Події

24 липня 2020 року на подвір’ї Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського відбулася презентація монографії старшого наукового співробітника науково-дослідного експозиційного відділу новітньої історії закладу Ольги Вільховик «Будівництво Червоної армії (1918-1920 рр.): український контекст». Книга вийшла друком цьогоріч в харківському видавництві «Майдан».

До участі у заході були запрошені: перший заступник директора Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Юрій Варченко, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка Людмила Бабенко, заступник директора з наукової роботи Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, заслужений працівник культури України Володимир Мокляк, колеги Ольги Вільховик, представники громадськості та ЗМІ. Провела презентацію старший науковий співробітник науково-дослідного експозиційного відділу новітньої історії Наталія Кузьменко.

20 07 24 vilhovik05

Нещодавно книгозбірня Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського поповнилася посібником із психології укладеним професором Г.С. Костюком у 1939 р. Це класичний підручник для студентів педагогічних вищих шкіл.
На титульній сторінки є два відбитки штампів, що свідчать про провенієнцію підручника: «Бібліотека педкабінету міського відділу народної освіти» та «Полтавська обласна бібліотека». У 1942 р. значну кількість книг із Педкабінету передали до обласної бібліотеки. Там вони зберігалися недовго, у 1943 р. відступаючі війська окупантів активно грабували заклади культури – музеї, бібліотеки, архіви.
Долі книг склалися по-різному. У 2020 р. Олександр Володимирович Селюков знайшов у макулатурі м. Лозова потертий підручник із психології з цікавими штампами, пов’язаними з Полтавою. Співробітник місцевого краєзнавчого музею В’ячеслав Труш (https://www.facebook.com/shidnyak/) запропонував нашому закладу черговий музейний предмет. Щиро дякуємо небайдужим громадянам за порятунок та передачу книги до музейної колекції. Окрема подяка Леоніду Булаві (https://www.facebook.com/bulavapolt), який допоміг розшифрувати абревіатури зі штампів і відновити історію посібника.

20 07 24 knigi01

28 липня 2020 року об 11:00 у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського відбудеться відкриття виставки «Життєва палітра воїна і художника Володимира Павлюченка» (до 100-річчя з дня народження).

20 07 24 pavluchenko

Серед зброярських артефактів Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського знаходиться німецька піхотна офіцерська шпага зразка 1889 року. Шпага знайдена у 1949 році у м. Полтаві біля монастиря. Джерело надходження – куплена у полтавця О. М. Радченка 1951 року.

Загальна довжина шпаги становить 950 мм. Клинок прямий, односічний із двома долами, плавно звужений до вістря. Сліди загострення леза відсутні.

Ефес закритого типу. Складається із руків’я та латунної гарди. Руків’я дерев’яне, вкрите чорною шкірою з поперечними жолобками. Вгорі на ньому розміщена фігурна втулка та пласка голівка. На зовнішньому боці руків’я в середній частині прикріплений накладний фігурний вензель «WR II». Внизу на руків’ї наявна латунна втулка. Гарда утворена передньою дужкою, що переходить у вузьку чашу із загнутою донизу внутрішньою стороною і двома боковими дужками. У нижній частині бокові дужки та чаша з’єднані рельєфним прорізним зображенням прусського орла із вензелем «WR II» на грудях.

20 07 23 shpaga01

СУМНА ЗВІСТКА облетіла і наш музей: помер Володимир Степанович Мирний. Достойний і добре відомий полтавець. За освітою історик, за покликанням - Учитель. Сучасний український поет і прозаїк. Був членом Національної Спілки письменників України (з 1991 по 2000 роки очолював Полтавську обласну організацію), членом Полтавської спілки літераторів. Лауреат регіональних літературно-мистецьких премій імені Панаса Мирного (1999 р.), Леоніда Бразова (2008 р.) та Івана Котляревського (2010 р.).

Самі назви його поетичних і прозових збірок уже говорять про творче світосприймання, тематичне спрямування і ліричну душу Володимира Степановича: «Сто поезій про кохання», «Матіоли», «Літні зорепади», «Вечірнє поле», «Світло берези», «Теплий дощ у неділю», «Життя по колу йде»…

А ще Володимир Степанович Мирний був і залишиться в пам’яті нашим колегою: майже два десятиліття (з 1970 по 1988 рік) працював у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського.

…Сьогодні ввечері заховається за горизонт, а завтра ранком знову зійде Сонце. Народиться нова Людина. Хтось засміється, а хтось – заплаче. Але все це буде уже без нього.

