Події
Ця святкова дата відзначається з 1993 року. Припадає вона на 6 грудня – день, коли в 1991 році було ухвалено закон України «Про Збройні сили України».
Власне питання про збройні сил країни було підняте ще 24 серпня 1991 року у постанові Верховної Ради України «Про військові формування в Україні», де визначалося: «підпорядкувати всі військові формування, дислоковані на території України, Верховній Раді України; утворити Міністерство оборони України; Урядові України приступити до створення Збройних Сил України».
Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського має славну багатовікову історію. Створений з ініціативи видатного ґрунтознавця Василя Докучаєва у 1891 році, заклад і нині залишається провідною науково-дослідною установою Полтавщини. Гордістю колекційного надбання Музею є зразки ґрунтів, зібрані експедицією під керівництвом вченого на теренах Полтавської губернії. Нині в Музеї зберігається 3802 одиниці, з яких 567 зразків зібрані на території Кременчуцького повіту учнем Василя Докучаєва ‒ Володимиром Вернадським.
За давньою традицією українці будували церкву в центрі села на просторому майдані. Звідусіль було видно її куполи і чутно благодатний передзвін, який сповіщав людей про радісні та тривожні події. Так само у серці села Ждани Лубенського району Полтавської області стоїть велична споруда, проте мало хто тепер впізнає у ній церкву. У 1744 році в селі збудовано дерев’яну церкву на мурованому цоколі на честь Введення у храм Пресвятої Богородиці. Проіснувала вона до 1864 року, коли на її місці звели нову цегляну церкву з прибудованою дзвіницею. Церковними настоятелями на той час були священики Савицькі. У 1895 році церква володіла капіталом у сумі 300 руб., 285,5 дес. церковної, 1,25 дес. садибної та 83 дес. ружної землі, мала будинки для причту і для церковнопарафіяльної школи, яка діяла. А у 1902 році церква володіла 335 дес. 992 кв. саж. церковної, 1 дес. 1500 кв. саж. садибної, 33 дес. 1590 кв. саж. ружної землі, мала церковну сторожку, будинки для квартир священика та учителів церковнопарафіяльної школи, діяли церковна бібліотека, чоловіча церковнопарафіяльна школа, двокласна церковновчительська жіноча школа зі зразковою однокласною школою для дівчаток при ній, церковнопарафіяльне попечительство. 1912 року – мала квартири для священика і псаломщика, діяли однокласна двокомплектна чоловіча церковнопарафіяльна школа, двокласна жіноча церковновчительська школа зі зразковою однокласною жіночою церковнопарафіяльною школою.
Щороку 3 грудня разом зі світовою спільнотою Україна відзначає міжнародний день людей з інвалідністю.
Захищаючи людську гідність, ми утверджуємо людяність та свободу для кожного. Інвалідність – це не вирок. Вже ніхто не має сумнівів у тому, що люди з інвалідністю є повноцінними членами суспільства, відмінними фахівцями, соціально активними і життєствердними людьми. Тож хочеться побажати їм витримки, здоров’я, натхнення, оптимізму і реалізації всіх планів та задумів!
3 грудня вшановують пам’ять «червоного письменника» Андрія Васильовича Головка. Майбутній майстер слова з’явився на світ у 1897 році в с. Юрки Кобеляцького повіту Полтавської губернії (нині у складі с. Хорішки колишнього Козельщинського району) в заможній селянській родині.
Спочатку закінчив сільську школу, а згодом продовжив освіту у Кременчуцькому реальному училищі, де під впливом «Кобзаря» Т.Г. Шевченка почав писати української мовою.
Краса зимової природи надихала на творчість багатьох майстрів декоративно-ужиткового мистецтва. Не оминув увагою зимовий дивосвіт і Леонід Самійлович Товстуха (1930 – 2010) – народний художник України, член Національної спілки художників України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (1986 р). У 1983 р., працюючи над циклом килимів «Пори року», він створив килим «Зима», що відразу привернув увагу поціновувачів. Нині цей чудовий зразок полтавського килимарства знаходиться у колекційній збірці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.
Цими днями у видавництві «Дивосвіт» вийшла друком нова книга «Сергій Іллічевський (1895 – 1959 ?) – життя в ім’я ботаніки». Вона присвячена двом пам’ятним датам: 125-річчю від дня народження Сергія Олімпійовича Іллічевського, яке відмічалось минулого року та 130-річчю Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, яке святкується цього року. Автори зазначеного видання – Віктор Самородов, доцент кафедри захисту рослин Полтавського державного аграрного університету та Олена Халимон, старший науковий співробітник згаданого музею. Вони майже 30 років збирали матеріал про видатного науковця, який був пов’язаний з установами, де працюють автори.
Детальніше:Натуралісту, природоохоронцю та музейнику присвячується…
Всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 року для становлення української держави є не менш важливим за проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року. Для розвитку державницьких процесів і нейтралізації політичних спекуляцій противників незалежності необхідно було підтвердити Акт проголошення незалежності України всеукраїнським референдумом як виявленням всенародної волі. Окрім того, світова спільнота зайняла вичікувальну позицію і не поспішала визнавати Україну без відповідних документів.
Детальніше:30 років Всеукраїнському референдуму 1 грудня 1991 року.
Наближається зимова пора – щорічне випробування для рослин, звірів і птахів – щоб дожити до весни, треба бути кмітливим, сильним, здоровим, сміливим і обережним. Нам, людям, простіше у теплих будинках. Тому можна знайти час і натхнення, щоб допомогти взимку пернатим і чотириногим сусідам.
Але перш ніж встановити, наприклад, годівничку для птахів, чесно дайте собі відповідь: чи готові ви регулярно протягом зими знаходити час, щоб готувати кормову суміш, досипати корм, чистити годівничку. Дуже важливо – або робити добру справу як слід, щоб це дійсно була допомога, або не братися за неї.
Навесні 1967 р. в с. Труханівка Котелевського району (нині с. Велика Рублівка Полтавського району) Полтавської області був знайдений скарб римських монет у кількості 200 екземплярів. Монети виявлені школярами на підвищенні надзаплавної тераси лівого берега р. Мерла (притока р. Ворскли) у невеликому горщику на глибині 0,3 м. Знахідка швидко розійшлася по руках місцевих жителів. Лише 30 екземплярів, зібрані службовцем І. Мовчаном, зрештою потрапили до музею.
Детальніше:Скарб римських денаріїв із с. Труханівки на Полтавщині
Чільне місце в палеонтологічній колекції Музею займають залишки викопних тварин із села Келеберда Горішньоплавнівської територіальної громади Кременчуцького району. Перші зразки з Келеберди (тоді містечко Келеберда Кременчуцького повіту) надійшли до Природничо-історичного музею Полтавського губернського земства (первісна назва Музею) ще у 1891 році, стали основою палеонтологічної колекції закладу. Так, у звіті Полтавської губернської земської управи за 1891 рік подано, що серед залишків мамонтів у колекції музею «наилучше сохранилась нижняя челюсть мамонта с зубами, найденная рыбаками в русле р. Днепра около м. Келеберды, Кременчугского уезда».
