Події у музеї
Нашому музею неймовірно пощастило бути в одній із найпрекрасніших будівель Полтави авторства Василя Кричевського. Тому ми особливо гостро відчуваємо силу великих, сталих і вигадливих форм, що утворюють справжні обличчя українських міст і сіл. Від старовинних церков до футуристичних кубів зі скла й заліза — у всьому є краса, яку необхідно бачити, осмислювати й берегти.
У флігелі Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського відкрито виставку «Моя Полтава».
Із 1999 року День міста у Полтаві відзначали 23 вересня. Цю дату пов’язували із вигнанням нацистів під час Другої світової війни. Питання про нову дату відзначення почали обговорювати у квітні 2023 року, після розгляду петиції. Автор петиції пропонував повернути святкування на 12 липня. Адже перша літописна згадка про Полтаву була саме цього дня. За новоюліанським календарем цю згадку датують 29 червня. Тому депутати Полтавської міськради проголосували за нову дату відзначення Дня міста. Таке рішення ухвалили під час сесії міськради 1 травня 2023 року.
«Полтава козацька (за матеріалами археологічних досліджень 2000–2024 рр.) — виставка, що представляє археологічні матеріали козацького часу (XVII–XVIII), знайдені під час розкопок у Полтаві в період із 2000 по 2024 рік.
Детальніше:Полтава козацька (за матеріалами археологічних досліджень 2000–2024 рр.)
28 червня 2024 року у флігелі Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського відкрито виставку «Ні війні».
У експозиції окрім звичних художніх полотен показані колажні роботи з фрагментів фотографій, журналів, тканин, ниток, дроту тощо.
3 нагоди Дня Конституції України Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського презентував виставку «Пилип Орлик – автор першої демократичної конституції України».
Від імені Українського народу та, виражаючи його суверенну волю, 28 червня 1996 року було прийнято Конституцію України — головний нормативно-правовий акт держави, який став ядром консолідації українського суспільства.
Болбочан Петро Федорович (5(17).10.1883, с. Геджев (Гиждево, нині – с. Ярівка) Хотинського повіту (нині – району) Бесарабської губернії (нині – Чернівецької області) – 28.06.1919, с. Балин Подільської губернії (нині – Дунаєвецький район Хмельницької області) – український військовий діяч, полковник Армії УНР, очільник Кримської операції проти більшовиків з метою встановлення на території півострову української влади та взяття під контроль Чорноморського флоту, учасник радянсько-української війни, антигетьманського повстання.
Використання термінів «Громадський музей» і «Народний музей»
…Дійсно, П. Т. Тронько, не безпідставно, вважав громадські музеї «визначними народними кафедрами досліджень, пропаганди і популяризації скарбів рідної землі». Але міністерства тоталітарної держави теж, не безпідставно, вважали, що за цими «кафедрами» необхідний особливий нагляд.
Літнє сонцестояння та пошуки чарівної квітки папороті Купальської ночі, що відтепер припадає на 23 та 24 червня, надихнули співробітницю Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Катерину Штепу на проведення інтерактивного етнографічного заходу «Сонцеквітка — символ життя та врожаю», гостями якого стали студенти 1 курсу Полтавського державного аграрного університету. Захід відбувся як частина краєзнавчої зустрічі «Відроди Україну в собі!».
Американське місто Трой, штат Нью-Йорк, стало домівкою для багатьох щедрих людей з високим почуттям громадянського обов'язку. Одним з них, без сумніву, був різьбяр Михайло Коргун. До Сполучених Штатів він прибув у 1952 році і з тих пір долучився до місцевого мистецького кола, поєднуючи традиційні українські елементи декоративно-ужиткового мистецтва із місцевим культурним субстратом. Свої роботи він представляв на різноманітних виставках і ярмарках, навчав бажаючих дереворізьбленню та писанкарству, створював декорації для театру та провадив активну громадську діяльність.
Детальніше:Михайло Коргун. Громадська діяльність. Святкування 200 років м. Трой, штат Нью-Йорк
Одним із найстаріших фондів у Науковому архіві Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського є Фонд відділу природи. Окремі справи із ґрунтознавства, палеонтології та геології у ньому датуються кінцем ХІХ ст., а системне наповнення фонду ведеться з початку 1950-х років. Тут зібрані документи із різних галузей природничих наук: метеорологічні та фенологічні спостереження, дослідження з питань зоології, ботаніки, геології. Переважна більшість справ, створених у ХХ ст., стосуються господарської, заповідної та природоохоронної діяльності людини, питань рослинництва і тваринництва.
Ми часто згадуємо, що наш музей — Квітка в камені. Але далеко не завжди згадуємо про сотні квітів, якими оздоблені стіни шедевру Кричевського.
Ми досі досліджуємо ці квіти — які з них квітують століття, а які вже є даниною пам'яті майстра Івана Гладиревського і його артілі. А поки просто з побажаннями на добрий незабудь — така листівка з нашими квітами.
