Події у музеї
31 січня у світі відзначають Міжнародний день ювеліра. Ювелірне мистецтво – одне з найбільш давніх ремесел в історії людства. Протягом століть ювелірні прикраси свідчили про знатне походження і заможність власників. Матеріалом для виготовлення ювелірних виробів тривалий час слугували дорогоцінні метали – золото, срібло і платина, а також коштовне (ювелірне) каміння.
Юрій Опанасович Сластьон – народився (18) 31 січня 1903, у Миргороді, Полтавської губернії. Син відомого художника, викладача, етнографа, архітектора, мистецтвознавця Опанаса Георгійовича Сластьона.
З ранніх років у Юрія виявилося широке коло захоплень. Його цікавили історія, математика, географія, малярство, музика. Та коли прийшов час здобувати професію, він надав перевагу архітектурі й після закінчення школи 1921 року вивчав архітектуру в Харкові (вступив на архітектурне відділення Харківського художнього інституту), а у 1924–1928 рр. ще й навчався в музично-драматичному інституті імені Лисенка в класі композиції відомого педагога Семена Богатирьова. У цей же час Юрій спробував писати музику. Відомо, що в студентські роки написав кілька пісень на тексти Тараса Шевченка.
Детальніше:До 120-річчя від дня народження Юрія Опанасовича Сластьона
Запрошуємо до участі у Всеукраїнській науково-практичній конференції «Наукова спадщина історика Віктора Ревегука (1938–2019)», присвяченій 85-річчю з дня народження відомого науковця, котра відбудеться 2 травня 2023 р.
До участі у Всеукраїнській науково-практичній конференції запрошуються вчені, молоді науковці, музейні та архівні працівники, краєзнавці. За результатами роботи конференції буде видано електронний та паперовий (обмеженим накладом) збірники матеріалів. Заявки на участь у конференції та тексти доповідей згідно з викладеною тематикою приймаються до 15 квітня 2023 року.
Сьогодні свій ювілей відзначає добра подруга Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, видатний ботанік, бріолог, доктор біологічних наук, Заслужений працівник освіти України Світлана Василівна Гапон.
Народилася 30 січня 1958 року в селі Іванівка Кременчуцького (колишнього Семенівського) району Полтавської області. У 1975 році після закінчення Оболонської середньої школи Світлана вступила на природничий факультет Полтавського державного педагогічного інституту імені В.Г. Короленка (нині Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка). Під час навчання у вузі захопилася дослідженням мохоподібних, яким і присвятила своє наукове життя. Результати досліджень лягли в основу курсової роботи, а потім дипломної «Мохоподібні Полтавської області» (науковий керівник В.В. Буйдін).
27 січня вся світова спільнота вшановує пам’ять жертв Голокосту. Ця пам’ятна дата, запроваджена рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року. Саме цього дня 1945 року війська 1-го Українського фронту Червоної Армії визволили в’язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцімі. Оголосивши 27 січня Міжнародним днем пам’яті жертв Голокосту, Генеральна Асамблея закликала держави розробити просвітницькі програми, щоби наступні покоління зберегли пам’ять про трагедію з метою запобігання в майбутньому актам геноциду і охороняти як пам’ятки історії, місця де відбувалися масові вбивства мирного населення.
Місцями масових розстрілів в Полтаві у період тимчасової гітлерівської окупації 1941-1943рр. стали, урочище Гришкін ліс і територія колишніх артилерійських складів. Урочище Гришкін ліс розташоване у північно-західній частині мікрорайону Половки. Тут у період з 1941-1943 рр. гітлерівці розстрілювали військовополонених, партизанів, підпільників, душевнохворих Полтавської психіатричної лікарні, мирних жителів переважно єврейської національності.
26 січня працівники Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Ганна Барська, Тетяна Менчинська, Віта Шовкомуд провели інтерактивний захід "Музичний світ Григорія Сковороди" для дітей внутрішньо переміщених осіб у "Shelter Poltava". Діти та їхні батьки ознайомилися з біографією Григорія Савича, його музичним талантом, грали в ігри. Під час двох майстер-класів виготовляли паперові свистунці та розмальовували глиняних мишенят, що в минулому році подарувала для цих діток покійна вже нині опішнянська майстриня Ганна Павлівна Діденко.
