Події

На перший погляд, ця світлина нічим не вирізняється – звичайна стара стіна. Але, як ви вже зрозуміли, тут не все так просто ? Насправді, це тинькування: наче кола на стовбурі дерева, і в цих шарах – скам'яніла історія Полтавського краєзнавчого музею.

Зверніть увагу на рожевий шар тиньку: як запевняють наші реставратори, він має такий колір через те, що «запікся» під час пожежі, що сталася у Музеї в роки Другої світової війни. Про це свідчить і чорна «кірка» на поверхні шару. Наступні шари, світліші, – 1950-60-их років, коли проводилась реконструкція Музею. Далі, згори, нанесений вже пізніший тиньк – востаннє Музей ремонтували на початку 2000-их. Ще ви можете помітити шматки кераміки в стіні – бо залишками будматеріалів сто років тому укріплювали стіни.

21 11 05 retavr

Сьогодні відзначають професійне свято працівники залізничного транспорту України. До 2002 року свято відзначали в першу неділю серпня. Згідно з Указом Президента України від 11 грудня 2002 р., у нашій державі відійшли від царсько-радянської традиції та почали відзначати День залізничника 4 листопада – у день, коли 1861 року з Відня через Перемишль до залізничного вокзалу Львова прибув перший поїзд на територію сучасної України. Цей день вважається початком історії українських залізниць. Головним органом управління залізничним транспортом в Україні є національний перевізник вантажів і пасажирів «Укрзалізниця», до складу якої входять шість залізниць, а також підприємства та організації єдиного виробничо-технологічного комплексу.

21 11 04 zd00

Музейне зібрання народної кераміки численне і багатопланове. Значна його частина була зібрана співробітниками Музею ще на початку його діяльності, проте буремні роки Другої світової війни стерли більшість імен дарувальників і комплектаторів нашої колекції. Трапляються, однак, і винятки. Так, зі збережених документів дізнаємося, що на початку вже збіглого ХХ століття О. Колісником з Опішні до музею було передано чудові парні вази у новому тоді стилі українського модерну, який тільки розправляв крила у нових для себе напрямах декоративно-ужиткового мистецтва.

21 11 04 vazy

Науковий архів Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського функціонує як структурний підрозділ Наукової бібліотеки Музею. Фонди архіву формуються здебільшого з матеріалів польових досліджень, наукових праць співробітників Музею, зібраних документальних та біографічних матеріалів. Нині в Архіві налічується майже 9 тисяч справ із питань краєзнавства, історії, природознавства, етнографії, музейної та пам’яткоохоронної роботи. Усі справи, що зберігаються в Архіві, об’єднані у фонди за тематичною та хронологічною ознакою. Науковий архів Полтавського краєзнавчого музею налічує 24 фонди, більшість із яких постійно поповнюються.

21 11 03 arhiv00

Пішов із життя наш колега Сильвестр Гордійович Шафарчук, який працював у Полтавському музеї авіації і космонавтики з 1989 року. Музейній справі віддав понад 28 літ життя. Працював натхненно, віддаючи роботі багато сил та енергії.

Сильвестр Гордійович народився 17 вересня 1937 року в поліському селі Полиці Камінь-Каширського району на північному сході Волині. Успішно закінчив місцеву школу. Мріяв про професію лікаря, тому вступив до Одеського військово-морського медичного училища. Однак після реорганізації училища курсантам запропонували обрати інші вищі навчальні заклади міста. Сильвестр Гордійович обрав Артилерійське училище, по закінченні якого пройшов усіма шляхами армійської служби. У 1969 році був зарахований до Артилерійської військової академії у тодішньому Ленінграді (нині – Санкт-Петербург), яку успішно закінчив у 1973 році. Йому пропонували залишитися на викладацькій роботі однак він обрав службу у війську.

21 11 02 shfachuk

Відійшов у засвіти добрий друг нашого Музею – кандидат хімічних наук, доцент Григорій Федорович Джурка.

