Події у музеї


Новий, 2024 рік, багатий на ювілейні дати відомих полтавських натуралістів. Серед яких і 115-річниця від дня народження знаної зоологині, невтомної популяризаторки природничих знань, кандидатки біологічних наук Анни Михайлівни Неміровської.

Народилася ювілярка 3 січня 1909 р. в с. Кам’янка Київської губернії в родині службовця. З раннього дитинства проявила цікавість до оточуючого її світу природи. Тож не дивно, що після закінчення школи у 1928 р. вступила до Харківського педагогічного інституту професійної освіти (нині Харківський педагогічний університет імені Г. С. Сковороди), обравши його біологічний факультет. 

24 01 03 nemyrovska

2 січня 2024 р. виповнюється 100 років від дня народження доктора сільськогосподарських наук, Почесного сортовипробувача України, почесного професора Полтавського державного аграрного університету, великого знавця сортових ресурсів нашої держави – Василя Дмитровича Мединця (1924–2014). Він народився 2 січня 1924 р. у селі Долинське П’ятихатського району Дніпропетровської області в селянській сім’ї. Ще змолоду проявив великий інтерес до навчання, а головно – до пізнання рослин.

24 01 02 medynyc

23 12 31 museum

Коротко: це буде допис вдячності нашим відвідувачам і підписникам.

Ми дякуємо всім, хто гостював уже минулого року в нашому дворику, організовував у нас і разом із нами заходи, читав наші дописи й постійно запитував у месенджерах: "Коли відкриється музей?". Багато в чому завдяки вам ми не зневірювалися й знаходили сили працювати далі. Ваші вогники підтримки несемо й у новий рік, і щоб ліпше організувати нашу роботу в ньому просимо ваших відгуків і пропозицій. У прикріпленій гугл-формі — важливі для нашої комунікаційної стратегії питання. Ваші чесні відповіді на них допоможуть нам стати ліпшими. Дякуємо!
https://forms.gle/NhRy5dCADeAYqxQZA

P.S. Хай у перший день нового року вас зігріває тепло літнього дворика Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. Завдяки нашим захисникам і захисницям дочекаємося цього тепла знову у 2024 році.

23 12 31 new y

Визнаємо — цей рік був тривожним і виснажливим, часто повнився болем і смутком. Але ми дійшли до його кінця й от-от зробимо крок у бік нового часу й нових історій. Ми, колектив Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, вітаємо всіх, хто допоміг нам пройти цей рік, — наших гостей, колег і друзів із інших музеїв та культурних установ. Дякуємо, що гостювали, створювали з нами нове й просто були з нами. Будьте й далі поряд нам на щастя! Хай новий рік буде радіснішим і даруватиме силу й віру. А головне — хай принесе нарешті нашу Перемогу.

Дякуємо тим, завдяки кому ми змогли цього року відсвяткувати Різдво, вітати одне одного зі святами й тепер переходити до нового року.
Дякуємо вам, наші захисники й захисниці в ЗСУ!

Усе буде Україна!

Існують такі речі, про призначення яких ми, скоріш за все, ніколи не дізнаємося. Археологія працює з речами, що належали представникам вимерлих культур. Нам достеменно невідомі їхні «імена», традиції чи уявлення. Ми маємо лише артефакти, в яких завдяки нашій цікавості знову жевріє життя. Про один з таких артефактів далі поведеться мова.

23 12 30 skify

29 грудня 2023 року виповнилося 15 років з дня смерті видатного ботаніка й міколога Ростислава Васильовича Ганжі (1924–2008). Цього дня до музею завітали колеги та друзі науковця. Гості ділилися теплими спогадами, згадали життєвий та науковий шлях видатного ботаніка.

Наступний 2024 рік ювілейний — виповнюється 100 років з дня народження Ростислава Васильовича. З нагоди вікопомної дати запрошуємо всіх охочих доєднатися до вшанування пам'яті ботаніка, зокрема, поділитися власними спогадами про вченого. Щодо цього звертатися за контактами:

23 12 29 ganya

Пласт постав із потреби організації молоді для служби українському народові. Засновник Пласту Олександр Тисовський взяв за основу скаутську організацію, але розробив свою унікальну систему. Відповідником терміну «скаутинг» став термін «пластування», а саме ж слово «пласт» походить від назви козаків-розвідників, яких називали пластунами.

В історії пласту можна виділити 6 етапів

23 12 29 plast

Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського інформує наукову спільноту Полтавщини про вихід у світ Збірника наукових статей «Віктор Ревегук: людина, вчений, епоха» (2023). Цією книгою вшановуємо 85-річчя з дня народження Віктора Яковича Ревегука (1938–2019) — відомого історика та краєзнавця Полтавщини, педагога, вірного сина України, палкого друга Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. Вихід у світ збірника покликаний підкреслити вагому роль науковця у вивченні історії Полтавського краю.

23 12 28 reveguk

Напередодні свята Меланки наукові співробітниці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олеся Васецька та Олена Халимон вкотре провели веселе дійство «Коза іде – Новий рік веде». Цього разу його учасниками стали вихованці модельної агенції «Століття краси». Діти прослухали цікаву розповідь про традиції та звичаї різдвяно-новорічних свят українців, а коли до них у гості завітала Коза, вирішили й самі створити гурт щедрувальників, бо щедрівок вони знали чимало! 

26 12 28 koza01

В околицях села Копили Полтавського району, на острові, утвореному нижче впадіння р. Коломака в р. Ворсклу, нижче автодорожнього мосту, віднайдені культурні нашарування неолітичної стоянки, що залягають у підводній частині в шарі піску на глибині близько 4 м від поверхні. Завдяки залученню аквалангістів були виявлені фрагменти ліпного посуду, що здебільшого належать до комплексу києво-черкаської культури дніпро-донецької неолітичної спільноти. Ці артефакти поповнили фондову збірку Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського у 2022 році.

23 12 28 arheo

Михайло Степанович Кравченко (27.12.1858, с. Великі Сорочинці Миргородського району Полтавської області — 9.(22).04.1917, там само) — відомий український кобзар. Народився в селянській родині. У батька навчався плетінню мотузок, чим у майбутньому заробляв на життя. У 15 років внаслідок хвороби втратив зір, а у 18 почав освоєння кобзи. Навчався у відомих на той час Самійла Яшного та Федора Гриценка-Холодного. Музичні та поетичні здібності й талант імпровізатора зробили його одним із найвідоміших кобзарів Полтавщини.

23 12 27 kravchenko01