В постійно діючій експозиції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського «Розстріляне відродження» (20-30-ті рр. XX ст.) серед світлин видатних діячів української науки і культури – жертв сталінських репресій – знаходиться фото уродженця Полтави В.О. Щепотьєва (1880–1937) – відомого літературознавця, етнографа, фольклориста, архівіста та педагога.
Володимир Олександрович закінчив Полтавську духовну семінарію (1900) та словесний відділ Петербурзької Духовної Академії (1904), після чого працював викладачем у середніх навчальних закладах Полтави (Полтавській єпархіальній дівочій школі, музичній школі Полтавського відділу Російського музичного товариства). У 1917–1928 рр. викладав у Полтавському вчительському інституті (з 1921 р. – інститут народної освіти), у 1921–1923 рр. – його ректор. Одночасно в 1918–1921 рр. викладав на історико-філологічному факультеті Харківського університету та в багатьох середніх навчальних закладах Полтави, зокрема у 1917 р. брав участь в організації і був першим директором 1-ї Полтавської української гімназії ім. Котляревського.
Детальніше: 25 вересня – 140 років від дня народження Володимира Олександровича Щепотьєва
24 вересня дендропарк Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського отримав у дарунок від студента другого курсу Полтавської державної аграрної академії Віталія Рябушиця саджанці цікавих рослин. Принагідно зазначимо, що студенти названого вишу вже не вперше допомагають музею розширити асортимент декоративних рослин. Цього разу колекцію поповнили сортова магнолія лілієквіткова та повій звичайний, який відомий у китайській медицині під назвою годжі. Меценат не лише придбав їх на власні кошти у розсаднику «Сад Влад», а й допоміг посадити у нашому парку. Щиро дякуємо Віталію за такий чудовий дарунок!
Детальніше: Дарунок музею
Експедицією Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського під час обстеження населених пунктів Решетилівського району для підготовки матеріалів до «Зводу пам’яток історії та культури України» був виявлений у центрі с. Шилівка пам’ятний знак землякам-учасникам російсько-японської 1904 – 1905 рр. та Першої Світової воєн 1914 – 1918 рр. Він був побудований 29 серпня 1919 р. коштом прихожан Вознесенської церкви. Організатори збору коштів і попечителі будівництва – С.С. Гнатенко та І.Є. Арендаренко.
Детальніше: Пам’ятники російсько-японської та Першої Світової воєн.
«У єдності – сила» – гасло, що поєднало різні туристичні й громадські організації міста та професійних екскурсоводів, які 23 вересня, у День міста, презентували екскурсійний марафон. Метою благодійного заходу був збір коштів для створення меморіальної дошки родини громадських діячів – Русових. Працівники Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського також долучилися до важливої ініціативи. Дякуємо за запрошення і співпрацю туристичній агенції «Феєрверк мрій», проекту «Starapoltava», громадським організаціям «SavePoltava», «Сокіл Полтава», «Спілка екскурсоводів».
Детальніше: Екскурсійний марафон до Дня міста
23 вересня 2020 у залі № 22 Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського відбувся захід, присвячений Дню міста Полтави, «Солдатські шляхи: на пошану захисників Вітчизни». Темою зустрічі стали розповіді про солдатські дороги полтавців – учасників Другої світової війни та спогади сучасних захисників територіальної цілісності та незалежності України. До участі в заході були запрошені військовослужбовці, студентська молодь, представники громадськості, засобів масової інформації.
З аудиторією спілкувалися капелани Євген Пономаренко та Григорій Ганзій, доброволець батальйону «Айдар» Олександр Юренко, волонтерка ГО “Агенція сталого розвитку” Наталія Костіна. Про сучасні підходи до вивчення історії Другої світової війни говорила професор, доктор історичних наук, завідувачка кафедри історії України Полтавського Національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Людмила Бабенко.
Детальніше: Солдатські шляхи: на пошану захисників Вітчизни
У кінці серпня 1943 р. почалася грандіозна битва за Дніпро. Полтавщина була у смузі бойових дій військ Воронезького та Степового фронтів. Воронезький фронт під командуванням генерала армії М. Ф. Ватутіна був націлений на Київський напрямок, рухався через північні райони області – Зіньківський, Опішнянський, Лохвицький, Гадяцький. Війська Степового фронту під командуванням генерал-лейтенанта І. С. Конєва рухалися у напрямку на Полтаву і Кременчук з метою розгромити угруповання ворога, визволити Полтавську область, захопити переправи на Дніпрі, з ходу форсувати річку і створити плацдарм на її правому березі для розгорнення дальшого наступу.
Першими розпочали бої ватутінці. 6 вересня частинами 52 армії генерал-лейтенанта К. А. Коротєєва одночасними ударами з двох боків було визволено м. Зіньків, перший серед районних центрів області. 9 вересня, через 2 тижні виснажливих боїв була остаточно визволена Котельва.
Детальніше: Визволення території Полтавської області від нацистський окупантів
Коли настає 23 вересня, - День визволення Полтави від нацистських окупантів, - до нас одночасно приходить відчуття Великого Свята і Вічної Печалі.
Більше 200 тисяч наших земляків воювали на різних фронтах Другої світової війни, визволяючи Полтавщину, Україну, світ від нацистського поневолення.
Ми схиляємо в пошані голови і завжди будемо адресувати слова глибокої вдячності ветеранам та учасникам війни, славити тих, хто в тилу самовідданою працею наближав Велику Перемогу, пам’ятати усіх, чиє життя забрала страшна війна.
Слава та подвиги ветеранів, додають нам сил у нинішній боротьбі за незалежність і український суверенітет.
Ми віримо в міцність нашої держави, стійкість і мудрість українців.
Доброго здоров’я та оптимізму усім нам, достойного сьогодення і щасливого майбутнього.
З щирою повагою – колектив музею.
23 вересня у залі № 17 Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського відкриється виставка – мистецька ода «О, Полтаво! Рідне місто моє!» художника-аматора Олексія Діяконенка. На графічних роботах зображені дорогі серцю куточки міста та його мешканці. Вхід вільний.
Детальніше: До Дня міста Полтави
Цей день відзначається з 2001 р. як данина всенародної поваги до тих, хто в суворий воєнний час боровся з нацистами в глибокому тилу ворога, не шкодуючи крові і самого життя, сприяючи просуванню частин і з’єднань радянської армії на захід.
Уже в перші тижні війни, коли стало зрозуміло, що певна частина території СРСР буде окупована ворогом, виникло питання про організацію партизанського руху. У постанові ЦК ВКП(б) “Про організацію боротьби в тилу німецьких військ” від 18.07.1941 р. записано: “Задача заключається в тому, щоб створити нестерпні умови для німецьких інтервентів, дезорганізувати їх зв’язок, транспорт і самі військові частини, зривати всі їх заходи, знищувати загарбників та їх посібників, всемірно допомагати створенню кінних і піших партизанських загонів, диверсійних і винищувальних груп, розгорнути мережу наших більшовицьких підпільних організацій на захопленій території для керівництва всіма діями проти фашистських окупантів ”.
Детальніше: День партизанської слави
