Події

Понад тисячу років тому відбулася важлива подія, яка змінила хід історії, ціннісні орієнтири й визначила долю багатьох поколінь українців. Йдеться про хрещення Київської Русі. Цього року Україна святкуватиме вже 1032-гу його річницю.

На честь цієї події 28 липня 2020 року у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського відбулося відкриття експрес-виставки «Святі символи віри», де експонуються археологічні предмети (хрести, іконка, печатка, фрагменти посуду давньоруських горщиків з тавром у вигляді хреста та солярних знаків), які ілюструють утвердження християнства в середовищі сіверянських племен, що проживали на території Полтавщини. Також представлена колекція сучасних грошових знаків України, випущена Національним банком за роки незалежності. Це пам'ятні і ювілейні монети, викарбувані з нагоди хрещення Київської Русі і монети з серії «Обрядові свята України». Також на виставці представлено монету, яка є ствердженням великої історичної справедливості та є гарантією духовної свободи нашого народу – 20-гривнева срібна монета «Надання Томосу про автокефалію Православної церкви України».

Виставка відкрита у фойє музею. Запрошуємо до перегляду.

20 07 28 hreshenya01

5-го липня 2020 року виповнилося 100 років з дня народження художника-фронтовика Володимира Павлюченка (1920 – 2008).

Володимир Євгенович Павлюченко народився 5 липня 1920 року в місті Полтаві. У 1940 році закінчив художню студію при обласному Будинку народної творчості. Пройшов вогненними дорогами Другої світової війни від рідної Полтави до Берліна й Праги. Воював у званні єфрейтора 6-го окремого батальйону звязку 28-ї армії.

20 07 28 pavluchenko01

ХХ століття стало періодом випробувань в історії Православної церкви.

Після Лютневої революції 1917 року серед віруючих набувають популярності гасла демократизації та національного оновлення церковного життя. Стає реальною силою рух за автокефалію. На пастирських зібраннях у березні 1917 року створюється ініціативний орган за відокремлення українських єпархій від РПЦ – “Виконавчий комітет духовенства і мирян”. У листопаді 1917 року – комітет по скликанню Всеукраїнського церковного собору, який пізніше реорганізується у тимчасову “Всеукраїнську православну церковну Раду” (ВПЦР). Саме ця Рада на своєму пленумі 5 травня 1920 року проголосила автокефалію Православної церкви в Україні. У серпні 1920 року першим митрополитом УАПЦ був обраний наш земляк архієпископ Тульський і Полтавський Парфеній Левицький. На цьому посту він пробув до жовтня 1921 року, коли на Всеукраїнському православному церковному соборі було обрано першого єпископа УАПЦ і митрополита Київського і всієї України Василя Липківського.

20 07 27 pastyri

У всі часи її високість Торгівля відігравала ключову роль в економічному житті Полтавського краю. Ось і нині його господарський розвиток не уявити без активного товарообміну, генератором якого є працівники сфери торгівлі. Професія працівника торгівлі тісно пов’язана з комерційним ризиком, діловою спритністю, схильністю до комунікації і є однією із найбільш затребуваних на ринку праці. Упродовж багатьох століть її динамізм асоціювався з образом римського бога торгівлі Меркурія, який зображувався з крильцями на взутті та капелюсі.

Вітчизняна торгівля має глибоке історичне коріння і власні традиції, що стало вагомою підставою для встановлення в Незалежній Україні окремого професійного свята – Дня працівника торгівлі (Указ Президента України від 5-го червня 1995 року за номером 427/95). Свято припадає на останню неділю липня і заслужено привертає увагу не лише працівників торгівлі, але й діяльної громадськості краю, яка активно цікавиться його економічним розвитком, особливо у сфері зовнішньоторговельних зв’язків, що є пріоритетними для регіону.

20 07 26 den torgivli

Учора, 24 липня 2020 р. на відкритті Археологічної школи в Історико-культурному заповіднику «Більськ» Полтавської обласної ради було презентоване нове дослідження кандидата історичних наук Костянтина Пеляшенка «Ліплений посуд скіфського часу населеня Дніпро-Донецького Лісостепу», випущене в світ у ключі видавничої програми заповідника. Робота присвячена характеристиці ліпленого посуду і гончарних традицій населення, яке проживало на теренах у тому числі й історичної Полтавщини за скіфської доби. У книзі подається морфологічна типологія кераміки скіфського часу в Лісостепу, проаналізовано її орнаментацію, наводиться територіально-хронологічна характеристика керамічних колекцій, зокрема, й археологічної збірки Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, значною мірою використаної у дослідженні.

Сподіваємося, що праця, якій К. Ю. Пеляшенко віддав півтора десятки років й яка захищена як кандидатська дисертація, буде в нагоді не тільки фахівцям-архелогам, а й доволі широкому колу музейників у їх повсякденній роботі зі збереження пам’яток рухомої культурної спадщини у збірках музеїв, і не тільки в Україні. Тож щиро вітаємо колегу, науковця Музею археології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна з появою у світ монографії, а колектив ІКЗ «Більськ» – із черговим видавничим здобутком.

