Події у музеї
Ми продовжуємо знайомство з мешканцями дендропарку Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. Цього року на кипарисовику нутканському звили свої гнізда аж два види птахів – сорока та припутень. Хоча вони гніздяться у нас уже другий рік поспіль, але одне дерево обрали разом вперше. Мабуть, цьому сприяла густа вічнозелена крона та чимала висота кипарисовика – близько 20 метрів.
Ділимося спогадами вихідних. Так, наприклад, проходив творчий майстерклас «Живописні тюльпани», який провела співробітниця нашого музею Олена Помінова спільно із волонтерами «Полтавського батальйону небайдужих».
У всьому світі 18 квітня відзначають Міжнародний день пам’яток і визначних місць. Це свято у 1982 році було встановлено Асамблеєю Міжнародної ради з питань охорони пам'ятників і визначних місць, створеної при ЮНЕСКО і щорічно відзначається з 18 квітня 1984 р. 1999 року Україна на державному рівні прийняла це свято і у своїх кордонах.
Сьогодні, 17 квітня, напередодні Міжнародного дня пам'яток і визначних місць, що святкується по всьому світу 18 квітня, маємо нагоду повідомити про науково-меморіальну подію, що присвячена визначній постаті – Вадиму Михайловичу Щербаківському – українському археологу, етнологу, історику мистецтв, музейнику, памяткоохоронцю і педагогу, який був безпосередньо дотичній до музейництва, освіти та справи збереження культурної спадщини України, зокрема Полтавщини.
Детальніше:Виставка "Вадим Щербаківський і Gолтавський музей"
17 квітня у стінах музею відбулася Всеукраїнська наукова конференція, присвячена 150-річчю з дня народження видатного українського вченого — археолога, музейника, мистецтвознавця та педагога Вадима Щербаківського (1876–1957), приурочена також до циклу заходів з нагоди 135-річчя Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.
Детальніше:Всеукраїнська наукова конференція, присвячена Вадимe Щербаківському
На початку XVIIIcт. у Лубнах народився один із православних ієрархів Симеон Кулябка (див. зображення). Він був сином лубенського полкового сотника Петра Кулябки та Анни-молодшої Апостолівни. По материнській лінії Симеон належав до нащадків миргородського полковника (згодом гетьмана) Данила Апостола. Симеон Кулябка спромігся виділитися блискучою кар’єрою навіть у широкому колі впливових гетьманських нащадків, до якого належали єпископ Бєлгородський Йосафат (Горленко), генеральний хорунжий Данило Петрович Апостол, гвардієць Павло Іванович Апостол.
Маємо новину! Виставка «Писанкові експерименти: сучасне і вічне» продовжує свою роботу до 19 квітня.
Роботи відомих майстринь писанкарства: Світлани Колодяжної з Карлівки та Лідії Орел з Полтави, членкинь Національної спілки майстрів народного мистецтва України, «чорні писанки» живописця й військовослужбовця Станіслава Жалобнюка з Одеси, писанки, створені у межах проєкту «Етноінтерактив» у 2023 – 2025 роках — все це ви зможете побачити на виставці.
Детальніше:Виставка «Писанкові експерименти» продовжує свою роботу
Друзі й подруги, запрошуємо на презентацію книги поетки Анни Ютченко «Про неможливість приручити каміння», що вийшла у видавництві «Сумна вівця» на початку листопада 2025 року.
Літературна спадщина Оксани Іваненко збагатила вітчизняну культуру ХХ ст. щедрим проявом любові до дітей, України, її історії, мови, традиції. Вона авторка багатьох різножанрових літературних творів для дітвори, засновниця сучасної української літературної природознавчої казки, науковиця. У 1974 р. за роман «Тарасові шляхи» (1961р.), повість «Рідні діти» та збірку «Лісові казки» письменниця отримала Республіканську літературну премію імені Лесі Українки. За твори для дорослих читачів була нагороджена Державною премією УРСР ім. Т.Г. Шевченка (1986 р.). Гонорари письменниця передала до дитячих будинків, бо занадто добре розуміла їхніх вихованців.
Детальніше:До 120-річчя від дня народження Оксани Дмитрівни Іваненко (13.04.1906 р. – 17.12.1997 р.)
Друзі нагадуємо, що ці святкові вихідні — останні дні роботи виставки «Писанкові експерименти: сучасне і вічне». Лишається зовсім невелике віконце, щоб побачити нові надходження до музейної колекції, традиційні та сучасні інтерпретації писанкарства та як слід роздивитися його образний світ.
Полтавська гравіметрична обсерваторія Інституту геофізики імені С. І. Субботіна Національної академії наук України є однією з тих наукових установ, чия діяльність формує фундамент сучасних знань про Землю. Її робота не завжди помітна поза професійним середовищем, проте саме тут упродовж десятиліть здійснюються дослідження, що дозволяють зрозуміти складні процеси — від змін гравітаційного поля до руху Землі в космічному просторі. Обсерваторію було засновано у 1926 р.
