Події у музеї

Гуманітарна катастрофа українського народу 1932–1933 рр., відома сучасникам як Голодомор, – результат політико-економічного терору тоталітарної держави СРСР проти хліборобської верстви. Наука подає головно статистичні дані про це багатомільйонне народовбивство, покладає вину за нього на вождів більшовицької партії у Москві, залишаючи осторонь буденні аспекти соціальної трагедії тодішнього українського села, зокрема і полтавського, мешканці якого були нерідко і жертвами, і виконавцями злочинних наказів влади.

22 12 20 selo

16 грудня, за кілька днів до улюбленого свята усіх дітей України,  музейники Марія Пісцова та Ірина Власенко провели етнографічний інтерактивний захід "Від Миколая до Різдва". Учасники дізнались про традиції святкування цього та інших грудневих свят, виконували ігрові завдання: «Сніжинка», «Живі літери», «Що це?», «Різдвяна казка», створювали нитяних ангелів та писали різдвяного листа для воїнів ЗСУ зі святковими привітаннями та найкращими побажаннями. Захід пройшов у рамках музейно-педагогічної програми «Етнографічні студії з Полтавським краєзнавчим» за підтримки Shelter Ukraine.

22 12 16 vid mykolaya01

Наближаються новорічні свята. Цьогоріч для кожного із нас вони особливі.
16 грудня 2022 року в дворику Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського патріотичними кольорами заграло вічнозелене дерево – ялиця біла. Маленькі жителі Полтави та гості міста прикрасили зелену красуню пташками − синичками, виготовленими власноруч під керівництвом науковців Музею. Прикрашання ялиці відбулося в рамках дводенного (15-16 грудня 2022) інтерактивного заходу «Святкові синиці на музейній ялиці», який підготували та провели Олена Шиян, Наталія Кузьменко та Олена Штитьова. Партнерами виступила Дитяча точка Спільно від UNICEF Полтава.
Під час заходу діти познайомилися із птахами з родини Синицеві, особливостями їх життєдіяльності, дізналися про походження назви «синиця», з’ясували місце пташок в народному фольклорі, їх різноманітність у світі та в Україні. Великий захват викликало гніздо-«рукавичка» ремеза, яке більшість учасників бачили вперше.

22 12 16 synyci01

Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського презентує виставку присвячену різдвяно-новорічним святам «Українська народна глиняна іграшка».
У житті дитини від колиски до юності вагоме місце займають ігри, розваги та іграшки. Українська народна іграшка має велику значущість як своєрідний атрибут дитинства, глибинний своєю символікою, простий у застосуванні та необхідний у дитячому віці, що є не тільки витвором мистецтва, окрасою й оберегом оселі, святковим подарунком, а й, безперечно, виступає об’єктом гри, виховання і розвитку дитини. Тематика, образи та зміст іграшок різних народів відображають особливості їхньої праці, побуту. Найбільш поширеною є українська глиняна іграшка – неперевершений витвір народного мистецтва. Вона супроводжує роботу гончарів із прадавніх часів.
Освоєння глини для створення необхідних ужиткових речей та будівельних матеріалів стало важливим етапом культурного розвитку людства. На цьому етапі з'явилися перші неутилітарні пластичні витвори, які стали прообразом майбутньої іграшки. Форми багатьох сучасних забавок залишилися майже незмінними з давніх часів. Змінилися функції − з культових на ігрові. Нині ж вони поступаються місцем художньо-естетичним та функціям раритетної речі.

22 12 16 igrashka

Новорічні свята наближаються! А до них, як відомо, завжди ретельно готувалися і дотримувалися традицій.
Ми теж їх з нетерпінням чекаємо і популяризуємо. Так, 15 грудня науковці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олеся Васецька, Олена Халимон та завідувач сектору СКД ЦБ ПМТГ Олексій Орел познайомили учнів 4-го класу Полтавської школи №19 з народними традиціями святкування новорічно-різдвяних святок. Діти вивчили щедрівки та створили імпровізований гурт щедрувальників. Водили Козу й Маланку та бажали щастя, здоров'я й Перемоги нашій країні у Новому році. Наприкінці театралізованого дійства на добру згадку учасники виготовили новорічного янгола.
Дякуємо Бібліотеці-філії 10 Полтавської МТГ та Центральній бібліотеці Полтавської міської територіальної громади за плідну співпрацю й гостинність! А також чудовим вчителям Полтавської школи 19!