20 07 25 posud02

Виповнюється 120 років від дня народження Зінаїди Миколаївни Аксентьєвої (25.07.1900 р., м. Одеса – 8.04.1989 р., м. Полтава) – заслуженого діяча науки УРСР, директора Полтавської гравіметричної обсерваторії, член-кореспондента Академії наук УРСР.

Народилася в родині земського лікаря. В Одесі минуло дитинство і шкільні роки, там вона здобула вищу університетську освіту і почала працювати в астрономічній обсерваторії Одеського університету під керівництвом вченого-астронома О. Я. Орлова.

У 1926 р. Зінаїда Миколаївна була запрошена в Полтаву на роботу в гравіметричну обсерваторію, яку організував академік Олександр Орлов. Розпочала діяльність на посаді спостерігача-обчислювача, а згодом займала посаду астронома-метеоролога, старшого наукового співробітника, завідувача відділу, заступника директора з наукової частини.

20 07 25 aksentyeva01

У день відкриття VI Міжнародної літньї польової археологічної школи заступник голови ОДА Катерина Рижеченко, заступник директора Департаменту культури і туризму ОДА Інна Шерстюк та директор Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олександр Супруненко вшанували фотографа, археолога та поета Миколу Радченка.

Цьогоріч Миколі Радченку виповнилося б 63 роки. Як розповів Олександр Супруненко, з кінця 1970-х рр. він працював фотографом Полтавського краєзнавчого музею. Олександр Супруненко добре знав Миколу Радченка, вони були не лише колегами, а й добрими друзями.

20 07 24 radchenko01

24 липня 2020 р. на Гелонській галявині Барвінкової гори у Більську Історико-культурний заповідник «Більськ» та Більська експедиція Інституту археології НАН України відкрили роботу шостого польового сезону Молодіжної археологічної школи. Її учасники – студенти, магістранти й аспіранти ряду вишів – університетів України. Привітали з початком польового сезону слухачів школи і Полтавська обласна адміністрація, і Полтавська обласна рада, і представники місцевої влади, і колеги-організатори – директор ІКЗ «Більськ» Ігор Корост, керівник школи – Денис Гречко. До цієї справи долучився й наш музей. Зокрема, директор музею к. і. н., ст. наук. співробітник Олександр Супруненко нагадав присутнім про історію вивчення Більського археологічного комплексу – від XVIII до початку ХХІ ст. Повідомлення масмедіа з приводу відкриття школи вже вміщені на ряді інтернет-ресурсів, отже, подаємо кілька світлин з презентації, які зміг відзняти її безпосередній учасник.

20 07 24 arheoshkola01

24 липня 2020 року на подвір’ї Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського відбулася презентація монографії старшого наукового співробітника науково-дослідного експозиційного відділу новітньої історії закладу Ольги Вільховик «Будівництво Червоної армії (1918-1920 рр.): український контекст». Книга вийшла друком цьогоріч в харківському видавництві «Майдан».

До участі у заході були запрошені: перший заступник директора Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Юрій Варченко, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка Людмила Бабенко, заступник директора з наукової роботи Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, заслужений працівник культури України Володимир Мокляк, колеги Ольги Вільховик, представники громадськості та ЗМІ. Провела презентацію старший науковий співробітник науково-дослідного експозиційного відділу новітньої історії Наталія Кузьменко.

20 07 24 vilhovik05

Нещодавно книгозбірня Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського поповнилася посібником із психології укладеним професором Г.С. Костюком у 1939 р. Це класичний підручник для студентів педагогічних вищих шкіл.
На титульній сторінки є два відбитки штампів, що свідчать про провенієнцію підручника: «Бібліотека педкабінету міського відділу народної освіти» та «Полтавська обласна бібліотека». У 1942 р. значну кількість книг із Педкабінету передали до обласної бібліотеки. Там вони зберігалися недовго, у 1943 р. відступаючі війська окупантів активно грабували заклади культури – музеї, бібліотеки, архіви.
Долі книг склалися по-різному. У 2020 р. Олександр Володимирович Селюков знайшов у макулатурі м. Лозова потертий підручник із психології з цікавими штампами, пов’язаними з Полтавою. Співробітник місцевого краєзнавчого музею В’ячеслав Труш (https://www.facebook.com/shidnyak/) запропонував нашому закладу черговий музейний предмет. Щиро дякуємо небайдужим громадянам за порятунок та передачу книги до музейної колекції. Окрема подяка Леоніду Булаві (https://www.facebook.com/bulavapolt), який допоміг розшифрувати абревіатури зі штампів і відновити історію посібника.

20 07 24 knigi01