Події

Наприкінці серпня 1903 року Полтава святкувала урочисте відкриття пам’ятника Івану Петровичу Котляревському. У ці дні місто відвідали світочі української культури: М. Коцюбинський і В. Стефаник, О. Пчілка і Л. Українка, П. Мирний і О. Олесь та багато інших діячів. Усі милувалися і пишалися шедевром монументального мистецтва, що постав у Полтаві, на батьківщині поета. Погруддя Котляревського та горельєфи зі сценами з творів першого класика української літератури виліпив скульптор Леонід Позен, уродженець Полтавщини, юрист за освітою, митець за покликанням. Проте, сама скульптура не перетворилася б на прекрасний пам’ятник на полтавському бульварі без участі архітектора.
Архітектор монументу, Олександр Іванович Ширшов, окрім згаданого пам’ятника І. П. Котляревському, залишив по собі унікальний творчий спадок у Полтаві. Його витвори до сьогодні є знаковими об’єктами міського середовища і оцінені належним чином як пам’ятки архітектури, що перебувають під охороною держави.

21 02 05 shyrshow01

До Всесвітнього дня водно-болотних угідь нумізматична колекція музею збагатилася цікавим предметом – 2-гривневою пам’ятною монетою «Марена дніпровська», що належить до серії «Флора і фауна України».

На реверсі монети у кольорі зображено марену дніпровську на фоні водоростей і гальки та вміщено написи: «МАРЕНА ДНІПРОВСЬКА» та «BARBUS BORYSTHENICUS».

Випуск монети присвячений прісноводній донній рибі родини коропових – марені дніпровській, зникаючому виду, ендеміку басейнів Дніпра та Південного Бугу, занесеній до Червоної книги України та Європейського червоного списку.

Монета передана до музейної збірки Володимиром Чурсіним, художником-реставратором музею.

21 02 04 moneta01

Бібліотечні фонди Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського поповнилися двома ґрунтовними працями, присвяченими духовній святині України – Мгарському Спасо-Преображенському монастирю: Филипп (Осадченко), митрополит Полтавский и Миргородский. Мгарский Спасо-Преображенский монастырь. Обзор истории и миссионерства, жизнеописание выдающихся деятелей, связанных с обителью. – Полтава: 2013; (Осадченко) Филипп. Мгарский Спасо-Преображенский мужской монастырь. Страницы истории. – К.: 2018.

21 02 04 knigi01

 Третього лютого 2021 р. килимарниці з Решетилівки, заслуженому майстру народної творчості України (з 1982) – Домні Федосіївні Єфремовій (1936 р. н.) виповнюється 85 років. Вона працювала на Решетилівській фабриці імені К. Цеткін з 1951 по 1998 роки. Майстриня 47 років ткала килими і гобелени за ескізами професійних художників, зокрема Л. Жоголь, І. та М. Литовченків, О. Саєнка, Л. Товстухи, С. та Л. Джусів, В. Федька, В. Прядки, Г. Мороза, С. Кириченка, О. Ротару. Окрім досконалого володіння технікою ткання (за восьмигодинний робочий день професійний майстер виготовляє 8-10 см полотна), килимарниця осмислювала тему майбутнього твору, проникалася його ідеями та образами. Адже створення виробу вимагає поєднання таланту художника і виконавця.

Невтомними і вправними руками Домни Федосіївни на художній фабриці виготовлено десятки робіт, більшість з них зберігаються у музеях України. Це - гобелени – «Сестри» (1970), «Троянди Криму», «Місто Херсонес під водою» (обидва – 1977), «Квіти Полтавщини» (1977; 1986), «Пісня щастя» (1979), «Свято врожаю» (1980), «Києву – 1500 літ» (1982), «Україна», «Крим», «Тиха українська ніч» (усі – 1983), «Весняні квіти», «На землі Черкаській» (обидва – 1984), «Київ – місто-герой» (1985), «Повчання Володимира Мономаха», «Думи мої, думи», «Київ – місто-сад» (усі – 1987), «Алупка», «Свято Івана Купала» (обидва – 1988), диптих «Т. Шевченко», триптих «Весна», «Літо», «Осінь», «Алушта» (усі – 1989), «Купальська ніч» (1990), «Щасливе дитинство» (1992), «Ластівки», «Ялта» (обидва – 1996), «У Кримському заповіднику» (1998). Твори, виконані килимарницею за ескізами художників, неодноразово були представлені і нагороджені на вітчизняних і закордонних виставках.

