Події у музеї
11 квітня 2023 року Марія Пісцова, завідувач етнографічного відділу Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, провела етнографічний інтерактивний захід "Полтавська писанка". Учасники заходу, учні 1-го класу школи 6, слухали розповідь про різновиди великодніх яєць, традиції святкування Великодня на Полтавщині та виготовляли зернівку за допомогою викладання насіння різних культур, яке є символом добробуту, родючості, чистоти, на дерев’яні форми яєць. Цікаві орнаменти вдалося створити, використовуючи половинки гороху, насіння льону, кунжуту. Захід пройшов у рамках музейно-педагогічної програми "Етнографічні студії з Полтавським краєзнавчим".
Детальніше:Етнографічний інтерактивний захід "Полтавська писанка"
11 квітня – Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів. Це – пам’ятна дата, що відзначається громадськими організаціями та окремими органами влади в Україні в пам'ять про 11 квітня 1945 р., коли в’язні найбільшого концтабору Бухенвальд почали інтернаціональне повстання проти гітлерівців. До моменту, коли в Бухенвальд увійшли американські війська він уже знаходився під контролем повсталих. Показання в’язнів Бухенвальда, що вижили, а також сліди, які не встигли замести фашисти, стали одним із основ звинувачення міжнародного Нюрнбергського трибуналу. Бухенвальд був лише одним з численних таборів, де містилося понад 20 мільйонів осіб із 30 країн світу, 12 мільйонів з них не дожили до звільнення. Дослідники вважають, що на території Німеччини та окупованих нею країн діяло більше 14 тисяч концтаборів.
Детальніше:Забуттю не підлягає…». Хорольська яма. концентраційний табір на Полтавщині
11 квітня 2023 року у приміщенні Полтавського національного педагогічного університету відбувся круглий стіл «Діти наші мусять знати правду не від ворогів наших, а від чесних мужів науки (до 125 річниці з дня народження Патріарха Мстислава)». Його організаторами виступили Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського та кафедра історії України ПНПУ. Робота круглого столу проводилася у змішаному форматі, що дозволило його учасникам приєднатися до обговорення в он-лайн режимі. Модераторами виступили докторка історичних наук, завідувачка кафедри історії України ПНПУ імені В. Г. Короленка Людмила Бабенко та завідувачка науково-дослідного експозиційного відділу новітньої історії Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Наталія Кузьменко.
Цьогоріч на 11 квітня припадає 85 років пам’яті Василя Миколайовича Костева (1880–1938), який більш відомий під псевдонімом Верховинець.
Нелегка доля випала визначному українському композитору, диригенту, хореографу, етнографу, педагогу… Він бажав «брати участь у танцях і водити їх при кожній нагоді аж до глибокої старости», а його безжально перемолола машина сталінського терору.
Василь Верховинець – уродженець Галичини, невтомний збирач та популяризатор української музичної традиції. Завершенням усіх його творчих пошуків, ідей та задумів називають створення у Полтаві у 1930 році жіночого вокально-хореографічного ансамблю «Жінхоранс». Родзинкою та інновацією колективу стала театралізована подача пісень.
З 9 березня по 10 квітня 2023 р. у виставковій залі Полтавського літературно-меморіального музею В. Г. Короленка працювала виставка «Вкарбований у літопис Полтавщини», присвячена 160-річчю з дня народження В. І. Вернадського. На ній були презентовані матеріали з Фонду вченого, створеного в Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського. За цей час із виставкою ознайомились учні Полтавського міського багатопрофільного ліцею № 1 ім. І. П. Котляревського, Полтавського наукового ліцею № 3, студенти Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка, Полтавського державного аграрного університету. Гостем виставки став декан Києво-Могилянської Бізнес-школи, кандидат економічних наук Олександр Саврук. На завершення роботи її відвідувачами стали слухачі університету третього віку від Полтавського університету економіки і торгівлі. Люди зрілого віку (60+) з великим інтересом ознайомились із матеріалами виставки про життя, наукову та організаторську діяльність видатного вченого-природознавця в Україні та на Полтавщині. Для відвідувачів виставки співробітниками науково-дослідного експозиційного відділу природи Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського були проведені змістовні екскурсії.
