Події у музеї
"Має крилами Весна Запашна, Лине вся в прозорих штатах, У серпанках і блаватах". Микола Вороний 22 березня 2023 року Марія Пісцова, завідувачка етнографічного відділу, провела етнографічний інтерактивний захід «Весна усім красна» для учнів 3-го класу школи №9. Учасники дізнавалися про втілення образу весни у народному мистецтві, оспівування в усній народній творчості (приказках, піснях), обрядовості Полтавщини. А власноруч створені квіти залишилися усім на згадку. Захід відбувся у рамках музейно-педагогічної програми "Етнографічні студії з Полавським краєзнавчим".
Детальніше:Інтерактивний захід «Весна усім красна» для учнів 3-го класу школи №
З 1993 року 22 березня у багатьох країнах світу відзначають День водних ресурсів, або просто — День води. Кожного року визначається окрема тема цього дня. Тема Дня води 2023 року: «Прискорення змін. Станьте тими змінами, які ви хочете бачити у світі». Це чудова нагода згадати, що всі великі зміни потрібно починати зі своїх власних думок, і замислитися, що кожен з нас може зробити для збереження такого цінного ресурсу, як чиста питна вода.
"Дощі програють по городах гаму. Трусне зелені кучері весна". Ліна Костенко. 21 березня 2023 року Марія Пісцова, завідувачка етнографічного відділу, провела етнографічний інтерактивний захід «Весна усім красна» для учнів 5-го класу ліцею №14 "Здоров'я". Учасники дізнавалися про втілення образу весни у народному мистецтві, оспівування в усній народній творчості (приказках, піснях), обрядовості Полтавщини. В ігровому блоці діти формували прислів’я за допомогою «літерного калейдоскопу», шукали відмінності у народному розписі «Райські птахи», озвучували візуальні образи з відеозавдання «Веснянка», поринали у світ слуханки «Весна усім бува красна» (вірш Лазаря Барановича). А власноруч створені квіти залишилися усім на згадку. Захід відбувся у відділі документів із економічних та технічних наук Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського у рамках музейно-педагогічної програми "Етнографічні студії з Полавським краєзнавчим".
Ідея відзначати свято прийшла до відомого діяча лялькового театру Дживадо Золфагаріхо. У 2000 році на XVIII Конгресі УНІМА в Магдебурзі він виніс цю пропозицію на обговорення. Лише тільки через два роки, на засіданні Міжнародної Ради УНІМА, дату святкування було визначено. Традицію Свята лялькарів усього світу відкрив день 21 березня 2003 року. Саме в цей день всі професіонали і прихильники театру ляльок святкують Міжнародний день лялькаря.
21 березня наукова спільнота відзначає Міжнародний день лісів. Зазначена екологічна дата була запроваджена на сесії Генеральної асамблеї ООН у 2012 році. Попередником цього свята був Всесвітній день лісового господарства, проголошений у листопаді 1971 року.
Ліси є головним стабілізаційним елементом ландшафтів, виконують водоохоронну, протиерозійну, захисну, соціально-економічну та санітарно-гігієнічну функції, формують сприятливе для проживання населення середовище.
Тема Міжнародного дня лісів 2023: «Ліс і здоров’я». Відзначення цьогорічного Дня лісу проходить під девізом: «Здоровий ліс − здорова людина!». У цей день відбуваються різноманітні заходи, спрямовані на інформування населення про цінність лісів, важливість їх збереження та відновлення.
Іван Степанович Мазепа залишив немеркнучий слід у західноєвропейській історії і в пам’яті українського народу, який зумів пронести через століття світлий образ гетьмана в думах, піснях і легендах.
Не маючи можливості розправитися з гетьманом, який прагнув вибороти незалежність українського народу, фізично, московські прислужники Петра І витягли його портрет на глухівську площу і роздерли на шматки, запалили чорні свічки, проголосили анафему, нарекли зрадником та іудою. Вони закликали до знищення культурних і духовних цінностей, які пов’язані з іменем Івана Мазепи.
18 березня 2023 року слухали весну і про весну учасники етнографічного інтерактивного заходу «Весна усім красна». Діти й дорослі дізнавалися про втілення образу весни у народному мистецтві, оспівування в усній народній творчості (приказках, піснях), обрядовості Полтавщини. В ігровому блоці діти формували прислів’я за допомогою «літерного калейдоскопу», шукали відмінності у народному розписі «Райські птахи», озвучували візуальні образи з відеозавдання «Веснянка». А власноруч створені квіти залишилися усім на згадку. Захід провели Марія Пісцова, завідувач етнографічного відділу, та Вікторія Дідик, директор бібліотеки, у рамках спільного проєкту "Етноінтерактив. Музейні уроки" музейно-педагогічної програми "Етнографічні студії з Полтавським краєзнавчим" у бібліотеці-філії 9.
