Події у музеї
9 лютого 2023 року співробітник відділу культурно-освітньої роботи Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олександр Янович провів лекцію «Доленосне поле європейської історії».
Разом з присутніми говорили про те, як воно вплинуло на формування державності у багатьох країнах Європи та України зокрема. Про той шлях, який наша країна вже пройшла і який ще попереду.
До 215-річчя від Дня народження Боровиковського Левка Івановича (10.02.1806, с. Мелюшки Полтавської губернії – 06.12.1889, с. Мелюшки Хорольської громади Лубенського району Полтавської області) – українського поета-романтика, етнографа, філолога.
Народився у небагатій дворянській родині, яка мала козацько-старшинське походження. Початкову освіту отримав вдома, у 1819 – 1822 рр. навчався у Хорольському повітовому училищі. У 1822 – 1826 рр. продовжив навчання у Полтавській гімназії. У 1826 – 1830 рр. навчався на етико-філологічному відділі філософського факультету Харківського університету. Під впливом свого викладача П. Гулака-Артемовського почав збирати народну творчість та матеріал для словника української мови. У 1838 – 1855 рр. викладав історію, географію, російську словесність та латинську мову у гімназіях та інших навчальних закладах м. Полтави, Курська та Новочеркаська.
Детальніше:До дня народження Боровиковського Левка Івановича
Виставка "Дитячі роки Олени Байрак: маленькі кроки до великого майбутнього ( із зібрання Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського), представлена 7 лютого на презентації книги-спомину "Олена Байрак: людина і науковець", продовжує роботу до 15 лютого.
Із виставкою можна ознайомитися з 9 до 17-30 (без вихідних) у відділі документів із природничих та аграрних наук (к. 408) Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І.П.Котляревського.
Ласкаво просимо!
Із проголошенням Української Народної Республіки в листопаді 1917 року постало питання вибору Гербу, як одного з трьох державних символів, що презентують суверенність країни. Центральна Рада створила спеціальну підготовчу комісію, що об’єднала істориків, юристів, гербознавців і художників. Її очолив Михайло Грушевський. Він вважав, що гербом України має стати золотий плуг на синьому тлі як «символ творчої мирної праці», навколо – історичні герби українських земель. Комісія розглянула кілька проектів, але обрала тризуб Володимира Великого.
7 лютого в затишній залі Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І.П. Котляревського відбувся захід, присвячений п'ятій річниці загибелі видатної природодослідниці, докторки біологічних наук, професорки Олени Миколаївни Байрак (1957-2018). Організаторами події виступили Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського, Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І. П. Котляревського, видавництво «Дивосвіт» та Полтавське відділення Українського ботанічного товариства.
Детальніше:Відбувся захід, присвячений п'ятій річниці загибелі Олени Миколаївни Байрак
7 лютого 2023 року співробітники відділу етнографії Марія Пісцова та Ірина Власенко провели етнографічний інтерактивний захід «Полтавські страви». Учасники, юні мешканці та гості міста, почули розповідь, доповнену фоторядом, про традиційну "мультиварку" - піч, як джерело світла, тепла та їжі, способи приготування страв, їхній асортимент. Діти ділилися своїми гастрономічними уподобаннями, мали можливість спробувати себе у ролі повара, готуючи борщ, вареники та інші автентичні страви через інтерактивні завдання. А на десерт кожен учасник створив гольницю з фетру у вигляді полуниці.
Захід пройшов у рамках музейної програми: «Етнографічні студії з Полтавським краєзнавчим» за підтримки "Шелтер Полтава".
Детальніше:Етнографічний інтерактивний захід «Полтавські страви»
Традиційна українська кухня – це величезний пласт культури, що формувався упродовж століть, збагачувався і видозмінювався на тлі історичних подій. Тому постійна увага дослідників, прикута до теми автентичного харчування, його ґенези, є абсолютно закономірною.
Автори п’ятої науково-популярної брошури із серії «Музейна корчма. Традиційні полтавські страви» (виходять друком у харківському видавництві «Майдан») продовжують аналізувати анкети мешканців Полтавщини про побутування і приготування страв народної української кухні в родинах респондентів.