21 02 03 eframova02

 

Наші далекі пращури, життя яких набагато більше залежало від природних умов, ніж у нас, завжди з нетерпінням чекали весну. Для них раннє чи пізнє повернення тепла, пробудження природи часто означало життя або смерть. Тому і всі ознаки, за якими можна було передбачити, коли чекати рятівницю-весну, відстежувалися дуже уважно.

Одним із вісників весни було пробудження від зимового сну степового сурка – байбака.

У США і Канаді День байбака відзначають 2 лютого. В Україні — на свято Явдохи, 14 березня. За спостереженнями, це найбільш імовірна дата, коли байбак виглядає з нори, свистить, а потім повертається досипати. Почути голос байбака в середи березня означало впевненість – весна вже близько.

21 02 02 babak01

 

Першого лютого 2021р. до Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського завітали учні та викладачі ПТУ№4 м. Полтави. До складу групи ввійшли діти з інвалідністю, які потребують особливих умов у задоволенні їх потреб. Наукові співробітники Олена Устименко та Олена Деркаченко провели для відвідувачів безкоштовні оглядові екскурсії по відділу природи, ознайомили з особливостями природних ресурсів краю. Після спілкування з екскурсоводами діти могли самостійно та безкоштовно оглянути експозицію, сфотографуватися на згадку. Подорож до музею залишила у наших гостей приємні враження, що засвідчили щирі слова вдячності і обіцянка завітати знову.

Олена Устименко – старший науковий співробітник Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.

21 02 01 pilgovi01

Проект «Капелани. Духовний щит України» став не лише мистецьким заходом, який ознайомив аудиторію з нелегкою місією військових священників, а й поглибив співпрацю Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського з волонтерськими організаціями Полтави. Так, протягом січня 2021 року, відгукнувшись на заклик про допомогу воїнам ООС, співробітники музею зібрали теплий одяг, інструменти, інші необхідні захисникам речі. Також допомогли у виготовленні заготовок для маскувальних сіток.

Найбільш активними стали старший науковий співробітник відділу музеєзнавства Алла Лавріненко, старший науковий співробітник відділу новітньої історії Наталія Кузьменко, старший науковий співробітник відділу історії пізнього середньовіччя та нової історії Олеся Васецька, науковці відділу природи Олена Шиян та Олена Деркаченко, науковці відділу освітньої роботи Сергій Баштовенко та Наталія Врублевська та науковці відділу етнографії Катерина Штепа й Андрій Барабаш.

21 02 01 volontery01

Пішов із життя Володимир Федорович Тищенко, людина щирої вдачі, совісті і відповідальності, людина, яка ніколи не підведе, на яку завжди можна було покластися.

Уродженець с. Сагайдак Шишацького району на Полтавщині. Народився 13 квітня 1959 р. Закінчив Сагайдацьку середню школу. На життєвому шляху обрав професію водія, якій фактично не зраджував усе життя. Військову службу проходив у Казахстані водієм, забезпечуючи збір урожаю.

Пізніше працював у Полтавському ДСК, РБУ служби побуту та на базі Полтавського військторгу, в інших господарських організаціях.

21 01 31 tyshenko

Цьогоріч Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського святкуватиме 130-річний ювілей. Природно, що у такий момент ми звертаємося в історичне минуле закладу, згадуємо його засновників, перші колекції, перше визнання. Разом із суспільством музей відгукувався на запити часу, відповідав на виклики. І щоразу, іноді всупереч обставинам, його колектив не зраджував високій місії збирача, дослідника, популяризатора культурної спадщини. Діалог із відвідувачами ми продовжуємо навіть тепер, в умовах пандемії, коли доступ до музейних установ обмежений.

Сподіваємося, кольористий буклет, виданий до 125-річчя Полтавського краєзнавчого музею, нагадає вам, шановні друзі, про найбільш цікаві куточки експозиції й захопить повнотою і різноманітністю відтворених музейниками сторінок історії, мистецтва, природи краю.

Нехай побачення з ним в ошатних залах Полтавського краєзнавчого і цього року принесе задоволення, запам’ятається, як захоплююча мандрівка від минулого до сьогодення!

pkm 125


button