Події

З метою підготовки до видання «Зводу пам’яток історії та культури України: Полтавська область. Гребінківський район» науковцями науково-дослідного відділу пам’яткознавства Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського у травні-червні 2019 року здійснено експедиції до Гребінківського району та м. Гребінки для виявлення, обстеження та фотофіксації пам’яток історії та культури. Під час обстежень на допомогу науковцям було залучено директора Гребінківського народного краєзнавчого музею Безвиненко Людмилу Андріївну. В ході обстежень вона розповіла, що у жителя Гребінки Тупака Миколи Микитовича біля подвір’я зберігається гранітна плита, яку він привіз із села Кулажинці у 2018 році. Прибувши до Миколи Микитовича, науковці побачили біля двору гранітну надгробну плиту з пам’ятним написом: «Прахъ у которого стоишъ есть рабы Божіей Елены Леонтьевой урожденной Танковыхъ жены Колежскаго Ассесора Марковича, скончавшейся от грудной водяной отрожд: на 52 году 1836 года ноября 28 дня.»
 20 05 31 skirda01

Мамина колискова... Просте словосполучення сколихує теплу хвилю в душі кожного українця. Адже здавна немовля знайомилось з оточуючим світом, отримувало необхідні йому відчуття спокою та захищеності через лагідні проникливі звуки колисанки. Ритмічне повторення певних слів і звуків, монотонне наспівування заколисувало дитину, даруючи так потрібний їй сон. Відомо, що перші дні й місяці здорове немовля постійно спало, прокидаючись, в основному, щоб поїсти. А для матері, часто змученої тяжкими пологами та тягарем обов’язкових хатніх клопотів, міцний сон дитини давав можливість відпочити і впоратись з роботою по господарству. Тому функція колискових, як заспокійливого та снодійного засобу, була дуже важливою, незамінною в родинному побуті українців.

20 05 31 kolyskova01

У День працівників видавництв, поліграфії та книгорозповсюдження хотілося б від щирого серця привітати наших колег і помічників у царині видавничої справи (адже Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського виступає доволі помітним книговидавничим закладом) з професійним святом. Передусім, зичимо успіхів і комерційних звершень нашим партнерам - видавництвом "АСМІ", "Дивосвіт" та "Майдан", здоров'я їх співробітникам, творчих здобутків нашим колегам - колективам Історико-культурного заповідника "Більськ", Центру охорони та досліджень пам'яток археології Полтавської обласної ради, Запорізького обласного краєзнавчого музею.
Згадуючи найбільш плідних музейних видавців, презентуємо на сайті найбільш відомий видавничий доробок одного з кращих фахівців у царині видавництва часу буремних років Української революції 1917 - 1921 рр. - Михайла Яковича Рудинського (1887 - 1958), зокрема, його брошуру "Архітектурне обличчя Полтави" у двох виданнях, яка від сьогодні стане загальнодоступною, так би мовити, в фотоелектронній версії. Сподіваємося, що й надалі творчі видавничі наробки полтавських музейників будуть з'являтися на нашому сайті у розділах "Видання музею" та "Видання за участю співробітників музею". І з ними можна буде "мобільно" ознайомитися без витрат паперу.
Отже, з професійним святом, панове видавці!

rudinskiy arh new rudinskiy arh old

rudinskiy hud museum

В останню суботу травня в Україні відзначають професійне свято – День працівників видавництв, поліграфії і книгорозповсюдження. Свято встановлено в Україні «…враховуючи значний внесок працівників видавничо-поліграфічного комплексу у справу відродження духовності народу, розвиток науки, культури, освіти, всіх сфер життя суспільства…» згідно з Указом Президента України від 25 травня 1999 р. Книгодрукування на Полтавщині зародилося у ХVІІІ ст. Перша відома друкарня зʼявилася у Кременчуці в 1765 р. Із 1845 р. почала діяти типографія Полтавського губернського правління. У 1860-х рр. на теренах краю зʼявилися перші підручники для народних шкіл, однак були вони російськомовними. У кінці ХІХ ст. у Полтаві налічувалося 36 видавничих закладів, а на поч. ХХ ст. загалом по губернії їх працювало більше 60. У 1913 р. із метою координації діяльності народних училищ організовується підрозділ земської управи – Педагогічне бюро.

