Події

На виставці «З вірою в серці. Сакральні речі релігійних конфесій Полтавщини», що протягом кількох місяців працює в Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського, представлено дві світлини (копії) з зображенням Мгарського Лубенського Спасо-Преображенського монастиря та Спасо-Преображенської церкви у селі Великі Сорочинці Миргородського району.

Мгарський Лубенський Спасо-Преображенський чоловічий монастир знаходиться у с. Мгарі на правому березі р. Сула, неподалік від Лубен. Був заснований 1624 р. (за іншими даними 1619 р., на кошти Р. Вишневецької).

20 08 19 preobrajenya01

Всесвітній день фотографії (World Photography Day), який усі фотографи та поціновувачі цього виду мистецтва відзначають щорічно 19 серпня, був заснований у 2009 р. за ініціативою австралійського фотографа Корскі Ара.

У фондах Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського перші фотографії-дагеротипи відсутні, однак зберігаються рідкісні фотоекзоти. Із довоєнного музейного зібрання походять два фото, виготовлені у м. Коломбо (столиця Цейлону, сучасної Шрі-Ланки).

На одній зі світлин 1880-х рр. зображений «Великий східний готель» («Grand Oriental Hotel»), відкритий у Коломбо в 1875 р. Хоча сучасні готельєри ведуть відлік від 1837 р., коли на цьому ж місці з’явився невеликий будинок для відпочинку мандрівників. Потім тут були військові казарми та дім голландського губернатора. Після перебудови він став одним із «сучасних» готелів Сходу: 154 розкішні номери, оснащені електричним освітленням та вентиляторами. Столові прибори і стільці готелю мали логотип «GOH». Управляли ним європейці. У готелі часто зупинялися представники британського королівського двору та багато можновладців. На даху було ідеальне місце для сонячних ванн і саду, де відпочивали, слухали виступи тогочасних відомих музичних гуртів. Готель працює до цього часу.

20 08 19 photo01

18 серпня своє 75 - річчя відзначає відомий вчений-фізик, академік НАН України (2006), заслужений діяч науки і техніки України (2003) Леонід Анатолійович Булавін.

Народився 18 серпня 1945 р. у Полтаві в сім’ї машиніста Полтавського локомотивного депо. Навчався у середній школі № 69 (нині загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 м. Полтави). У 1967 р. закінчує фізичний факультет Київського державного університету імені Т.Г. Шевченка (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка), а з 1970 р. працює тут, пройшовши шлях від асистента до професора, декана факультету, завідувача кафедри молекулярної фізики.

20 08 18 bulavin01

1937 – 1938 роки є чи не найтрагічнішими в історії церковного життя Полтавщини. На той час уже було зачинено більшість храмів, перетворено на руїни такі витвори архітектурного мистецтва в Полтаві, як собор Успіння Пресвятої Богородиці, церква Різдва Богородиці, Стрітенська і Воскресенська церкви, репресовано майже всіх священиків, у першу чергу – Української автокефальної православної церкви. Але тоталітарній системі й цього було замало. Полтавські енкаведисти сфальсифікували групову справу проти священослужителів у місті та деяких районах області. У звинувачувальному висновку дослівно вказувалось: “Полтавським облуправлінням НКВС викрито і ліквідовано фашистсько-повстанську організацію церковників, що є відгалуженням повстанської організації церковників у Москві, очолюваної митрополитом Московським і Коломенським Сергієм (Страгородським)”. Центральною фігурою “фашистсько-повстанської організації церковників ” на Полтавщині обрали єпископа Полтавського і Кременчуцького Митрофана.

20 08 17 pastyri01

Нещодавно Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського відвідали колеги-науковці зі Львова Тетяна і Тарас Хоми. Співробітники музею, зокрема, науково-дослідного експозиційного відділу етнографії, радо поділилися з львів’янами досвідом дослідницької роботи на Полтавщині. У подарунок і задля продовження дружньої співпраці гості презентували книгу «Рушники Наддніпрянської України. Альбом», до створення якої доклали і власних зусиль (видавничий проект Інституту колекціонерства українських мистецьких пам’яток при НТШ 2017 року). В альбомі описані особливості, функції, типологія вишитих і тканих рушників, продемонстровано найяскравіші їхні зразки кін. ХVІІІ – поч. ХХ ст. із Полтавщини, Сумщини, Харківщини, Київщини, Чернігівщини, Черкащини, Житомирщини, Дніпропетровщини. Важливо, що для кожного рушника, поданого в ілюстрації, вказано час і місце його створення.

