Події у музеї
24 квітня 1869 року у місті Рівне Волинської губернії народився відомий український художник і педагог Григорій Іванович. Навчався живопису у вишах Санкт-Петербургу й Москви, був учнем І. Рєпина. Разом з киянином Олександром Мурашком молодий Григорій опановував тонкощі малярства та мистецтво створення портрету. Мурашко написав портрет Цисса, ця робота отримала першу премію від Товариства любителів мистецтва у 1898 році.
Вінки здавна є одними з найяскравіших елементів народного дівочого строю.
22 квітня науковиця Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Катерина Штепа у рамках Тижня факультету технологій та дизайну ПНПУ імені В. Г. Короленка провела інтерактивну лекцію «Вінок у народному вбранні як мова культурної ідентичності». На зустрічі студенти й викладачі університету обговорили особливості полтавських весільних вінків минулого століття, а також змогли доторкнутися до відтворених Катериною Штепою весільних головних уборів.
Детальніше:Вінок у народному вбранні як мова культурної ідентичності
Український учений, психолог, письменник, основоположник сучасної національної педагогіки, дійсний член НТШ – це все про Григорія Григоровича Ващенка, чиїм гаслом було: «Служба богу й Батьківщині».
Ментальне здоров'я — одна з найважливіших сфер, про які має піклуватися людина. І фахівці, що допомагають усім нам у цій справі, нині є надзвичайно цінними й важливими для сталого суспільства. Сьогодні долучаємося до слів вдячності всім, хто допомагає нам впоратися з тиском реальності й почуватися ліпше.
"Національні символи у оформленні Будівлі Полтавського губернського земства" — таку назву має інтерактивна костюмована екскурсія, яку 18 та 21 квітня провела науковиця Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Катерина Штепа для учнів 5 та 9 класів гімназії № 35.
Детальніше:Національні символи у оформленні Будівлі Полтавського губернського земства
Коли довкола все квітне й повниться красою, хочемо нагадати про квіти, що вже понад століття не в'януть і бережуть у собі відбиток не лише природного, а й людського генія.
Щороку під кінець зими зазвичай починаємо міркувати про те, рання чи пізня буде весна. А з її настанням то тривожимося, що ніколи в квітні не було так холодно, то згадуємо, як раніше до кінця березня ще лежав сніг… Хтось поспішає все посіяти, поки жаби не закумкали, бо так вчила бабуся, а хтось прислухається до передбачень бабака Тимка.
У Великодній день 20-го квітня 2025 р. святкує свій ювілей прекрасна людина і професійний знавець цілого царства живої природи (грибів) Беседіна Ірина Сергіївна.
Детальніше:У Великодній день святкує свій ювілей Беседіна Ірина Сергіївна.
Обрядове поклоніння яйцю з давніх-давен було характерним для багатьох народів світу, де воно трактувалося як крилатий символ життя, радості і весняного сонця, що пробуджує природу.
Великдень — це свято, що символізує перемогу життя над смертю, а правди над кривдою. Цей день несе надію на оновлення та віру в справедливість.
Хай кожен і кожна матимуть змогу провести його з найріднішими й наповнити серця світлом посеред такої великої темряви. Ми обов'язково переможемо, бо такою є наша віра.
Із вдячністю до всіх захисників і захисниць, які роблять це свято можливим.
Основою для листівки слугує артефакт музейної колекції, навершшя церкви з Полтавщини, датоване XVII ст. — сяйво.
Представлена на фото писанка датується 1890-м р., походить із с. Березоточа Лубенського повіту Полтавської губернії. На темно-коричневому тлі зображено стилізованих сорок, тулуби яких прикрашені хвилястими лініями червоного, жовтого та білого кольорів. В українському світосприйманні сороки – це особливі птахи, які першими приносять звістку.
