Події

Як не дивно, але серед багатьох історичних портретів діячів української історії козацького часу відсутній історичний портрет гетьмана Івана Степановича Мазепи. І не дивно. Зображення анафематствуваного царем Петром І, та проклятого, як зрадника, російським суспільством гетьмана було вилучено за наказом царя іще на початку XVIII століття. За зберігання портретів І.С. Мазепи було єдине покарання – смерть. Саме тому портрети гетьмана спалювались на вогнищах, або знищувалися іншими способами. В результаті на кінець XVIII століття уже не було жодного достовірного портету цієї непересічної особистості. Але, значення Івана Мазепи в українській історії було настільки велике, що за відсутності історичних, його образ почали бачити на інших портретах.

20 08 23 mazepa01

В постійно діючій експозиції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського “Полтавщина у роки незалежності” (1991-2020 рр.) почесне місце займають прапори військових формувань, що захищали і продовжують захищати територіальну цілісність, державний суверенітет та незалежність України в зоні АТО/ООС. Серед них – прапор бойового підрозділу, в складі якого воював у зоні АТО наш земляк – старшина МВС України Валерій Боняківський (позивний «Кабул») (1970-2014). На прапорі – написи, зроблені бойовими побратимами Валерія, з якими він воював пліч-о-пліч.

Валерій Боняківський народився і виріс у Полтаві, тут з відзнакою закінчив школу № 11. Після закінчення Ворошиловградського вищого військового авіаційного училища служив у військово-повітряних силах, літав на штурмовиках Су-25. З початком бойових дій на Сході України пішов добровольцем на фронт у складі Добровольчого Українського корпусу «Правий сектор». Згодом перевівся до батальйону «Дніпро-1», де був командиром штурмово-розвідувальної групи.

20 08 23 bonakivskiy01

12 липня було освячено 5-ти метровий прапор, який був переданий на передову. Його було підготовлено в рамках акції «Захисний стяг». Знамено виготовлено за ініціативою волонтерів «Агенції сталого розвитку». На прапорі зображено образ архистратига Михаїла художниками Ліною Гончаровою і Ярославом Терновським.

21 серпня 2020 року у Полтавському Краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського відкрились авторські фотовиставки робіт метра фотомистецтва та кіноматографії, вихідця з Полтавщини, фотохудожника і кінооператора зі світовим іменем Юрія Гармаша "Мій Параджанов" та " Мій Майдан "

20 08 21 garmash01

Видатний український хірург, доктор медичних наук, професор Юрій Юрійович (Георгій Георгійович) Вороний народився 21 серпня 1895 р. в с. Журавці Пирятинського повіту Полтавської губернії (зараз – Варвинського району Чернігівської області) Закінчив Прилуцьку гімназію. На могилі рано померлого через тяжку хворобу батька поклявся стати лікарем, тому у 1913 р. вступив на медичний факультет Університету Святого Володимира у м. Києві. У роки Першої світової війни працював у перев’язувальному загоні Південно-Західного обласного земського комітету допомоги хворим і пораненим на війні.

Маючи практичний медичний досвід, добровільно приєднався до армії УНР. Отримав поранення в бою під Крутами. У госпіталі познайомився з сестрою-жалібницею Вірою Йосипівною Нечаївською (1895-1972), членом Української Центральної Ради від жіноцтва, яка стала йому вірною дружиною.

20 08 21 voroniy01

Щиро вітаємо доброго друга музею, Високопреосвященнішого Афанасія, архієпископа Харківського і Полтавського Української Автокефальної Православної Церкви з Днем народження!!!! Многая і благая літа!!!!

20 08 20 afanasiy01

20 серпня 2020 року свій поважний ювілей відзначає великий господар української ниви Семен Свиридонович Антонець. Хлібороб з діда-прадіда, засновник ПП «Агроекологія», що на Шишаччині, піонер біологічного землеробства, перший з аграріїв – Герой України, Почесний академік Національної академії аграрних наук України, Голова Громадської спілки «Полтавське товариство сільського господарства». Підгрунтям діяльності аграрія з впровадження системи органічного землеробства стало вчення всесвітньовідомого природознавця В.І. Вернадського. На землях заснованого ним ПП «Агроекологія» понад сорок років впроваджується безполицевий спосіб обробітку грунту, припинено використання всіх видів пестицидів, широко застосовуються органічні добрива. За рахунок цього відбувається природне відновлення родючості грунту та одержання екологічно чистої продукції.

20 08 18 antonec

У серпні 2020 р. виповнилося 325 років Першого Азово-Дніпровського походу та здобуття українськими козаками спільно з московським військом чотирьох турецьких фортець в пониззі Дніпра. Події 1695 р. стали часом найвищого піднесення України за все століття після пережитих потрясінь доби Руїни і часом сходження зірки гетьмана Івана Мазепи.

Дніпровський похід, організований як самостійна військова акція, став початком великих кампаній на Чорному морі. Українське козацтво внесло вагомий внесок у перемогу під час проведення Азово-Дніпровської кампанії. Російською історіографією традиційно військові походи кінця XVII століття розглядалися крізь призму реформ царя Петра І, у яких українським союзникам та їх перемогам відводилася другорядна роль. На сьогоднішній день історія Дніпровського походу 1695 року привертає увагу великого кола дослідників.

20 08 20 pohid01

На виставці «З вірою в серці. Сакральні речі релігійних конфесій Полтавщини», що протягом кількох місяців працює в Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського, представлено дві світлини (копії) з зображенням Мгарського Лубенського Спасо-Преображенського монастиря та Спасо-Преображенської церкви у селі Великі Сорочинці Миргородського району.

Мгарський Лубенський Спасо-Преображенський чоловічий монастир знаходиться у с. Мгарі на правому березі р. Сула, неподалік від Лубен. Був заснований 1624 р. (за іншими даними 1619 р., на кошти Р. Вишневецької).

20 08 19 preobrajenya01

Всесвітній день фотографії (World Photography Day), який усі фотографи та поціновувачі цього виду мистецтва відзначають щорічно 19 серпня, був заснований у 2009 р. за ініціативою австралійського фотографа Корскі Ара.

У фондах Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського перші фотографії-дагеротипи відсутні, однак зберігаються рідкісні фотоекзоти. Із довоєнного музейного зібрання походять два фото, виготовлені у м. Коломбо (столиця Цейлону, сучасної Шрі-Ланки).

На одній зі світлин 1880-х рр. зображений «Великий східний готель» («Grand Oriental Hotel»), відкритий у Коломбо в 1875 р. Хоча сучасні готельєри ведуть відлік від 1837 р., коли на цьому ж місці з’явився невеликий будинок для відпочинку мандрівників. Потім тут були військові казарми та дім голландського губернатора. Після перебудови він став одним із «сучасних» готелів Сходу: 154 розкішні номери, оснащені електричним освітленням та вентиляторами. Столові прибори і стільці готелю мали логотип «GOH». Управляли ним європейці. У готелі часто зупинялися представники британського королівського двору та багато можновладців. На даху було ідеальне місце для сонячних ванн і саду, де відпочивали, слухали виступи тогочасних відомих музичних гуртів. Готель працює до цього часу.

20 08 19 photo01