Висловлюємо щиру подяку подружжю Хомів. Відтепер альбом буде одним із цінних екземплярів наукової збірки музею, окрасою відділу етнографічної літератури.

20 08 16 darunok01

Офіційно це свято встановлено Указом Президента від 6 серпня 2008 року № 694/2008 «Про День археолога», «…ураховуючи вагомий внесок українських учених-археологів у розвиток вітчизняної археології, дослідження, збереження, популяризацію археологічної спадщини України та на підтримку ініціативи громадськості…».
Музейна археологія – це різновид науково-дослідної діяльності музеїв, який передбачає проведення експедиційних археологічних досліджень за активної участі музейних співробітників, лабораторно-камеральне опрацювання здобутих матеріалів, введення їх до наукового обігу, використання в експозиційній і культурно-освітній діяльності. Музейна археологія є вагомим компонентом археологічних досліджень.
Без минулого немає і майбутнього, тому так важливі спогади про давнину. А ми повинні зберігати і примножувати їх. І в цьому допомогають саме археологи. З професійним святом Вас і нас!
Ми щиро зичимо колегам міцного здоров'я, нових та цікавих відкриттів, наснаги у роботі, талановитих послідовників, м'якої землі, твердої лопати та усілякого позитиву!
До вашої уваги добірка фото із серіїї «Калейдоскоп музейного археологічного життя».

20 08 15 arheology01

Третя субота серпня (цьогоріч – 15-те число) – Міжнародний день безпритульних тварин, започаткований у 1992 році за пропозицією Міжнародного товариства прав тварин. У багатьох країнах в цей день заведено відвідувати притулки для бездомних тварин, допомагати. Також цього дня проводять різні акції з метою привернення уваги людей до проблеми чотирилапих безхатченків.

У Полтаві таких тварин сотні. Статистика не ведеться, але звичайні спостереження громадян дають змогу зрозуміти, що чисельність безпритульних тварин десятками не порахуєш. Найбільше їх у спальних районах та на околицях міста. Постійна боротьба тварин за виживання часто ще ускладнюється злим і навіть жорстоким поводженням людей. Ким потрібно бути, наприклад, щоб нацьковувати свою бійцівську собаку на бездомних? Людиною таке створіння не назвеш…

20 08 15 tvaryny01

14 серпня 2020 року у виставковій залі Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського пройшли обласні урочистості до Дня археолога (відзначається 15 серпня). У святковому заході взяли участь заступник голови Полтавської обласної державної адміністрації Катерина Рижеченко, заступник голови Полтавської обласної ради Анатолій Ханко, співробітники науково-дослідних установ археологічного профілю, музеїв, краєзнавці, журналісти.

Представники влади привітали полтавських і київських археологів, підкреслили їхню роль у дослідженні давньої історії краю, подякували за професіоналізм і відданість покликанню. У вітальному слові до колег директор Полтавського краєзнавчого музею, кандидат історичних наук Олександр Супруненко розповів про внесок полтавців в археологічні дослідження останніх десятиліть, з вдячністю згадав корифеїв вітчизняної науки, причетних до вивчення місцевих старожитностей.

20 08 14 arheology01

У фондах Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського зберігається унікальна поштова картка, випуск якої було присвячено 250-річчю Івана Петровича Котляревського. Для оформлення картки використано малюнок художника Євгена Путрі «Котляревський і його герої» (1978 р.)

Поета зображено в оточенні трьох персонажів (світлина додається). Чоловік у червоних шароварах і з давньогрецьким шоломом у лівій руці (ймовірно, Еней) по-панібратськи замахнувся, щоб поплескати свого літературного батька по плечу. Сам Котляревський посміхається йому у відповідь на цей жест. Згаданий малюнок спонукав замислитися над тим, чи були у троянців прототипи і якщо так, то яким чином реальність переплелася з фантазією поета.

20 08 14 kotlarevskiy

13 серпня 2020 року на подвір’ї Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського пройшла презентація популярного видання «Зовсім не страшна книга». Організували захід представники громадської організації «Полтавська платформа». На зустріч з полтавцями запросили автора книги, харків’янку Анастасію Леухіну.

Гостя розповіла присутнім про задум і зміст свого твору, висловила подяку благодійникам і волонтерам, які допомогли в реалізації проекту. Мета книги – донести до читацького загалу проблеми людей з важкими або невиліковними хворобами, їх родин, сформувати психологічну готовність до викликів долі. А. Леухіна зібрала невигадані історії хворих, а також поради психологів та лікарів щодо реагування на біду, наважилася розповісти і про власні переживання.

20 08 13 kniga01