Події у музеї
1 березня 1885 р. у Полтаві народилася дівчинка, якій судилося прожити 103 роки, досягти високого рівня професійної майстерності, зазнати особистого щастя, трагічних втрат, важких поневірянь та можливості знову відроджувати власні духовні ідеали. Новаторка в галузі виконавчого мистецтва, режисерка хорового колективу, акторка, співачка (мецо-сопрано), декламаторка — головні напрями творчої діяльності, в яких реалізувався бурхливий талант Євдокії Іванівни Верховинець-Костевої.
Вже у дитинстві Євдокія (уроджена Волошко) почала співати у міському єпархіальному хорі, яким керував її батько. У двадцять років дівчина, у складі трупи Миколи Саксаганського, набуває професійного досвіду на сцені першого українського стаціонарного театру і обирає сценічний псевдонім «Доля».
Із настанням прохолодних днів у соснових лісах Полтавщини чи навіть у парках у кронах хвойних дерев, можна почути неголосні пташині мелодії, що нагадують звуки крихітних дзвіночків. Це співає маленька пташка, яка прилітає до нас зимувати із Карпат і північної частини Полісся. Звуть її золотомушка жовточуба (Regulus regulus L.). Це – найменша пташка України, яка важить 5−7 грамів. Надає перевагу хвойним лісам, живиться в основному комахами, яких розшукує в кронах дерев.
18 листопада Україна відзначає день тих, хто є основою багатьох наших перемог і досягнень на фронті. Лідери на полі бою та взірці для своїх побратимів та посестер — сержанти Збройних Сил України. Сьогодні з особливою вдячністю згадуємо вашу працю й витримку.
17 листопада в багатьох країнах світу відзначають День студента. Перше його святкування відбулося в Лондоні у 1941 р. на міжнародній зустрічі студентів. Пізніше, на Всесвітньому конгресі в Празі (17.11.1946 р.), було прийняте рішення про встановлення урочистого Дня на міжнародному рівні. В нашій державі свято відзначають з 1999 р. згідно з наказом Президента України.
Ми вітаємо українське студентство! Це свято великих надій, найкращих сподівань, відчайдушних мрій і віри у справжню дружбу і любов. Сьогодні ми із задоволенням згадуємо безліч зустрічей із талановитою, охочою до знань молоддю, що відбулися у дворику нашого музею протягом року.
Так звані «картинки з котиками» були популярними задовго до виникнення фотомистецтва, а з його появою майже 200 років тому стали справжнім хітом. Якщо ж зазирнути ще далі, то стає зрозумілим – мода на муркотунів не відпускає людство від часів Стародавнього Єгипту.
Детальніше:Що може бути милішим за фото котика? Тільки стара фотографія кота!
Пізнавальні заходи у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського тривають!
Сьогодні, 15 листопада, науковиця закладу Катерина Штепа провела етнографічний захід «Народна символіка в оздобленні будинку Полтавського губернського земства» для учнів 3 класу гімназії № 17.
Діти із задоволенням ознайомилися з мистецтвом та особливостями побуту рідного краю, які зафіксовані в архітектурі Будинку губернського земства.
Влітку цього року співробітниками Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Іриною Курницькою та Олександром Ткаченком було проведено обстеження археологічних пам’яток Горішньоплавнівської міської об’єднаної територіальної громади Кременчуцького району Полтавської області. В ході моніторингових обстежень курганного могильника епохи енеоліту на території Григоро – Бригадирівського старостату знайдено нову кам’яну пам’ятку – стелу і перевезено її до музею.
А сьогодні, під час практичних занять зі студентами 2-го та 4-го курсів факультету історії та географії ПНПУ ім. В. Г. Короленка, стелу встановили у скансені музею, до чого доклали руки і самі майбутні історики та археологи.
P.S. А як бонус – екскурсія від директора музею Олександра Супруненка.
Згідно плану реекспозиції і ремонтно-реставраційних робіт Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського 15 листопада 2023 року відбулося чергове засідання Вченої Ради.
До розгляду були представлені та затверджені питання художнього вирішення й оформлення виставкої зали музею, тематико-експозиційного плану й уточнень дизайну експозиції «Сторінки історії музею», про що доповіла завідувачка науково-дослідного експозиційного відділу виставкової роботи Марина Кондратенко та дизайнер Тарас Руденко. На зібранні обговорена і затверджена до друку брошура із серії «Музейна корчма» «Традиційні полтавські страви. Пиріжки. Млинці», яку презентувала одна із авторок, завідувачка науково-дослідного експозиційного відділу етнографії музею Марія Пісцова.
13 листопада (за старим стилем) 1848 р. в с. Єрки Миргородського повіту Полтавської губернії в сімʼї сільського священника Андрія Феодосійовича Зубковського народився син Іван — майбутній відомий лікар, громадський діяч та засновник курорту «Миргород».
Дитячі та юнацькі роки Іван Андрійович провів у Миргороді. У 1859 р. він навчався у Миргородському повітовому училищі. З дитячих років і на все життя Зубковський повʼязний дружбою із Овксентієм Богаєвським та Афанасієм Рудченком. За настоянням батька Іван вступає до Лубенського духовного училища (1863–1864 рр.), потім Полтавської духовної семінарії. Проте юнак розуміє, що духовна стезя не для нього. Тому у 1871 р. вступив на медичний факультет Київського університету, де вже навчався його товариш О. Богаєвський.
Детальніше:До 175-річчя з дня народження Івана Андрійовича Зубковського
Нещодавно колекція Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського поповнилася надзвичайно рідкісним та цікавим експонатом. Це рештки енеолітичної гробниці-цисти і деталі кромлеху, вірогідно, 2-ї пол. IV тис. до н. е. Вони виявлені 2008 р. на мису надзаплавної тераси правого берега р. Сухого Кобелячка в ході розвідок Полтавської експедиції Інституту археології НАН України (керівник к.і.н. О. Б. Супруненко) на місці зруйнованого садибним будівництвом кургану доби енеоліту.
Детальніше:Енеолітична гробниця-циста і кромлех із с. Петрашівки на Кременчуччині