Події

Вадим Щербаківський (1876-1957) – археолог, мистецтвознавець, етнолог, дійсний член Чеської Академії наук, Міжнародного антропологічного інституту у Франції, Словацького наукового товариства імені Шевченка у Львові, Української вільної Академії наук, кавалер сербського ордена Святого Сави, автор близько ста наукових праць, мистецьких видань, власник унікальної фото й негатеки творів українського мистецтва, музейний діяч та колекціонер.

Творча доля вченого тісно пов’язана з Полтавським краєзнавчим музеєм: 1912 рік поклав початок новому етапові життя й діяльності

21 03 15 sherbakiwsliy

17 березня 2021 р. старшим науковим співробітником відділу природи Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Оленою Халимон проведена віртуальна ботанічна мандрівка «Зеленим гаєм Лесі Українки», присвячена не лише ювілею письменниці, а й Міжнародному дню лісів. На масовий захід, який відбувся у Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці імені І.П.Котляревського, завітали студенти І курсу Полтавського державного аграрного університету.

Природа рідного краю була одним із чинників формування таланту Лесі Українки. В її творах згадуються понад 100 видів рослин, у тому числі майже 40 дерев. Це й аборигенні види з різних регіонів України: Волині, Полтавщини, Карпат, Криму, а також предстваники субтропічної та середземноморської флори.

Рядки з поезії Лесі Українки про дерева у виконанні студентів, майбутніх агрономів, вдало доповнювала розповідь Олени Халимон про особливості біології даних видів, декоративні форми, сорти, виведені селекціонерами та названі на честь знаної українки і героїв її творів.

21 03 17 zelenym gaem01

16 березня 2021 р. у Полтавській обласній науковій універсальній бібліотеці ім. І.П. Котляревського відбувся спільний захід з працівниками Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, присвячений події виняткової ваги – виявленню автографа Василя Кривинюка, племінника Лесі Українки. Хоча, зважаючи на ювілейні роковини видатної поетеси, це видається закономірним. Захід пройшов під назвою «Експрес-виставка однієї книги «Невідомий автограф»: до 150-річчя від дня народження Лесі Українки».

21 03 16 avtograf01

У 2020 р. побачило світ нове видання «Літопису» Самійла Величка. Видання вийшло до 300-річчя створення цієї непересічної писемної пам’ятки української історичної думки, створеної на Полтавщині на початку XVIII ст. До роботи над дослідженням «Літопису» та його підготовкою до видання долучилися російські та українські науковці, серед яких Т. Г. Таїрова-Яковлєва (доктор історичних наук, професорка Санкт-Петербурзького університету, Російська Федерація), А. В. Багро (кандидат історичних наук, м. Санкт-Петербург, Російська Федерація), С. О. Багро (кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Національного заповідника «Софія Київська»), В. А. Смолій (академік НАН України, директор Інституту історії України), А. М. Бовгиря (кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Відділу української історіографії Інституту історії України), Г. В. Боряк (член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, заступник директора з наукової роботи Інституту історії України), Л. А. Гнатенко (доктор історичних наук, старший науковий співробітник Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського) та ін.

Результатом багаторічної праці великого колективу науковців стало ґрунтовне дослідження «Літопису». Вперше з часу його відкриття видано повний текст цієї унікальної писемної пам’ятки. Нове видання ґрунтується на оригіналі рукопису С. Величка, що зберігається у Російській національній бібліотеці (м. Санкт-Петербург), та його київській копії другої половини XVIII ст. із зібрання М. Й. Судієнка.

21 03 16 velychko01

Незабаром Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського відзначатиме ювілей – 130-річчя з часу заснування. До пам’ятної дати разом із другом музею, полтавським фотомайстром Володимиром Коротковим ми підготували фотогалерею «Музей − яким його бачиш ти». Щомісяця відвідувачі сайту можуть знайомитися з роботами Володимира Сергійовича, присвяченими музею. А це і репортажні знімки, і поетичні замальовки, і фіксація окремих деталей архітектурного обличчя нашого закладу у різні пори року.

На думку Володимира Короткова, своєю зображувальною мовою фотографії не лише привертають увагу до пам’яток історії та культури, запрошують помилуватися ними, але й змушують замислитися над тим, яку безцінну спадщину передали нам предки, спонукають до збереження і вивчення надбань минулого.

