7 жовтня 2019 року у затишній залі № 22 Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського проведений інтерактивний історико-етнографічний захід: «Свято Покрови. Лава на лаву – козацька забава» перед величним святом Покрови. Учасники – учні 6-го класу школи № 29. Школярі дізналися про особливості народного святкування Покрови на Полтавщині, а також пошанування цього свята церквою та державою. Сформовані курені «Гостра шабля», «Бойова чайка», «Запальний гопак» змагалися у забаві: «Лава на лаву» за козацькі грамоти у різних номінаціях. Випробування: «Заспіваймо пісню веселеньку», «Козак Мамай», «Козацький телеграф», «Привітання супернику», «Козацький пояс», «Зваримо куліш» сприяли відтворенню і засвоєнню звичаїв і традицій, що оживлюють родову пам’ять, розвитку особистих якостей: спритності, винахідливості, кмітливості. Протягом заходу лунали урочисті марші, козацькі пісні. Провела Марія Пісцова. Захід пройшов у рамках музейної програми: «Етнографічні студії з Полтавським краєзнавчим».
6 жовтня 2019 року у затишному залі дитячої бібіліотеки-філії № 9 відбулося перше заняття Майстер-класу із виготовлення вишитої брошки. Учасниці – дівчатка 6 – 10 років та їхні мами освоювали техніку вишивки «хрестик». Спочатку вони прослухали розповідь з фоторядом про сучасне функціонування вишивки, розглянули запропоновані рослинні та геометричні композиції та обрали одну для виконання. У другій частині на тканині-заготовці вишивали «хрестиком» вподобаний мотив. Наступний крок – формлення-перетворення заготовки у брошку. Провела Марія Пісцова. Далі буде…
Захід пройшов у рамках музейно-педагогічної програми «Етнографічні студії з Полтавським краєзнавчим» та проекту «Етноінтерактив. Музейні уроки».
В суботу, 5 жовтня 2019 року о 14.30, у приміщенні Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського відбулась святкова Академія, присвячена 65-літтю життєвого, творчого та духовного шляху Високопреосвященного АФАНАСІЯ, архієпископа Харківського і Полтавського (в миру письменника Володимира Шкурупія).
У святковій Академії взяв участь Блаженніший Епіфаній, митрополит Київський і всієї України, Предстоятель Православної Церкви України.
Вельмишановні гості відвідали «Кімнату унікальних експонатів», зали № 8 та № 9 музею і побажали остаточно завершити розпочату справу оновлення експозиції, благословивши музейників на добру справу.
26 вересня 2019 р. у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського відкрито експрес-виставку живописних робіт полтавського митця О. І. Келима «Один із плеяди Полтавського Руху», присвячену 30-річчю Народного Руху України.
Келим Олександр Іванович (21.05.1948) – відомий полтавський художник, фотохудожник, правозахисник, громадський діяч. Безпосередній учасник становлення Незалежності України, один із організаторів Народного руху України, перший голова Полтавського осередку Народного руху України. На громадських засадах працював радником міського голови Полтави з питань культури, у 2006-2010 рр. – голова громадської колегії при міськвиконкомі Полтавської міської ради, очолював громадську організацію «Полтавська філія суспільної служби України».
26 вересня 2019 р. у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського з ініціативи Українського інституту національної пам’яті та за підтримки Полтавської облдержадміністрації у залі № 21 відбулися урочисті збори, присвячені 30-річчю Народного Руху України.
Зібралися члени Полтавської обласної організації НРУ, громадські активісти, науковці, журналісти. Спогадами про перші кроки по створенню організації поділилися делегати Установчих зборів НРУ Микола Кульчинський, Олександр Келим, Зоя Коваленко, Ганна Кіященко, голова обласної організації НРУ (2005 – 2009) Олег Пустовгар. Про зусилля НРУ по розбудові української церкви розповів о. Микола Храпач, настоятель Свято-Покровської громади ПЦУ, делегат Установчих зборів НРУ, один із засновників руху за відродження на Полтавщині автокефальної церкви.
Під час заходу відбулася церемонія вручення активістам НРУ Полтавщини грамот Полтавської обласної ради і пам’ятних знаків від центрального проводу Народного Руху України.
26 вересня у Виставковій залі Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського відкрито виставку нових надходжень до фонду музею «Щедрий дар мистецтвознавця Віталія Ханка».
Колекційне зібрання музею щорічно поповнюється більш як на 1200 нових експонатів. Важливим та невичерпним джерелом цих поповнень є щедрі дарунки від поціновувачів української культури, благодійників, які передають до музею колекції, зібрані та збережені ними.
В історію музею золотими літерами вписані імена К. М. Скаржинської та П. П. Бобровського, які, подарувавши закладу на початку ХХ ст. свої колекції, заклали підвалини прекрасної традиції музейного благодійництва на теренах Полтавщини. У наш час це починання продовжує жити. Підтвердженням цьому є експонати, представлені на виставці «Щедрий дарунок мистецтвознавця Віталія Ханка».
25 вересня 2019 р. науковці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського і Полтавського музею авіації і космонавтики здійснили виробничо-наукову методичну поїздку до м. Харкова з метою ознайомлення з експозиціями Харківського історичного музею імені Миколи Сумцова, Харківського художнього музею, Музею археології Харківського національного університету імені Василя Каразіна та Державного музею природи ХНУ імені Василя Каразіна. Оскільки подорож відбулася напередодні Міжнародного дня туризму, особлива увага була приділена питанню інтеграції музеїв у туристичні маршрути.
У вересні 2019 р. Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського отримав у дарунок від Михайла Васильовича Єльнікова – кандидата історичних наук, доцента, керівника археологічної експедиції Запорізького національного університету – дві унікальні цеглини XІV ст., що походять із золотоординського городища (поселення) «Мечеть-Могила» на території сучасного с. Юрківка Оріхівського району Запорізької області.
Експонати у музей привіз музейний працівник О.І. Баца. Цегла виготовлена із глини, доволі масивна, добре випалена, має квадратну форму зі сторонами 24х23 та 22х21,5 см. Таку цеглу-«плінфу» виготовляли на території всієї Орди. Вона добре відома за розкопками золотоординських міст Азії, Поволжя, Криму, Молдови, Нижнього і Середнього Подніпров’я. Цегла ілюструє історію подніпровських українних земель у період після монгольських завоювань на етапі утвердження ординської держави XІІІ – поч. ХV ст.