До великого й теплого кола друзів Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського 5 квітня долучився яскравий представник сучасного малярства полтавець Денис Зозуля. У своїх роботах майстер уміло поєднує новаторство із традиціями національного мистецтва, культури народу та його духовності. Свої роздуми і враження він відображає у малюнках за допомогою найрізноманітніших технік, улюбленою з яких став офорт. Образотворча мова Дениса Олександровича дуже різнопланова, їй притаманна асоціативність і метафоричність.
10 квітня 2023 року виповнилося б 86 років від дня народження відомого мануального терапевта, засновника вітчизняної мануальної терапії як в колишньому СРСР, так і в Україні, Народного лікаря СРСР, заслуженого лікаря України Миколи Андрійовича Касьяна (1937-2009).
Народився він у селі Бережнівка Кобеляцького району у родині Андрія Івановича та Наталії Порфирівни Касьянів. У роду знахарував і дід Іван, і батько. «Батько простим трудягою був, - згадував Микола Андрійович. І тваринам допомагав, і людям. Ніч чи день, а якщо приходили до нього за допомогою, не відмовляв ніколи. Мене він наставляв: дивися як я роблю, і думай сам, через голову пропускай». Андрій Іванович і спину правив, і вивихи, і горбатих виправляв, ставив на місце хребетні диски. Він любив розповідати, що у запорізьких козаків неодмінно був костоправ, без якого вони не рушали в далекий похід.
Детальніше:Микола Андрійович Касьян – родоначальник вітчизняної мануальної терапії.
У 2023 році виповнюється 125 років з дня народження Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава. Він народився в м. Полтаві 10 квітня 1898 року у родині сестри Симона Петлюри Маріамни, яка була одружена з Іваном Скрипником. Навчався у 1-ій Полтавській чоловічій гімназії. У роки Першої світової війни був мобілізований і направлений на навчання до офіцерської школи в м. Оренбурзі. У роки Української революції 1917-1921 років вступив добровольцем до полку імені Костя Гордієнка Окремої Запорозької дивізії армії УНР, згодом служив у 3 Залізній дивізії Армії УНР, під час бою за Ходорів був важко поранений у ногу. У 1920-1921 роках – кур’єр українських дипломатичних місій вже за межами рідної України.
Детальніше:Патріарх Мстислав (до 125-річчя з дня народження).
ПРОГРАМА круглого столу «Діти наші мусять знати правду не від ворогів наших, а від чесних мужів науки (до 125 річниці з дня народження Патріарха Мстислава)»
24 лютого цього року пішов у засвіти Сергій Кузьмич Мисак – відомий майстер пензля, художник порцеляни, поет, викладач Миргородського фахового коледжу імені Миколи Гоголя. У весняні передсвяткові дні хочеться згадати цю чудову людину, доброго друга нашого Музею. Його душа залишилась у численних творах, що прикрашають музейні та приватні колекції, а ще – у поетичних рядках, що склали збірки поезій «Пейзажна лірика», «Промінь надії», «Вибране».
8 квітня 2023 року продовжили серію майстер-класів "Напиши свою писанку". Учасники заходу прослухали розповідь про пошанування писанки у світі, символіку орнаментів, особливості виготовлення. Створювали ескізи, переглядаючи зразки музейної колекції на сторінках дослідження С. Кульжинського, відеоролик про фондову збірку та великоднє дерево. А далі "писали свої писанки воском і серцем, з любов'ю украплювали крапочку кожну... Тож заграла веселка на писанках дивних, І в кожному знаку молитва людини". Втілювати творчі задуми на виробах допомагали Марія Пісцова, завідувач відділу етнографії Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, та Надія Жадан, Тетяна Кігітіна, Влада Герцунь, бібліотекарі, у бібіліотеці-філії 9. Захід пройшов у рамках спільного проєкту "Етноінтерактив. Музейні уроки" музейно-педагогічної програми "Етнографічні студії з Полтавським краєзнавчим".
Детальніше:Продовження серії майстер-класів "Напиши свою писанку"