Час роботи: 9.00-17.00, 10.00-17.00 (понеділок), середа - вихідний
Вартість квитків на відвідування музею: для дітей до 6 років – безкоштовно, для учнів та студентів – 10 грн., для дорослих – 25 грн., екскурсія по відділу – 50 грн., тематична – 75 грн., оглядова по музею – 250 грн. екскурсійна група – 15 чол. Кімната унікальних експонатів: для дітей – 15 грн., для дорослих – 30 грн.
У квітні 1995 р. Генеральна конференція ЮНЕСКО заснувала Всесвітній день книги і авторського права, який щорічно відзначається 23 квітня. Це данина поваги до книг та їх авторів. Адже книги – це вікно у світ культурного розмаїття, це міст, що з'єднує різні цивілізації у часі й просторі. Від початку існування Природничо-історичного музею Полтавського губернського земства музейники почали збирати наукову бібліотеку з різних галузей знань. Цінність книжкових видань у музейній колекції підкреслив і факт передачі 4 тисяч томів меценаткою Катериною Скаржинською у 1906 р. До 1941 р. фондова колекція музею володіла цінними виданнями, серед яких були і стародруки, у т. ч. видання І. Федорова – Львівський Апостол та Острозька Біблія.
23 квітня виповнюється 100 років від дня народження видатного земляка – українського письменника, лауреата Шевченківської премії Григорія Михайловича Тютюнника (1920–1961). «Григорій Тютюнник був людиною великої щедрості, душевної чистоти, закоханості в життя і людей, і всі ці якості органічно ввійшли – та й не могли не ввійти – в плоть і кров його книжок», – так сказав про нього Олесь Гончар.
В археологічному зібранні Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського особливе місце займають випадкові знахідки, що були у різні роки прийняті у дар або придбані у приватних осіб, краєзнавців і людей не байдужих до історії рідного Полтавського краю. Одна з таких знахідок, на наш погляд винятково цінна, надійшла до колекції музею у 1970 р. Саме тоді, житель с. Більськ Котелевського району Андрій Федорович Рудько передав до музею бронзовий перстень, знайдений ним випадково в межах Західного укріплення Більського городища – широко відомої пам’ятки скіфського часу Західної Європи.
Геологія багатогранна і складна наука. Саме із висвітлення питань геологічної будови Полтавщини, її мінерально-сировинних ресурсів, особливостей розвитку органічного світу краю починається експозиція відділу природи Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. У вітринах залу показані численні зразки гірських порід та мінералів, геологічні, палеогеографічні карти, літологічні колонки, кольорові світлини геологічних пам'яток природи Полтавщини, рештки викопних тварин і, звичайно, кістяк мамонта – візитівка музею.
23 квітня 2020 року виповнюється 100 років з Дня народження Григорія Михайловича Тютюнника (23 квітня 1920, с. Шилівка Зіньківського повіту Полтавської губернії ‒ 29 серпня 1961, м. Львів) ‒ український письменник.
У 1938 році Григорій Михайлович закінчив Зіньківську середню школу. У 1938-1941 роках разом з О. Гончаром навчався у Харківському університеті на літературному факультеті, який закінчив у 1946 році.
Iз сивини столiть ти поставала, Вiнок легенд у коси заплела... I гордо нарекли тебе ПОЛТАВА, Пасує мудрiсть до твого чола. Марія Бойко
Запрошуємо всіх бажаючих познайомитися з природними перлинами Полтавщини – заповідними об’єктами та територіями обласного центру.
Давайте всі разом згадаємо яка багата та неймовірна природа нашого міста. Заповідні об’єкти та території Полтави – це відкриті книги, де на кожній сторінці поєднується багатство природи, славне історичне та культурне минуле Полтавщини, закладаються зерна майбутнього розвитку нашої держави, екологічно спрямованої та духовно багатої.
Пам’ятайте: «Природа – такий же унікум, як картина Рафаеля. Знищити її легко, відновити – неможливо»(Іван Бородін).
До річниці затвердження концепції "Душпастирської опіки у Збройних Силах України" (22 .04.2014 р.) пропонуємо познайомитись з учасниками майбутньої виставки через візитівки. Виставка буде представлена відвідувачам після закінчення карантину.
Виповнилося 175 років, відколи на світ з’явився першовідкривач українського палеоліту, археолог, музейник і педагог Федір Іванович Камінський (1845–1891). Він народився у березні 1845 р. у містечку Кежан-Городок Мінської губернії в родині священика – уродженця Переяславщини. Там же закінчив духовне училище. Навчався у Переяславській семінарії, по її закінченні вступив вільнослухачем на природниче відділення фізико-математичного факультету Київського університету. Входив до студентського громадівського гуртка професора В. Б. Антоновича, внаслідок чого захопився археологією. З кінця 1860-х рр. викладав у Переяславі в духовному училищі і приватному жіночому пансіоні.
В експозиції 8-го залу Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського «Давня Русь і кочівники Х – ХІІІ ст.» відвідувачі не завжди звертають увагу на унікальну знахідку з історичного центру Полтави. І не дивно, адже свинцевий круглий відбиток давньої печатки не відрізняється атрактивністю, а разом із тим містить якісь незрозумілі зображення й грецькі літери. Поряд розміщені речі набагато яскравіші, звісно ж з кольорових металів. Та саме цей невеличкий шматочок свинцю виступає унікальним артефактом, що засвідчує існування на Івановій горі не просто городища, а давньоруського «граду», до якого надсилалися князівські грамоти й розпорядження.
Ми продовжуємо наше віртуальне знайомство із первоцвітами. І сьогодні розповідь піде про ще одну рослину-ефемероїд. Ритм міського життя відгороджує людину від природи, їй нечасто доводиться милуватись буянням рясту, пролісок та інших весняних квітів. Але, коли у парках і скверах з’являються золотаво-жовті, блискучі квітки пшінки весняної, місто сповнюється особливим весняним світлом. Ця рослина дуже рано пробуджується від зимового сну: тільки зійде сніг, на поверхні землі з’являються її округлі листочки.
