Події

17 липня виповнюється 150 років від дня народження Філарета Михайловича Колесси – фольклориста, композитора, літературознавця, академіка ВУАН. Відомий етнограф Климент Квітка, за сприяння і підтримки якого, Ф. М. Колесса був обраний дійсним членом Академії писав: «За важливу дату для музичної етнографії в Українській Академії Наук треба вважати 29 червня 1929 року, коли на дійсного члена Академії обрано найбільшого дослідника української народної музики доктора Філарета Колессу». Тоді для нього у рамках Академії була відкрита кафедра української етнографіїї.

21 07 17 kolesa

Перебираючи вдома столовий посуд, побачила блюдо, в якому мої батьки, Барський Михайло Петрович та Литвиненко Енгеліна Іванівна, подавали на стіл для гостей щось смачненьке. Вирішила передати блюдо до музею, бо на його денці – клеймо одного з найстаріших порцелянових заводів України – Баранівського.

Декілька слів з історії підприємства. У 1802 р. (1803-1804 рр.) у містечку Баранівка Волинської губернії (тепер Житомирської області) Михайлом Мезером була заснована порцелянова мануфактура. Деякі дослідники вказують навіть 1797 рік, як рік заснування підприємства. 10 листопада 1803 р. М. Мезер підписав контракт на його створення з магнатами Любомирськими-Валевськими, які на той час володіли Баранівкою. Вже у 1812 р. на фабриці працювали 100 чоловік, а в середині 1850-х рр. – до 200. Кількість працівників не була стабільною. У першій половині XIX ст. активно використовувалася праця кріпаків. Наприкінці XIX –  на початку XX ст. кількість працівників дорівнювала 50, а в 1910 рр. – 400. У 1895 р. власником підприємства став М. Гріпарі.

21 07 16 barskaya

16 липня 1990 року в  українського народу з’явилася надія на власну державу. Сьогодні, говорячи про Декларацію від 16 липня 1990 року, мимоволі  згадуються Універсали Української Центральної Ради, особливо останній -четвертий. Вони приймалися в різні  історичні епохи і за різних умов, що звісно могло позначитися  на змісті цих документів.  Але об’єднує  їх одне – прагнення українців мати власну державу, будувати добросусідські відносини з іншими країнами і народами.

21 07 16 suverenitet

Нам дуже пощастило, що саме Ви, як заступниця голови Полтавської ОДА з питань культури та туризму, опікуєтеся напрямком роботи та розвитку нашого музею!
Ваша енергія, ідеї, працьовитість, професіоналізм, відкритість, креативність… (і тут нас складно зупинити) надають нашій команді поштовху до дії і ми безмежно цінуємо Вашу підтримку!
Нехай всі Ваші плани, ідеї, амбіції втілюються на благо нашого регіону!
Море натхнення, стійкості духу, перемог і все це тільки у поєднанні з Вашою чарівною посмішкою!
З повагою та найщирішими привітаннями Ваш Краєзнавчий!

21 07 12 rygychenko01

Багатьом в Україні та поза її межами відомо про знахідку у 1912 році одного із найбільших і найкоштовніших скарбів ХХ століття у Східній Європі - Малопоперещепинського "скарбу" - 75 кілограмів чистого золота та срібла.

Гарна традиція склалася у селі Мала Перещепина Новосанжарського району на Полтавщині: щороку у червні тут збираються представники болгарських культурно-національних організацій України для проведення свята «Кубрат об’єднує нащадків». Влаштовують свято одне для одного і, звичайно ж, для малоперещепинців. Святкування відбуваються на невеликому пагорбі серед соснового лісу, де височить скромна стела з написом «В єднанні сила. Великий Кубрат. От Бога поставлен Владетел на стара Велика България».

Фільм приурочено до 20-річчя від часу проведення на малоперещепинській землі I Всеукраїнського собору болгар України і відкриття пам’ятника на місці поховання кана Кубрата – засновника Старої Великої Булгарії. 

 

Український День родини відносно молоде свято і відзначається з 2012 року. Відповідний Указ Президента України № 1209/2011 "Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат і професійних свят" був підписаний 30 грудня 2011 року. Святкування цього дня має щорічний характер і відзначається 8 липня.

