Події

У цьому році виповнюється 75 років, коли 6 серпня 1945 року американський бомбардувальник скинув на японське місто Хіросіму атомну бомбу «Little Boy» («Малюк») еквівалентом від 13 до 18 кілотонн тротилу. Через три дні, 9 серпня, атомну бомбу «Fat Man» («Товстун») еквівалентом 21 кілотонна тротилу скинули на місто Нагасакі.

Причиною ядерного бомбардування визначили ігнорування японським урядом підписаної урядами США, Великобританії та Китаю Потсдамської декларації з вимогою беззаперечної капітуляції Японії. Це могло б попередити масові втрати серед американських військових під час повномасштабного вторгнення.

20 08 06 hirosima01

Полтавець Михайло Миколайович Крат, виходець з української старшини Гадяцького полку, усе життя присвятив військовій справі. У молоді роки він служив у Російській армії, геройськи воював на фронтах Першої світової війни, був особисто відомий царській родині. У 1917 році голос козацької крові покликав його до лав війська Української Народної Республіки (УНР). Під кінець Другої світової війни Михайло Крат нетривалий час служив у складі Українській Національній Армії. У 1945 році Уряд УНР в екзилі присвоїв йому звання генерал-хорунжого Армії УНР.

Михайло Крат народився 6 серпня 1892 року в Гадячі у родині військовослужбовця. Його батько, Микола Огійович Крат, дослужився до звання генерала гвардії. Син продовжив батьків шлях, одержавши військову освіту в Сумському і Петербурзькому кадетських корпусах. У Першу світову війну Михайло воював у складі 93-го піхотного Іркутського полку, зазнавши чотирьох поранень та зрісши по службі за 2 роки від підпоручика до полковника.

20 08 06 krat01

Нещодавно у полтавському видавництві «Дивосвіт» вийшла друком книга «Аграрний просвітник О. О. Іллічевський (1865–1941)», що присвячена 155-річчю заснування Полтавського сільськогосподарського товариства та 155-річчю від дня народження його багаторічного секретаря Олімпія Олександровича Іллічевського. На широкій джерельній основі автори книги – доцент кафедри захисту рослин Полтавської державної аграрної академії Віктор Самородов і старший науковий співробітник Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олена Халимон, відтворили життя та творчий доробок професійної діяльності цього знаного діяча агрономії та освіти другої половини ХІХ – середини ХХ сторіччя. О. О. Іллічевський був літописцем історії Товариства та Полтавської сільськогосподарської дослідної станції, завідував кафедрою у сучасній Полтавській державній аграрній академії. Крім цього викладав у Полтавському національному педагогічному університеті імені В.Г.Короленка та Полтавському аграрно-економічному коледжі ПДАА. Також О.О.Іллічевський і його син Сергій працювали у свій час в Полтавському краєзнавчому музеї.

ilicevskiy book

4 серпня 1880 року у Полтаві народився Трохим Миколайович Романченко – український письменник, поет, перекладач, етнограф.

Освіту здобував самотужки. Рано виявив схильність до літературної творчості. Перші вірші Романченка були надруковані 1905 року в катеринославському альманасі «Перша ластівка». Згодом, у 1916-му, поезії літератора вийшли окремою книгою. В ній, зокрема, вміщені вірші на робітничу тематику: «Борцеві», «Пісня робітників», «Барикади». У доробку Т. Романченка також оповідання, критичні статті, публіцистика.

20 08 04 romanchenko

1 серпня 2020 року у дворі Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського відбулося підведення підсумків проекту «Молодь змінить Україну. Полтавщина». В ході його реалізації діяли три локальні школи: у Полтаві, Щербанях та Опішні із залученням учасників з усієї області. Слухачі працювали над розробкою та втіленням проектів місцевого розвитку.

На підсумкову зустріч запросили представників Фонду родини Богдана Гаврилишина (засновник проекту), бізнес-експертів, громадських діячів. За результатом роботи локальних шкіл визначено кращих учасників, які групою 5-6 людей восени поїдуть на тиждень в одну з європейських країн.

