Події у музеї
3 нагоди Дня Конституції України Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського презентував виставку «Пилип Орлик – автор першої демократичної конституції України».
Від імені Українського народу та, виражаючи його суверенну волю, 28 червня 1996 року було прийнято Конституцію України — головний нормативно-правовий акт держави, який став ядром консолідації українського суспільства.
Болбочан Петро Федорович (5(17).10.1883, с. Геджев (Гиждево, нині – с. Ярівка) Хотинського повіту (нині – району) Бесарабської губернії (нині – Чернівецької області) – 28.06.1919, с. Балин Подільської губернії (нині – Дунаєвецький район Хмельницької області) – український військовий діяч, полковник Армії УНР, очільник Кримської операції проти більшовиків з метою встановлення на території півострову української влади та взяття під контроль Чорноморського флоту, учасник радянсько-української війни, антигетьманського повстання.
Використання термінів «Громадський музей» і «Народний музей»
…Дійсно, П. Т. Тронько, не безпідставно, вважав громадські музеї «визначними народними кафедрами досліджень, пропаганди і популяризації скарбів рідної землі». Але міністерства тоталітарної держави теж, не безпідставно, вважали, що за цими «кафедрами» необхідний особливий нагляд.
Літнє сонцестояння та пошуки чарівної квітки папороті Купальської ночі, що відтепер припадає на 23 та 24 червня, надихнули співробітницю Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Катерину Штепу на проведення інтерактивного етнографічного заходу «Сонцеквітка — символ життя та врожаю», гостями якого стали студенти 1 курсу Полтавського державного аграрного університету. Захід відбувся як частина краєзнавчої зустрічі «Відроди Україну в собі!».
Американське місто Трой, штат Нью-Йорк, стало домівкою для багатьох щедрих людей з високим почуттям громадянського обов'язку. Одним з них, без сумніву, був різьбяр Михайло Коргун. До Сполучених Штатів він прибув у 1952 році і з тих пір долучився до місцевого мистецького кола, поєднуючи традиційні українські елементи декоративно-ужиткового мистецтва із місцевим культурним субстратом. Свої роботи він представляв на різноманітних виставках і ярмарках, навчав бажаючих дереворізьбленню та писанкарству, створював декорації для театру та провадив активну громадську діяльність.
Детальніше:Михайло Коргун. Громадська діяльність. Святкування 200 років м. Трой, штат Нью-Йорк
Одним із найстаріших фондів у Науковому архіві Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського є Фонд відділу природи. Окремі справи із ґрунтознавства, палеонтології та геології у ньому датуються кінцем ХІХ ст., а системне наповнення фонду ведеться з початку 1950-х років. Тут зібрані документи із різних галузей природничих наук: метеорологічні та фенологічні спостереження, дослідження з питань зоології, ботаніки, геології. Переважна більшість справ, створених у ХХ ст., стосуються господарської, заповідної та природоохоронної діяльності людини, питань рослинництва і тваринництва.
Ми часто згадуємо, що наш музей — Квітка в камені. Але далеко не завжди згадуємо про сотні квітів, якими оздоблені стіни шедевру Кричевського.
Ми досі досліджуємо ці квіти — які з них квітують століття, а які вже є даниною пам'яті майстра Івана Гладиревського і його артілі. А поки просто з побажаннями на добрий незабудь — така листівка з нашими квітами.
Нещодавно до Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського завітала полтавка Олена Кашперська. З повідомлень у соціальних мережах нам було відомо, що вона займається впорядкуванням спогадів про свого чоловіка – режисера, актора, педагога, заслуженого артиста України (1973 р.) Віталія Кашперського (1936-2021 рр.). Зібрані нею матеріали сформувалися у книгу «Віталій Кашперський: «Щастя мені дали сім'я і театр» (Камянець-Подільський, 2024), на презентацію якої, що відбудеться 24 червня 2024 р. о 17.00 у приміщенні Полтавського фахового коледжу мистецтв імені М.В. Лисенка, пані Олена щиро запрошує.
У 1979 році на Соборній площі, у старому центрі міста, утворилося провалля, яке відкрило доступ до одного з відгалужень полтавських підземель. Виявлений підземний хід на 12 м простягався у напрямку до дзвіниці Свято-Успенського собору. Під час його обстеження на стінах ходу археологи виявили малюнки, виконані кіптявою від свічки або факелу. Малюнки, які виявили археологи, ви можете побачити на фото. Значення цих малюнків точно невідомо.
19 червня 2024 року співробітниці відділу етнографії провели захід «Музейна гостина» для молоді з інвалідністю 18+ (ГО «Рівновага-плюс»). Учасники познайомилися з особливостями архітектурного стилю Земського дому, здійснили прогулянкову екскурсію музейним дендрарієм, оглянули тематичні виставки. На згадку про зустріч виготовили декоративні сувеніри.
20 червня 2024 р. на подвір’ї Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського презентоване дослідження полтавського історика та археолога Олександра Супруненка «Павло Бобровський: Колекціонер, меценат, фундатор народознавчого зібрання у Полтаві».
Детальніше:Колекціонер, меценат, фундатор народознавчого зібрання у Полтаві