка етнографічного відділу Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського у рамках проєкту "Етноінтерактив. Музейні уроки".
Кость Мощенко – архітектор, мистецтвознавець, музеолог, дослідник українського мистецтва, сподвижник академіка Миколи Біляшівського та професора Василя Кричевського, внесок якого в збирання історико-етнографічних колекцій Полтавського музею був і залишається найвагомішим.
Детальніше:До 60-річчя від дня пам’яті Костя Мощенка (1876-1963)
15 вересня 2023 року відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки видатному лікарю-кліцінисту, професору кафедри факультетської терапії Полтавського медичного стоматологічного інституту, доктору медичних наук Максиму Андрійовичу Дудченку (1919–2020). Вона прикрасила хол відділення ультразвукової діагностики головного корпусу КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М. В. Скліфосовського Полтавської обласної ради».
15 вересня 2023 р. у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського відкрилася виставка "Безсмертній Енеїді Івана Котляревського - 225". Вона присвячена ювілею виходу в світ першого видання цього твору, написаного українською розмовною мовою, що започаткував становлення нової української літератури.
Вітаємо колектив Центру охорони та досліджень пам'яток археології з 30-річчям заснування! Щиро дякуємо за багато років плідної співпраці й наукової взаємодопомоги. Сподіваємося, на розвій археологічного пам'яткоохоронництва після Перемоги. А сьогодні — з невеликим, проте очікуваним досягненням — подачею до друку чергового збірника «Старожитності Лівобережного Подніпров'я — 2022».
Щасти вам. Здоров'я всім, наснаги, терпіння, сил.
Детальніше:Вітаємо колектив Центру охорони та досліджень пам'яток археології з 30-річчям заснування!
Вишуканий порцеляновий та фаянсовий посуд завжди був окрасою міської оселі. У ХІХ ст. на теренах Східної Європи особливим попитом користувалися вироби у стилі «тромплей», що створювали оптичні ілюзії — тобто предмет насправді не є тим, на що схожий.
Караїми – один з корінних народів України, статус яких закріплений у Законі України «Про корінні народи України» від 01.07.2021 р. Тюркомовні караїми є корінними мешканцями Кримського півострова, нащадками племен, які входили в VIII – IX ст. до складу Хазарського каганату. Якщо точніше – до тих, хто прийняв караїмізм – монотеїстичну релігію, різновид юдаїзму, що визнає лише писаний Старий Заповіт і відкидає Талмуд. Арамейською та давньоєврейською мовами слово караїм означає «читець» (той, хто читає). Тобто – читець Тори. Караїмська мова належить до кипчацько-половецької підгрупи кипчацької групи тюркських мов.
13 вересня дворик Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського квітнув незвичними барвами. Експрес-виставка фотографині Євгенії Куринської в техніці макрозйомки «Природа — моє натхнення» по-новому розкрила глядачам світ рослин Полтавщини. Творчий захід було проведено за кураторства науковиці науково-дослідного експозицвйного відділу етнографії, Катерини Штепи, за співпраці з науково-дослідним відділом фондів та науково-дослідним експозиційним відділом природи. Організована виставка з метою популяризації природозахисної діяльності музею та ознайомлення загалу з гарденотерапією, тобто психологічною реабілітацію завдяки контакту з рослинами.
13 вересня 2023 року Марія Пісцова, завідувачка етнографічного відділу Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, провела інтерактивний захід «Народна графіка на полотні». Учасники, учні 5 класу Наукового ліцею №3, прослухали розповідь про фондову збірку вибійчаних тканин музею, переглянули тематичні фото- та відеоматеріали. В ігровому блоці поєднували фрагменти орнаментів з відповідними композиціями, розшифровували назви предметів одягу, які прикрашали вибійкою, відповідали на питання вікторини та компонували складанку - зображення вибійчаної дошки, вирізьбленої сучасним майстром Володимиром Маркар'яном. У практичній частині декорували полотняні закладки за допомогою адаптованих штампів та текстильної фарби. Захід відбувся у рамках музейно-педагогічної програми «Етнографічні студії з Полтавським краєзнавчим».
