Події у музеї
У Великодній день 20-го квітня 2025 р. святкує свій ювілей прекрасна людина і професійний знавець цілого царства живої природи (грибів) Беседіна Ірина Сергіївна.
Детальніше:У Великодній день святкує свій ювілей Беседіна Ірина Сергіївна.
Обрядове поклоніння яйцю з давніх-давен було характерним для багатьох народів світу, де воно трактувалося як крилатий символ життя, радості і весняного сонця, що пробуджує природу.
Великдень — це свято, що символізує перемогу життя над смертю, а правди над кривдою. Цей день несе надію на оновлення та віру в справедливість.
Хай кожен і кожна матимуть змогу провести його з найріднішими й наповнити серця світлом посеред такої великої темряви. Ми обов'язково переможемо, бо такою є наша віра.
Із вдячністю до всіх захисників і захисниць, які роблять це свято можливим.
Основою для листівки слугує артефакт музейної колекції, навершшя церкви з Полтавщини, датоване XVII ст. — сяйво.
Представлена на фото писанка датується 1890-м р., походить із с. Березоточа Лубенського повіту Полтавської губернії. На темно-коричневому тлі зображено стилізованих сорок, тулуби яких прикрашені хвилястими лініями червоного, жовтого та білого кольорів. В українському світосприйманні сороки – це особливі птахи, які першими приносять звістку.
За християнською традицією перед Великоднем треба спекти паску: страву, яка є символом цього свята. Потреба у випіканні обрядового хліба зумовила появу пасківників – одного із різновидів глиняного посуду. У різних регіонах України їх називали по-різному – пасківники, пасочники, тазки, тазики, ставчики, ставці, бабники, «риночки для пасок», бугельники.
День навколишнього середовища відзначається в Україні щорічно у третю суботу квітня з 1998 року згідно з Указом Президента України «Про День довкілля». Цього дня проводять заходи, спрямовані на поліпшення стану навколишнього середовища, очищення водних джерел, озеленення, збереження заповідних об’єктів, поширення екологічних знань.
Вітаємо всіх працівників пам'яткоохоронної сфери з професійним святом — з Днем пам'яток історії та культури України та Міжнародним днем пам'яток і визначних місць!
Згадуємо про пам’ятки культури, що, на жаль, втрачені й здатні воскресати хіба в нашій уяві. Наприклад, Воскресенську церкву, про яку лишились лише письмові згадки, світлини та малюнки.
Час будівництва першої дерев’яної церкви на честь Воскресіння Господнього у м. Полтава невідомий. Вірогідно, вона була споруджена у другій пол. XVII ст. Знаходилась у межах Полтавської фортеці на базарній площі. Позначена на плані міста 1722 р. Це була тридільна, триверха споруда.
На інтерактивному заході «Котик-захисник», що проводили музейні співробітниці Олеся Васецька і Марина Тригуб для учнів четвертого класу Полтавської школи № 37, мова, звісно, йшла не про вербові «котики», а про милих домашніх улюбленців. Діти дізналися про історію їхнього напіводомашнення і роль у різні періоди, а також унікальні пристосування в природі. Виконуючи цікаві завдання, знайомилися з породами котів, запам’ятовували цікаві факти з їхнього життя.
Ще з прадавніх часів у традиціях багатьох народів і культур світу яйце було символом життя. Існує поняття світового або космічного яйця, з якого народжується Всесвіт. Одна половина його стає небом, інша – землею, а жовток – сонцем. Через це яйце обожнювали та надзвичайно звеличували. Різні народи у різні історичні часи, створили власну атрибутику його возвеличення і магічного значення. Навколо яйця створювалося безліч міфів і легенд.
Напередодні світлого свята Воскресіння наукова співробітниця Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Катерина Штепа провела інтерактивний етнографічний захід «Вербну неділеньку зустрічаємо» в бібліотеках-філіях №2 та №3.