21 03 15 korotkov01

Відколи 2014 року на Сході України почалася антитерористична операція, серед тих, хто першими вирушили у зону війни були і добровольці українських батальйонів «Азов», «Полтава», «Айдар», «Дніпро - 1», «Донбас», «Січ». Загалом, було створено тридцять два добровольчих військових формування. У лавах добробатів воювали і полтавці. Вашій увазі пропонуємо добірку світлин, на яких наші земляки у складі батальйонів спеціального призначення готуються до виконання бойових завдань.

21 03 14 dobrovolci01

13 березня 2021 р. у залі № 22 Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського в рамках патріотично-партнерського проекту «Доброволець» відбувся показ фільмів до Дня українського добровольця.

Герої відеоматеріалів – військові, які є вихідцями з Полтавщини. Це – продовження започаткованої 2017 р. розповіді про борців за незалежність і територіальну цілісність України. В інтерв’ю з людьми різних професій, віку, військових звань розкрито їхнє прагнення відстояти незалежність Батьківщини. На зустрічі в музеї у присутніх була можливість особисто поспілкуватися з Юліаном Матвійчуком, Андрієм Хижняком, Тетяною Яловою, Тарасом Лелюхом, Юрієм Дмитренком, Віталієм Діденком.

Гості почули невигадані історії про долі земляків, яких у час випробувань об’єднала відданість Україні.

21 03 13 film02

До бібліотеки Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського надійшло унікальне науково-популярне видання – книга Стефана Таранушенка «Знищенні шедеври української дерев’яної сакральної архітектури». Упорядкував її харківський видавець Олександр Савчук за підтримки Українського культурного фонду.

Читач познайомиться з розвідками відомого історика архітектури, збирача старожитностей, здійсненими у 1920-30 рр. ХХ ст. Тоді з групою однодумців йому вдалося обміряти й за фотографувати деякі зразки дерев’яного церковного зодчества Лівобережної України та Слобожанщини. Невдовзі вони були знищенні. Видання презентує матеріали по п’яти церквах: обміри, креслення, фото. Серед них покровська церква збудована у Зінькові 1759 р.

21 03 13 kniga01

12 березня 2021р. в залі №22 Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського пройшов патріотичний захід «Добровольці», присвячений Дню українського добровольця, який відзначається 14 березня. До участі були запрошені полтавські добровольці, представники громадських організацій, влади, ЗМІ, майбутні військові. Мета зустрічі – вшанувати мужніх, героїчних захисників незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.

Ведуча заходу, старший науковий співробітник відділу новітньої історії краєзнавчого музею Наталія Кузьменко розповіла про історію створення у 2014 р. перших добровольчих підрозділів, презентувала виставку унікальних експонатів «Якщо не ми, то хто?», зібрану за участю учасників подій на Сході України. В пам'ять про загиблих воїнів було оголошено Хвилину мовчання.

21 03 12 dobrovol01

Полтаві завжди таланило на митців – видатних і обдарованих, які лишили у місті часточку своєї душі, творчого хисту і, насамперед, мистецьких витворів, що з часом стали невід’ємними деталями міського середовища. У Полтаві містянину комфортно жити, бо оточують його гарні будинки на нешироких вулицях і чудові пам’ятники у зелені парків. Як би стрімко не змінювалося місто у ХХІ столітті, а все ж залишаються непорушними точки багаторічного тяжіння полтавців: не затираються часом, не знищуються війнами, не знецінюються сучасними нуворишами. На цих підвалинах ґрунтується усвідомлення важливості кожного своєрідного історичного «каменю буття» Полтави.

Вже 95 років полтавці вшановують пам’ять великого українського поета Тараса Григоровича Шевченка біля його пам’ятника, що стоїть у Петровському парку, навпроти будинку Полтавського губернського земства (нині краєзнавчий музей). Невипадковим є це місце, адже обидві споруди втілюють національні погляди прогресивної частини полтавської громади. Їх сусідство є матеріалізованою концентрацією суспільного запиту містян на своє, українське. Саме тут утворилася одна з точок опори Полтави.

21 03 12 shevchenko