Музика у житті мандрівного філософа Григорія Сковороди відігравала важливу роль. Він її називав великими ліками у скорботі, втіхою у печалі, забавою у щасті. Причому, Сковорода однаково гарно співав, грав на багатьох музичних інструментах та писав музику до своїх творів. Відомо, що й своїм вихованцям, коли працював учителем, давав уроки співу, займався зі шкільним оркестром. 15 березня учні Наукового ліцею №3 під час інтерактивного заходу "Музичний світ Григорія Сковороди" теж створили імпровізований гурт музик. Навчилися виготовляти паперові свистунці і розмальовувати глиняні, а також познайомилися з побутовими предметами, що у давнину використовували в якості музичних інструментів.
Захід провели співробітники Музею О. Васецька, Т. Менчинська, М. Тригуб.
Вийшло голосно і дуже музично! Дякуємо чудовим партнерам заходу - Відділу документів іноземними мовами ПОУНБ!
"Дозволь мені, мати, весну зустрічати" - цими словами споконвіку закликали наші пращури прихід тепла та Нового року. Таку ж назву має етнографічний театралізований захід, проведений Катериною Штепою, науковим співробітником Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, та Олексієм Орлом, завідувачем сектору соціокультурної діяльності Центральної бібліотеки ПМТГ.
Століття тому початок аграрного сезону знаменував собою відлік ще одного річного циклу. Його почин співпадав із християнським празником Преподобної Євдокії (1 березня за старим стилем) або, як говорили в народі, Явдохи-Плющихи.
Про традиції, прикмети, легенди, пов'язані з цим важливим для давніх українців періодом говорили на трьох заходах, проведених 15 та 16 березня у бібліотеці-філії 5, Центральній бібліотеці ПМТГ та бібліотеці-філії 10 для ВПО та юних полтавців - учнів школи 4.
Серед весняних змін у природі українці здавна особливо радісно відзначають Свято зустрічі птахів. Приліт пернатих мандрівників до місць гніздування – це не тільки чудовий спів, що лине звідусіль, це ще й допомога людям у сільському господарстві.
Тому українці намагалися привабити птахів до себе у садки. Для цього виготовляли штучні домівки, зручні для синиць, горобців, шпаків.
З 2013 року Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України започаткував Всеукраїнську акцію «День зустрічі птахів». В акції є номінація «Майстер-клас: «Шпаківні і дуплянки своїми руками». До участі запрошують учнів шкіл. Мета акції - поширення знань про сезонні явища в природі і в житті пернатих, розвиток гуманного ставлення до птахів, формування відповідальності за стан оточуючого природного середовища.
Науковці з відділу природи Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського теж докладають зусиль для підтримання популяції наших пернатих друзів. Взимку 2022 – 2023 рр. у Полтавському міському парку було встановлено дві дуплянки: одна для дрібних горобцеподібних птахів, інша для шпаків. З нетерпінням чекаємо, хто заселиться у готові «квартири».
У минулому сезоні вже був встановлений синичник, і навесні пара синиць великих вивели там пташенят.
У зв’язку зі зменшенням кількості старих дуплистих дерев, що слугували домівкою для багатьох видів птахів і звірів, зменшується і кількість їх популяцій на нашій території. Тому виготовлення штучних домівок для горобцеподібних, сов, кажанів, білок – це гідний напрямок для застосування ваших творчих зусиль. Збережемо тваринний світ разом!
Підготувала Олена Штитьова, науковий співробітник науково-дослідного експозиційного відділу природи ПКМВК.
Детальніше:До Всеукраїнського конкурсу «День зустрічі птахів».
17 березня 2023 року минає 85 років з дня арешту органами НКВС відомого українського письменника, публіциста, громадського діяча Пилипа Капельгородського (1882-1938)
Сталінізм у 1930-х роках формувався як тоталітарна диктатура, головним інструментом якої був репресивний апарат. Жертвами «великого терору» стали мільйони людей. Масові репресії охопили всі категорії населення: представників партійного і державного апарату, науковців, військових, діячів культури, робітників і селян. Пік жорстоких репресій припав на 1937рік. Кількість обвинувачених у «контрреволюційній діяльності» зросла порівняно з 1930-м роком у десять разів. На цей час багатьох товаришів по перу Пилипа Йосиповича Капельгородського було вже репресовано.
