Події у музеї
Ментальне здоров'я — одна з найважливіших сфер, про які має піклуватися людина. І фахівці, що допомагають усім нам у цій справі, нині є надзвичайно цінними й важливими для сталого суспільства. Сьогодні долучаємося до слів вдячності всім, хто допомагає нам впоратися з тиском реальності й почуватися ліпше.
"Національні символи у оформленні Будівлі Полтавського губернського земства" — таку назву має інтерактивна костюмована екскурсія, яку 18 та 21 квітня провела науковиця Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Катерина Штепа для учнів 5 та 9 класів гімназії № 35.
Детальніше:Національні символи у оформленні Будівлі Полтавського губернського земства
Коли довкола все квітне й повниться красою, хочемо нагадати про квіти, що вже понад століття не в'януть і бережуть у собі відбиток не лише природного, а й людського генія.
Щороку під кінець зими зазвичай починаємо міркувати про те, рання чи пізня буде весна. А з її настанням то тривожимося, що ніколи в квітні не було так холодно, то згадуємо, як раніше до кінця березня ще лежав сніг… Хтось поспішає все посіяти, поки жаби не закумкали, бо так вчила бабуся, а хтось прислухається до передбачень бабака Тимка.
У Великодній день 20-го квітня 2025 р. святкує свій ювілей прекрасна людина і професійний знавець цілого царства живої природи (грибів) Беседіна Ірина Сергіївна.
Детальніше:У Великодній день святкує свій ювілей Беседіна Ірина Сергіївна.
Обрядове поклоніння яйцю з давніх-давен було характерним для багатьох народів світу, де воно трактувалося як крилатий символ життя, радості і весняного сонця, що пробуджує природу.
Великдень — це свято, що символізує перемогу життя над смертю, а правди над кривдою. Цей день несе надію на оновлення та віру в справедливість.
Хай кожен і кожна матимуть змогу провести його з найріднішими й наповнити серця світлом посеред такої великої темряви. Ми обов'язково переможемо, бо такою є наша віра.
Із вдячністю до всіх захисників і захисниць, які роблять це свято можливим.
Основою для листівки слугує артефакт музейної колекції, навершшя церкви з Полтавщини, датоване XVII ст. — сяйво.
Представлена на фото писанка датується 1890-м р., походить із с. Березоточа Лубенського повіту Полтавської губернії. На темно-коричневому тлі зображено стилізованих сорок, тулуби яких прикрашені хвилястими лініями червоного, жовтого та білого кольорів. В українському світосприйманні сороки – це особливі птахи, які першими приносять звістку.
За християнською традицією перед Великоднем треба спекти паску: страву, яка є символом цього свята. Потреба у випіканні обрядового хліба зумовила появу пасківників – одного із різновидів глиняного посуду. У різних регіонах України їх називали по-різному – пасківники, пасочники, тазки, тазики, ставчики, ставці, бабники, «риночки для пасок», бугельники.
День навколишнього середовища відзначається в Україні щорічно у третю суботу квітня з 1998 року згідно з Указом Президента України «Про День довкілля». Цього дня проводять заходи, спрямовані на поліпшення стану навколишнього середовища, очищення водних джерел, озеленення, збереження заповідних об’єктів, поширення екологічних знань.
Вітаємо всіх працівників пам'яткоохоронної сфери з професійним святом — з Днем пам'яток історії та культури України та Міжнародним днем пам'яток і визначних місць!