22 12 16 noy rik01

22 12 16 nezlamni07

Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського у спільнодії з Департаментом культури і туризму Полтавської ОВА в дитячій зоні Незламності ЦНАПу працюємо для підтримки маленьких українців. В той час, коли російська федерація намагається позбавити нас світла та тепла, ми виготовляємо патріотичну символіку, робимо орігамі та малюємо космос!
Ми-незламні!
Все буде Україна💙💛

Полтавщина подарувала українській науці низку видатних діячів. До них із повним правом належить і наш земляк Іван Гаврилович Шовкопляс (1921 – 1997) – відомий український археолог, історик, пам’яткознавець, історіограф, бібліограф, музеєзнавець і педагог. Його наукова, дослідницька, творча та педагогічна діяльність тісно пов’язані з Полтавським краєм.
Вчора, 15 грудня у стінах Комунального закладу «Центр охорони та досліджень пам’яток археології» Полтавської обласної ради відбулася наукова конференція, яка була присвячена пам’яті археолога-полтавця І. Г. Шовкопляса, одного з кращих вітчизняних вчених-дослідників найдавнішого минулого України.

22 12 16 konf01

22 12 15 slp

Вчора, 15 грудня 2022 року відбулася презентація збірника наукових праць «Старожитності Лівобережного Подніпров’я-2021», що присвячена 100-річчю з дня народження уродженця Полтавщини, відомого археолога, історика, бібліографа Івана Гавриловича Шовкопляса (1921–1997). На презентації були присутні: директорка департаменту культури і туризму Полтавської ОВА Ірина Удовиченко, науковці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, наукові співробітники Комунального закладу «Центр охорони та досліджень пам’яток археології» Полтавської обласної ради та археологи, історики, музейники міста та області. Захід відбувся у конференц-залі Центру охорони та досліджень пам’яток археології Полтавської обласної ради.

Груднева сторінка календаря знаменних та пам’ятних дат Полтавщини позначена ювілеєм знаної дослідниці природи та освітянки Голової (у дівоцтві Чібісова) Тамари Павлівни. Народилась ювілярка 16 грудня 1927 р.  у м. Тула в родині робітника. У 1936 р. почала навчання в середній школі, яке продовжила у м. Куйбишев, куди родина разом із заводом, де працював батько Тамари виїхала під час евакуації. Різнобічно обдарована людина, вона з відзнакою у  1951 р. закінчила біолого-ґрунтознавчий факультет Московського державного університету. Рік працювала лаборантом на кафедрі вищих рослин. Згодом вступила до стаціонарної аспірантури, де спеціалізувалась над вивченням цікавого та малодослідженого розділу ботаніки – карпології, вивчаючи морфологію та анатомію плодів бур’янів родини Складноцвітні.

22 12 16golova

14 грудня 2022 року науковці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олена Шиян та Олена Штитьова провели інтерактивний захід "Подорож до країни Динозаврії". Юні мандрівники здійснили віртуальну подорож у часі, де познайомилися з різновидами динозаврів,складаючи їх з паперових модулів, спробували себе в ролі палеонтолога ( знаходили кістки і складали скелет), завзято рятували від небезпеки кладку яєць древніх рептилій, а також намагалися відтворити рухи тварин юрського періоду.
Неймовірна атмосфера минувшини панувала в залі. На згадку про захід діти отримали фігурку динозавра з солоного тіста, яку розфарбували в кінці дійства.

22 12 14 dynozavriya01

Споживання чаю у нашому житті стало звичною подією. Мало хто наділяє цей процес певним таїнством. У країнах Східної Азії чаювання не просто приготування чи подавання напою, це ціле мистецтво, ритуал. Зокрема в Китаї, Японії та Індії є свої особливості чайної церемонії. Вона будується на чотирьох основних принципах – гармонія, шанування, чистота, спокій. Але істина мета – досягнення гармонії людини з природою. Українці завжди були поціновувачами красивого порцелянового посуду, який традиційно використовують для заварювання та смакування чаю. 

22 12 15 tea