Події

24 березня у залі музею полтавці відсвяткували Весняне Рівнодення. Слухали цікаву розповідь про весняні квіти - їх особливості, легенди, пов'язані з цими рослинами та наукові факти - ділилася знаннями Олена Володимирівна Халимон, старший науковий спіробник вдділу природи. Потім танцювали веселих народних танців і водили хороводи. Майстер-класс по хороводам та народним танцям проводила Олена Деркаченко, науковий співробітник відділу природи і керівник полтавського клубу старовинного танцю "Естель". А наостанок гості свята насолоджувалися невеличким концертом авторської пісні - трьох бардів із Полтави (Деркаченко Дмитро), Кременчука (Огієнко Наталія) та Киева (Бруєвич Валерія).

19 03 24 rivnodenya01

19 березня 2019 року у залі № 22 Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського відбувся концерт вокально-хорової музики, що є складовою щорічного мистецького фестивалю «І струни Лисенка живії…». Захід було приурочено до 177-ї річниці від дня народження класика українського музичного мистецтва, нашого земляка Миколи Віталійовича Лисенка.

У концерті взяли участь студенти і викладачі Полтавського музичного училища, яке носить ім’я Лисенка. Прозвучали твори композитора, його сучасників і наступників, духовна музика, українські народні пісні.

У слові до глядачів директор музичного училища, заслужений працівник культури України Микола Демченко окреслив головну мету фестивалю – берегти вітчизняну музичну спадщину, вдосконалювати виконавську майстерність. Він подякував співробітникам музею за допомогу в організації заходу, традиційну підтримку мистецької діяльності майбутніх артистів та їх наставників.

19 березня 2019 року у відділі природи Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського старшим науковим співробітником Халимон О.В. було проведено «Свято жайворонка». Його учасниками стали учні 3-Б класу ЗОШ № 10 імені В.Г. Короленка та 5-7 класів ЗОШ № 24. Діти дізналися чимало цікавого про птахів Полтавщини, традиції українців зустрічати весну, ознайомились із розділом експозиції, присвяченим полтавському орнітологу М.І Гавриленку, навчилися ліпити птахів із дріжджового тіста.

19 03 19 jayvoronok04

18 травня з учнями п’ятих класів Полтавської гімназії № 21 відбулася година спілкування на тему «Осяяний красою природи талант Євгена Гуцала» (сторінками оповідання «Лось»). На заході, який проводила Чеботарьова Л.В., учні ознайомилися з поетичною творчістю українського письменника Євгена Гуцала, особливою його любов’ю до дикої природи. Дізналися особливості життя, харчування однієї з найбільших наземних тварин фауни України – лося європейського як головного героя оповідання «Лось». Діти під час спілкування закріпили вміння творчо мислити, робити умовиводи і висновки. Переконалися, що людина є частиною природи, а не її господарем.

19 03 18 los

Наприкінці заняття на столі з’явився квітучий сад. А з початку деревце треба було сформувати, що і робили учасники у затишному залі дитячої бібліотеки-філії № 9. Цей процес мав кілька етапів. Уже виготовлені гілочки поєднували по три і подовжували за допомогою дроту. Потім формували основу дерева, поступово обмотуючи малярною стрічкою. А далі саджали у відеречка з гіпсом і тим же матеріалом ліпили стовбур та гілочки. Довелося залишити форми на ніч, щоб затвердів матеріал. На завтра залишилося фарбування стовбура і основи. Потім треба розправити гілочки.

Таке дерево буде квітувати і радувати погляд. Все що потрібно для цього — любов і трішки терпіння.

Захід пройшов у рамках музейно-педагогічної програми «Етнографічні студії з Полтавським краєзнавчим» та проекту «Етноінтерактив. Музейні уроки».

19 03 17 biser01

З 16 березня 2019 р. у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського працює виставка «У вимірі трьох ювілеїв» (до 100-річчя Національної академії наук України, 100-річчя Полтавського товариства любителів природи, 155-річчя від дня народження В.І. Вернадського)

У 2018 році Національна академія наук України відзначила сторіччя від дня заснування. Офіційною датою створення Академії вважається 27 листопада 1918 року – день першого установчого засідання її Спільного зібрання, на якому було обрано голову-президента В.І. Вернадського. Юридичне оформлення Академії відбулося 14 листопада 1918 року, коли гетьман П.П. Скоропадський затвердив ухвалений Радою Міністрів Закон Української Держави «Про заснування Української академії наук». Тоді ж було видано наказ про призначення першого складу дійсних членів (академіків) з 12-ти осіб (за радянською історіографією Українська академія наук заснована за часів Радянської влади – 12 лютого 1919 року).

19 03 16 3 yuvilei

15 березня учні 3-А класу Полтавської гімназії №6 виявили бажання відвідати інтерактивний навчально-виховний захід: «Оманлива тиша зимового лісу». Екскурсійна подорож залами природничого відділу та інтерактивна частина заходу надали дітям можливість ознайомитися з особливостями фенологічних змін у природі рідного краю взимку, сформувати уявлення про те, як зимують тварини. Ігри та конкурсні завдання

допомогли учням вдосконалити отриманні знання, розвинути навички мовлення, уяву, логічне мислення, вміння спостерігати, швидко реагувати і знаходити рішення, сприяти розвитку творчого та образного мислення.

19 03 16 tysha01

Експонуються твори сучасних художників з мистецької колекції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. Серед них:

Ескізи писанок відомої української художниці, скульпторки, писанкарки Аки Клим-Перейми (Арменія (Ака) Клим (одр. Перейма), інше ім’я – Богумила) 30. 09. 1927, смт Доманіце, Польща – грудень, 2013). Це оригінальні інтерпретації українських народних традицій, з його орнаментикою, символікою, єдністю форми і змісту.

19 03 16 pysanka01