Події

15 квітня 2021 р. виповнюється 100 років від дня народження Георгія Тимофійовича Берегового – двічі Героя Радянського Союзу, льотчика-космонавта СРСР, керівника Центру підготовки космонавтів імені Юрія Гагаріна (1972-1987), уродженця с. Федорівки Карлівського району.

Пропонуємо вашій увазі онлайн-фотовиставку, присвячену цій пам’ятній даті.

21 04 15 bereegovoy vystavka01

15 квітня у багатьох країнах світу відзначають День екологічних знань. Це свято було започатковане у 1992 р. після конференції в Ріо-де-Жанейро, учасники якої наголосили на важливості екологічної освіти громадян усього світу, формуванні їх екологічної свідомості.

У сучасному розумінні екологія – це наука про зв’язки живих організмів між собою та оточуючим середовищем. Розуміння таких зв’язків необхідно людству задля свідомого ставлення до навколишнього природного середовища.

На жаль, є серед нас дуже багато людей, які нехтують екологічними знаннями. Ті, хто кидають сміття на місці свого відпочинку – вони всі точно знають, що так робити не можна, але все одно ліняться за собою прибрати. Як достукатися до їхньої свідомості – поки що невідомо.

21 04 14 eko01

Ранньозрубний горщик із Климівки Полтавської округи у колекції Красноградського краєзнавчого музею

В експозиції з найдавнішої історії краю Красноградського районного краєзнавчого музею ім. П. Д. Мартиновича представлений гарної збереженості ранньозрубний горщик, виявлений за розкопок восени 1926 р. в с. Климівка Полтавської округи.

Свого часу, в 80-х рр. ХХ ст., ним зацікавився полтавський археолог О. Б. Супруненко, який збирав інформацію про старожитності Карлівщини і діяльність відомих дослідників з Полтавського державного музею – М. Я. Рудинського та О. К. Тахтая. Долучивши інформацію з публікацій та архівних документів М. Я. Рудинського, спогадів дружини О. К. Тахтая – Н. В. Тахтай, він пролив світло на походження цього експонату. Горщик виявлений в одному зі впускних захоронень кургану № 3/1926 р. з розкопок М. Я. Рудинського та О. К. Тахтая у с. Климівка (північний куток Новоселівка, «з Хутірцем», на Великій вулиці, за церквою, у дворі Григорія Пиндюка), яке було взяте «монолітом». 21 04 13 tahtay01

12 квітня 2021 р. співробітники Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського взяли участь у прибиранні території музейного дендропарку. Працівники закладу підмели доріжки у парковій зоні, обкопали дерева та кущі, зробили санітарну обрізку гілля. Особливу увагу було приділено ділянці біля колишньої художньої школи. Плодовий садок поблизу неї розчищено від сухостою та бур’яну. Гілковий масив буде подрібнено задля подальшого використання.

В музеї утворено робочу групу, яка працює над цілісним плануванням прилеглої території. Найближчими тижнями відбудуться меценатські висадки дерев і кущів різних порід.

21 04 12 prybaranya01

Сувенірну банкноту «Леонід Каденюк - перший космонавт незалежної України» подарував фондам Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського заслужений працівник культури України Олександр Супруненко. Банкноту випустив Національний банк України 26 листопада 2020 року. Вона присвячена Герою України, першому космонавту незалежної України Леоніду Каденюку, який у 1997 році здійснив політ на американському космічному шатлі «Колумбія» (місія STS-87) у складі міжнародного екіпажу.

21 04 12 bona01 21 04 12 bona01

Нещодавно Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського отримав від Українського інституту національної пам’яті комплект видрукуваних мап з історії України. Мапи виготовлено у двох форматах (А1 та А2) для зручності використання під час проведення виставок, лекторіїв або презентацій.

Тематика мап стосується знакових періодів історії України. Бажаючі можуть ознайомитися з ними на сайті УІНП за посиланням: https://mega.nz/folder/ospGmBpK#afVyJkqYXJ4VAeWpFeLYRQ

21 04 12 mapy01

Сьогодні відзначаємо Всесвітній День авіації і космонавтики. Оскільки саме 12 квітня 1961 року було відкрито еру пілотованих космічних польотів. Серед тих, чиє ім`я у сузір`ї  безсмертних і українець, космонавт № 4, двічі Герой Радянського Союзу, почесний громадянин Полтави Павло Попович. Дитинство, друзі, польоти на фанерних літаках і реактивних винищувачах, золотий загін радянських космонавтів і дві космічні експедиції. 