Сім’я – найголовніше в житті будь-якої людини. Це не потрібно доводити нікому. Вона, як гарний, вишитий з любов’ю оберіг, що захищає від бід і нещасть. Але, погодьтеся, що міцна сім’я – це щоденна, наполеглива праця.
Колектив Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського – це одна велика дружна робоча родина.

21 07 08 rodyna01

У фондах Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського зберігається примірник журналу «Україна», на сторінках якого вміщено унікальне фото – запис в одній із полтавських метричних книг 1769 р. (світлина додається). Саме ця публікація підтверджує дату народження Івана Петровича Котляревського [1, с. 70]. Однак два коротких рядки містять не лише загальновідому інформацію.
Йдеться про те, що завдяки цьому запису ми знаємо ім’я «восприемника» новонародженого Івана. Ним виявився Павло Маркевич, чоловік у Полтаві середини ХVIII cт. відомий і впливовий [3, с.89]. Він був бурмистром полтавського магістрату (одним із заступників війта – голови магістрату). Бурмистри не отримували платню. Привілеї цієї посади полягали в тому, що бурмистри не платили податків і не виконували повинностей під час служби.

21 07 07 kotlarevskiy01

6 липня виповнюється 170 років від дня народження українського зодчого Івана Івановича Левинського. Він народився у 1851 році у місті Долина на Івано-Франківщині у родині директора української народної школи. По смерті батька сім’я перебралася до Стрия, згодом Іван Левинський став мешканцем Львову. Тут він вчився у реальній школі, а 1868 року поступив на будівельний факультету Львівської Технічної академії. Після шести років навчання, у 1874 році, молодий архітектор отримав диплом з відзнакою і як гідний фахівець, по праву, отримав місце викладача в академії, яку не полишав усе життя, здобувши звання надзвичайного професора (1901), очоливши кафедру утилітарного будівництва (1909) і діставши посаду декана будівельного відділу (1912-1914). Архітектурною освітою Івана Левинський переймався настільки, що 1877 року став одним із засновників Товариства вишколених техніків (у подальшому – Політехнічне товариство), до цілей якого, поміж інших, також належало піднесення технічної освіти на гідний рівень у суспільстві. Саме Товариство набуло значущості потужної фахової корпорації, яка об’єднувала у собі представників усіх технічних галузей Галичини.

21 07 06 levenskiy01

sedov
Сєров Олег Валентинович відомий український науковець, археолог, пам’яткорохоронець.
Заступник, із 10.01.2018 р. голова Київської обласної організації УТОПІК.
Магістр державного управління.
У 1980-х рр. працював з дітьми у складі гуртка юних археологів при Київському палаці дітей та юнацтва. Захоплювався давньоруським періодом, тому його гуртківці працювали на дослідженні пам’яток києво-руської доби. Досконало знаючи археологічні околиці Києва, багато часу проводив з дітьми у археологічних розвідках, досліджуючи відомі та відкриваючи невідомі пам’ятки.
У 1992 р. керував археологічною експедицією, що проводила розкопки Новосанжарського давньоруського городища в смт. Нові Санжари Полтавської обл.
У 2016 р. – головний спеціаліст Управління фундаментальних і прикладних досліджень Національної академії державного управління при Президентові України.
Голова громадської організації «Інститут законотворчості та інформаційних технологій» (2021).
Прощання відбудется на Байковому кладовищі 5 липня о 12.00 у верхньому залі пам'яті ( центральний вхід).
 
Висловлюємо щирі співчуття рідним та друзям!
 

2019 року Україна долучилася до Міжнародної акції «День без поліетиленових пакетів». І ось уже третій рік поспіль 3 липня ряд підприємств і організацій в різних містах і селах нашої держави проводять заходи, спрямовані на мінімізацію використання пластикових пакунків. Правда, список таких екологічно свідомих ентузіастів поки що замалий. Але нині до нього додається і Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського.

За підрахунками науковців ООН, в останнє десятиліття було виготовлено пластику більше, ніж за все минуле століття. Цифри вражають. У світовому океані зараз плавають вже понад 150 мільйонів тонн пластику. І якщо раптом хтось із полтавців думає, що океан далеко і нас не стосується, то слід замислитися ось над чим: пластик із океану накопичується в тому числі в морепродуктах, і таким нехитрим способом потрапляє прямо в організм людини.

21 07 03 pakety01