Події

Співробітниками науково-дослідного експозиційного відділу виставкової роботи була проведена вікторина на тему: «Історія створення Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського». Протягом квітня було отримано багато цікавих та вичерпних відповідей. Але найбільшу кількість правильних та змістовних відповідей надала Юлія Рибченко. Ми дуже вдячні за участь у вікторині. Вітаємо переможницю!

Запрошуємо Юлію до нашого музею на безкоштовну екскурсію по розділу експозиції «Унікальні предмети у зібранні музею (Скарбниця)» і «Сторінки історії музею». Чекаємо у будь-який зручний для Вас день після завершення карантину.

Макет меморіальної каплиці на місці селянського табору, спорудженого для зустрічі представників Полтавської губернії з російським імператором Миколою ІІ під час урочистостей з нагоди 200-річчя Полтавської битви у Полтаві
У червні 1909 року в Полтаві відбувалися урочистості з нагоди 200-річчя Полтавської битви. В заходах взяла участь делегація виборних селян від Полтавської губернії. Свій табір вони розмістили на південному краю поля битви. Там же перед ними виступив імператор Микола ІІ, який прибув на урочистості.
Громадськість міста вирішила увічнити цю подію спорудженням меморіальної каплиці. Для цього у 1910 році Полтавське губернське земство оголосило творчий конкурс на проектування каплиці. В умовах конкурсу було наголошено на використанні «малоросійського» стилю, себто українського модерну.

20 05 15 kaplytsa01

Щорічно 15 травня у світі відзначається Міжнародний день сім’ї встановлений Генеральною Асамблеєю ООН у 1993 році. В Україні, після прийняття резолюції, свято вперше відзначалося 15 травня 1994 року.

Сім’я, увібравши в себе історичний досвід всіх попередніх поколінь, завжди була і залишається осередком збереження духовних і культурних традицій нації. Полтавська земля славиться відомими родинами які проживали на її території. Це і родина Рєпніних, яка мешкала у будинку генерал-губернатора на Круглій Олександрівській площі з 1816 р. по 1834 р., родина відомої української співачки Раїси Кириченко і т. п. У Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського експонуються речі цих родин. Зокрема, у залі № 15 відтворений інтер’єр кімнати родини Давидович-Нащинських: стіл, крісло, стілець, молитовний столик з репродукцією «Божа мати з немовлям», репродукції «В теплих краях (М. Ярошенка), «Проводи новобранців» (І. Соколова), газетниця, барельєф «Мати з немовлям». Відповідно історичній довідці, Федір Гнатович Давидович-Нащинський закінчивши Інституту гірничих інженерів, працював на залізниці у Полтаві титульним радником. Його перша дружина Марія Василівна померла, друга – Мавра Олександрівна народила двох доньок і сина. Саме одна з доньок – Марія Федорівна передала речі родини до музею, де їх можуть побачити відвідувачі.

20 05 15 simya01

Про виставку традиційних полтавських вишитих рушників з історичних колекцій Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, які походять з експедиційних зборів видатних вчених-музейників Івана Зарецького, Костя Мощенка, Данила та Вадима Щербакіаських. Про особливості орнаментики, кольорової гами, технічних прийомів вишивки.

Вчора, 13 травня 2020 р. музейна колекція поповнилася ще одним цікавим  і дуже «важким» експонатом.  На подвір’ї  Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського з’явився новий артефакт – млинові жорна XIX ст.
Їх транспортування до музею з села Рожаївки (колишній хутір «Писарівський») відбувалося в два етапи. Перший описаний на сайті музею в рубриці «Події» від 31. 03. 2020 р.
Дещо пізніше до музею була доставлена його нижня частина, т.зв. «спідняк». Складається він з чотирьох частин. Жорна були встановлені співробітниками господарчого відділу у дружній співпраці з науковцями науково-дослідного відділу фондів і науково-дослідного експозиційного відділу археології музею під керівництвом директора музею. Це захоплююче дійство було зафіксоване і представлене  Вашій увазі.

20 05 14 jornova01

Співробітники Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського провели чергове планове прибирання території навколо об’єкта культурної спадщини – Місця поховання, пам’ятного знаку жертвам політичних репресій поблизу урочища Триби Полтавського району. Цим об’єктом музей опікується вже декілька років. А робити тут постійно є що, адже на могилі жертв сталінських репресій залишають природне сміття: гілля, хвою, шишки – дерева, що ростуть навколо, а побутове – люди, які відвідують це місце, зупиняються на майданчику біля об’єкта.
Шановні подорожуючі, туристи! Давайте поважати себе і світлу пам'ять безневинних людей, похованих там. Бажаємо всім міцного здоров’я і благополуччя!

20 05 14 tryby01

В кінці ХІХ ст. стало модним і престижним мати в кожному домі стереоскоп для перегляду об’ємних фото і набори пластин з фото. Перший стереоскоп був винайдений Чарльзом Уїнстоном в 1837році.На виставці в Лондоні в 1851році був виставлений для огляду стереоскоп з набором дагеротипних стереоскопічних зображень. Поява нового приладу викликала жвавий інтерес у населення. Вже в 1856 році в Англії було продано більше мільйона стереоскопів. Лондонська компанія по виготовленню стереоскопів виготовляла також широкий асортимент стереоскопічних пластин.

20 05 12 stereoskop

В усі часи на спортивних майданчиках розгортаються боротьба й суперництво найсильніших. Часто тут вирують неприховані емоції. Та хоч би якими запеклими були змагання, все одно перемагають працелюбність, прагнення до здорового способу життя та дружба.

Наші земляки-спортсмени, завойовуючи найвідоміші вітчизняні й світові п’єдестали, – рішучі та майстерні, щасливі й усміхнені, інколи – неспокійні, але завжди впевнені у своїх силах. Але в той же час вони залишаються щирими й відкритими та вміють радіти за себе, рідну команду, країну. Люблять фотографуватися, гарно виглядати... Колись, зовсім маленькими, тільки починали свій шлях. А хтось у поважному віці вирішив здійснити свою велику спортивну мрію!

20 05 13 sport01

Нещодавно нумізматична збірка Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського поповнилася доволі рідкісною знахідкою – візантійською мідною монетою – фолісом середини ХІ ст. Монету знайшов житель м. Полтави В. О. Ганжа поблизу входу до Полтавського міського парку культури і відпочинку «Перемога», що на Першотравневому проспекті.

Територія Інститутської гори входила до меж посаду сіверянського та давньоруського городища літописної Лтави, добре відомої археологічної пам’ятки національного значення. Сліди поселення на цій території виявлені ще 1983 р. О. Б. Супруненком, неодноразово обстежувалися ним же у 1997–1998 рр. Пам’ятка позначена знахідками уламків ліпного посуду кінця Х – початку ХІ ст. у північно-західній частині Інститутської гори.

20 05 11 moneta01

У 1808 році до Полтавської губернії було запрошено ремісників-сукноробів з Німеччини. Переселенців приваблювали значними пільгами, звільненням від податків і військової повинності, наданням безвідсоткових позичок, адже Імперія потребувала прискорення розвитку вітчизняного сукноробства і створювала для цього відповідні умови. У тому числі іноземцям надавалося право вільного віросповідання. У Полтаві оселилися 54 німецькі родини, котрі утворили Німецьку слободу або колонію. Вони сповідували протестантську лютеранську віру.
Спочатку лютерани молилися у пристосованих приміщеннях, потім придбали окремий будинок.

20 05 13 kirha01