Традиційна українська кухня – це величезний пласт культури, що формувався упродовж століть, збагачувався і видозмінювався на тлі історичних подій. Тому постійна увага дослідників, прикута до теми автентичного харчування, його ґенези, є абсолютно закономірною.
Автори п’ятої науково-популярної брошури із серії «Музейна корчма. Традиційні полтавські страви» (виходять друком у харківському видавництві «Майдан») продовжують аналізувати анкети мешканців Полтавщини про побутування і приготування страв народної української кухні в родинах респондентів.
Цього разу темою нашого дослідження є варені вироби з борошна. Вареники – одна з найулюбленіших страв в Україні та найвідоміших у світі. Це традиційний святковий наїдок на відміну від щоденних, не менш смачних галушок. Вареники були обов’язковими на столі під час важливих подій. Про походження страв, та їхніх назв, різновиди потрібного тіста та начинок, традиції використання в обрядах йдеться у даній брошурі. Також автори намагаються виявити зміни, що відбулися у рецептурі в процесі виготовлення та споживання борошняних виробів на території Полтавщини в останні десятиліття.
Брошура містить 12 рецептів різновидів страв, записаних від респондентів з різних куточків Полтавщини.
Сьогодні, 3 лютого, маленькі полтавці та гості міста разом із науковою співробітницею Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Оленою Штитьовою відзначили День бабака. Діти, які були присутні на заході, познайомилися з етимологією назви тварини, способом життя та значенням в природі. Учасники заходу складали ланцюги живлення, брали участь у вікторині та виготовили листівку із зображенням бабака, яку забрали на згадку.
2 лютого на Кременчуччині пішов у засвіти доктор педагогічних наук, професор кафедри педагогіки і психології, проректор з науки ПУ ЗВО «Міжнародний гуманітарно-педагогічний інститут «Бейт-Хана» (м. Дніпро), керівник науково-дослідної лабораторії з вивчення і розроблення гуманітарних ідей академіка В. І. Вернадського − Анатолій Петрович Самодрин.
Протягом довгих років Анатолій Петрович тісно співпрацював із Полтавським краєзнавчим музеєм імені Василя Кричевського. Велику наукову цінність мають спільні презентації, круглі столи, конференції, виставки, присвячені вивченню наукової спадщини В. І. Вернадського. Знаний вернадист поповнив музейне зібрання чисельними науковим працями.
Колектив Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського висловлює співчуття рідним та близьким Анатолія Петровича.
Світла пам'ять знаному науковцю Полтавщини!
«Якщо Ваш план – на рік, сійте рис. Якщо Ваш план – на десятиліття, висаджуйте дерева. Якщо ж Ваш план – на все життя, вчіть дітей». Достатньо красномовна фраза еталона мудрості та філософії Конфуція, яка повсякчас демонструє важливість та непересічність покоління, котрому випала така складна, така особлива місія – розбудова нашого Майбутнього, нашого спільного дому – України!
3 лютого 2023 року на базі Комунального закладу «Полтавський обласний центр національно-патріотичного виховання, туризму і краєзнавства учнівської молоді Полтавської обласної ради» відбулося підбиття підсумків обласного туру Всеукраїнського конкурсу екскурсоводів музеїв закладів освіти з красномовною, життєстверджуючою назвою «Край, в якому я живу». Усі конкурсанти вже, за визначенням, є переможцями. Справді наша Полтавщина щедра на юні таланти.
3 лютого 2018 року трагічно обірвалося життя видатної природодослідниці, докторки біологічних наук, професорки, уродженки міста Полтави Олени Байрак (1957-2018). Олена Миколаївна з великою любов'ю та повагою ставилася до Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. Назавжди залишаться в пам'яті музейників спільні експедиції, конференції, круглі столи, семінари, виставки, презентації. Олена Байрак збагатила фонди закладу цінними гербарними зразками та унікальними науковими виданнями, більшість із яких містять дарчі написи "Храму науки" від природодослідниці. Музейникам випала велика честь вивчати, акумулювати, зберігати та популяризувати матеріали з наукової спадщини Берегині природи Полтавщини.
