Події

Цього року згідно постанови Верховної Ради «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2021 р.» святкуємо ювілей письменника і мандрівника ХVІІІ ст. Василя Григоровича-Барського. Маловідомий ченець, життя якого, було сповнене дивовижних подорожей, залишив нам цікавий літературний спадок. Зараз його рукопис зберігається в Національній бібліотеці імені В.І. Вернадського (світлина автографа долається).

Василь Григорович-Барський народився 1701 р., був сином купця. До речі, у цій родині виросли талановиті діти. Іван, молодший брат Василя Григоровича-Барського (1713–1791 рр.), прославився як архітектор світських та церковних споруд. Зокрема, він працював над проектами водогону київського Подолу (1748–1749 рр.), Покровської церкви (1766 р.), Петропавлівської надбрамної церкви у Межигірському монастирі (1772–1774 рр.). Сам же Василь Григорович-Барський навчався у Київській академії, де оволодів латиною (загальноприйнятою мовою спілкування усіх освічених людей того часу). У 1723 р. непереборне бажання продовжувати навчання спонукало молодого чоловіка вирушити до Львова усупереч батьківській волі.

21 02 12 barskiy01

11лютого 2021 року у приміщенні Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського в рамках реалізації проекту "Партнерство для розвитку міст"(ПРОМІС), який впроваджує Федерація Канадських муніципалітетів за фінансової підтримки Міністерства міжнародних справ Канади відбулася Міжнародна конференція "#МІСТА ТА ЗМІНИ: досягнення, перспективи".
У режимі офлайн відбулося відзначення здобутків та успіхів партнерів Проєкту ПРОМІС.
До речі,фонди музею також поповнилися досить цікавими експонатами - посвідченнями міських голів м. Миргород та м. Горішні Плавні минулої каденції.

21 02 11 misto01

Буклет персональної виставки «Ляльковий вернісаж» Вікторії Балясної інформує про авторські та колекційні твори лялькарки, які були представлені у залі № 11 (3-й поверх) відділу етнографії Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського з 28 серпня по 29 жовтня 2020 року. Творчий доробок самобутньої майстрині з містечка Чутове є окремим явищем художньої культури України. Авторські ляльки відображають внутрішній світ майстрині, їм притаманний тонкий гумор, філігранна техніка. Твори Вікторії Євгеніївни Балясної зацікавлюють, користуються попитом і зберігаються у приватних колекціях України та за кордоном.

Марія Пісцова − завідувач відділу етнографії Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.

vernisay balasnabutton

17 січня 2021 р. виповнилося 100 років з дня народження Бориса Андрійовича Шрамка (17.01.1921 – 08.07.2012), видатного українського археолога, доктора історичних наук, професора Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Чимало видань, електронних масмедіа, сайтів, сторінок у соціальних мережах відгукнулися на цей ювілей і продовжують відзначати його публікаціями. Знакова постать одного з найбільш відомих учених-археологів, почесного громадянина міста Харків не залишила байдужими до цього учнів, вихованців, колишніх студентів, колег-археологів, шанувальників історії та археології в нашій країні і закордоном. Повідомляв про це і сайт нашого музею, вмістивши не тільки біографічний нарис одного з очільників лівобережної української археології, а й невелику добірку фотознімків із музейного зібрання.

21 02 10 shramko01

Дуб – цар серед дерев, як лев серед звірів. Це дерево у багатьох народів із давнини вважалось наділеним сакральним, містичним сенсом. Дуби, особливо старі, вікові, оточувалися переказами і легендами, біля них влаштовували капища, збиралися віча. Кельтські жерці-друїди в дубових гаях проводили обряди на честь весняного рівнодення, а наші пращури ототожнювали дуб із Світовим Деревом, яке, як вважали, існувало ще «до початку віків». У козаків дуб став символом міцного здоров’я, чоловічої сили, мудрості, довголіття. Дубове листя і плоди-жолуді зображували, як обереги, на українських вишиванках, рушниках та писанках. І сьогодні люди, які досліджують біоенергетику, вважають дуби акумуляторами чистої природної енергії, а місцини, де вони ростуть – особливими «місцями сили».

