Контактна інформація:
м. Полтава, вул. Конституції, 2
(0532) 56-23-69 (замовлення екскурсій)
(0532) 56-24-67 (приймальня),
e-mail: poltava_local_museum@ukr.net
Вартість квитків на відвідування музею:
для дітей до 6 років – безкоштовно, для учнів та студентів – 10 грн.,
для дорослих – 25 грн., екскурсія по відділу – 50 грн., тематична – 75 грн.,
оглядова по музею – 250 грн. екскурсійна група – 15 чол.
Кімната унікальних експонатів: для дітей – 15 грн., для дорослих – 30 грн.
Колектив Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського разом зі своїми постійними відвідувачами, зокрема, учнями 6-Б класу та вчителями Полтавської школи № 19, і що особливо приємно, батьками дітей, взяв участь у міжнародному флешмобі «Global Lesya Ukrainka 2021», присвяченому 150-річному ювілею видатної поетеси.
Олеся Васецька, старший науковий співробітник ПКМ ВК
В усьому світі 18 квітня відзначають Міжнародний день пам’яток та історичних місць. Це свято у 1982 році було встановлено Асамблеєю Міжнародної ради з питань охорони пам’ятників і визначних місць, створеної при ЮНЕСКО. Свято відзначається у світі з 1984 року щорічно. В Україні цей день називається «День пам’яток історії та культури». Встановлений він відповідно до Указу Президента України № 1062/99 від 23 серпня 1999 року.
У Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського стало вже доброю традицією до Дня пам’яток історії та культури готувати і презентувати громадськості чергове видання «Зводу пам’яток історії та культури України: Полтавська область». Вже побачили світ 16 книг цієї серії. Робота над «Зводом пам’яток…» розпочалася ще у 1980-х роках минулого століття, та друкована версія по Полтавщині з’явилася тільки у 2007 році.
Детальніше: До Міжнародного дня пам'яток та історичних місць
Сумну звістку донесла мережа Інтернету. Вчора надвечір земний шлях завершив Олег Петрович Журавльов (3.11.1949 – 16.04.2021) – відомий український археозоолог, широко знаний фахівець в галузі вивчення стародавнього тваринництва, в цілому археології, чудова і тактовна людина, а ще – добрий друг Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, учасник ряду наукових і суто збиральницьких заходів нашого закладу й Центру охорони та досліджень пам’яток археології Полтавської обласної ради, Історико-культурного заповідника «Більськ». Це саме він визначав кістки викопних четвертинних тварин з музейних фондів, археозоологічні знахідки експедицій полтавців, брав участь у численних польових археологічних акціях. Більшість дослідників старожитностей Полтавщини спиралися на його визначення кісткових залишків тварин, знайдених під час розкопок на теренах краю.
Детальніше: Вчора земний шлях завершив Олег Петрович Журавльов
У авторів виник намір ознайомити читачів з невідомими і мало відомими матеріалами про життя і діяльність багатьох поколінь медиків нашого краю.
Втілене у книзі – результат клопіткої роботи у архівних установах, музеях.
До написання книги долучалися лікарі-пенсіонери, старости сіл.
У книзі представлена історія медицини Шишацького краю, описані історії у різні історичні періоди: земський, революційний, післяреволюційний, довоєнний і післявоєнний , теперішній час.
Шишаччина дала світові відомі імена медиків: братів-лікарів Яковенок, Богомольця Олександра Олександровича – ученого патофізіолога, основоположника української школи патологічної фізіології, академіка, віце-президента Академії наук.
На нашому сайті, у розділі Видавнича діяльність.
Доступна для ознайомлення електронна версія видання «Звід пам’яток історії та культури України. Полтавська область. Машівський район»
|
|
На нашому сайті, у розділі Видавнича діяльність.
Доступна для ознайомлення електронна версія видання «Старожитності Лівобережного Подніпров’я – 2020»
За 12 років до появи на світ Лариси Петрівни Косач інша жінка уже була відома під псевдонімом «Українка». Вона переписувалася з Іваном Франком, була роботодавицею Бориса Грінченка [4, с. 135], їі листи публікувала революційна газета «The Bell». За чоловіка наша героїня мала мільйонера Олексія Алчевського, засновника низки гірничопромислових підприємств («Олексіївського», «Донецько-Юріївського», «Російського Провідансу»). У 1890-х рр. загальна сума капіталів Олексія Кириловича сягнула близько 30 млн. рублів [2, c. 70].
Постать Христини Алчевської не була обділена увагою дослідників. Не зважаючи на це, існує суперечність навіть щодо дати її народження: 1841 р. або 1843 р. [2, с. 69; 3, с. 38]. Слідом за автором статті в «Енциклопедії історії України», вважатимемо за правильну дату 1841 рік.
Детальніше: До 180-річчя з дня народження Христини Данилівни Алчевської.
Я зірвав квітку – і вона зів’яла…
я зловив метелика – і він помер у мене
на долоні. І тоді я зрозумів, що
доторкнутися до краси можна тільки серцем
Павол Гвездослав
У Всеукраїнський день довкілля запрошуємо всіх бажаючих помандрувати заповідними стежинами Машівського краю, доторкнутися серцем до багатої полтавської природи.
Мандрівку підготувала Олена Шиян, науковий співробітник науково-дослідного експозиційного відділу природи ПКМ імені Василя Кричевського
15 квітня науковці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського взяли участь в онлайн-семінарі «Формування Державного реєстру національного культурного надбання», проведеному для музеїв та заповідників Полтавської області Департаментом культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації.
З вітальним словом до учасників семінару, а їх було близько сорока, звернулась директор Департаментом культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації Ірина Удовиченко. Питання організації роботи з формування Державного реєстру національного культурного надбання висвітлила начальник відділу розвитку туризму і музейної справи Департаменту Лілія Федорченко. Оскільки робота із виявлення та занесення музейних пам’яток до Держреєстру є справою державної ваги, забезпеченою нормативно-правовою базою, очікуваним був виступ Руслани Кеди – головного спеціаліста відділу координації діяльності музеїв головного управління охорони культурної спадщини та музеїв Міністерства культури та інформаційної політики України. До обговорення проблем долучились також Сергій Омельник – завідувач Харківської філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України та Тамара Кондратенко – головний зберігач фондів Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.
15 квітня 2021 р. виповнюється 100 років від дня народження Георгія Тимофійовича Берегового – двічі Героя Радянського Союзу, льотчика-космонавта СРСР, керівника Центру підготовки космонавтів імені Юрія Гагаріна (1972-1987), уродженця с. Федорівки Карлівського району.
Пропонуємо вашій увазі онлайн-фотовиставку, присвячену цій пам’ятній даті.
Детальніше: Онлайн-виставка до 100-річчя від дня народження Г.Т. Берегового