20 05 30 book01

Знавцям творчості Миколи Гоголя добре відомі такі рядки з передмови «Вечорів на хуторі біля Диканьки»: «Про Диканьку ж, гадаю, ви наслухалися доволі… там дім кращий якогось пасічникового куреня. А про сад і казати нічого: у Петербурзі вашому, певно, не знайдете такого». Ще тоді, на початку своєї літературної творчості у 1831 році, уродженець Полтавщини саме цими кількома реченнями згадав про вишуканий класицистичний палацово-парковий ансамбль родини Кочубеїв, що створювався наприкінці ХVIII – у першій чверті ХІХ ст. Сучасників він вражав величною дубовою алеєю, заповідним Миколаївським лісом, парадною Тріумфальною аркою, Миколаївською й Троїцькою церквами, розкішним палацом, що налічував близько 100 кімнат, на запалацовій території – регулярним квітковим партером із геральдичною клумбою, затишним парком, мальовничим ставом зі штучними островами тощо.

20 05 30 kochubey01

У збірці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, що комплектувалася науковцями понад століття, міститься чимало унікальних предметів. У спортивній колекції це, зокрема, медаль одного з найвідоміших борців світу початку ХХ ст. Івана Васильовича Шемякіна (1877 – 1953), дворазового чемпіона світу з французької боротьби. Він був непереможним на кращих аренах Москви, Петербурга, Вільно, а ще Буенос-Айреса, Ріо-де-Жанейро, Монтевідео, Парижа…. Продовжував вражати своєю міццю знаменитий спортсмен і надалі, коли переїхав з родиною до Полтави у 1916 році. Нагорода єдина, однак, безсумнівно, найперша й з цікавою «історією». Адже, датується 1898 роком. А він, як відомо, є першим у професійній кар’єрі атлета. Важливий і вигравіруваний напис на її зворотному боці: «И.В. ШЕМЯКИНУ І ПРИЗѢ ЗА ПОДНИМАНІЕ ГИРЬ 26 ІЮЛЯ».

20 05 30 shemyakin01

У рамках проєкту "Капелани. Духовний щит України " 27 – 29 травня 2020 р. наукові співробітники Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Андрій Барабаш та Володимир Дряпак разом з капеланом о. Григорієм Ганзієм виїжджали до 169 навчального центру "Десна". Упродовж дводенного візиту вони відвідали полігони, тренувальні майданчики, де були проведені зйомки, які пізніше опублікуються. Науковці мали змогу поспілкуватися з генералом-майором Віктором Дмитровичем Ніколюком (позивний «Вітер»). Відбувся запис інтерв'ю з легендарним генералом та військовослужбовцями про їхній бойовий досвід загалом і роль капеланів у війську зокрема. Отримані матеріали доповнять проєкт. Дякуємо керівництву навчального центру за плідну співпрацю та гостинність.

20 05 29 kapelany01

У рамках проєкту «Капелани. Духовний щит України» за ініціативою волонтерів ГО "Агенція сталого розвитку" та кураторів проєкту від Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського була організована акцію «Захисний стяг». Спочатку був зшитий прапор розміром 3×4,70 м. Наступний етап – художники «Art студії» нанесуть на полотнище образ Архистратига Михаїла, герб та текст Духовного гімну України. В результаті захисний стяг буде освячений духовними отцями і переданий на передову.

У музеї яких тільки не буває гостей. І мова не лише про українських відвідувачів, а й іноземних…

Того зимового ранку під стінами найбільшої скарбниці краю стояв чоловік. Його бажання потрапити до середини відчувалося на відстані. Однак музей було зачинено. Після ввічливого звертання і пояснення, що сьогодні – ніяк, чоловік, а це був турист з Токіо, помітно засмутився.

Тільки один день у Полтаві.

20 05 29 koki

28 травня у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського відбулося науково- методичне заняття із студентами другого курсу факультету історії та географії ПНПУ імені В. Г. Короленка у рамках музейно-етнографічної практики. Керівник від вузу Лариса Іванівна Шаповал, доцент кафедри історії України, окреслила основні залікові завдання, визначила структуру бесіди, виділила основні її блоки. Студенти прослухали екскурсію по відділу етнографії, з'ясовували принципи побудови експозиції, знайомилися з виставковими проєктами, напрямками роботи відділу на сучасному етапі. Заняття провела завідувачка етнографічного відділу Марія Пісцова.

20 05 28 seminar01