Територія, на якій колись виникла Полтава, була здебільшого зарослою дібровами, залишки яких подекуди і досі можемо спостерігати навколо міста і навіть на його вулицях.

21 02 09 duby01

У колекційній збірці зброї Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського зберігаються предмети, що презентують різні регіони світу. Цікавими зразками представлений Кавказ – історичний регіон, що пов’язував Європу та Близький Схід, через нього також проходила частина Великого шовкового шляху.

Протягом століть Кавказ потерпав від нашестя зовнішніх ворогів і війн місцевих правителів. З ІХ ст. до н. е. народи Кавказу постійно перебували в епіцентрі військових дій. На зміну ассирійцям і персам прийшли війська Олександра Македонського, які, в свою чергу, поступилися місцем римським легіонам. У Середні віки через Кавказ проходили армії Візантії, Ірану, Арабського халіфату, а також сельджуків і монголів. Далі суперництво Туреччини та Ірану змінилося кровопролитною Кавказькою війною (1817 – 1864) та входженням до складу Російської імперії.

21 02 08 thur

15 лютого 2021 року згадаємо зиму 1989. Тоді підрозділи 40-ї армії СРСР полишали територію республіки Афганістан. Нині ту війну називають по - різному: «вторгнення», «спеціальна операція», «інтернаціональна місія». Автор документального проекту "Відгомін Афганістану", науковий співробітник Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Андрій Барабаш не береться оцінювати дії радянської армії у далекій гірській країні. Він запрошує до розмови учасника боїв, нашого земляка, бойового офіцера, командира підрозділу Юрія Цомартова. Ви, як кажуть, з перших вуст почуєте всю правду про бойові операції, стосунки з тамтешнім населенням, відносини з польовими командирами. І це, сподівається автор, допоможе з’ясувати, чи могла 40-а армія протистояти тим, хто воює з невірними до перемоги.

В експозиції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського представлені кримські гончарні баклаги VIII – початку X ст. Одна зі знахідок О. К. Тахтая з розвідок 1926 р. в околицях с. Новоселівки на Орчику та випадково виявлена 1960 р. під час будівельних робіт на залізниці у с. Зінці на Ворсклі.

Баклага (різновид фляги, від тат. баклак – «посуд для води») — це порівняно невелика пласка дорожня посудина з вузькою короткою горловиною, ручками, інколи вушками для продівання мотузки чи ременя з метою транспортування чи носіння на поясі.

21 02 06 baklaga01

Наприкінці серпня 1903 року Полтава святкувала урочисте відкриття пам’ятника Івану Петровичу Котляревському. У ці дні місто відвідали світочі української культури: М. Коцюбинський і В. Стефаник, О. Пчілка і Л. Українка, П. Мирний і О. Олесь та багато інших діячів. Усі милувалися і пишалися шедевром монументального мистецтва, що постав у Полтаві, на батьківщині поета. Погруддя Котляревського та горельєфи зі сценами з творів першого класика української літератури виліпив скульптор Леонід Позен, уродженець Полтавщини, юрист за освітою, митець за покликанням. Проте, сама скульптура не перетворилася б на прекрасний пам’ятник на полтавському бульварі без участі архітектора.
Архітектор монументу, Олександр Іванович Ширшов, окрім згаданого пам’ятника І. П. Котляревському, залишив по собі унікальний творчий спадок у Полтаві. Його витвори до сьогодні є знаковими об’єктами міського середовища і оцінені належним чином як пам’ятки архітектури, що перебувають під охороною держави.

21 02 05 shyrshow01

До Всесвітнього дня водно-болотних угідь нумізматична колекція музею збагатилася цікавим предметом – 2-гривневою пам’ятною монетою «Марена дніпровська», що належить до серії «Флора і фауна України».

На реверсі монети у кольорі зображено марену дніпровську на фоні водоростей і гальки та вміщено написи: «МАРЕНА ДНІПРОВСЬКА» та «BARBUS BORYSTHENICUS».

Випуск монети присвячений прісноводній донній рибі родини коропових – марені дніпровській, зникаючому виду, ендеміку басейнів Дніпра та Південного Бугу, занесеній до Червоної книги України та Європейського червоного списку.

Монета передана до музейної збірки Володимиром Чурсіним, художником-реставратором музею.

21 02 04 moneta01