Події

4 червня 2021 р. старшою науковою співробітницею відділу природи Оленою Халимон був проведений екологічний урок, присвячений Всесвітньому дню охорони навколишнього природного середовища. Це свято було запроваджено Генеральною Асамблеєю ООН ще у 1972 р. Всесвітній день довкілля вважається однією з найважливіших подій екологічного календаря і щороку відзначається 5 червня в більш ніж 100 країнах світу. З 2000 р. почала діяти програма ООН «Тисячоліття довкілля – приступити до дій», яка стала ще одним нагадуванням людству про його роль в охороні природи.

21 06 04 ekourok01

Запашними китицями вкрилися у м.Полтаві наприкінці травня дерева робінії (білої акації). Їх цвітіння відкрило ботанічне літо. А у дендропарку Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського майже саме в цей час розпочався сезон цвітіння сортових ірисів. У народі їх лагідно кличуть півниками, бо квіти чимсь нагадують голову півня. Міжнародна назва роду Iris L. у перекладі з грецької мови означає «веселка». І справді, всі кольори райдуги виграють на пелюстках цих квітів. Вчені підрахували, що з 1424 відтінків барв живої природи, 300 – даровано ірисам. Невипадково древні греки називали півники квітами богині Іриди – веселки. Корневище ірисів має приємний фіалковий аромат, за що його називають «фіалковим коренем» і використовують у парфумерній промисловості.

Всіх бажаючих запрошуємо помилуватись красою живих веселок – шляхетних ірисів у дендропарку нашого музею.

21 06 02 dendropark00

​1 червня 2021 р., до Міжнародного дня захисту дітей, у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського започаткували новий формат дитячої екскурсії: «Казки у музейному дворику», розрахований на відвідувачів дошкільного та молодшого шкільного віку. Першими послухати казки прийшли дошкільнята. Баба Яга, яка саме зазирнула у музейний дворик, щоб назбирати трав і квітів, розповіла дітям казку про ластівку-береговушку. Маленька ластівка заблукала, шукала дорогу додому, і в своїй подорожі зустрічала інших птахів, звірів і комах та роздивлялась їх хатинки. Так у казковому обрамленні діти познайомилися з тим, як влаштовують свої домівки у природи різні тварини. 

Після розповіді Баба Яга навчила дітей грати у веселу лісову гру під назвою «Шишки, горішки, жолуді». І обіцяла ще приходити до музейного дворика. Тож ми запрошуємо діток на незвичайну, пізнавальну і веселу екскурсію. Баба Яга знає ще багато казок...

21 06 01 kazky01

А у нас чудова новина!!! Погляньте, які прекрасні малюнки ми отримали на конкурс «Музейний мамонт шукає своє мамонтеня»!

Надзвичайно вдячні  всім, хто відгукнувся. А винагородою учасникам буде цікава ігрова екскурсія «Казки у музейному дворику», яка відбудеться 6 червня о 11:00. 

Явка учасників обов'язкова!!!:)

По секрету скажемо, що на маленьких художників чекатимуть і смачненькі подаруночки! 

Тож чекаємо вас 6 червня у музейному дворику!

21 06 01 konkurs malunkiv01

31 травня 2021 р. виповнюється 95 років від дня народження дендролога, давнього друга Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Яніни Яківни Яценко. Вона народилася в 1926 р. у містечку Ставище Київської області. Дитячі роки пройшли у Полтаві, де на Полтавській сільськогосподарській дослідній станції працював батько Яків Лукич – відомий селекціонер, кандидат сільськогосподарських наук. У 1950 р. Яніна Яківна закінчила факультет плодоовочівництва Харківського сільськогосподарського інституту. До 1955 р. працювала в м. Вінниці у школі по підготовці голів колгоспів. Потім знову повернулася до Полтави, де у сільськогосподарському технікумі викладала «Лісівництво і лісомеліорацію» та «Овочівництво».

