Події у музеї
13 серпня, напередодні професійного свята, запрошуємо усіх охочих на виставку «Більський археологічний комплекс: контексти, відкриття, артефакти», створена у співпраці з Історико-культурним заповідником «Більськ».
Цей виріб – один із колекції «Чарвні міста України», започаткованої у 2019 році перстнем із зображенням харківського Держпрому. Її ідея і концепція набули нового сенсу з лютого 2022-го. Відтоді у прифронтовому Харкові, під щоденними обстрілами, майстри-ювеліри здійснюють взяту на себе патріотичну місію – «зшити срібною ниткою» Схід і Захід, втілюючи на прикрасах символічні образи українських міст. Так з’явилися Київський вокзал, Луцький замок, Бахчисарайський палац, Донбас-Арена, мости Запоріжжя.
Заголовним експонатом виставки «Струни душі народної. Бандури з фондової колекції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського» є бандура роботи М. О. Сарма-Соколовського.
Вже стало доброю традицією в музеї проводити тематичні заходи пам’яті видатної природодослідниці Олени Байрак (1957-2018) із нагоди її дня народження. Цьогорічна подія була присвячена внеску Олени Байрак у розвиток природно-заповідної справи.
6 серпня 2025 року музейниця Марія Пісцова прочитала лекцію «Обрядові літні страви Полтавщини», організовану благодійною організацією «Полтавський батальйон небайдужих». Літні обрядові страви – це живий код культури. У народній кухні немає випадковості: кожен інгредієнт має сенс, кожна гостина – жест вдячності, кожне приготування – акт творчості та пам’яті. У програмі – обрядові рецепти з літнього циклу, розповіді про їхнє символічне значення, пісні, що супроводжували приготування, а також щира розмова про те, як їжа стає частиною нашої культурної ідентичності. Захід об’єднав традицію, знання і спільність – і нагадав, що кулінарна спадщина Полтавщини живе не лише в рецептах, а в серцях тих, хто її передає.
Нагадуємо, що вже в цю середу на подвір'ї музею відбудеться презентація книги «Давньоєгипетська література в українських перекладах», що вийшла у видавництві Олександра Савчука (м. Харків).
Це перше видання, де подано прямі переклади давньоєгипетських літературних творів, релігійних та храмових текстів українською мовою!
Презентуватимуть книгу:
Дар'я Зіборова — кандидатка філософських наук, культурологиня, єгиптологиня, доцентка філософського факультету ХНУ ім. В. Н. Каразіна;
Олександр Савчук, кандидат філософських наук, співробітник ХНУ імені В. Н. Каразіна, видавець.
Під час презентації в усіх охочих буде можливість придбати видання.
Там, де народжується тепло — з простих речей, зроблених руками.
У межах нашого крафтового ярмарку ви зможете не лише скуштувати, а й створити щось своє, душевне та унікальне. Бо майстер-класи — це не про виріб. Це про дотик до себе.
Тоді хутчіш реєструйтеся на наступні майстер-класи!
Виготовлення традиційної вузлової ляльки.
Виготовлення спасівських букетиків "Маковійчики".
Майстер-клас "Орнаментальні мотиви художньо-декоративного розпису Полтавщини".
Майстер-клас "Художня вишивка Полтавщини".
Посилання для реєстрації : https://forms.gle/pcrWpLxKBiodWCgx7
В Музеї відбулося нагородження переможців конкурсу дитячих фотографій "Заповідний край", проведеного Департаментом екології та природних ресурсів Полтавської ОВА. Участь у події взяла завідувач науково-дослідного експозиційного відділу природи Олена Шиян.
Детальніше:Нагородження переможців конкурсу дитячих фотографій "Заповідний край"
Запрошуємо на свято смаку, світла й серпневої тиші! Ми створили місце, де яблука зустрічаються з музикою, а мед — із душевністю. Лови смак серпня разом з нами
«Смак Спасу» — це подія, що повертає до себе. Без поспіху. У затінку дерев, серед вишитих рушників, з ароматом медових пирогів і нотками живої музики — ми створюємо простір, де можна зупинитися.
Сьогодні відбулася презентація 20-го випуску нашого традиційного видання «Полтавський краєзнавчий музей. Маловідомі сторінки історії, музеєзнавство, охорона памʼяток: збірник наукових статей». Для нас це щорічне свято й підсумок багатьох тривалих досліджень.
Детальніше:Презентація 20-го випуску «Полтавський краєзнавчий музей. Маловідомі сторінки історії,...
Шоломи «кула-худ» з’явились у XVI ст. на території Персії. Пізніше розповсюдились у Північній і Центральній Індії. Внаслідок тісних історичних зв’язків між Індією та Персією зброя та захисне спорядження, виготовлені у цих країнах, були схожі за формою.
