Події

26 вересня 2019 р. у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського відкрито експрес-виставку живописних робіт полтавського митця О. І. Келима «Один із плеяди Полтавського Руху», присвячену 30-річчю Народного Руху України.

Келим Олександр Іванович (21.05.1948) – відомий полтавський художник, фотохудожник, правозахисник, громадський діяч. Безпосередній учасник становлення Незалежності України, один із організаторів Народного руху України, перший голова Полтавського осередку Народного руху України. На громадських засадах працював радником міського голови Полтави з питань культури, у 2006-2010 рр. – голова громадської колегії при міськвиконкомі Полтавської міської ради, очолював громадську організацію «Полтавська філія суспільної служби України».

19 09 26 kylym01

26 вересня 2019 р. у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського з ініціативи Українського інституту національної пам’яті та за підтримки Полтавської облдержадміністрації у залі № 21 відбулися урочисті збори, присвячені 30-річчю Народного Руху України.
Зібралися члени Полтавської обласної організації НРУ, громадські активісти, науковці, журналісти. Спогадами про перші кроки по створенню організації поділилися делегати Установчих зборів НРУ Микола Кульчинський, Олександр Келим, Зоя Коваленко, Ганна Кіященко, голова обласної організації НРУ (2005 – 2009) Олег Пустовгар. Про зусилля НРУ по розбудові української церкви розповів о. Микола Храпач, настоятель Свято-Покровської громади ПЦУ, делегат Установчих зборів НРУ, один із засновників руху за відродження на Полтавщині автокефальної церкви.
Під час заходу відбулася церемонія вручення активістам НРУ Полтавщини грамот Полтавської обласної ради і пам’ятних знаків від центрального проводу Народного Руху України.
19 09 26 ruh01

26 вересня у Виставковій залі Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського відкрито виставку нових надходжень до фонду музею «Щедрий дар мистецтвознавця Віталія Ханка».

Колекційне зібрання музею щорічно поповнюється більш як на 1200 нових експонатів. Важливим та невичерпним джерелом цих поповнень є щедрі дарунки від поціновувачів української культури, благодійників, які передають до музею колекції, зібрані та збережені ними.

В історію музею золотими літерами вписані імена К. М. Скаржинської та П. П. Бобровського, які, подарувавши закладу на початку ХХ ст. свої колекції, заклали підвалини прекрасної традиції музейного благодійництва на теренах Полтавщини. У наш час це починання продовжує жити. Підтвердженням цьому є експонати, представлені на виставці «Щедрий дарунок мистецтвознавця Віталія Ханка».

19 09 26 hanko01

25 вересня 2019 р. науковці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського і Полтавського музею авіації і космонавтики здійснили виробничо-наукову методичну поїздку до м. Харкова з метою ознайомлення з експозиціями Харківського історичного музею імені Миколи Сумцова, Харківського художнього музею, Музею археології Харківського національного університету імені Василя Каразіна та Державного музею природи ХНУ імені Василя Каразіна. Оскільки подорож відбулася напередодні Міжнародного дня туризму, особлива увага була приділена питанню інтеграції музеїв у туристичні маршрути.19 09 25 kharkov03

У вересні 2019 р. Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського отримав у дарунок від Михайла Васильовича Єльнікова – кандидата історичних наук, доцента, керівника археологічної експедиції Запорізького національного університету – дві унікальні цеглини XІV ст., що походять із золотоординського городища (поселення) «Мечеть-Могила» на території сучасного с. Юрківка Оріхівського району Запорізької області.

Експонати у музей привіз музейний працівник О.І. Баца. Цегла виготовлена із глини, доволі масивна, добре випалена, має квадратну форму зі сторонами 24х23 та 22х21,5 см. Таку цеглу-«плінфу» виготовляли на території всієї Орди. Вона добре відома за розкопками золотоординських міст Азії, Поволжя, Криму, Молдови, Нижнього і Середнього Подніпров’я. Цегла ілюструє історію подніпровських українних земель у період після монгольських завоювань на етапі утвердження ординської держави XІІІ – поч. ХV ст.

19 09 23 cegla01

22 вересня 2019 року у затишному залі дитячої бібіліотеки-філії № 9 відбулося друге заняття Майстер-класу із вишивання. Учасниці – дівчатка 7 – 9 років уже виконали обрамлення полотняної закладки по зовнішньому краю «тамбурним швом». Тепер на основному полі зображували символ «Дерево життя» або його елементи – гілочки, квіти. Упродовж заняття переглядали тематичні фільми про полтавську сорочку, призначення та функціонування вишитих рушників.

19 09 22 vyshyvka01

21 вересня 2019 року у залі № 22 Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського відбувся традиційний «Земський бал».

На честь кольорів прапора міста Полтави і з нагоди дня міста на балу було оголошено біло-зелений дрес-код, якого дотрималися майже всі учасники.

За традицією, бали в стилі ХІХ ст. починаються з полонезу. Але полтавський «Земський бал» почався «нетрадиційно» - з народного хороводу. Програма ділилася на дві частини. Перша була наповнена переважно народними танцями. Після хороводу станцювали «Очерет» - український танець ХІХ ст., а також народні французькі, шотландські та ірландські танці. Друга частина програми складалася з європейських бальних танців кінця ХVІІІ – початку ХІХ ст.: контрдансів, кадрилей, вальсів.

19 09 21 bal03

 

18.09.2019 Нарешті ! – так лаконічно можна сказати про подію у видавничому світі Полтавщини, на яку давно очікували не лише працівники нашого музею, а й усі шанувальники епістолярного жанру.

ТОВ «АСМІ» випустило у світ «Листи з Америки» - культурологічні нариси про життя американської художниці українського походження Катерини Кричевської - Росандіч, яка є онукою Василя Григоровича Кричевського, - автора проекту видатної пам’ятки української архітектури в стилі модерн – будинку Полтавського земства (зараз Полтавський краєзнавчий музей) та малюнка Державного герба України.

19 09 18 lysyty