Науковий архів Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського – скарбниця у скарбниці
Науковий архів Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського функціонує як структурний підрозділ Наукової бібліотеки Музею. Фонди архіву формуються здебільшого з матеріалів польових досліджень, наукових праць співробітників Музею, зібраних документальних та біографічних матеріалів. Нині в Архіві налічується майже 9 тисяч справ із питань краєзнавства, історії, природознавства, етнографії, музейної та пам’яткоохоронної роботи. Усі справи, що зберігаються в Архіві, об’єднані у фонди за тематичною та хронологічною ознакою. Науковий архів Полтавського краєзнавчого музею налічує 24 фонди, більшість із яких постійно поповнюються.
Пам'яті колеги. Відійшов у засвіти Сильвестр Шафарчук
Пішов із життя наш колега Сильвестр Гордійович Шафарчук, який працював у Полтавському музеї авіації і космонавтики з 1989 року. Музейній справі віддав понад 28 літ життя. Працював натхненно, віддаючи роботі багато сил та енергії.
Сильвестр Гордійович народився 17 вересня 1937 року в поліському селі Полиці Камінь-Каширського району на північному сході Волині. Успішно закінчив місцеву школу. Мріяв про професію лікаря, тому вступив до Одеського військово-морського медичного училища. Однак після реорганізації училища курсантам запропонували обрати інші вищі навчальні заклади міста. Сильвестр Гордійович обрав Артилерійське училище, по закінченні якого пройшов усіма шляхами армійської служби. У 1969 році був зарахований до Артилерійської військової академії у тодішньому Ленінграді (нині – Санкт-Петербург), яку успішно закінчив у 1973 році. Йому пропонували залишитися на викладацькій роботі однак він обрав службу у війську.
Пішов із життя добрий друг нашого Музею – Григорій Федорович Джурка
Відійшов у засвіти добрий друг нашого Музею – кандидат хімічних наук, доцент Григорій Федорович Джурка.
Народився 19 вересня 1942 року в селі Кротівщина Великобагачанського району (нині Великобагачанська територіальна громада Миргородського району). Під час навчання в школі брав активну участь у шкільних та районних олімпіадах з фізики, математики, хімії. 1959 року, закінчивши із золотою медаллю навчальний заклад, вступив до Полтавського державного педагогічного інституту імені В. Г. Короленка, обравши спеціальність учителя хімії. Четвертий рік навчання у виші пройшов паралельно з педагогічною роботою в Будеразькій середній школі Здолбунівського району Рівненської області. 1964 року Григорій Федорович закінчує з відзнакою Полтавський педагогічний інститут і, згідно з розподілом Міністерства освіти, починає працювати в закладі асистентом кафедри хімії.
Бронзовий німецький лев зі «Скарбниці» Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського
В експозиції «Унікальні предмети у зібранні музею (Скарбниця)» Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського представлені кращі зразки дрібної металевої пластики ХІІ – XV ст., що походять із трьох історичних зібрань: Круглицького (Лубенського) музею Катерини Миколаївни Скаржинської, Полтавського Єпархіального Давньосховища та Природничо-історичного музею Полтавського губернського земства.
Історія про те, як скіфський ідол впав на голову ректору одного з вишів
#історії_від_Супруненка
Хто знає директора Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, Олександра Борисовича Супруненка, напевне, чув його розповіді. Ці історії, часом вкрай комічні, – дійсно унікальні. Ми вирішили, що настав час поділитися ними, а тому започатковуємо нову рубрику #історії_від_Супруненка.
Історія про те, як скіфський ідол впав на голову ректору одного з вишів
«У колекції кам’яної монументальної пластики нашого Музею вирізняється досить цікава стела скіфського часу у вигляді монументу фалічної форми. Подібні стели прикрашали вершини скіфських степових курганів, переважно за архаїчної доби, і знаходилися над похованнями військової еліти.
Співпраця з Полтавським національним педагогічним університетом імені В. Г. Короленка в межах програми «Музей – вишу»
Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського в межах довгострокової програми «Музей – вишу» тісно співпрацює зі студентами та викладачами Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. Співробітники Музею постійно беруть участь у різноманітних спільних заходах.
