Завершується цикл зимових свят, але залишається святковий настрій - у серці, у спогадах, а ще – у творах відомого полтавського художника, члена НСХУ Анатолія Лавренка. На виставці «Свята» представлено понад 60 його робіт, створених протягом кількох років у рамках однойменного проекту.
Українці вміють святкувати, і не просто так, а створюючи неповторну атмосферу. Кожне свято, зокрема - релігійне, має в нашого народу і унікальні традиції, і власну таємницю, і простір для творчості. Тому до цієї теми звертається чимало митців. Але проект Анатолія Лавренка - особливий. У ньому відображений весь річний цикл улюблених українських свят, насамперед, - православних. Тут і Різдво, і Масляна, і Великдень, і Спас, і дні вшанування найвідоміших святих. Відображені й традиції, які побутують у різних куточках України. Наприклад, на Полтавщині практично не знають, що таке Поливальний понеділок. А на Західній Україні традиція поливати дівчат у перший день після Великодня досить поширена. Натомість у селах Центральної України дотепер, напевне, нема такої хати, де б не відзначали Маланку. І всі ці традиції зібрані разом у проекті Анатолія Лавренка.
З нагоди річниці розстрілів на Майдані під час Революції Гідності у залі № 16 представлена виставка фотознімків учасника лютневих подій 2014 року Миколи Івановича Назаренка ( м. Миргород ).
На виставці представлені замки і ключі ХVІІ − ХХ століття, які побутували на території Полтавщини.
Замки і ключі вважаються ровесниками ранньої цивілізації, вони згадуються у Старому Заповіті, міфах народів світу. Старовинні запірні пристрої мали багато різновидів і виготовлялись із волокна, дерева, пізніше з металу.
На думку істориків перший дерев’яний замок з’явився ще в Давньому Єгипті, близько 4 тисяч років тому. Перші металеві замки відомі в Європі з часів стародавнього Риму, де майстри об’єднали досягнення народів Середземномор'я, Азії та Європи. Особливий внесок зробили кельти. Тоді з'явились перші цілковито металеві конструкції, як постійні (накладні), так і відокремлювані (навісні).
Виставка працює з 15 лютого по 25 березня!
10 лютого 2018 р. Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського взяв участь в урочистостях зі вшанування пам’яті видатного українського літописця Самійла Величка, що відбулися у с. Жуки під Полтавою, поряд із пам’ятним знаком літописцеві-земляку та Покровською каплицею Пресвятої Богородиці. Ці заходи проведені Департаментом культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації, Полтавською районною держадміністрацією та відділом культури і туризму РДА, Тахтаулівською сільською радою та козацькими формуваннями Полтавщини.
В експозиції відділу природи Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського відновлено технічну частину діорами «Риболовецьке господарство «Прибій» на Кременчуцькому водосховищі» (Глобинський район Полтавської області», створеної в 1962 р. талановитим майстром діорамного мистецтва Ю.І. Дешалитом. Освітлювачем музею, Мироненком О.В., діорамі було повернуто початковий режим роботи. Тепер діорама зі світловими ефектами – діяльність господарства вдень і вночі та місячне сяйво, стали родзинкою експозиції залу, що висвітлює тему «Водні ресурси Полтавщини». Вони викликають захоплення не тільки у дітей, а й у дорослих відвідувачів нашого музею.
6 лютого 2018 року у класному кабінеті школи № 3 відбувся етнографічний інтерактивний захід: «Народне житло. Різьба і розпис на дереві». Учасники – учні 7 класу. Проводила Марія Пісцова, майстер-клас з народного розпису - Лідія Орел.
Спочатку учні прослухали розповідь з фоторядом про традиційне хатнє начиння з дерева, оздоблене різьбою і розписом; дізналися про основні види різьблення, яким декорували вироби, традиційні композиції народного розпису.
До Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав 5 лютого 2018 року у полтавському краєзновчому музеї імені В. Кричевського спільно з ГО "Сім'ї загиблих учасників бойових дій Полтавщини" та полтавським обласним відділенням Української Спілки ветеранів Афганістану проведений тематичний захід "Дві війни - один біль".
У рамках реалізації культурно-освітнього обслуговування військових частин, воїнів, які несуть службу з охорони сувернітету та територіальної цілісності України у зоні проведення АТО, громадян, які надають волонтерську допомогу військовослужбовцям та їх родинам.
