Події

3 грудня вшановують пам’ять «червоного письменника» Андрія Васильовича Головка. Майбутній майстер слова з’явився на світ у 1897 році в с. Юрки Кобеляцького повіту Полтавської губернії (нині у складі с. Хорішки колишнього Козельщинського району) в заможній селянській родині.
Спочатку закінчив сільську школу, а згодом продовжив освіту у Кременчуцькому реальному училищі, де під впливом «Кобзаря» Т.Г. Шевченка почав писати української мовою.

 

21 12 03 golovko

Краса зимової природи надихала на творчість багатьох майстрів декоративно-ужиткового мистецтва. Не оминув увагою зимовий дивосвіт і Леонід Самійлович Товстуха (1930 – 2010) – народний художник України, член Національної спілки художників України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (1986 р). У 1983 р., працюючи над циклом килимів «Пори року», він створив килим «Зима», що відразу привернув увагу поціновувачів. Нині цей чудовий зразок полтавського килимарства знаходиться у колекційній збірці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.

21 12 02 kylym

Цими днями у видавництві «Дивосвіт» вийшла друком нова книга «Сергій Іллічевський (1895 – 1959 ?) – життя в ім’я ботаніки». Вона присвячена двом пам’ятним датам: 125-річчю від дня народження Сергія Олімпійовича Іллічевського, яке відмічалось минулого року та 130-річчю Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, яке святкується цього року. Автори зазначеного видання – Віктор Самородов, доцент кафедри захисту рослин Полтавського державного аграрного університету та Олена Халимон, старший науковий співробітник згаданого музею. Вони майже 30 років збирали матеріал про видатного науковця, який був пов’язаний з установами, де працюють автори.

21 12 01 naturalist

Всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 року для становлення української держави є не менш важливим за проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року. Для розвитку державницьких процесів і нейтралізації політичних спекуляцій противників незалежності необхідно було підтвердити Акт проголошення незалежності України всеукраїнським референдумом як виявленням всенародної волі. Окрім того, світова спільнота зайняла вичікувальну позицію і не поспішала визнавати Україну без відповідних документів.

21 12 01 dekl feedom

Наближається зимова пора – щорічне випробування для рослин, звірів і птахів – щоб дожити до весни, треба бути кмітливим, сильним, здоровим, сміливим і обережним. Нам, людям, простіше у теплих будинках. Тому можна знайти час і натхнення, щоб допомогти взимку пернатим і чотириногим сусідам.

Але перш ніж встановити, наприклад, годівничку для птахів, чесно дайте собі відповідь: чи готові ви регулярно протягом зими знаходити час, щоб готувати кормову суміш, досипати корм, чистити годівничку. Дуже важливо – або робити добру справу як слід, щоб це дійсно була допомога, або не братися за неї.

21 11 30 godivnychyka

Навесні 1967 р. в с. Труханівка Котелевського району (нині с. Велика Рублівка Полтавського району) Полтавської області був знайдений скарб римських монет у кількості 200 екземплярів. Монети виявлені школярами на підвищенні надзаплавної тераси лівого берега р. Мерла (притока р. Ворскли) у невеликому горщику на глибині 0,3 м. Знахідка швидко розійшлася по руках місцевих жителів. Лише 30 екземплярів, зібрані службовцем І. Мовчаном, зрештою потрапили до музею.

21 11 30 skarb

Чільне місце в палеонтологічній колекції Музею займають залишки  викопних тварин із села Келеберда Горішньоплавнівської територіальної громади Кременчуцького району. Перші зразки з Келеберди (тоді містечко Келеберда Кременчуцького повіту) надійшли до Природничо-історичного музею Полтавського губернського земства (первісна назва Музею) ще у 1891 році, стали основою палеонтологічної колекції закладу. Так, у звіті Полтавської губернської земської управи за 1891 рік подано, що серед залишків мамонтів у колекції музею «наилучше сохранилась нижняя челюсть мамонта с зубами, найденная рыбаками в русле р. Днепра около м. Келеберды, Кременчугского уезда».

21 11 29 paleontolog

Лише за перші 30 років радянської влади в Україні було три голодомори: 1921-1922 років, 1932-1933-го і 1947 року. Найстрашніший голодомор припав на 30-ті роки. У 1933 році член Політбюро ЦК КП(б)У Мендель Хатаєвич наголошував: «Жорстока боротьба точиться між селянами і нашою владою. Це боротьба насмерть. Цей рік був вирішальною перевіркою нашої сили і міцності. Знадобився голод, щоб показати, хто тут господар. Це коштувало мільйонів життів, але колгоспну систему створено. Ми виграли війну». У цій війні вимерла майже четверта частина сільського населення України. Комуністична влада намагалася завдати смертельного удару саме селянству, як основі української нації. Смуга найвищої смертності пролягала через Полтавщину. Загальні людські втрати становили до 1 млн осіб разом з ненародженими.

21 11 27 ekp golod

День пам’яті жертв голодоморів – це щорічний національний день пам’яті, що припадає на четверту суботу листопада.

У м. Київ, у церемоніальних заходах, до цього дня беруть участь перші особи держави, керівники іноземних країн, парламентів, міжнародних організацій, дипломати й урядовці з різних країн, представники релігійних організацій, делегації різних рівнів, громадські та культурні діячі, свідки тих страшних подій. 

О 16.00 оголошується загальнонаціональна хвилина мовчання, після чого по всій державі відбувається акція «Запали свічку», в рамках якої всі охочі несуть свічки до пам’ятників жертвам. В акції можна взяти участь, запаливши свічку в своєму вікні. 

21 11 27 golodomor

У колекції дереворізьблених музейних предметів привертає увагу скриня, яка є зменшеною копією типової селянської скрині. Автор форми виробу Микола Григорович Зацеркляний (1942 – 2011) – майстер художнього різьблення на дереві, заслужений майстер народної творчості України (2002), член НСМНМУ (1992). Дружина різьбяра Тетяна Анатоліївна Зацеркляна (1942 р. н.) – майстриня художнього розпису, зобразила на зеленому тлі поверхонь скрині пагони з листям та яскравими червоними й жовтими квітками. Темно-вишневі серцевинки надають їм насиченого, об’ємного вигляду. З-поміж мережаних листочків проглядають червоні стилізовані плоди.

21 11 25 skrynya

Розвиток української архітектури – невід’ємна складова загальноєвропейських культурних процесів. У другій половині ХІХ ст. значний вплив на митців справив рух «Arts and Crafts» («Мистецтва і ремесла»), біля витоків якого стояли Джон Раскін (John Ruskin) та Вільям Морріс (William Morris). В умовах індустріалізації Європи теоретик мистецтва та літературний критик Раскін наголосив на тому, що масове виробництво вбило індивідуальний підхід до виготовлення речей, знеособило творця.

21 11 26 arts