Події у музеї
У переддень Міжнародного дня музеїв перегорнемо сторінки історії Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, яка нерозривно пов’язана із історією споруди – пам’ятки архітектури державного значення «Будинок Полтавського губернського земства».
Цей витвір зодчеського генія Василя Кричевського у 1990-ті роки пережив важливий момент повернення до витоків – здійснення великого комплексу ремонтно-реставраційних робіт до 100-річного ювілею музею. Серед найвагоміших подій відмітимо відновлення залу засідань земства (зала 22) та розписів у вестибюлі.
П Р О Г Р А М А
УРОЧИСТИХ ЗАХОДІВ
«Василь Кричевський – знаний мистець»
до 150-річчя з дня народження
Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського постійно вдосконалює і розширює поле творчої взаємодії у культурно-освітній сфері із внутрішньо переміщеними особами. 15 травня 2023 року наукова співробітниця наукової бібліотеки музею Світлана Капко провела бесіду "Друзі юності - друзі на все життя" на відзначення 105-ї річниці з дня народження О.Т. Гончара. Слухачі зацікавлено сприймали розповідь про молоді роки письменника та його побратимів, побудовану на основі епістолярію з персонального фонду О.С. Юренка, який зберігається у науковому архіві музею. Присутні обговорювали маловідомі факти біографії та творчості письменника, пов'язані з Полтавою і полтавцями. Захід відбувся у чарівному куточку міста, біля джерела Марусі Чурай, на тлі квітучої травневої природи і завершився імпровізованою пішохідною екскурсією.
До 150-річчя з Дня народження Павла Петровича Скоропадського (15.05.1873, м. Вісбаден, Німецька імперія (нині – федеральна земля Гессен, Федеративна Республіка Німеччина) – 26.04.1945, Меттен, Баварія (нині – федеральна земля Баварія), Німеччина) – гетьман України, український державний, політичний і громадський діяч, військовик. Походив із козацько-старшинського роду Скоропадських, які мали видозмінений шляхетський герб Болти. Офіцер імператорської армії, учасник російсько-японської (1904 – 1905) та Першої світової воєн (1914 – 1918). Гетьман Української Держави (29.04.1918 – 14.12.1918).
У більшості країн світу, і в Україні також, на офіційному рівні відзначається День матері, присвячений найріднішій людині, бо Мати завжди залишається найважливішою людиною у нашому житті, нашою опорою та підтримкою. Завжди поряд під час всіх найважливіших подій, навчає нас першим словам, крокам та іншим навичкам. Це свято було запроваджене указом президента України від 10 травня 1999 року і відзначається у другу неділю травня. У 2023 році День матері припадає на 14 травня.
14 травня 2003 року відповідно до розпорядження Полтавського міськвиконкому № 355 було засновано щорічну міську Премію імені Самійла Величка.
Головна ідея премії — прокласти міст духовного єднання поколінь й популяризувати історико-культурну спадщину України й конкретно Полтавської області. Премію щороку присуджують за кращі здобутки, що утверджують гуманістичні й національні ідеї незалежності України, духовні цінності українського народу та є вагомим внеском у національно-культурне відродження Української держави.
Серед працівників нашого музею є кілька лавреатів цієї премії:
Мокляк Володимир Олександрович, Кигим Світлана Леонідівна, Яремченко Віталій Андрійович, Халимон Олена Володимирівна й Супруненко Олександр Борисович.
1
13 травня Марія Пісцова, завідувачка відділу етнографії Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, провела практичне заняття «Бісероплетіння. Техніки». Учасниці засвоювали прийоми виконання нових елементів, створювали вподобані сережки, брелоки, броші технікою цегляного стібка. Захід відбувся у рамках проєкту «Етноінтерактив. Музейні уроки» у бібліотеці-філії 9. Світлини Влади Герцунь.
6 вересня 2022 року українська ботанічна наука понесла непоправну втрату. Несподівано та передчасно пішла з життя кандидат біологічних наук, ботанік, талановита дослідниця флори і рослинності України, наша землячка – Ірина Коротченко.
Ірина Андріївна Коротченко народилася 12 травня 1973 року в м. Полтаві, в родині службовців. У 1990 році закінчила із золотою медаллю Полтавську середню школу № 20 та вступила на природничий факультет Полтавського державного педагогічного інституту імені В.Г. Короленка (нині Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка). Ще в студентські роки Ірина проявила неабиякі здібності до дослідження флори краю. Зокрема, під час роботи Міжвідомчої комплексної лабораторії наукових основ заповідної справи Інституту ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України та Мінприроди України (керівник Т.Л. Андрієнко), Коротченко активно долучилася до вивчення заповідних об’єктів Полтавщини та оптимізації природно-заповідної мережі регіону. Вагоме місце в експедиційних виїздах Ірини займали степові ценози, які стали об’єктом її подальших наукових досліджень.
12 травня 2023 року співробітниця Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, Катерина Штепа, провела інтерактивний етнографічний захід "Народна магія трав" для учнів 2 класу Полтавської школи № 10.
Напередодні Дня матері маленькі учасники грали в ігри, насолоджувалися ароматом ляльки-травниці, яку виготовили на майстер-класі, та дізналися багато цікавого. Зокрема про квітку-гвоздику, що є одним із символів цього дня, і її досить часто можна зустріти серед природнього рослинного світу Полтавщини.
У колекції дендропарку Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського зростають дев’ять сортів бузку звичайного, як української, так і закордонної селекції. Нещодавно вперше почав квітувати один із найоригінальніших серед них – сорт 'Сенсація', пелюстки квітів якого двоколірні – насичено пурпурові з білою облямівкою по краю. Здається, немов художник наніс на їх краї сніжно-білу фарбу тонким пензликом. До речі, двоколірних сортів бузку у світі зовсім небагато, найгарнішим вважається саме 'Сенсація'. Сорт був виведений у 1938 році голландським селекціонером Дірком Євеленсом Маарсе (1881–1975). До нашої колекції він потрапив із Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка НАН України завдяки голові Полтавського відділення Українського ботанічного товариства Віктора Самородова у 2019 році.
11 травня співробітники Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського О. Васецька та М. Тригуб провели інтерактивний захід "Як чумаки по сіль їздили" для учнів 4-их класів Полтавської школи №19. Спочатку діти дізналися про торговельно-візницький промисел: хто, на чому, як і куди їздив та що брав із собою в дорогу і з чим повертався. А тоді учасники вже й самі "відправилися" битим шляхом, "відбили" напад розбійників, щасливо "продали" пшеницю та мед, натомість "купили" солі й риби.
