Події
Краєзнавчий музей м. Горішні Плавні здійснив репринтне перевидання рідкісної книги – звіту про дослідження рельєфу, грунтів та геології історичної Кременчуччини. Робота 130 років тому підготовлена в контексті надання звітності Полтавському губернському земству за дослідження ґрунтознавчої експедиції на чолі з професором В. В. Докучаєвим.
Детальніше:У Горішніх Плавнях побачило світ цінне репринтне видання
Сьогодні до нас завітала команда відділу цифрової трансформації Управління інфраструктури та цифрової трансформації Полтавської обласної державної адміністрації, які допомогли запровадити інструменти для роботи з цифровими документами.
Також нашим працівникам розповіли про використання валідації електронних документів через мобільний додаток Дія (сценарій Дія-Дія) та на практиці продемонстрували як це працює.
Детальніше:Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського співпрацює з @Дія
19 листопада – День скловиробника. Це професійне свято України, встановлене, згідно з Указом Президента України, 9 грудня 2003 р. Чому обрали саме цей день? 19 листопада 1711 р. народився видатний вчений Михайло Ломоносов, який створив хімічне виробництво глазурі, скла, порцеляни, розробив технологію та рецептуру кольорового скла, використавши його для створення мозаїчних картин.
Скло – один з найдавніших матеріалів, використовується в архітектурі, мистецтві, побуті. Воно виникло у давнину під час плавлення кварцового піску під дією високих температур (виверження вулканів, ударів блискавки, у місцях падіння метеоритів) і пізнішого охолодження.
У 1906 р. на запрошення Полтавського губернського земства етнограф Данило Щербаківський здійснив екскурсії Хорольським, Переяславським, Миргородським та Кобеляцьким повітами Полтавської губернії, зібравши 273 предмети, з них 13 – пояси. Усі предмети поповнили етнографічний відділ Природничо-історичного музею.
Пояс був обов’язковим елементом вбрання. Він виконував практичні функції — закріплення одягу, захист м’язів живота та спини під час важкої роботи. На поясах носили предмети повсякденного вжитку, вони слугували яскравою прикрасою строю. Сприймався пояс і як оберіг.
Високодостойна Тамаро Костянтинівно!
Звитяжний колектив Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського сердечно вітає Вас зі славним ювілеєм – 60-літтям від дня народження!
Ми пишаємося і дорожимо Вами не лише як сумлінним хранителем нашої музейної скарбниці, не лише як майстром філігранної справи збереження музейних фондів, не лише як вірною музейництву колежанкою та соратницею, а й передовсім як премилою краянкою доброї вдачі. Із Вами тепло, затишно, впевнено та надійно. Тому, з огляду на Вашу велику затребуваність у нашій музейній родині, бажаємо Вам міцного здоров’я та всіляких гараздів на многії і преблагії літа!
Любимо і шануємо Вас, дорога Тамаро Костянтинівно!
Детальніше:До ювілею головного зберігача фондів Тамари Кондратенко
17 листопада в багатьох країнах світу відзначається День студента. Перше його святкування відбулося в Лондоні 1941року на міжнародній зустрічі студентів. А на Всесвітньому конгресі в Празі (17.11.1946 р.) ухвалили рішення про встановлення урочистого Дня на міжнародному рівні.
В Україні свято відзначають з 1999 року згідно з указом Президента від 16 червня.
Ми вітаємо українське студентство! Це свято великих надій, найкращих сподівань, відчайдушних мрій і віри у справжню дружбу і любов.
Бажаємо, друзі, щоб ваші амбітні плани допомогли визначити своє покликання в житті, сучасні товариші перетворилися на вірних друзів, а кохання супроводжувало, оберігало і надихало вас до кінця життєвої дороги.
Осінь невипадково називають щедрою, золотою порою, бо вона радує нас теплими днями «бабиного літа», немов чарівним пензликом розмальовує дерева і чагарники в яскраві кольори, дарує врожай грибів, овочів і фруктів. Достигли плоди і у нашому дендропарку. У цьому році чималим урожаєм порадував кизил. Всі охочі ласували його кисло-солодкими плодами. До речі, назва кизил запозичена із тюркських мов і у перекладі означає «червоний». У більшості сортів кизилу плоди мають саме таке забарвлення. Їх використовують не лише у свіжому вигляді, а й готують приправу до м’ясних і рибних страв, варять варення, роблять мармелад, лаваш. Навіть кісточки підсмажують і використовують як сурогат кави.
На базі Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського багато років проходить музейно-архівна практика студентів факультету історії та географії Полтавського національного університету імені В. Г. Короленка. Співпраця між викладачами і студентами та музейними співробітниками реалізовується в межах довгострокової програми «Музей – вишу». 11 листопада завідувачка сектору науково-дослідного відділу фондів Оксана Сулима долучилася до лекції для студентів четвертого курсу історичного факультету групи ІА(мс)-44 «Основи музейної роботи. Основні напрямки діяльності музею. Діяльність фондів» на платформі Zoom. Музейниця ознайомила студентів із основними нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність музеїв, розповіла про головні напрями роботи музейного закладу, з акцентом на фондовій діяльності, та продемонструвала основну фондово-облікову документацію.
Детальніше:Студентам – про Музей. Лекція Оксани Сулими в межах програми "Музей – вишу"
В експозиції «Унікальні предмети у зібранні музею (Скарбниця)» Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського представлені фрагменти єгипетських написів, виготовлених з білого вапняка. Розміри: а) 3х7 см, 2х3,2 см; б) 10, 5х10х2,9 см; в) 9,1х6,4х9 см; г) 6,7х4,4х2 см. На рубежі IV – III тис. до н. е. відбувається процес формування ієрогліфічної писемності з піктограми, що прокладає шлях від образотворчості до знака. За часом цей процес збігається з початком об'єднання Верхнього і Нижнього Єгипту в єдину державу. Знаки давньоєгипетської писемності – це передусім знаки-образи.
Детальніше:Фрагменти написів з некрополя Фів II – I тис. до н. е.
15 листопада на 86-му році життя відлетів у засвіти полтавський художник-графік, член Національної спілки художників України, лауреат Премії Полтавської обласної ради імені Панаса Мирного, лауреат Полтавських міських премій імені Миколи Ярошенка і Самійла Величка Євген Васильович Путря. У пам’яті полтавських музейників він назавше лишиться великим другом Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. У 1980-их роках Євген Путря у складі творчої групи художників працював над створенням музейних експозицій. Євген Путря разом із Анатолієм Щербаком, Віктором Батуріним та Борисом Головком оновлював експозиційні зали Полтавського літературно-меморіального музею Івана Котляревського, Музею-садиби Панаса Мирного, Музею-садиби Володимира Короленка, які в той час були відділами Полтавського краєзнавчого музею. Бригада художників загалом оформила 12 музеїв.
13 листопада відзначаємо Міжнародний день незрячих. Цього дня 1745 року народився французький тифлопедагог Валентин Гаюї, який вперше розробив метод навчання сліпих за допомогою рельєфно-лінійного шрифту («унціалу»). Він заснував першу в світі спеціалізовану школу і надрукував навчальні книги, створив ноти, географічні карти, методику оволодіння практичними ремеслами. День народження Валентина Гаюї, за рішенням Всесвітньої організації охорони здоров'я, відзначається як Міжнародний день незрячих.
За даними ВООЗ, близько 300 млн людей у світі страждає від порушень зору, з них майже 40 млн втратили зір. Щорічно кількість сліпих зростає на 1-2 млн осіб.
