Час роботи: 9.00-17.00, 10.00-17.00 (понеділок), середа - вихідний
Вартість квитків на відвідування музею: для дітей до 6 років – безкоштовно, для учнів та студентів – 10 грн., для дорослих – 25 грн., екскурсія по відділу – 50 грн., тематична – 75 грн., оглядова по музею – 250 грн. екскурсійна група – 15 чол. Кімната унікальних експонатів: для дітей – 15 грн., для дорослих – 30 грн.
Віра Сергіївна Роїк (25.04.1911-03.10.2010) – Герой України, заслужений майстер народної творчості України, член Національної спілки художників України, заслужений художник Криму, лауреат Державної премії Автономної Республіки Крим і премії імені Володимира Короленка. Нагороджена орденом Княгині Ольги, Міжнародним орденом Миколи Чудотворця І ступеня "За примноження добра на землі".
«Часом мені самій важко повірити, що за допомогою всього лише маленької тоненької голки і звичайних ниток я можу втілювати надії і печалі, радості і страждання, любов і віру минулих поколінь», – писала українська вишивальниця у своїй книзі «Мелодії на полотні».
Навесні 2004 р. поблизу с. Старий Калкаїв Оржицького району Полтавської області було виявлено "скарб" землеробських знарядь на дюнному підвищенні в заплаві лівого берега р. Сула, а саме – в південно – східній частині села, на північ від цвинтаря. У піщаному кар'єрі місцевий житель О. Ломакін помітив заглиблення завширшки 30 см. На дні, на глибині 0,6 м від денної поверхні, був "скарб", що складався з поламаного навпіл наральника та серпа.
Місце знахідки "скарбу" є відомим давньоруським городищем в с. Тарасівка того ж району та області та ототожнюється з літописним містом давньоруського часу Горошин.
26 квітня 2021 р. виповнюється 35 років з моменту аварії на Чорнобильській АЕС, яка світовим співтовариством визнана найбільшою техногенною катастрофою в історії людства. Тому ці роковини – привід ще раз нагадати суспільству про жахливі наслідки Чорнобильської катастрофи та героїчний подвиг учасників ліквідації аварії на ЧАЕС, які ціною свого життя і здоров’я рятували людство від її згубних наслідків, за що заслуговують на велику вдячність та шану.
На Полтавщині протягом 1986–1989 рр. до ліквідації наслідків катастрофи на ЧАЕС було залучено понад 18 тис. жителів області – медиків, пожежників, військових, зокрема особовий склад 25-ї гвардійської мотострілецької дивізії імені В. І. Чапаєва, що дислокувалася в місті Лубни. У складі цієї дивізії брав участь в ліквідації наслідків аварії і полтавець Микола Миколайович Агеєв. Він перебував у Чорнобильській зоні з початку червня до 9 вересня 1986 р. На фото, що пропонуються вашій увазі, - М.М. Агеєв та його побратими – солдати та офіцери 25-ї дивізії влітку 1986 р. під час ліквідації аварії на ЧАЕС.
Відійшов у вічність добрий друг Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, член Вченої Ради музею, доктор історичних наук, професор кафедри гуманітарних і соціальних дисциплін Полтавського державного аграрного університету, відомий історик і краєзнавець Микола Андрійович Якименко.
Микола Андрійович народився у с. Вікторове Глухівського району Сумської області 4 серпня 1946 р. у родині колгоспників. У 1964 р. закінчив Баницьку середню школу, а в 1969 р. – Полтавський державний педагогічний інститут імені В.Г. Короленка. Навчався в аспірантурі Інституту історії АН України, де в 1977 р. захистив кандидатську дисертацію. У 1989 р. у Київському університеті імені Тараса Шевченка отримав ступінь доктора історичних наук. Лауреат премій імені Самійла Величка та Панаса Мирного.
23 квітня святкував свій День народження полтавський письменник, поет, журналіст, музейник Олесь Юренко (1912 – 1990), людина скромна і непересічна, один із фондоутворювачів Наукового архіву Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.
Народився Олександр Степанович Юренко на Миколаївщині у багатодітній робітничій родині, але вже з десятирічного віку все подальше його життя пов’язане із Полтавщиною, батьківщиною його батька. Тут, у с. Висока Вакулівка Козельщинського району пройшло його дитинство, навчання у початковій школі, тут були написані перші вірші. Потім, після навчання у Решетилівській семирічці і Полтавському індустріальному технікумі, вчителював у школі в с. Приліпці, працював у редакції Козельщинської районної газети «Розгорнутим фронтом», публікував вірші і нариси у місцевих та республіканських газетах, журналах, альманахах і збірниках, знайомився із письменниками, поетами, редакторами.
Нинішні покоління полтавців не знають, якою була Полтава до Другої світової війни. Лише поодинокі старожили, що народилися задовго до німецької окупації 1941-1943 рр., пам’ятають, як виглядало місто і, зокрема, та частина історичного центру, яка донедавна йменувалася площею Леніна. З другої половини ХХ століття містяни звикали до пам’ятника Леніну, однойменної площі, зупинки, вулиці, призвичаювалися до того, що піднімаючись з Подолу, розкривається панорама центральних вулиць, а перспектива брукованого узвозу фіксується домінантою скульптури на постаменті. У 2014 р. краєвид змінився, а до серпня 2021 р. анонсоване його радикальне оновлення.
Колектив Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського разом зі своїми постійними відвідувачами, зокрема, учнями 6-Б класу та вчителями Полтавської школи № 19, і що особливо приємно, батьками дітей, взяв участь у міжнародному флешмобі «Global Lesya Ukrainka 2021», присвяченому 150-річному ювілею видатної поетеси.
Олеся Васецька, старший науковий співробітник ПКМ ВК
