Події

18 квітня 2019 року у залі №10 Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського відбулася презентація збірника наукових праць «Старожитності та історія Кременчука».

У заході взяли участь науковці краєзнавчого музею, викладачі вищих навчальних закладів Полтави, автори видання – кременчужани, представники ЗМІ.

З привітанням до учасників презентації звернулася заступник начальника Департаменту культури і туризму Полтавської облдержадміністрації Інна Шерстюк. Вона поздоровила присутніх з Міжнародним днем пам'яток й історичних місць, який відзначається саме 18 квітня. За показниками минулого року, Полтавщина посідає одне з провідних місць в Україні у пам’яткоохоронній діяльності. І збірник «Старожитності та історія Кременчука», як відзначила І.Шерстюк, стане надійним підґрунтям у цій роботі. Завдяки науковим розвідкам, з’явиться можливість визначити найбільш важливі пам’яткоохоронні зони в районі наддніпрянського міста і з часом включити їх у туристичне освоєння.

19 04 18 kremenchug01

16 квітня 2019 року у залі Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського відбувся інтерактивний етнографічний захід «Полтавська писанка». Учасники – учні 4-В класу, школи № 38 – мали можливість прослухати розповідь з фоторядом про маленький високомистецький твір, який крокує від України стежками Європи й Америки аж до далекої Австралії, розповідаючи про невмирущість вічно живого духу Матері-України, історію виникнення писанок, регіональну символіку малюнка, кольору, технологію виконання. А також створити власну крапанку і отримати її на згадку. Захід провела Марія Пісцова, завідувачка етнографічного відділу ПКМВК.

19 04 16 pysanka01

16 квітня 2019 року під головуванням заступника голови облради Анатолія Ханка відбулося засідання журі з визначення лауреатів Обласної премії імені Панаса Мирного.

Цьогоріч ними стали: поетеса Тетяна Кльокта, поетеса Валентина Матущак; публіцист Гліб Кудряшов; художник Микола Грибан; майстер-лялькар Наталія Свиридюк.

19 04 16 myrniy

У день екологічних знань 15 квітня 2019 року старшим науковим співробітником Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського О.В. Халимон проведений екологічний урок «Птахи прилетіли, на крилах весну принесли», присвячений 130-річчю від дня народження полтавського зоолога М.І. Гавриленка. До читального залу відділу документів із природничих та аграрних наук Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І.П. Котляревського завітали учні 6-А класу Розсошенської гімназії. На масовому заході діти дізнались чимало цікавого про непростий життєвий і науковий шлях Миколи Івановича, ознайомились з найбільш цікавими птахами Полтавщини, навчилися ліпити фігурки пернатих із тіста.

19 05 15 ptahy01

14 квітня 2019 року дитячій бібліотеці-філії № 9 відбулося третє заняття із серії майстер-класів «Полтавська писанка». Учасники мали можливість створити власну писанку з геометричним орнаментом. Упродовж заходу діти і дорослі проявляли свою уяву, експериментували з кольором. Майстер-клас провела Марія Пісцова, завідувачка етнографічного відділу ПКМВК у рамках проекту «Етноінтерактив. Музейні уроки».

19 04 14 pysanka01

13 квітня 2019 року у залі Полтавського краєзнавчого музею пройшов майстер-клас з розпису писанки. Усі бажаючі – діти і дорослі мали можливість створити власний неповторний шедевр і отримати його на згадку. Упродовж заходу учасники прослухали розповідь з фоторядом про маленький високомистецький твір, який крокує від України стежками Європи й Америки аж до далекої Австралії, розповідаючи про невмирущість вічно живого духу Матері-України, історію виникнення писанок, регіональну символіку малюнка, кольору, технологію виконання.

19 04 13 pysanka01

12 квітня 2019 року у залі Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського відбувся майстер-клас із народних хороводів та хороводних ігор. Його провела науковий співробітник відділу природи Олена Деркаченко для студентів першого курсу Полтавського будівельного технікуму транспортного будівництва. Оскільки виявилось, що в групі обмаль дівчат і багато хлопців, вибір танців для майстер-класу був дуже обмежений. Навчилися танцювати народний танець «Очерет»; водили орнаментальні хороводи і грали в хороводні ігри. Останні особливо сподобалися хлопцям: можна побігати і згадати рухливі дитячі забави. Адже жити веселіше, якщо в душі живе дитяча безпосередність і здатність радіти простим речам.

19 04 12 horovod