Події у музеї
Новий, 2024 рік, багатий на ювілейні дати відомих полтавських натуралістів. Серед яких і 115-річниця від дня народження знаної зоологині, невтомної популяризаторки природничих знань, кандидатки біологічних наук Анни Михайлівни Неміровської.
Народилася ювілярка 3 січня 1909 р. в с. Кам’янка Київської губернії в родині службовця. З раннього дитинства проявила цікавість до оточуючого її світу природи. Тож не дивно, що після закінчення школи у 1928 р. вступила до Харківського педагогічного інституту професійної освіти (нині Харківський педагогічний університет імені Г. С. Сковороди), обравши його біологічний факультет.
2 січня 2024 р. виповнюється 100 років від дня народження доктора сільськогосподарських наук, Почесного сортовипробувача України, почесного професора Полтавського державного аграрного університету, великого знавця сортових ресурсів нашої держави – Василя Дмитровича Мединця (1924–2014). Він народився 2 січня 1924 р. у селі Долинське П’ятихатського району Дніпропетровської області в селянській сім’ї. Ще змолоду проявив великий інтерес до навчання, а головно – до пізнання рослин.
Детальніше:Василь Мединець — ключова фігура сортознавства України ХХ сторіччя
Коротко: це буде допис вдячності нашим відвідувачам і підписникам.
Ми дякуємо всім, хто гостював уже минулого року в нашому дворику, організовував у нас і разом із нами заходи, читав наші дописи й постійно запитував у месенджерах: "Коли відкриється музей?". Багато в чому завдяки вам ми не зневірювалися й знаходили сили працювати далі. Ваші вогники підтримки несемо й у новий рік, і щоб ліпше організувати нашу роботу в ньому просимо ваших відгуків і пропозицій. У прикріпленій гугл-формі — важливі для нашої комунікаційної стратегії питання. Ваші чесні відповіді на них допоможуть нам стати ліпшими. Дякуємо!
https://forms.gle/NhRy5dCADeAYqxQZA
P.S. Хай у перший день нового року вас зігріває тепло літнього дворика Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. Завдяки нашим захисникам і захисницям дочекаємося цього тепла знову у 2024 році.
Визнаємо — цей рік був тривожним і виснажливим, часто повнився болем і смутком. Але ми дійшли до його кінця й от-от зробимо крок у бік нового часу й нових історій. Ми, колектив Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, вітаємо всіх, хто допоміг нам пройти цей рік, — наших гостей, колег і друзів із інших музеїв та культурних установ. Дякуємо, що гостювали, створювали з нами нове й просто були з нами. Будьте й далі поряд нам на щастя! Хай новий рік буде радіснішим і даруватиме силу й віру. А головне — хай принесе нарешті нашу Перемогу.
Дякуємо тим, завдяки кому ми змогли цього року відсвяткувати Різдво, вітати одне одного зі святами й тепер переходити до нового року.
Дякуємо вам, наші захисники й захисниці в ЗСУ!
Усе буде Україна!
Існують такі речі, про призначення яких ми, скоріш за все, ніколи не дізнаємося. Археологія працює з речами, що належали представникам вимерлих культур. Нам достеменно невідомі їхні «імена», традиції чи уявлення. Ми маємо лише артефакти, в яких завдяки нашій цікавості знову жевріє життя. Про один з таких артефактів далі поведеться мова.
29 грудня 2023 року виповнилося 15 років з дня смерті видатного ботаніка й міколога Ростислава Васильовича Ганжі (1924–2008). Цього дня до музею завітали колеги та друзі науковця. Гості ділилися теплими спогадами, згадали життєвий та науковий шлях видатного ботаніка.
Наступний 2024 рік ювілейний — виповнюється 100 років з дня народження Ростислава Васильовича. З нагоди вікопомної дати запрошуємо всіх охочих доєднатися до вшанування пам'яті ботаніка, зокрема, поділитися власними спогадами про вченого. Щодо цього звертатися за контактами:
Пласт постав із потреби організації молоді для служби українському народові. Засновник Пласту Олександр Тисовський взяв за основу скаутську організацію, але розробив свою унікальну систему. Відповідником терміну «скаутинг» став термін «пластування», а саме ж слово «пласт» походить від назви козаків-розвідників, яких називали пластунами.
В історії пласту можна виділити 6 етапів
Детальніше:Про одну з найстарших юнацьких організацій України «ПЛАСТ»
Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського інформує наукову спільноту Полтавщини про вихід у світ Збірника наукових статей «Віктор Ревегук: людина, вчений, епоха» (2023). Цією книгою вшановуємо 85-річчя з дня народження Віктора Яковича Ревегука (1938–2019) — відомого історика та краєзнавця Полтавщини, педагога, вірного сина України, палкого друга Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. Вихід у світ збірника покликаний підкреслити вагому роль науковця у вивченні історії Полтавського краю.
Напередодні свята Меланки наукові співробітниці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олеся Васецька та Олена Халимон вкотре провели веселе дійство «Коза іде – Новий рік веде». Цього разу його учасниками стали вихованці модельної агенції «Століття краси». Діти прослухали цікаву розповідь про традиції та звичаї різдвяно-новорічних свят українців, а коли до них у гості завітала Коза, вирішили й самі створити гурт щедрувальників, бо щедрівок вони знали чимало!
В околицях села Копили Полтавського району, на острові, утвореному нижче впадіння р. Коломака в р. Ворсклу, нижче автодорожнього мосту, віднайдені культурні нашарування неолітичної стоянки, що залягають у підводній частині в шарі піску на глибині близько 4 м від поверхні. Завдяки залученню аквалангістів були виявлені фрагменти ліпного посуду, що здебільшого належать до комплексу києво-черкаської культури дніпро-донецької неолітичної спільноти. Ці артефакти поповнили фондову збірку Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського у 2022 році.
Михайло Степанович Кравченко (27.12.1858, с. Великі Сорочинці Миргородського району Полтавської області — 9.(22).04.1917, там само) — відомий український кобзар. Народився в селянській родині. У батька навчався плетінню мотузок, чим у майбутньому заробляв на життя. У 15 років внаслідок хвороби втратив зір, а у 18 почав освоєння кобзи. Навчався у відомих на той час Самійла Яшного та Федора Гриценка-Холодного. Музичні та поетичні здібності й талант імпровізатора зробили його одним із найвідоміших кобзарів Полтавщини.
Детальніше:До 165-ї річниці з Дня народження кобзаря Михайла Кравченка