20 08 03 molod

Виповнюється 115 років від дня народження Івана Микитовича Францевича (1905, м. Полтава – 1985, м. Київ) – вченого фізико-хіміка, академіка АН УРСР (1961), заслуженого діяча науки і техніки України (1965), Героя Соціалістичної Праці (1969).

Народився в Полтаві у робітничій сім’ї. Змалку виділявся кмітливістю та допитливістю. Закінчив Полтавську семирічну школу (1920), згодом професійно-технічну школу (1922). У 1922 – 1923 рр. працював помічником слюсаря Полтавського паровозоремонтного заводу, де трудилася ціла династія Францевичів – металістів найвищого класу – батько Микита Миколайович, дядько і чотири брати. Батько до того ж екзаменував молодих слюсарів і визначав їм розряди. Після роботи майбутній вчений навчався на робітфаці, де отримав рекомендацію для вступу в інститут. У 1929 р. закінчив одночасно два факультети – хімічний і фізико-математичний Харківського інституту народної освіти (нині Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна), отримавши спеціальність фізико-хіміка-металознавця.

20 08 03 francevych01

Сьогодні, 3 серпня, виповнюється 95 років знаному опішнянському гончарю, заслуженому майстру народної творчості України, лауреату Національної премії України імені Тараса Шевченка Василю Онуфрійовичу Омеляненку.

Від самого дитинства його життя пов'язане з народним мистецтвом, із одним з найдавніших його видів. В.О. Омеляненко – славний продовжувач традицій українського і опішнянського гончарства та, водночас, новатор і творець стилю, який, без перебільшення, можна назвати «омеляненківським».

20 08 03 omelyanenko01

 На ХХІІ Олімпійських іграх у Москві одними з найцікавіших та напруженіших були легкоатлетичні змагання, що проводилися на спортивній арені Центрального стадіону імені В.І. Леніна з 24 липня по 1 серпня 1980 року. Спортсмени Полтавщини – Володимир Кисельов та Надія Ткаченко – склали гідну конкуренцію суперникам із сімдесяти країн-учасниць. До командної скарбнички золотих медалей збірної СРСР легкоатлети додали дві нагороди найвищого ґатунку.

Для Надії Володимирівни, вихованки тренерів Віри Ребрун (Кременчук) та Євгена Сапронова (Ворошиловград, нині – Луганськ) ця Олімпіада була вже третьою. Досвідчена спортсменка, срібна призерка чемпіонату СРСР (1971), чемпіонка Всесвітньої універсіади (1973), шестиразова рекордсменка СРСР, рекордсменка світу (1977), чемпіонка Європи (1974; 1980) стала справжньою сенсацією ХХІІ Олімпіади. Під час дводенного турніру з п’ятиборства вона встановила особисті рекорди з кожного виду програми, набравши в підсумку 5083 балів. Це був неперевершений світовий рекорд! З 1981 року за рішенням виконкому Міжнародної аматорської федерації легкої атлетики (ІААФ) стали проводити змагання з семиборства, тому Ткаченко – єдина спортсменка за всю історію п’ятиборства, яка перетнула рубіж в 5000 балів. За даними опитування згаданої організації 1987 року, заслуженого майстра спорту СРСР Надію Володимирівну Ткаченко було визнано кращою п’ятиборкою світу всіх часів.

20 08 02 sport01

У фондах Полтавського музею авіації і космонавтики зберігаються документи, фотографії, нагороди, особисті речі фронтовика, льотчика цивільної авіації - Онищенка Івана Даниловича.

Всі ці речі до нашої музейної колекції передала донька Івана Онищенка, полтавка, Зінаїда Іванівна Мордовіна (Онищенко) у 2017-2018 роках.

В результаті дослідницької роботи і вивчення архівних матеріалів науковцями музею був сформований анотований список фонду «Льотчика Онищенка І.Д.», та науковий архів листів і документів, що стануть у нагоді науковцям музею, краєзнавцям, дослідникам та фахівцям з авіаційної тематики.

20 08 02 onishenko01