Дякуємо співробітницям "Shelter Poltava" за підтримку людей, які вимушені були внаслідок війни виїхати з рідних домівок та за організацію культурно- просвітницьких заходів.
24 та 25 січня науковці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Ганна Барська, Олеся Васецька, Олена Халимон провели три заходи "Феномен Григорія Сковороди" для учнів 8-х класів Полтавського ліцею № 17 "Інтелект". Два заходи пройшли в нормальних умовах у навчальних класах, а третій - в укритті, ще й без світла. Наші чудові діти з цікавістю сприймали біографію Григорія Сковороди, головні засади його філософського вчення, педагогічну діяльність мислителя. Особливий інтерес викликала система оцінювання знань, що використовував Григорій Савич. А ще писали козацьким скорописом, дізнавалися про суворий метод навчання тих часів - калькулюм, а також виготовляли жабку з солоного тіста. Дякуємо вчителям школи за гарне виховання дітей та допомогу під час проведення заходів.
Існує твердження, що вона не може говорити, або точно не багатослівна. Словенці й австрійці, шведи і британці ведуть неустанну боротьбу за право бути малою батьківщиною саме Її Величності Марки Поштової.
Незважаючи на власне малослів’я, вона здатна розповісти про надійний інструментарій для вивчення минулого, описати мапу подорожей та закарбувати на собі цінну інформацію про власника для небайдужого колекціонера-поціновувача.
Детальніше:«Говорить поштова марка»: космічне рандеву довжиною в століття
У контексті національного, культурного та духовного відродження України важливим є дослідження тих сторінок історії, які довгий час або замовчувались або показували події неправдиво.
Г. О. Коваленко народився 24 січня (за новим стилем 5 лютого) 1868 року в селі Липняки Переяславського повіту Полтавської губернії (тепер у складі селища Баришівка Київської області). Дитинство Грицька минуло у сім’ї заможного козака. У родині збереглися козацькі традиції, освіченість, любов до живопису, а становлення світогляду відбулося під впливом «Кобзаря» Т. Г. Шевченка.
По закінченню в 1886 році Полтавської фельдшерської школи Григорій Олексійович повернувся на Переяславщину і чотири роки працював земським фельдшером, вчителював в селі Дем'янець, збирав етнографічні матеріали.
Детальніше:155 років з дня народження Григорія Олексійовича Коваленка (1868 - 1937 рр.)
24 січня 2023 року науковці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського спільно з Полтавським регіональним підрозділом Всеукраїнської громадської організації «Спілка археологів України» та науковими співробітниками Державного підприємства «Науково-дослідний центру «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України здійснили віртуальну подорож сторінками нового сучасного науково-популярного видання «Археологія України за роки Незалежності», яке презентувалося на заході.
24 січня 2023 року Ірина Олексіївна Власенко, старший науковий співробітник науково-дослідного експозиційного відділу етнографії провела інтелектуальну бесіду «Історія української ікони. Колекція ікон ПКМВК імені Василя Кричевського» для мешканців та гостей міста. Учасники дізналися про історію української ікони у хронологічному зрізі. А саме: коли сформувалися центри іконописання: Києво-Печерська Лавра, Софійський собор та особливості руської ікони, про перших іконописців у Русі-Україні: Аліпія Печерського, Григорія. Лекторка наголосила, що період розквіту української ікони припадає на 16-18 століття – ренесансно-барокову епоху, - час, коли козацько-гетьманська Україна за дуже складних умов боротьби з сусідами-колонізаторами створила оригінальну неповторну культуру, яка забезпечила українській нації безсмертя і непохитне місце у спільноті цивілізованих народів.
Детальніше:Історія української ікони. Колекція ікон ПКМВК імені Василя Кричевського