Події у музеї
Ботанічне літо в Полтаві розпочалося з цвітіння робінії звичайної (білої акації). За багаторічними спостереженнями дерево вкривається запашними білими китицями наприкінці травня. До квіткового шоу кінця весни – початку літа долучаються і рослини дендропарку Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського: сортові іриси, трав’янисті півонії, садовий жасмин, кольквіція чарівна та сортові вейгели.
День захисту дітей – міжнародне свято, яке відзначається 1 червня, воно було створене з метою нагадати нам, що діти - це самостійні особистості зі своїми страхами і проблемами. Всі діти потребують підтримки та захисту.
Діти – маленькі частинки великого щастя, ім’я якому – Життя! Діти – це диво, яке наповнює життя кожного дорослого щирою радістю і теплом. Діти так потребують любові, турботи і батьківської ласки. Так хочеться, щоб кожне дитяче серце не було обділене цим маленьким щастям.
В 2016 р., в котловані, на місці будівництва житлового будинку по вул. Стрітенській, 22 у м. Полтаві під час проведення наглядових робіт та дослідження Полтавською експедицією Центру охорони та дослідження пам’яток археології Управління культури Полтавської облдержадміністрації Державного підприємства Науково-дослідного центру «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України був знайдений цікавий артефакт – глек, який датується серединою – третьою чвертю XVIII ст. Посудина полив’яна, світло-рожевого кольору, з циліндричною, дещо розширеною шиєю, опуклобоким тулубом, високим циліндричним денцем із виділеним утором. До шиї та тулуба прикріплена плеската профільована широка ручка, що вгорі має вертикальний короткий виступ, а внизу – декоративний гачок. Розміри, см.: висота посудини – 25,7; діаметри: горловини – 9,6; тулуба – 17,2; денця по утору – 9,2; висота ручки – 15,7; ширина ручки – 2,5; товщина – 0,7 – 0,9.
«Квітами багата Україна-мати…Мальви біля хати Будуть вас вітати. Диво-цвіт – то сонях, Сонце у долонях…»
27 травня Марія Пісцова, завідувачка відділу етнографії Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, провела практичне заняття «Бісероплетіння. Техніки». Сьогодні учасниці створювали квіткові прикраси – сережки технікою цегляного стібка. Захід відбувся у рамках проєкту «Етноінтерактив. Музейні уроки» у бібліотеці-філії 9. Світлини Вікторії Дідик.
Щороку останньої суботи травня в Україні відзначають професійне свято тих, без кого жодна книга не потрапила би до свого читача, без кого книг насправді й не існувало б. Ми, колектив Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, щиро вітаємо вас усіх із цим днем! Попри війну ви продовжуєте утверджувати позиції української книги й усіх тих сенсів і мудростей, що є в нашій літературі й науці. Особливу вдячність цього дня відчуваємо до наших багаторічних партнерів — видавництв "Асмі", "Майдан", "Полтавський літератор" і "Дивосвіт". Щиро радіємо за всі зреалізовані нами разом проєкти й дивимося у майбутнє з оптимізмом — у нас ще надзвичайно багато роботи попереду.
Шановні колективи видавництв, поліграфій, книжкових магазинів і всі, хто допомагає українській книзі жити, — зі святом вас!
Порцеляна є одним із найвизначніших досягнень Китаю та безцінним скарбом світової матеріальної культури. Саме у цій країні було віднайдено секрет виготовлення тонкої кістяної порцеляни, що наче світилася з середини, коли хоч один промінчик торкався її поверхні. Тривалий час такі вироби були величезною цінністю на європейському ринку, адже потрапляли вони туди вкрай рідко, завезені арабськими та португальськими купцями окремими невеликими партіями. Незважаючи на те, що у XVIII ст. таємниця виготовлення порцеляни була розкрита, за якістю європейські зразки ще довго не могли конкурувати з китайськими, і популярність їх не зменшувалась. Саме тому європейці звертались до китайських майстрів, аби ті створювали вироби із якісного матеріалу у вже дещо видозміненому стилі.
Продовжуючи рубрику про об’єкти архітектурної спадщини м. Полтави, надаємо інформацію про будинок, що розташований в історичній частині міста Полтави, по вулиці Шевченка, 29 (до 1908 р. вул. Ново-Полтавська). Будинок побудований у другій половині ХІХ ст., в стилі провінціального ампіру, архітектор невідомий. Г- подібний у плані. Двоповерховий, на підвалі другий ярус, збудований із цегли, оштукатурений. Композиція фасадів – осьова. Пластичне рішення стримане. Фасад розділяється по вертикалі фільончастими пілястрами на рівні 2-го поверху.