Колектив Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського висловлює щире співчуття та підтримку рідним і близьким Володимира Степановича Мирного.

Вічний спокій його душі ! Світла пам’ять!

20 07 22 myrniy

24 липня 2020 року відбудеться презентація монографії Ольги Вільховик “Будівництво Червоної армії (1917-1920-ті рр.): український контекст”

20 07 22 vilhovik

Звертаючись до численних і різноманітних колекцій Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, варто звернути особливу увагу на збірку порцелянових і фаянсових виробів ХІХ-ХХ ст. вітчизняного та зарубіжного виробництва. З-поміж низки навчальних закладів мистецького спрямування, що працювали в Україні з кінця ХІХ століття, увагу привертає Миргородська художньо-промислова школа імені М.В.Гоголя. Історія навчального закладу починається у 1879 р., коли з нагоди 70-річчя М.В.Гоголя шанувальники його таланту порушили питання про присвоєння його імені школі, яку мали відкрити у м. Миргород Полтавської губернії. Однак, з об’єктивних причин відкриття затягнулося на цілих 17 років. Щоб профінансувати будівництво, у 1880 р. Полтавське губернське і Миргородське повітове земство оголосили збір коштів у межах полтавського краю. Загалом відповідно до кошторису необхідно було зібрати 80 тис. карбованців.

20 07 22 myrgorod01

20 07 21 nesvickiy

165 років від Дня народження Олександра Олександровича Несвіцького (21.07.1855, м. Кременчук, Полтавська губернія, Російська імперія – 16.04.1942, м. Полтава, СРСР (під час тимчасової гітлерівської окупації 1941 – 1943 рр. рейхс­комісаріат Україна) – український та російський громадський діяч, лікар, автор відомого щоденника про події 1917 - 1922 рр. у м. Полтава.

Народився у родині міського архітектора м. Кременчук. Навчався у Полтавській гімназії, потім – у Петербурзькій медико-хірургічній академії. В роки навчання у Санкт-Петербурзі Несвіцький зблизився з гуртком революційно налаштованих студентів. У ніч на 25 лютого 1879 р., будучи студентом 4 курсу академії, був арештований під час зібрання гуртка на квартирі студента Петербурзького університету К.Прядільщікова. Спочатку був ув’язнений у Петровському поліцейському будинку, однак вже 13 березня за «буйну поведінку» був переведений в Будинок попереднього ув’язнення. 21 березня 1879 р. був взятий на поруки, а 25 квітня висланий у м. Кременчук до батьків з встановленням гласного надзору поліції.

Сьогодні, 20 липня 2020 р. на Глинському сільському кладовищі у Зіньківському районі з’явився новий лабрадоритовий обеліск із портретом та сюжетами фотознімків полтавського фотографа, краєзнавця, археолога, музейника і патріота села Глинське — Миколи Олександровича Радченка (1957 – 2013). Його виготовили глобинські майстри на замовлення друзів і колег, співробітників комунального закладу «Центр охорони та досліджень пам’яток археології Полтавської обласної ради», Полтавської експедиції «ОАСУ» Інституту археології НАН України, шанувальників з Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. Пам’ятник встановили друзі Миколи Олександровича — військовий капелан Євген Пономаренко та горішнєплавнівський краєзнавець Віталій Лямкін разом із співробітниками Історико-культурного заповідника «Більськ» Ігорем Коростом, Анатолієм Штаньком, Олегом Шапордою. А доправив деталі конструкції обеліску до Глинського на власному автомобілі водій Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Володимир Тищенко.

Сподіваємося, що справа вшанування пам’яті колеги, розпочата кілька років тому багатьма друзями фотографа Полтавського краєзнавчого музею і Центру охорони та досліджень пам’яток археології, отримала достойне завершення. Світла пам’ять тобі, пане Миколо!

20 07 20 radchenko01

20 липня проголошене Міжнародним днем шахів Усесвітньою шаховою федерацією (FIDE) у 1966 році. Днем шахів у нашій державі, зважаючи на вагомі досягнення українських спортсменів у змаганнях міжнародного рівня, ця дата стала відповідно до постанови ВР України N 3985-VI від 1 листопада 2011 року.

Серед видатних шахісток світу особливе місце посідає уродженка м. Лубни Полтавської губернії Людмила Руденко (1904 – 1986), заслужений майстер спорту СРСР, друга чемпіонка світу серед жінок, міжнародний гросмейстер, міжнародний майстер серед чоловіків.

20 07 20 shahy01