Події у музеї
Ще одна важлива новина, якою хочемо поділитися!
Сьогодні, 31 січня 2024 року, був підписаний Меморандум про співпрацю між Полтавським краєзнавчим музеєм імені Василя Кричевського та Полтавським ліцеєм з посиленою ВФП ім. Віталія Грицаєнка.
Хоч сьогодні на календарі ще зима, але погода цілком весняна. Тож, на інтерактивному заході «Як чумаки по сіль їздили» юним дослідникам минувшини з Наукового ліцею №3 було зовсім нескладно уявити, за яких умов чумак виїжджав по сіль у першу за рік мандрівку.
29 січня в Україні відзначають річницю бою під Крутами, який для Українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність і прикладом для сучасних захисників України, які мужньо боряться проти численного ворога.
Сьогодні ж співробітниці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Євгенія Калініна та Валентина Клочко провели навчально-патріотичний захід «Перші кіборги. До річниці бою під Крутами», де з учнями старших класів Полтавського міського багатопрофільного ліцею № 1 ім. І. П. Котляревського говорили про події більш ніж сторічної давнини та важливість глибокого їх розуміння для сучасності.
За те, що на політінформації прочитав лекцію «350 років Хотинській битві і гетьман Сагайдачний», його викликали в управління КДБ у Полтаву на розмову, після чого змусили подати заяву на звільнення. До виходу на пенсію у 1975 р. Леоніду Івановичу довелося вісім разів міняти роботу. КДБ не давало спокою аж до 1990 р.
Є в біографії Леоніда Івановича один факт, про який він згадує з особливою теплотою, — це участь у зйомках «Пропалої грамоти» 1972 р., спілкування з незабутнім Іваном Миколайчуком.
У колекційній збірці зброї Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського зберігаються предмети із різних регіонів світу, вишукані зразки східного та західноєвропейського озброєння.
Серед подібних зразків, ятаган особливої конструкції, що поєднує в собі характерний увігнутий клинок і класичний шабельний ефес. Головна особливість ятагана – увігнута форма клинка. Ця форма робить ефективними як ріжучі, так і колючі удари. Робочою частиною клинка є увігнута сторона з точкою удару в середині її другої половини.
День пам'яті Героїв Крут став звичною пам'ятною датою боротьби за незалежність України. День, коли ми говоримо про бій під залізничною станцією Крути, де нечисельні підрозділи військ УНР, підкріплені добровольцями з студентської громади Києва зупинили на кілька днів наступ більшовиків на Київ.
Зараз дуже важко виявити імена всіх учасників цього бою. Дослідники, шляхом вивчення великої кількості документів, віднайшли близько 150 імен, серед яких 12 – пов’язано з Полтавщиною: брати Аверкій та Федір Гончаренки, Микола Божко-Божинський, Володимир Шульгин, Юрій Вороний, Демид Бурко-Корецький, Ігор Геращенко, Іван Шарий, Олександр Попович, Олександр Гайдовський-Потапович, Василь Коваленко, Олена Мельничук.
...У постановах Міністерства культури срср, ще в 60-х рр. ХХ ст. знаходимо термін «Народний музей» як найменування для громадських музеїв, які мали досягнення у створенні експозицій, досить значні колекції, а головне досягли успіхів у пропаганді досягнень радянської держави, акцент ставився на «значну масову політичну» виховну роботу. Але термін «народний» використовувався і як загальна назва для громадських музеїв…
Детальніше:Використання термінів «громадський музей» і «Народний музей» (продовження)
Бій під Крутами 29 (30 січня) 1918 р. був не просто епізодом збройного протистояння між Українською Народною Республікою та росією. Він став одним із символів Української революції, легендою. Події більш ніж столітньої давнини перегукуються з нашим часом. Реалії російсько-української війни підкреслюють історичну тяглість між першими «кіборгами» почату XX століття і захисниками національної державності нині. Адже ситуація січня 1918 р. до болю нам знайома: військо сусідньої держави суне на українські землі, українці захищаються.
Бій під Крутами 29 (30 січня) 1918 р. був не просто епізодом збройного протистояння між Українською Народною Республікою та росією. Він став одним із символів Української революції, легендою. Події більш ніж столітньої давнини перегукуються з нашим часом. Реалії російсько-української війни підкреслюють історичну тяглість між першими «кіборгами» почату XX століття і захисниками національної державності нині. Адже ситуація січня 1918 р. до болю нам знайома: військо сусідньої держави суне на українські землі, українці захищаються.
29 січня виповнюється 290 років з дня смерті визначного військового і політичного діяча, останнього виборного гетьмана України Данила Апостола (1654-1734).
Майбутній український гетьман народився на Полтавщині, в сотенному містечку Сорочинці Миргородського полку, тепер село Великі Сорочинці Миргородського району, в козацькій родині.
Детальніше:До 290-х роковин від дня смерті гетьман Данило Апостол
Від сьогодні Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського експонує виставку «Війна впритул» у фоє 1-го поверху Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського.
«Війна впритул» — проєкт, що за допомогою кругових панорам у форматі 360°, відео з дронів та 3D-моделювання в деталях демонструє світовій спільноті, як виглядає геноцид української нації. Представлені матеріали є наочними доказами злочинів росії, і в майбутньому вони допоможуть притягнути агресора до відповідальності.