Народився 19 вересня 1942 року в селі Кротівщина Великобагачанського району (нині Великобагачанська територіальна громада Миргородського району). Під час навчання в школі брав активну участь у шкільних та районних олімпіадах з фізики, математики, хімії. 1959 року, закінчивши із золотою медаллю навчальний заклад, вступив до Полтавського державного педагогічного інституту імені В. Г. Короленка, обравши спеціальність учителя хімії. Четвертий рік навчання у виші пройшов паралельно з педагогічною роботою в Будеразькій середній школі Здолбунівського району Рівненської області. 1964 року Григорій Федорович закінчує з відзнакою Полтавський педагогічний інститут і, згідно з розподілом Міністерства освіти, починає працювати в закладі асистентом кафедри хімії.

21 11 02 djurka

В експозиції «Унікальні предмети у зібранні музею (Скарбниця)» Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського представлені кращі зразки дрібної металевої пластики ХІІ – XV ст., що походять із трьох історичних зібрань: Круглицького (Лубенського) музею Катерини Миколаївни Скаржинської, Полтавського Єпархіального Давньосховища та Природничо-історичного музею Полтавського губернського земства.

21 11 02 skarbnyca

#історії_від_Супруненка

Хто знає директора Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, Олександра Борисовича Супруненка, напевне, чув його розповіді. Ці історії, часом вкрай комічні, – дійсно унікальні. Ми вирішили, що настав час поділитися ними, а тому започатковуємо нову рубрику #історії_від_Супруненка.

Історія про те, як скіфський ідол впав на голову ректору одного з вишів

«У колекції кам’яної монументальної пластики нашого Музею вирізняється досить цікава стела скіфського часу у вигляді монументу фалічної форми. Подібні стели прикрашали вершини скіфських степових курганів, переважно за архаїчної доби, і знаходилися над похованнями військової еліти.

21 11 01 rubr dyrektora

Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського в межах довгострокової програми «Музей – вишу» тісно співпрацює зі студентами та викладачами Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. Співробітники Музею постійно беруть участь у різноманітних спільних заходах.

29 жовтня 2021 року завідувачка науково-дослідного відділу культурно-освітньої роботи Євгенія Калініна на запрошення докторки історичних наук, професорки, завідувачки кафедри історії України Людмили Бабенко долучилася до лекції на платформі Zoom, на якій поділилася власним досвідом та практикою колег щодо написання ґрантових проєктів у галузі культури, зокрема для Українського культурного фонду. Також Євгенія Калініна розповіла про ґранти, у яких Музей уже взяв участь і які успішно реалізуються. Наприклад, музейна квест-майстерня для молоді з інвалідністю. У кінці лекції запрошена лекторка відповіла на запитання студентів, а професорка Людмила Бабенко подякувала полтавським музейникам за плідне співробітництво з університетською спільнотою.

21 10 30 kalinina

29 жовтня 2021 року Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського привітав із професійним святом співробітників позавідомчої служби охорони, які щоденно та цілодобово стоять на варті Музейного фонду України. «Складаємо подяку за вашу звитягу, за висококласну організацію охорони Музею та його цінностей, загострене відчуття відповідальності за свою справу. Бажаємо нашим охоронникам козацького здоров’я, злагоди в родинах та успіхів у всіх справах!» – йшлося у привітанні директора Олександра Супруненка від імені колективу Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.

21 10 29 ohoroha00

Бабанський Пилип Дмитрович (псевд.: Демид Гулий, Дмитренко П.; 30.10.1921, с. Дудникове (нині Полтавського району) Полтавської області – 04.10.1994, м. Полтава) – український письменник, журналіст. Член Спілки письменників України (СПУ) з 1955 р., загодом – член Національної Спілки письменників України (НСПУ).  
У 1939 р. закінчив Степанівську середню школу і вступив до Одеського артилерійського училища. Учасник Другої Світової війни з 1941 р. У лютому 1945 р. отримав важке поранення. За бойові заслуги удостоєний орденів Червоної Зірки, Вітчизняної війни І ступеня та Олександра Невського, медалями. 
21 10 30 banaskiy