Українська релігійно-філософська думка має давні традиції. Одна з її провідних гуманістичних ідей стверджується у II пол. XIX – поч. XXст. Традиції «філософії серця», напрацьовані раніше, викристалізував П. Юркевич, запропонувавши їх у праці «Серце та його значення в духовному житті людини згідно з ученням слова Божого».
Непрості реалії сьогодення все частіше змушують суспільство відповідати на питання: «чому ми дозволяємо собі ображати та принижувати інших, стаємо більш жорстокі та агресивні?». Події Майдану, війна, ковідна загроза об’єднали нас і ми щодня маємо приклад щирого жертовного подвигу військових, лікарів, волонтерів та й кожного із нас. Можливо, варто пошукати відповідь, звернувшись до джерел духовності, віковічної спадщини народу. Недарма П. Юркевич, ґрунтовно вивчивши Святе Письмо та вчення Святих Отців церкви закликав нас до гідності та наголошував: « Серце – це місце всіх пізнавальних дій душі; це охоронець і носій усіх тілесних сил людини; це зосередження різноманітних душевних почувань, хвилювань і пристрастей; це осердя морального життя людини…».