 

11 квітня Організація Об’єднаних Націй оголосила Міжнародним днем визволення в’язнів нацистських концтаборів. Це – пам’ятна дата, що відзначається громадськими організаціями та окремими органами влади в Україні в пам'ять про 11 квітня 1945 р., коли в’язні концтабору Бухенвальд почали інтернаціональне повстання проти гітлерівців.

Жертвами Другої світової війни стали мільйони людей. Далеко не всі вони загинули під час військових дій. Багато з них були позбавлені життя у неволі.

21 04 11 konctabory01

Цікаві й незвичайні для Полтавського регіону експонати поповнили фондову збірку Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. Чотири спідниці-літники, тканий пояс-крайка та плетений пояс були передані до музею полтавцем Володимиром Миколайовичем Можарівським. Належали вони його бабусі, Ганні Трохимівні Можарівській (1892-1970 рр.), яка мешкала, у с. Можари Овручівського району Житомирської області.

Літник – характерний для Полісся вид стегнового (поясного) одягу у вигляді спідниці, який у деяких мікрорегіонах Житомирщини мав назву «андарак». Шили його з 4-6 полотнищ (пілок) домотканої вовняної тканини у смужку чи клітинку, переважно, червоного, синього, білого, чорного, зеленого і жовтого кольорів. Між передніми пілками, з метою економії, часто вставляли полотнище з відмінної за структурою і малюнком тканини, його у користуванні прикривали обов’язковим елементом костюма – фартухом-попередницею.

21 04 08 odag01

Інституту геофізики імені С.І. Субботіна НАН України відзначає своє 95-річчя

Обсерваторія була створена у 1926 р. у системі Української Головної палати мір і ваги, і на перших етапах організації носила назву Магніто-гравітаційна станція. Із січня 1936 р. установа почала функціонувати як академічний підрозділ, а з 1963 р. була підпорядкована Інституту геофізики АН УРСР (нині Інститут геофізики імені С.І. Субботіна НАН України).

Засновником Полтавської гравіметричної обсерваторії був видатний астроном і геофізик Олександр Якович Орлов. Обираючи місце для установи, він передбачав комплексне дослідження Землі як планети методами геофізики та астрономії: вивчення змін сили тяжіння припливного характеру (земні припливи, які виникають завдяки гравітаційному впливу Місяця і Сонця), проведення спостережень за змінами широт і рухом земних полюсів. О.Я. Орлов писав: «…На Україні придатним місцем для таких спостережень виявилась Полтава. Тут наявні глибокі льохи, будівництво яких відносять до XVIII століття. Було вигідно саме в них встановити горизонтальні маятники….Було й інше міркування…Полтава дуже зручна для широтних спостережень, так як на її широті в зеніті кульмінують дві яскраві зенітні зірки альфа Персея і ета Великої Ведмедиці, доступні для спостереження вдень і вночі. Таким чином, у Полтаві було легко і зручно об’єднати два види спостережень: широтні і гравіметричні…». Обсерваторію облаштували на місці садиби відомого художника-передвижника Григорія Мясоєдова на околиці Полтави (куток Павленки). На її території (площа близько 7 га), що потопала у фруктовому саду, стояли старий одноповерховий будинок та нова споруда, побудована в 1913 р. в італізованому стилі сином господаря художником Іваном Мясоєдовим. Днем відкриття обсерваторії Орлов вважав 7 квітня 1926 р., коли в Полтаві було закладено вихідний пункт для виконання гравіметричної зйомки України та здійснення зв’язків з іншими опорними пунктами СРСР й з Потсдамом як центром Європейської гравіметричної мережі. Колективом обсерваторії протягом 1926 – 1936 рр. була виконана велика робота з гравіметричного картографування всієї території України, яка завершилась складанням гравіметричної карти, необхідної при пошуках корисних копалин.

21 04 07 observ01