Події

Сумну звістку донесла мережа Інтернету. Вчора надвечір земний шлях завершив Олег Петрович Журавльов (3.11.1949 – 16.04.2021) – відомий український археозоолог, широко знаний фахівець в галузі вивчення стародавнього тваринництва, в цілому археології, чудова і тактовна людина, а ще – добрий друг Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, учасник ряду наукових і суто збиральницьких заходів нашого закладу й Центру охорони та досліджень пам’яток археології Полтавської обласної ради, Історико-культурного заповідника «Більськ». Це саме він визначав кістки викопних четвертинних тварин з музейних фондів, археозоологічні знахідки експедицій полтавців, брав участь у численних польових археологічних акціях. Більшість дослідників старожитностей Полтавщини спиралися на його визначення кісткових залишків тварин, знайдених під час розкопок на теренах краю. 

21 04 17 juravlev02

У авторів виник намір ознайомити читачів з невідомими і мало відомими матеріалами про життя і діяльність багатьох поколінь медиків нашого краю.

Втілене у книзі – результат клопіткої роботи у архівних установах, музеях.

До написання книги долучалися лікарі-пенсіонери, старости сіл.

У книзі представлена історія медицини Шишацького краю, описані історії у різні історичні періоди: земський, революційний, післяреволюційний, довоєнний і післявоєнний , теперішній час.

Шишаччина дала світові відомі імена медиків: братів-лікарів Яковенок, Богомольця Олександра Олександровича – ученого патофізіолога, основоположника української школи патологічної фізіології, академіка, віце-президента Академії наук.

21 04 17 magda01

На нашому сайті, у розділі Видавнича діяльність.

Доступна для ознайомлення електронна версія видання «Звід пам’яток історії та культури України. Полтавська область. Машівський район»

mashivka svod2020
button

На нашому сайті, у розділі Видавнича діяльність.

Доступна для ознайомлення електронна версія видання «Старожитності Лівобережного Подніпров’я – 2020»

slp 2020
button

За 12 років до появи на світ Лариси Петрівни Косач інша жінка уже була відома під псевдонімом «Українка». Вона переписувалася з Іваном Франком, була роботодавицею Бориса Грінченка [4, с. 135], їі листи публікувала революційна газета «The Bell». За чоловіка наша героїня мала мільйонера Олексія Алчевського, засновника низки гірничопромислових підприємств («Олексіївського», «Донецько-Юріївського», «Російського Провідансу»). У 1890-х рр. загальна сума капіталів Олексія Кириловича сягнула близько 30 млн. рублів [2, c. 70].

Постать Христини Алчевської не була обділена увагою дослідників. Не зважаючи на це, існує суперечність навіть щодо дати її народження: 1841 р. або 1843 р. [2, с. 69; 3, с. 38]. Слідом за автором статті в «Енциклопедії історії України», вважатимемо за правильну дату 1841 рік.

21 04 17 alchevskaya01

Я зірвав квітку – і вона зів’яла…
я зловив метелика – і він помер у мене
на долоні. І тоді я зрозумів, що
доторкнутися до краси можна тільки серцем
Павол Гвездослав

У Всеукраїнський день довкілля запрошуємо всіх бажаючих помандрувати заповідними стежинами Машівського краю, доторкнутися серцем до багатої полтавської природи.

Мандрівку підготувала Олена Шиян, науковий співробітник науково-дослідного експозиційного відділу природи ПКМ імені Василя Кричевського

15 квітня науковці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського взяли участь в онлайн-семінарі «Формування Державного реєстру національного культурного надбання», проведеному для музеїв та заповідників Полтавської області Департаментом культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації.

З вітальним словом до учасників семінару, а їх було близько сорока, звернулась директор Департаментом культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації Ірина Удовиченко. Питання організації роботи з формування Державного реєстру національного культурного надбання висвітлила начальник відділу розвитку туризму і музейної справи Департаменту Лілія Федорченко. Оскільки робота із виявлення та занесення музейних пам’яток до Держреєстру є справою державної ваги, забезпеченою нормативно-правовою базою, очікуваним був виступ Руслани Кеди – головного спеціаліста відділу координації діяльності музеїв головного управління охорони культурної спадщини та музеїв Міністерства культури та інформаційної політики України. До обговорення проблем долучились також Сергій Омельник – завідувач Харківської філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України та Тамара Кондратенко – головний зберігач фондів Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.

21 04 16 seminar01

15 квітня 2021 р. виповнюється 100 років від дня народження Георгія Тимофійовича Берегового – двічі Героя Радянського Союзу, льотчика-космонавта СРСР, керівника Центру підготовки космонавтів імені Юрія Гагаріна (1972-1987), уродженця с. Федорівки Карлівського району.

Пропонуємо вашій увазі онлайн-фотовиставку, присвячену цій пам’ятній даті.

21 04 15 bereegovoy vystavka01

Георгій Тимофійович Береговий (15.04.1921, с. Федорівка, Костянтиноградський повіт, Полтавська губернія – 30.06.1995, м. Москва, РФ) – український радянський льотчик-космонавт, генерал-лейтенант авіації, двічі Герой Радянського Союзу, депутат Верховної Ради СРСР 8 – 10 скликань, кандидат психологічних наук.

Єдиний Герой удостоєний першої зірки за подвиг під час Другої Світової війни, а другої – за політ у космос.

У 1921 р. родина переїжджає до Єнакієва Донецької області. Закінчив вісім класів Єнакієвської середньої школи. Працював на Єнакієвському металургійному комбінаті і одночасно навчався в аероклубі. У 1941 р. закінчив Луганську школу військових пілотів, був направлений на Калінінський фронт. Воював також на Воронезькому, Степовому, 1-му та 2-му Українських фронтах. Льотчик, командир ланки, командир ескадрильї 90-го гвардійського штурмового авіаційного полку. Під час війни здійснив 186 бойових вильотів. За героїзм, мужність і відвагу Георгій Тимофійович Береговий удостоєний звання Героя Радянського Союзу 26 жовтня 1944 р.

21 05 15 beregoviy2 01

15 квітня у багатьох країнах світу відзначають День екологічних знань. Це свято було започатковане у 1992 р. після конференції в Ріо-де-Жанейро, учасники якої наголосили на важливості екологічної освіти громадян усього світу, формуванні їх екологічної свідомості.

У сучасному розумінні екологія – це наука про зв’язки живих організмів між собою та оточуючим середовищем. Розуміння таких зв’язків необхідно людству задля свідомого ставлення до навколишнього природного середовища.

На жаль, є серед нас дуже багато людей, які нехтують екологічними знаннями. Ті, хто кидають сміття на місці свого відпочинку – вони всі точно знають, що так робити не можна, але все одно ліняться за собою прибрати. Як достукатися до їхньої свідомості – поки що невідомо.

21 04 14 eko01