23 травня 2023 року Марія Пісцова, завідувачка етнографічного відділу, провела інтерактивний захід «Народна графіка на полотні». Учасники, учні 2 класу школи 6, прослухали розповідь про фондову збірку вибійчаних тканин Музею, переглянули тематичні фото- та відеоматеріали. В ігровому блоці поєднували фрагменти орнаментів з відповідними композиціями, розшифровували назви предметів одягу, які прикрашали вибійкою. У практичній частині декорували закладки за допомогою адаптованих штампів та акрилової фарби. Захід відбувся у рамках музейно-педагогічної програми «Етнографічні студії з Полтавським краєзнавчим».
Детальніше:Інтерактивний захід «Народна графіка на полотні».
23 травня в Україні відзначають День морської піхоти – професійне свято військовослужбовців морської піхоти військово-морських сил Збройних сил України. Саме в цей день у 1918 році був виданий указ гетьмана Павла Скоропадського «Про початок формування бригади морської піхоти у складі трьох полків для несення служби».
Цього року на день свята воїнів у беретах кольору морської хвилі в Полтаві відбулися урочистості, під час яких над вранішнім містом був піднятий прапор з гордим гаслом «Вірний завжди!». Під час заходу виступаючі говорили про історію цього роду військ у складі ЗСУ, внесок морських піхотинців у захист південних регіонів України. Хвилиною мовчання присутні вшанували пам'ять загиблих за Україну.
Прозвучали також слова вдячності на адресу підприємств Полтавського району, що сприяли придбанню необхідного обладнання і спорядження для підрозділів морської піхоти.
22 травня 2023 року в Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського пройшов захід «Стежами болю і троянд…», присвячений письменнику, геологу Володимиру Карпенку (1935-2022). Вшанування пам'яті Володимира Пилиповича зібрало видавців, письменників, бібліотекарів, музейників, держслужбовців. З вступним словом до присутніх звернулися директор Музею Олександр Супруненко та учениця, біографка Володимира Карпенка Марічка Зелень. Теплими спогадами про Володимира Пилиповича ділилися Віра Мелешко, Ганна Грибан, Людмила Ольховська, Інна Дідик, Віталій Скобельський. До заходу науковці Музею підготували експрес-виставку з музейного зібрання. У тимчасовій експозиції представлені документи, книги, фотовідбитки, особисті речі Володимира Карпенка. Окрасою виставки стала геологічна колекція письменника, яка надійшла до музею у 2023 році. Ліричний настрій заходу надали композиції, виконані камерним ансамблем викладачів струнно-смичкового відділу Полтавської дитячої музичної школи № 1 імені Платона Майбороди. Модератором меморіального зібрання виступила завідувачка науково-дослідного експозиційного відділу природи Олена Шиян.
Дорогі наші колеги, друзі й однодумці!
Вітаючи ваш колектив із ювілеєм, маємо за честь сказати:
- ми близькі не лише територіально: музика і спів, які чутно з ваших вікон, накривають хмаринкою радості й наш музей;
- ми поєднані не лише галуззю мистецтва й культури;
- ми не лише разом розвиваємо й підтримуємо мистецькі цінності, але й зберігаємо та примножуємо історичну пам’ять…
У ці найтяжчі часи війни ваші музика й пісня лікують та надихають, а наші порівняння й аналогії славної козацької доби та сьогоднішнього героїзму захисників України додають оптимізму та віри в перемогу.
А ще ми разом з вами гордимось тим, що свого часу коледжу присвоєно ім’я основоположника української композиторської школи, геніального Миколи Віталійовича Лисенка.
Знаємо, що серед викладачів вашого навчального закладу були Д. В. Ашхарумов, з ініціативи і сприяння якого у 1903 році було засноване училище, та лауреатка Державної премії імені Т. Шевченка, народна артистка України В. О. Кириченко.
Колишні випускники з щирою любов’ю і вдячністю згадують своїх талановитих наставників: В. І. Опенька, Ф. М. Попадича, О. С. Соловйова, М. А. Фісуна.
Ми також радіємо і пишаємось, що серед вихованців училища були М. К. Кондратюк — ректор Київської консерваторії; В. А. Кабачок — керівник Всеукраїнської капели бандуристів; лауреат багатьох престижних конкурсів, народний артист України С. С. Грінченко; професор, народний артист України, лауреат Шевченківської премії, головний диригент Національного симфонічного оркестру В. Ф. Сіренко та багато інших талановитих земляків і співвітчизників.
Вітаючи з ювілеєм ми віримо, що в майбутньому з ваших дверей вийде ще чимало нових талантів, які стануть гордістю всієї України.
Щиро бажаємо вам невичерпного натхнення, добра та миру!