Події у музеї

Прихід зими у людей зазвичай асоціюється з морозними похмурими днями. Але більшість із нетерпінням очікують на цю пору року, адже зима це сніг – біле природне диво, витончені сніжинки, сріблястий іній, пухнасті замети. Він завжди викликає захват, відчуття чистоти, створює атмосферу казки. З ініціативи Міжнародної федерації лижного спорту кожного року в третю неділю січня спільнота відзначає Всесвітній день снігу. Згадуються усі популярні зимові види спорту. Фігурне катання або ковзання одне з них. Виникло в Нідерландах у XIII – XIV ст. і швидко поширилось по світу. Перші ковзани були залізними і прикріплювалися до взуття, нині – це сукупністю черевиків та системи рухомих чи нерухомих лез, що приєднані до цих черевиків. Їх відмінною особливістю є короткий ряд зубів на передній частині леза ковзана, необхідних для виконання деяких елементів фігурного катання: кроків, обертань і стрибків. Це – складний, але надзвичайно красивий вид спорту, справжня зимова розвага, що захоплює і дітей, і дорослих.

23 01 15 snig

Городянин-Лісовський Юрій Юрійович (літературний псевдонім - Юрій Горліс-Горський, у підпіллі – Залізняк, Горський, Горлиця) (14.01.1898, с. Демидівка, Полтавська губернія – 27.09.1946, Аугсбург, ФРН) - український військовий і громадський діяч, старшина Армії Української Народної Республіки, розвідник, письменник.

Народився у змішаній українсько-польській родині. Батько був офіцером імператорської армії, а мати походила з польського шляхетського роду.

23 01 14 gorskiy

У суворі зимові дні синиці – наша розрада: вони стрибають по гілочках з веселими піснями, радують око яскравими кольорами та підтримують віру в повернення весни. А ще синиця блакитна має синьо-жовте забарвлення – кольори Державного Прапора України. Саме з цими представниками пташиного світу познайомилися учасники заходу «На Меланку синиці зібрались на вечорниці». Діти молодшого шкільного віку дізналися про різноманіття родини Синицевих, особливості їх способу життя та значення в природі, розглянули гнізда пернатих «архітекторів» та цікаві факти з життя птахів.

23 01 13 syvyci01

Щедрий вечір 13 січня 2023 року за давніми традиціями відзначили співробітниця Полтавського краєзнавчого музею Катерина Штепа та  завідувач сектору соціокультурної діяльності Центральної бібліотеки ПМТГ Олексій Орел разом із бібліотекою-філією 10.
Гості заходу "Щедрівочка щедрувала, із Новим роком вітала", внутрішньо переміщені особи, слухали щедрівки, спостерігали елементи прадавнього дійства, яке розіграли Коза й Маланка, та дізналися багато цікавого про традиції відзначення новорічних свят українцями.

23 01 13 shedrivka01

Сьогодні, 13 січня, у день преподобної Меланії Римлянки, наукові співробітниці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олена Халимон та Олеся Васецька зустрілися у Полтавській школі №37 з чудовими учнями молодших класів. І, як годиться цього дня, за народною традицією малеча щедрувала, водила Меланку й Козу та ліпила вареники. А ще діти отримали подарунки - листівки-розмальовки та виготовили під час майстер-класу новорічного янгола.

23 01 13 melanka01

Напередодні православних свят Меланії Римлянки та Василя Великого співробітниця Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Катерина Штепа та завідувач сектору соціокультурної діяльності Центральної бібліотеки ПМТГ Олексій Орел виконали щедрівки, розповіли про персонажів прадавнього новорічного дійства, Маланку й Козу, та створили атмосферу свята для внутрішньо переміщених осіб.
Все це вдалося втілити під час етнографічного театралізованого заходу «Щедрівочка щедрувала, із Новим роком вітала», який відбувся 12 січня за підтримки друга Музею Оксани Кравченко у бібліотеці-філії № 5.

23 01 12 melanii01

Традиційною стравою на свято Меланки були вареники. Тож, на інтерактивних заходах «Щедрий вечір, добрий вечір…» учні 6-7 і 8-9 класів Полтавської гімназії №18 теж долучались до народних витоків. Діти не лише дізналися про звичаї та обряди українців під час новорічно-різдвяних свят, а й про походження свята Коляди, Меланки, з’ясували різницю між григоріанським і юліанським календарями. Але не в звичайній формі, а театралізованій: ведучі – науковиці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олеся Васецька та Олена Халимон перевтілювалися в героїнь минулих століть, діти – в персонажів гурту щедрувальників. Родзинкою дійства стали майстер-класи. Учасники виготовили новорічного янгола, із задоволенням ліпили вареники з картоплею та смакували ними після завершення свята.

23 01 12 mylanka01

23 01 12 krychevskiu

Кожна історична доба дарувала світу своє архітектурне обличчя. Епоха Перікла в Древній Греції народила Парфенон в Афінах, італійське середньовіччя – сліпучо-прекрасний Палац Дожів у Венеції, становлення британського капіталізму дало готичну будівлю парламенту в Лондоні. Понад сто років тому для Паризької Всесвітньої виставки француз Віктор Лалу проспівав свою лебедину пісню в стилі модерн, збудувавши вокзал Д’Орсе, що згодом став музеєм-панорамою однієї історичної епохи. Трьома роками пізніше українець Василь Кричевський (1873–1952) в добу національного відродження звів земський будинок у Полтаві, який і по сьогодні залишається візиткою древнього міста.

12 січня 1938 р. лиха рука виконала смертельний вирок — обірвала життя Миколи Філянського — поета, прозаїка, художника, музейника, геолога… Звинувачення в його причетності до діяльності української контрреволюційної націоналістичної організації м. Запоріжжя (УКНО) були відверто безглуздими та надуманими.
Микола Григорович (19 грудня 1893 р. с. Попівка на Миргородщині) був одним із когорти інтелектуалів — хранителів людської пам’яті, які віддали чимало сил збереженню українських культурних надбань.

23 01 12 filanskiy

10 січня завідувачка сектору науково-дослідного відділу фондів Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Оксана Сулима долучилася до волонтерського проєкту «Без минулого немає майбутнього» (безкоштовний курс лекцій з історії України), ініційованого ГО «Інша жінка» на підтримку гостей міста, що переїхали після початку воєнних дій.
На лекції слухачі дізналися про життєвий та творчий шлях видатного Українця - Василя Григоровича Кричевського, якому 12 січня виповнюється 150 років. Лекторка  підкреслила зв’язки архітектора з Полтавщиною та звернула особливу увагу на Шедевр Майстра у Полтаві - Будинок губернского земства, в якому зараз знаходиться наш Музей.

23 01 10 maybutne01

10 січня науковці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Марія Пісцова та Ірина Власенко провели етнографічний інтерактивний захід «Символи Різдва». Учасники дізналися про історію народження Ісуса Христа та традиції святкування цієї Події в Україні, наповнювали персонажами вертеп, формували Вифлеємську зірку, «готували» обрядові страви, колядували, створювали різдвяник з фетру. Захід пройшов у рамках музейно-педагогічної програми «Етнографічні студії з Полтавським краєзнавчим» за підтримки ГО «Шелтер Полтава».

23 01 10 symvoly razdva01