29 жовтня 2021 року завідувачка науково-дослідного відділу культурно-освітньої роботи Євгенія Калініна на запрошення докторки історичних наук, професорки, завідувачки кафедри історії України Людмили Бабенко долучилася до лекції на платформі Zoom, на якій поділилася власним досвідом та практикою колег щодо написання ґрантових проєктів у галузі культури, зокрема для Українського культурного фонду. Також Євгенія Калініна розповіла про ґранти, у яких Музей уже взяв участь і які успішно реалізуються. Наприклад, музейна квест-майстерня для молоді з інвалідністю. У кінці лекції запрошена лекторка відповіла на запитання студентів, а професорка Людмила Бабенко подякувала полтавським музейникам за плідне співробітництво з університетською спільнотою.
У Музеї відзначили День працівників служби позавідомчої охорони
29 жовтня 2021 року Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського привітав із професійним святом співробітників позавідомчої служби охорони, які щоденно та цілодобово стоять на варті Музейного фонду України. «Складаємо подяку за вашу звитягу, за висококласну організацію охорони Музею та його цінностей, загострене відчуття відповідальності за свою справу. Бажаємо нашим охоронникам козацького здоров’я, злагоди в родинах та успіхів у всіх справах!» – йшлося у привітанні директора Олександра Супруненка від імені колективу Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.
Бабанський Пилип Дмитрович
110 років від дня народження письменника та публіциста Івана Цюпи
29 жовтня 1911 року в селі Бірках Зіньківського повіту Полтавської губернії (нині – Полтавський район) народився Іван Антонович Цюпа. Закінчив Зіньківську сільськогосподарську школу. 1927 року друкує перший власний доробок – нарис «Бірківський бій». Знайомиться та співпрацює з прозаїком та публіцистом Пилипом Капельгородським, очолює районну комсомольську організацію. У 1935 році – випускник Харківського інституту журналістики. «Підвалини» літературної кар’єри Іван Цюпа заклав, певно, після тісного спілкування з учнями шкіл, студентами, працівниками видавництв, газет Полтави і Краснограда. Не оминули письменника-початківця і жорна сталінських репресій. Дев’ять місяців наш земляк за безпідставними звинуваченнями провів за ґратами.
Нагородна зброя – шабля «корабеля»
Серед музейних предметів, що донедавна експонувалися у залах, присвячених козацькій добі, й мають виключне історичне та культурне значення привертає увагу нагородна зброя старшини Гадяцького полку Павла Ніжинця, пожалувана йому у 1748 р. російською імператрицею Єлизаветою Петрівною.
Павло Федорович Ніжинець (нар. 1723 р.) походив із родини козацької старшини. У 1736 р. він вже був відомим селітряним заводчиком. Таким цінним подарунком його відзначено саме за розбудову селітроварної промисловості, що у той час було непересічним випадком: Павло Ніжинець отримав нагородну шаблю із золотою насічкою не за військові, а за цивільні заслуги. Підприємливий козак при цьому встиг зробити ще й військову кар’єру, отримавши високі чини у Гадяцькому полку.
Фонд Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського поповнився унікальним музейним предметом – елементом концертного реквізиту народного артиста України Андрія Данилка
До Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського завітала Інна Білоконь – українська акторка, артистка Театру Андрія Данилка, відома за своєю роллю Інни Адольфівни – мами легендарної Вєрки Сердючки. За дорученням нашого земляка, народного артиста України, почесного громадянина Полтави Андрія Данилка, пані Інна передала до фондів Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського унікальний артефакт, що віддзеркалює творчий шлях всесвітньовідомого українського артиста. Мова про головний убір «Зірка» – емблематичний елемент реквізиту Андрія Данилка, який 2007 року в неповторному сяйливому образі Вєрки Сердючки посів ІІ місце на щорічному пісенному конкурсі «Євробачення», що відбувся в Гельсінкі.
