Події у музеї
17 квітня 2023 року Марія Пісцова, завідувачка етнографічного відділу, провела етнографічний захід «Народна графіка на полотні». Учасники, вихованці гуртка "Театр моди "Перспектива", прослухали розповідь про фондову збірку вибійчаних тканин Музею, переглянули тематичні фото- та відеоматеріали. У практичній частині декорували закладки за допомогою адаптованих штампів та акрилової фарби. Захід відбувся у Палаці дитячої та юнацької творчості у рамках музейно-педагогічної програми «Етнографічні студії з Полтавським краєзнавчим».
До 457-річчя Литовського статуту Банкарт в артикулах Литовського Статуту. (продовження)
Стигматизована ранньомодерним суспільством пара (незаміжня мати і банкарт) піддавалася дискримінації не лише через усталену думку про неприпустимість відтворення шляхетського стану поза шлюбним союзом.
Артикул 7-й розділу VІІІ-го присвячений причинам, через які батько-шляхтич міг відсторонити своїх законних дітей від спадкування. Підстави, на яких спадщини позбавлялися сини та доньки, співпадали лише у випадку, коли дочка або син «не для користі держави, а зі злості або ненависті виступають проти батька або матері, якщо справа йде про життя» (маються на увазі свідчення в суді з приводу звинувачень, які передбачали смертну кару для визнаного винним – О.З.). Далі законодавець навів перелік випадків, коли батько міг позбавити сина спадщини (підняв руку на батька, відібрав батьківський маєток насильно, не поручився за батька в суді, не викупив батьків з полону тощо).
Детальніше:До 457-річчя Литовського статуту Банкарт в артикулах Литовського Статуту.
Вітаємо з Воскресінням Христовим! Святом, сутність якого актуальна зараз як ніколи: Самопожертва і Велика Любов. Ісус прийняв муки і смерть на хресті заради спасіння людства, возлюбивши кожного з нас більше, ніж самого себе.
Одна з традицій світлого дня Воскресіння – писання писанок. Історія писанок сягає в далеке минуле українського народу і пов’язана з язичницьким ритуалом возвеличення одвічного закону весняного відродження землі. Для наших предків яйце було символом зародження життя, сонця. Знаки, нанесені на яйце, мали своє тлумачення, відображаючи філософію світосприйняття українського етносу: світове дерево, кривулька (або безкінечник), сварга («біжуче сонце»), що є найпоширенішими мотивами полтавських писанок, означають тривимірність світу, безперервність, циклічність життя і розвитку.
Із впровадженням християнства на наших землях писанка стала символом радості і віри у Воскресіння Христове. Ісус Воскрес і його Воскресіння стало символом перемоги Життя над смертю, Добра над злом, Світла над темрявою! І цієї Весни буде так!
Щорічно у третю суботу квітня, починаючи з 1999 року, українці відзначають День довкілля. Головною метою проведення свята є підвищення рівня екологічної свідомості населення. Згідно з Указом Президента «Про День довкілля» від 6 серпня 1998 року № 855/98 у цей день проводиться широкий спектр заходів, спрямованих «на поліпшення стану довкілля, озеленення, благоустрій населених пунктів та прилеглих до них територій, очищення водних джерел, збереження природно-заповідних та інших особливо цінних об’єктів, поширення екологічних знань, активізацію державного та громадського контролю за додержанням природоохоронного законодавства тощо».
12 та 14 квітня 2023 р. класні кімнати других класів Полтавської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №10 імені В. Г. Короленка перетворилися на справжній весняний ліс. Тут лунали співи соловейка, зозулі, зяблика та інших пернатих солістів. Так розпочався інтерактивний захід «Птахи прилетіли – на крилах весну принесли», який проводили науковці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олена Халимон та Олеся Васецька. Скільки нового малеча дізналася про традиції та обряди українців святкування весни, про птахів, що повертаються із вирію!
