Події у музеї

Напередодні 105 річниці Соборності України ми згадуємо видатних діячів часів Української революції 1917-1921 років, чия боротьба за свободу і цілість рідної держави стали цінними досвідом для нас сьогодні, коли давній ворог знову зазіхає на незалежність України.

Пропонуємо увазі полтавців виставку артплакатів «Визначні діячі Української революції 1917-1921 років», які створив Український інститут національної пам'яті на основі малюнків художника Михайла Дяченка.

24 01 19 vystavka01

Відсьогодні рішенням Котелевської громади про перейменування вулиць та провулків населених пунктів громади одна із вулиць села Більськ носитиме ім’я відомого дослідника доби раннього залізного віку Лівобережного лісостепу України та Полтавщини — археолога, краєзнавця, кандидата історичних наук, доцента Петра Якимовича Гавриша (7.03.1956 – 25.10.2018), який плідно співпрацював із Полтавським краєзнавчим музеєм імені Василя Кричевського, брав участь у наукових конференціях, семінарах, круглих столах, презентаціях наукових видань. У фондах музею зберігаються колекції з його археологічних розкопок.

24 01 19 gavrysh

 

У колекції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського зберігається пісковикова плита, витесана у формі класичного французького геральдичного щита з гербовою композицією. Центральне місце у ній займає зображення дворянського шолома, увінчаного князівською короною, внизу – голова бика, пронизана шпагою, а вгорі – зігнута в лікті рука із занесеним мечем (деталь старовинного литовського герба «Погонь»).

 24 01 19 plyta

18 січня 2024 р. виповнюється 105 років від початку Паризької мирної конференції – міжнародної конференції, скликаної державами-переможницями для вироблення і підписання умов з переможеними державами у Першій світовій війні 1914 – 1918 рр.

Конференція проходила з перервами від 18 січня 1919 р. до 21 січня 1920 р. На конференцію було запрошено делегації з 27 держав, з яких 10 брали безпосередньо участь у війні, 14 формально знаходились у стані війни (фактично допомагали лише економічними засобами) і 3 новостворені держави. Найчисельнішою була делегація США – 1300 осіб. Вперше в історії дипломатії переможені держави не брали участі в переговорах. На конференцію Німеччина і її колишні союзники були допущені лише після вироблення проєктів мирних угод з ними.

24 01 18 unr

17 січня співробітниці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олеся Васецька й Марина Тригуб провели для учнів Полтавської школи №18 інтерактивний захід "Як чумаки по сіль їздили".

Діти дізналися, коли і як їздили чумаки у далекі мандрівки, що везли з дому і додому, походження назви "чумак" та найвідоміших чумацьких прізвищ, роль і значення цього унікального заняття українців. А після цього, обравши отамана й кашовара, "рушили" чумацькою валкою степовими шляхами південної України. На завершення заходу учасники виготовили рибку із солоного тіста.

24 01 17 chemaky01

24 01 17 kosa01

Про цей та інші різновиди жіночих головних уборів Полтавщини (намітки, очіпки, хустки), розповідала Марія Пісцова, завідувачка етнографічного відділу Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, упродовж етнографічного заходу «Жіночі головні убори Полтавщини» 16 січня 2024 року у бібліотеці-філії №5. Учасники, внутрішньо переміщені особи, дізналися про використання цих предметів одягу відповідно до віку та соціального статусу мешканок Полтавщини, технологічні та художні особливості виробів, їхню роль в календарній та родинній обрядовості краю. Зустріч відбулася у рамках проєкту «Про українську культурну спадщину».

Хто не знає пісень, написаних на слова поета «Як тебе не любити, Києве мій!», «Осіннє золото», «Мамина вишня», «Сивина», «Хата моя, біла хата», «Розцвіла моя любов», «Не віддам тебе осені», «Спасибі вам, мамо», «Як я люблю тебе», «Гуси летіли», «Любисток», «Батькове серце», «Дороги», «Фронтовики»... Його пісні пішли в народ і залишаються там. Їх співають у найвіддаленіших куточках України та поза її межами. Поетів було багато, але не кожний став піснярем, а Луценкові мелодійні вірші відзначалися наспівними рисами. Дмитро Омелянович говорив: «Вірші для пісні потребують витонченої простоти, щирості. Для мене взірцем є творчість Тараса Шевченка. Стільки мелосу народного в його віршах, вони просяться на музику самі».

24 01 16 lucenko02

Потрійне вбивство на ґрунті соціального конфлікту й ґрандіозна за обсягом збережена судова справа не могли не привернути уваги представниці народницької історіографії Олександри Єфименко. Саме завдяки її розвідці, написаній через сто років після висвітлених подій, тобто наприкінці ХІХ ст., зіткнення між родиною Базилевських і мешканцями с. Турбаї (на той момент колишній Миргородський полк), потрапило до набору улюблених сюжетів уже радянської історіографії.

24 01 16 turbraiv

Сьогодні, 16 січня, в Україні відзначають День пам’яті захисників Донецького аеропорту, яких за мужність та неймовірну стійкість називають Кіборгами.

«Кіборги вистояли, не вистояв бетон», – фраза, яка увійшла в історію разом із подвигом українських бійців. Бої за Донецький аеропорт тривали з 26 травня 2014 року до 22 січня 2015 року, тобто 242 дні. В обороні також брали участь волонтери і медики, тому в цей день вшановують і їхню пам’ять. За офіційними даними, захищаючи Донецький аеропорт, загинули більше 200 військових.

24 01 16 kiborgy01

Це міжнародна ініціатива, що кожної третьої середи січня заохочує відвідати музей і поділитися своїми враженнями в соцмережах!

Тож 17 січня ми в Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського запрошуємо всіх долучитися до цієї акції й завітати до нас, щоб наробити контенту!

Музей усе ще зачинений на реставрацію, але цьогоріч вас радо гукає до себе дворик, вхід до якого 17 січня — безкоштовний.

24 01 15 selfi

Життєвий шлях талановитого митця-різьбяра розпочався 29 вересня 1924 року на Полтавщині, у с. Яцини, у селянській родині. Перший досвід роботи із деревом Михайло отримав від батька, який майстрував скрипки. Згодом хлопець захопився вирізуванням маленьких дерев’яних фігурок.

24 01 15 korbun