Події

Масштабні музейні проекти завжди надзвичайно важливі. Суспільний резонанс та громадський інтерес під час виставкових акцій, щоразу допомагають звернути увагу на значні успіхи та назрілі проблеми у різноманітних сферах людської життєдіяльності. Так, зокрема, відбувалося у випадку з двома великими виставками, присвяченими історії та розвитку спорту на Полтавщині, проведеними у 2018 та 2019 роках у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського. Велика кількість відвідувачів, їх неприхований інтерес були красною дякою за роботу музейного колективу та спонсорів, що полягала у вивченні власної спортивної колекції, підготовці фотоматеріалів і банерів, супровідних текстів, необхідного обладнання і т.п. Цікаво, що й після функціонування експозицій, діяльність з приводу обробки спортивної колекції продовжилася. Адже значна кількість учасників цих виставок: спортсмени, тренери, керівники спортивних шкіл, передали до музейного фонду свої меморії. Тож вважаємо за потрібне познайомити шанувальників цієї тематики з новими надходженнями. Надалі рубрика буде розпочинатися хештегом та ключовим словом #спортивнінадходженнямузею

20 04 23 sport01

У квітні 1995 р.  Генеральна конференція ЮНЕСКО заснувала Всесвітній день книги і авторського права, який щорічно відзначається 23 квітня. Це данина поваги до книг та їх авторів. Адже книги – це вікно у світ культурного розмаїття, це міст, що з'єднує різні цивілізації у часі й просторі. Від початку існування Природничо-історичного музею Полтавського губернського земства музейники почали збирати наукову бібліотеку з різних галузей знань. Цінність книжкових видань у музейній колекції підкреслив і факт передачі 4 тисяч томів меценаткою Катериною Скаржинською у 1906 р. До 1941 р. фондова колекція музею володіла цінними виданнями, серед яких були і стародруки, у т. ч. видання І. Федорова – Львівський Апостол та Острозька Біблія.

20 04 23 book day01

23 квітня виповнюється 100 років від дня народження видатного земляка – українського письменника, лауреата Шевченківської премії Григорія Михайловича Тютюнника (1920–1961).
«Григорій Тютюнник був людиною великої щедрості, душевної чистоти, закоханості в життя і людей, і всі ці якості органічно ввійшли – та й не могли не ввійти – в плоть і кров його книжок», – так сказав про нього Олесь Гончар.

20 04 23 gr tutunik01

В археологічному зібранні Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського особливе місце займають випадкові знахідки, що були у різні роки прийняті у дар або придбані  у приватних осіб, краєзнавців і людей не байдужих до історії рідного Полтавського краю.
Одна з таких знахідок, на наш погляд винятково цінна, надійшла до колекції музею у 1970 р. Саме тоді, житель с. Більськ Котелевського району Андрій Федорович Рудько передав до музею бронзовий перстень, знайдений ним випадково в межах Західного укріплення Більського городища – широко відомої пам’ятки скіфського часу Західної Європи.

20 04 23 persten

Геологія багатогранна і складна наука. Саме із висвітлення питань геологічної будови Полтавщини, її мінерально-сировинних ресурсів, особливостей розвитку органічного світу краю починається експозиція відділу природи Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. У вітринах залу показані численні зразки гірських порід та мінералів, геологічні, палеогеографічні карти, літологічні колонки, кольорові світлини геологічних пам'яток природи Полтавщини, рештки викопних тварин і, звичайно, кістяк мамонта – візитівка музею.

20 04 23 tutunik

23 квітня 2020 року виповнюється 100 років з Дня народження Григорія Михайловича Тютюнника (23 квітня 1920, с. Шилівка Зіньківського повіту Полтавської губернії ‒ 29 серпня 1961, м. Львів) ‒ український письменник.

У 1938 році Григорій Михайлович закінчив Зіньківську середню школу. У 1938-1941 роках разом з О. Гончаром навчався у Харківському університеті на літературному факультеті, який закінчив у 1946 році.

Iз сивини столiть ти поставала,
Вiнок легенд у коси заплела...
I гордо нарекли тебе ПОЛТАВА,
Пасує мудрiсть до твого чола.
                           Марія Бойко

Запрошуємо всіх бажаючих познайомитися з природними перлинами Полтавщини – заповідними об’єктами та територіями обласного центру.

Давайте всі разом згадаємо яка багата та неймовірна природа нашого міста. Заповідні об’єкти та території Полтави – це відкриті книги, де на кожній сторінці поєднується багатство природи, славне історичне та культурне минуле Полтавщини, закладаються зерна майбутнього розвитку нашої держави, екологічно спрямованої та духовно багатої.

Пам’ятайте: «Природа – такий же унікум, як картина Рафаеля. Знищити її легко, відновити – неможливо»(Іван Бородін).

До річниці затвердження концепції "Душпастирської опіки у Збройних Силах України" (22 .04.2014 р.) пропонуємо познайомитись з учасниками майбутньої виставки через візитівки. Виставка буде представлена відвідувачам після закінчення карантину.

20 04 22 kapelany0120 04 22 kapelany0220 04 22 kapelany01

Виповнилося 175 років, відколи на світ з’явився першовідкривач українського палеоліту, археолог, музейник і педагог Федір Іванович Камінський (1845–1891). Він народився у березні 1845 р. у містечку Кежан-Городок Мінської губернії в родині священика – уродженця Переяславщини. Там же закінчив духовне училище. Навчався у Переяславській семінарії, по її закінченні вступив вільнослухачем на природниче відділення фізико-математичного факультету Київського університету. Входив до студентського громадівського гуртка професора В. Б. Антоновича, внаслідок чого захопився археологією. З кінця 1860-х рр. викладав у Переяславі в духовному училищі і приватному жіночому пансіоні.

20 04 23 kamiskiy02