Події у музеї
16 лютого 2023 року, у День Єднання, завідувачка відділу культурно-освітньої роботи Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Євгенія Калініна провела лекцію для внутрішньо переміщених осіб у затишному приміщенні бібліотеки-філії 1.
Разом з присутніми говорили про історію та архітектуру будинку Музею і про його творця-Василя Григоровича Кричевського.
До уваги відвідувачів була представлена експрес-виставка «Василь Кричевський-видатний митець епохи Модерну».
Вкотре ми доводимо, що Україна-єдина і в єдності наша сила та наша Перемога!
Все буде Україна💙💛
Відповідно до Указу Президента України Володимира Зеленського «Про невідкладні заходи щодо консолідації українського суспільства», 16 лютого в Україні відзначають День єднання.
Державне свято має зміцнити стійкість українського суспільства в умовах інформаційно-пропагандистського та морально-психологічного тиску на суспільну свідомість.
У цей день на будинках і спорудах піднімають Державний Прапор України, виконують Державний Гімн України та проводять заходи, спрямовані на єднання українців.
Стрітення Господнє, також Стрітення (грец. συνάντησις «зустріч»), Принесення до Храму (грец. Ἡ Ὑπαπαντὴ τοῦ Κυρίου, лат. Praesentatio Domini, «представлення Господа») – християнське свято, яке відзначається в історичних церквах і деяких протестантських конфесіях 2(15) лютого і належить до числа неперехідних Господських дванадесятих свят. Назва свята перекладається як "зустріч", оскільки в цей день символічно зустрічаються Старий і Новий заповіти в особі Ісуса-Немовляти та Старця Симеона.
На Стрітення, за народними уявленнями, літо бореться з зимою і обов'язково перемагає її. Так етнографічний інтерактивний захід "Ой Маснице, Маснице, яка ж ти мала....", який 15.02. провели співробітниця Полтавського краєзнавчого музею Катерина Штепа та завідувач сектору соціокультурної діяльності Центральної бібліотеки ПМТГ Олексій Орел у бібліотеці-філії №5, було присвячено останнім святам та традиціям зими, що має скоро закінчитися.
Гості заходу, внутрішньо переміщені особи, дізналися, що обов'язковою стравою Масниці завжди були вареники з сиром, раділи народженню Колодія та освяченню стрітенської громової стрічки.
14 лютого, у День Святого Валентина цікаво і приємно відчути аромат та дізнатися цікавинки про українську традиційну рослину кохання - любисток. Про цілющі та духмяні трави нашої рідної землі розповіла співробітниця Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Катерина Штепа, в образі Кози-Дерези. Інтерактивний етнографічний захід "Народна магія трав" був проведений для учнів 7-А класу Полтавського Ліцею № 17 "Інтелект".
Детальніше:Інтерактивний етнографічний захід "Народна магія трав"
Вже багато років лютий вважається місяцем закоханих. Валентинки, квіти та солодощі – ось головні символи свята. Щорічно дата святкування не змінюється. У всьому світі День Святого Валентина відзначають 14 лютого.
День всіх закоханих святкується вже не перше століття й має дуже романтичну історію походження. Так, існує легенда щодо "винуватця торжества". Ним вважається християнський священик Валентин, котрий жив у III столітті в місті Терні, що розташоване в італійській провінції Умбрія.
Всесвітній день радіо відзначають щорічно 13 лютого, адже саме в цей день у 1946 р. вперше вийшло в ефір «Радіо ООН», яке проводило мовлення зі штаб-квартири ООН. Проголошено святкування на 36-й Генеральній конференції міжнародної організації ЮНЕСКО від 3 листопада 2011 року.
9 лютого 2023 року співробітник відділу культурно-освітньої роботи Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олександр Янович провів лекцію «Доленосне поле європейської історії».
Разом з присутніми говорили про те, як воно вплинуло на формування державності у багатьох країнах Європи та України зокрема. Про той шлях, який наша країна вже пройшла і який ще попереду.
До 215-річчя від Дня народження Боровиковського Левка Івановича (10.02.1806, с. Мелюшки Полтавської губернії – 06.12.1889, с. Мелюшки Хорольської громади Лубенського району Полтавської області) – українського поета-романтика, етнографа, філолога.
Народився у небагатій дворянській родині, яка мала козацько-старшинське походження. Початкову освіту отримав вдома, у 1819 – 1822 рр. навчався у Хорольському повітовому училищі. У 1822 – 1826 рр. продовжив навчання у Полтавській гімназії. У 1826 – 1830 рр. навчався на етико-філологічному відділі філософського факультету Харківського університету. Під впливом свого викладача П. Гулака-Артемовського почав збирати народну творчість та матеріал для словника української мови. У 1838 – 1855 рр. викладав історію, географію, російську словесність та латинську мову у гімназіях та інших навчальних закладах м. Полтави, Курська та Новочеркаська.
Детальніше:До дня народження Боровиковського Левка Івановича
Виставка "Дитячі роки Олени Байрак: маленькі кроки до великого майбутнього ( із зібрання Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського), представлена 7 лютого на презентації книги-спомину "Олена Байрак: людина і науковець", продовжує роботу до 15 лютого.
Із виставкою можна ознайомитися з 9 до 17-30 (без вихідних) у відділі документів із природничих та аграрних наук (к. 408) Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І.П.Котляревського.
Ласкаво просимо!
Із проголошенням Української Народної Республіки в листопаді 1917 року постало питання вибору Гербу, як одного з трьох державних символів, що презентують суверенність країни. Центральна Рада створила спеціальну підготовчу комісію, що об’єднала істориків, юристів, гербознавців і художників. Її очолив Михайло Грушевський. Він вважав, що гербом України має стати золотий плуг на синьому тлі як «символ творчої мирної праці», навколо – історичні герби українських земель. Комісія розглянула кілька проектів, але обрала тризуб Володимира Великого.