По вулиці В. Чорновола (первісна назва – Поштамська, у 1901 – 1923 рр. Остроградського), на території Новоселівки (кварталів, прилеглих до Новоселівського (нині – Центрального) ринку) розташований цікавий будинок, який відомий багатьом полтавцям.
Вулиця була прокладена на початку ХІХ ст. при будівництві нового центру міста за загальним проєктом 1803 – 1805 рр. Одна з радіальних магістралей, що мали відходити від Круглої площі. Назву отримала від розміщених на ній двох губернських поштових установ – Малоросійського поштамту та кінного поштового двору.
Розквіт природи навесні, спів птахів, буяння цвіту і, навіть, перші рясні дощі, якими небо благословляє зелені пагони, сповнюють нас надією на торжество любові та миру. Так і етнографічний захід "Півень - пташка, що будить сонце" присвячений одному із найулюбленіших народних оберегів від усього лихого. Автори проєкту, наукова співробітниця Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського - Катерина Штепа та завідувач сектору соціокультурної діяльності Центральної бібліотеки ПМТГ - Олексій Орел, на зустрічі, що відбулася 13 квітня у бібліотеці-філії № 10, ознайомили гостей міста, внутрішньо переміщених осіб з традиційними уявленнями про півня, як прадавній символ сонця та перемоги добра над злом.
Детальніше:Етнографічний захід "Півень - пташка, що будить сонце"
«Всеукраїнська писанка Проміниться життям. Великдень славить Перед цілим світом. Співзвучне до весни серцебиття – В ній оживають трави, птахи, квіти». 13 квітня 2023 року Марія Пісцова, завідувач етнографічого відділу Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, провела етнографічний захід «Полтавська писанка» для учнів 5-го класу Наукового ліцею 3. Після прослуханої розповіді з фоторядом про виникнення писанок, символіку орнаменту, кольору, технологію виконання, сучасні види великодніх яєць, пошанування писанки у світі, звичаї й обряди, пов’язані зі святкуванням Великодня на Полтавщині, учасники виготовили крапанку.
Детальніше:Етнографічний захід «Полтавська писанка» для учнів 5-го класу Наукового ліцею 3
На пошанування пам'яті відомої полтавської історикіні і краєзнавиці Віри Никанорівни Жук (1928-2008) до 95-річчя з дня її народження в приміщенні ПОУНБ ім. І.П. Котляревського 12 квітня 2023 р. відбулося відкриття фотовиставки "Невтомна трудівниця краєзнавчої ниви", підготовленої співробітниками Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Володимиром Мокляком, Світланою Капко та Іриною Мельниковою. На виставці представлені маловідомі світлини із фондів наукового архіву Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського та приватних зібрань учнів і колег Віри Никанорівни, які репрезентують життєвий шлях дослідниці, її багаторічну плідну наукову діяльність і співпрацю із музеєм.
Детальніше:Фотовиставки "Невтомна трудівниця краєзнавчої ниви"
12 квітня 2023 року в Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. І. П. Котляревського відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція "Наукова спадщина вченої Віри Жук (1928-2008)", присвячена 95-річчю від дня народження науковиці. В роботі конференції взяли участь 14 наукових співробітників Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. Колеги і учні Віри Никанорівни вшанували її пам'ять, поділилися спогадами про видатну землячку, а також презентували свої нові краєзнавчі та історичні дослідження.
Детальніше:Всеукраїнська науково-практична конференція "Наукова спадщина вченої Віри Жук
Виставка "Патріарх Мстислав (до 125-річчя з дня народження)", підготовлена науковцями Музею, була презентована 11 квітня 2023 року під час круглого столу «Діти наші мусять знати правду не від ворогів наших, а від чесних мужів науки (до 125 річниці з дня народження Патріарха Мстислава)» в аудиторі 208 Полтавського національного педагогічного університету. Вона складається з серії фотовідбитків, що ілюструють життя і діяльність владики Мстислава. Особливу цікавість становлять фото, зроблені під час його відвіданням Полтави у грудні 1992 року.
Детальніше:Виставка "Патріарх Мстислав (до 125-річчя з дня народження)