Події

22 січня щороку, починаючи з 1999, в Україні офіційно відзначають День Соборності. У цей день у 1919 році було проголошено Акт Злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки.

У радянський час цю подію замовчували, щоб у суспільстві з’явилися уявлення про єдино можливе об’єднання українських земель зусиллями радянської влади (ще й зараз можна почути, що «Сталін створив Україну у 1939 році»). Крім того, соборність України суперечила парадигмі про непорушний союз радянських республік-сестер і народів-братів. Саме тому в Указі Президента України «Про День Соборності України» читаємо про «…велике політичне та історичне значення об'єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки для утворення єдиної (соборної) української держави…», що вказало, що лише у національній, державній і суспільній єдності можливе майбутнє України.

 

22 01 22 sobornisy day

21 січня Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського на пошану Дня Соборності України відкрив виїзну експрес-виставку «Дивлюсь на пройдену дорогу…». Виставковий проєкт, представлений на урочистостях в Полтавській обласній філармонії, репрезентує тяглість традиції державотворення в діахронному зрізі від перших кроків виборювання національної соборності у ХХ столітті – проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки 1919 року – до вікопомних подій початку третього тисячоліття, пов’язаних із захистом державного суверенітету та територіальної цілісності України.

22 01 21 sobornist01

Одним із найбільш відомих директорів (завідувачів) Полтавського краєзнавчого музею на поч. 20-х рр. ХХ ст. був М. Я. Рудинський (1887-1958).
Саме з його ім’ям пов’язане влаштування в Будинку Полтавського губернського земства повноцінної музейної експозиції.
Михайло Якович – уродженець м. Охтирки на Слобожанщині. І дуже приємно, що науковці Охтирського міського краєзнавчого музею та місцевий громадський діяч М. Д. Гринєвський домоглися виготовлення і встановлення на будинку, де народився вчений у Охтирці, відповідної меморіальної дошки.
Щиро вітаємо наших охтирських колег з цим досягненням і від усіх полтавців вдячні за турботу про пам’ять М. Я. Рудинського.

 22 01 21 rudynskiy01

 

В Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського, зберігається невелика колекція археологічних знахідок, що була отримана у результаті рятівних досліджень 2012 р. експедицією Інституту археології НАН України  на селищі черняхівської культури Сердюки І, яке розташоване на захід від смт. Шишаки, Шишацького району (зараз Миргородського району)  Полтавської області. Пам’ятка була частково знищена (близько 1,5 га) кар’єром з видобутку лесу та сучасними грабіжниками з металошукачами.

22 01 21 serduky

Жвавий вогник свічки у нашому динамічному техногенному житті має особливе значення. Запалена свічка – це й романтичний теплий аксесуар свята, це й  джерело світла, яке має чарівну сакральну силу церковної літургії, це необхідний атрибут майже кожного обрядового дійства.  Підсвічник, як і свічка, відіграє важливу роль у створенні певного настрою, причому він часто непросто доповнює її, а й підкреслює красу полум’я, його декоративну функцію. На фото представлений металевий підсвічник кін. ХІХ - поч. ХХ ст. виконаний у стилі Модерн з бароковими навіюваннями.

22 01 20 pidsvichnyk

Цього дня в 1991 році відбувся загальнокримський референдум про державний і правовий статус Криму. У голосуванні взяли участь 1 441 019 осіб, 93,26 % з яких висловилися за відновлення Кримської автономії, що визначило статус Криму у складі України. 12 лютого 1991 року Верховна Рада УРСР прийняла Закон «Про відновлення Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки», введений у дію відповідною постановою.

Причому автономія Криму, згідно рішення Верховної Ради СРСР від 28 листопада 1989 року, повинна була бути відновлена (рос. восстановлена), натомість влада Криму організувала референдум щодо відтворення (рос. воссоздания), але не відновлення, республіки. Тобто у результаті референдуму, який бойкотували кримські татари, було проголошено відтворення автономії як територіальної, а не національно-територіальної кримськотатарської.

22 01 20 krym

22 01 19 selfie

19 січня музеї Полтави долучаться до міжнародного Дня музейного селфі.
Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського зараз зачинений на реставрацію, тому пропонуємо такі варіанти участі:
- викласти у соцмережі минулорічні селфі в музеї;
- відтворити, скопіювати або спародіювати один експонат та викласти фото у соцмережі;
- зробити селфі на фоні фасаду музею!

Зробленi фото додавайте на наші або власні сторінки facebook та instagram із хештегами акції: #MuseumSelfie та #PKMSelfie.
Акція встигла стати традиційною, і зараз до неї наш музей долучається вже вшосте.
На переможців, як і завжди, чекають приємні подарунки!

В експозиції «Унікальні предмети у зібранні музею (Скарбниця)» Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського представлені ушебті — спеціальні статуетки, що зображують людей, як правило зі схрещеними на грудях руками, або з будь-якими знаряддями праці. Необхідні вони були для того, щоб виконувати замість господаря різну роботу в потойбічному світі. Виготовлялися ушебті, зазвичай, з дерева або м'якого каменю — алебастру чи стеатиту.

22 01 18 ushebti

16 січня 2022 року пішов у засвіти відомий вчений у галузі землеробства та агрохімії, багатогранна особистість з величезним творчим потенціалом, добрий друг нашого Музею – Микола Миколайович Опара.

Народився Микола Миколайович 23 лютого 1940 року в селі Мошни Черкаського району Черкаської області. Після закінчення Золотоніського сільськогосподарського технікуму (нині Золотоніський фаховий коледж ветеринарної медицини БНАУ), працював агрономом у колгоспі «Росія» Градизького району (нині Кременчуцький район) Полтавської області.

22 01 17 opara

Патріарх українського гумору Олександр Іванович Ковінька народився 14 січня 1900 р. у с. Плоске на Полтавщині у селянській родині.
Чого тільки не випало на долю талановитого майстра сміху: наймитування, участь у національно-визвольних змаганнях 1917-1921 рр. (боротьба з денікінцями, полон, вступ до лав Червоної Армії), репресії 1934 р. (засуджений до 10 років таборів, реабілітований лише 1956 р.). Однак ніщо не змогло зламати дух письменника. У пам’яті полтавців Олександр Іванович назавжди залишився щиро усміхненим і привітним.

22 01 15 kovinka

Полтавський краєзнавчий музей (нині імені Василя Кричевського) завжди гостинно зустрічав своїх друзів і шанувальників. Його стіни пам’ятають багатьох відомих українських письменників-земляків. Така багатолітня творча дружба сприяла формуванню іменних фондів, матеріали яких є унікальними для побудови нових музейних експозицій. Ось і того зимового дня 1982 року до музею завітав славетний полтавець, відомий український письменник-гуморист Олександр Ковінька, щоб подарувати 2-х томник своїх творів, який щойно побачив світ.
На фото: О. І. Ковінька зі співробітниками відділу історії радянського періоду на музейному подвір’ї.

22 01 15 kovinka