21 05 31 yacenko01

27 травня 2021 року фонди нашого музею поповнилися новими експонатами. Фондова колекція Полтавського краєзнавчого музею Імені Василя Кричевського налічує більше 300 тис. одиниць зберігання. Але музей тільки тоді живе і розвивається, коли його фонди поповнюються новими надходженнями. Ось такий момент ми і маємо сьогодні. До фондів передані особисті речі, документи, нагороди за спортивні досягнення відомого в світі спортсмена, тренера, майстра спорту міжнародного класу з боротьби самбо – Ляшенка Миколи Андрійовича.

Організована ним Бугаївська дитячо-юнацька спортивна школа була створена на базі приміщення старої загальноосвітньої школи, а згодом почали працювати її секції у Глобиному, Горбах, Броварках. З часу утворення спортивної школи, трирічну програму тренувань пройшло більше тисячі спортсменів. Серед вихованців школи 8 майстрів спорту, 6 чемпіонів України, 36 кандидатів у майстри, 94 першорозрядники.

 21 05 27 lashenko01

Подібно до дат народження багатьох інших діячів української історії, джерела подають різні дати народження Миколи Івановича Гулака [3, с. 147; 2, с. 248]. Слідом за авторами «Енциклопедії історії України», приймемо за правильну дату народження 1821 р. Майбутній «головний керівник Україно-Слов’янського товариства» народився у Варшаві, де його батько (дворянин Полтавської губернії) проходив військову службу. Там хлопчик прожив перші тринадцять років свого життя. Гулак отримав грунтовну освіту, закінчив Дерптський університет (1843 р.) і розпочав працювати перекладачем у Київській археографічній комісії.

21 05 25 gulak

26 травня 1896 р. побачив світ перший номер друкованого органу Полтавського сільськогосподарського товариства часопису «Хуторянин». Того року вийшло всього 29 його номерів. У 1896 – 1908 рр. «Хуторянин» видавався під назвою «Газета, еженедельное издание», у 1909 – 1917 рр. – «Еженедельный журнал». Цей ілюстрований часопис мав обсяг близько двох друкованих аркушів, наклад понад 10 тисяч примірників. Щорічно виходило 52 номери (винятки 1916 р. та 1917 р.). Передплачувався у 56 губернія та областях Російської імперії. З 1909 р. почали видаватись збірники сільськогосподарських статей під назвою «Календарь «Хуторянина». З початком Першої світової війни у вересні 1914 р. «Хуторянин» включав щотижневий додаток «Великая Европейская война» з ілюстраціями та картою військових дій,  згодом цей додаток називався «Великая война» (1915 – 1917). Короткий час (з 9 квітня до 17 вересня 1917 р. виходив додаток «Неделя «Хуторянина», який був присвячений висвітленню поточних подій.

21 05 23 hutoranin

22 травня міжнародна спільнота відзначає День біорізноманіття. З кожним днем кількість видів рослин і тварин на планеті неухильно зменшується. Так бувало в природі споконвіку – коли один вид витісняє інші. І в даному випадку такий вид – людина. Зі збільшенням кількості населення зросли потреби людей в ресурсах, для задоволення яких людина відбирає у природи все більше територій. Тож рослини і тварини, які залишаються без місця проживання або кормової бази, зникають назавжди.

На щастя, людина не просто один із видів біорізноманіття на планеті. Ми усвідомлюємо важливість кожної рослини і тварини у природних екосистемах і необхідність їх збереження. Для цього створена і розширюється з кожним роком мережа об’єктів природно-заповідного фонду.

21 05 22 bioriznomanitya01

В умовах зростаючої глобалізації особливого значення для народів світу набуває розуміння необхідності збереження культурного розмаїття різних людських спільнот. 20 грудня 2002 року ООН, згідно резолюції 57/249 «Культура і розвиток», запропонувала всім державам-членам, міжурядовим органам, організаціям системи ООН інформувати громадськість про цінність і важливість розмаїття культур, і сприяти, за допомогою освіти та засобів масової інформації, усвідомленню позитивної ролі культурної різноманітності. Таким чином був започаткований Всесвітній день культурного різноманіття, який відзначають щорічно на світовому рівні 21 травня.

Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського активно популяризує національні культурні особливості народів світу, розповідає про наукові відкриття та історичні реалії світових спільнот.

21 05 21 riznomanitn01