Події
#Музейна_Скарбниця
В експозиції «Унікальні предмети у зібранні музею (Скарбниця)» Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського представлена скульптурна модель із зображенням голови фараона у короні Верхнього Єгипту. Цей експонат, у вигляді шолома з уреєм, є окрасою музейної збірки пам'яток Стародавнього Єгипту. Рельєф виготовлений із вапняка, поверхня добре зашліфована. Розміри: висота 21 см; ширина 19 см; товщина 3,7 см. Місце знахідки Фіви. Саїський період. ХХVІ династія. VII ст. до н. е. Передав до музею у 1912 році П. П. Бобровський.
У давньоєгипетському мистецтві велику роль відігравав канон - тобто сума правил, за якими творили стародавні майстри. На жаль, текстів про єгипетський канон не збереглося. Проте, згадки про їх існування є у єгипетських джерелах. Зрілі майстри створювали зразки моделей для наслідування скульпторам-початківцям. У єгипетському мистецтві зберігалася достатня кількість таких моделей, більшість з яких відноситься до ХХVI саїської династії та епохи еллінізму.
Детальніше:Скульптурна модель. Фіви. Саїський період. ХХVІ династія. VII ст. до н. е.
День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС – пам’ятний день в Україні. Відзначається щорічно 14 грудня. В цей день було закінчено будівництво саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС, де в ніч на 26 квітня 1986 р. сталась техногенна екологічно-гуманітарна катастрофа, спричинена двома тепловими вибухами і подальшим руйнуванням четвертого енергоблока АЕС.
Детальніше:До Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС
Реставраційні роботи у Залі урочистостей Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського тривають. Значну частину приміщення тепер займають риштування, що сягають стелі.
Запрошуємо Вас на віртуальну фотоекскурсію будівельними конструкціями. Адже завдяки встановленню будівельних конструкцій, попри їх основну, ужиткову функцію, у нас з'явилася можливість роздивитися цікаві деталі та хід робіт зблизька.
Детальніше:Реставрація у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського. Риштування.
12 грудня в Україні відзначають День Сухопутних військ Збройних сил України. Це найчисленніший самостійний вид Збройних сил України, головний носій їх бойової могутності, призначений для ведення бойових дій переважно на суходолі.
Як казав класик, «краще гір можуть бути лише гори, у яких я ще не бував!»
У Міжнародний день гір (такий незатишний і зимовий) ми гріємось теплими спогадами про мандри! На світлинах наших колег – атмосфера літа та подорожей, прохолодних світанків, важких і таких жаданих підйомів!
Насолоджуйтесь світлинами та діліться враженнями від власних гірських подорожей в коментарях на музейних сторінках у Facebook та Instagram!
Щороку 10 грудня вболівальники однієї з найулюбленіших в світі ігор за рішенням ООН святкують День футболу! Видовищність, віртуозна майстерність гравців, невпинна жага перемоги – робить її святом мільйонів.
Не менш популярною вона є в Україні.
У нашому Музеї зберігаються цікаві матеріали з більш ніж сторічної історії полтавського футболу (від 1909 р.). Вони репрезентують, як відомі команди міста: «Динамо», «Локомотив», «Ворсклу», так і окремих гравців, зокрема, Івана Григоровича Шарія, тренерів і суддів. Так, у 1990 р., до музейної колекції унікальні фото футбольних колективів першої чверті ХХ ст. передав В. І. Кожемякін, а особисті документи – Павло Павлович Сівицький, який на той час був уже ветераном футболу й спорту.
Колекція порцеляни Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського пишається виробами майстрів різних країн та часів. Безумовно, твори місцевих умільців переважають за чисельністю, однак, і перлини з віддалених куточків світу також представлені у музейному зібранні.
До них належить, зокрема, японське блюдце у стилі Сацума із зображенням синтоїських божеств.
Музейні історії іноді схожі на легенди, іноді – на суху добірку фактичних матеріалів. Але бувають цікаві випадки, що запам’ятовуються своєю незвичністю і унікальністю.
Так, скажімо, ця історія розпочалася в 1969 році, квітневого дня, при будівництві одного з перших багатоповерхових житлових будинків по колишній вул. Дзержинського (а це сучасний ріг Спаської і Пилипа Орлика). Ця чотириповерхівка досі стоїть поряд із будівлею колишньої кондитерської фабрики, неподалік від Спаської церкви. Як годиться, під час будівництва копали котлован. І в ньому робітники натрапили на стародавній погріб XVIII століття. Погріб був доволі значний, кажуть, що за глибиною від 3,5 до 5 м. Він конструктивно мав кілька «поверхів», тобто рівнів, тому поступово просідав. І через це страждали фундаменти довколишніх будинків (якщо ми навіть зараз поглянемо на житловий будинок-чотириповерхівку, що стоїть на розі вулиць, то побачимо на ньому досить таки потужні тріщини). «Відголоски» просідання відчутні й сьогодні.
У експозиції «Унікальні предмети у зібранні музею (Скарбниця)» Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського представлена унікальна річ – вотивний барельєф із зображенням фракійського вершника. Друга половина ІІ – перша половина ІІІ ст. Пізньоримський час. Виготовлений з білого мармуру, поверхня злегка вивітрена, висота – 29.2 см, ширина – 41.5 см, товщина 6.6 – 6.8 см, висота букв напису 0.8 – 1.3 см. У прямокутній рамці зображений вершник у короткому грецькому хітоні й накинутій поверх нього хламіді, котра розвивається вітром. Одяг зібраний у крупні складки. Вершник взутий у короткі чоботи. Ліва рука з вуздою притримує гриву коня, у піднятій, для удару, правій руці – спис. Молодий вершник має курчаве волосся. Кінь модельований з упряжем (вузда, ремені на шиї), перебільшено присадкуватий, ступає з лівої ноги зі статичної пози. Перед вершником завмер дикий кабан, на задньому плані зображене криве дерево життя з незграбно звисаючою змією. На зовнішній плоскій рамці рельєфу внизу вигравіювана тонким зубильцем посвята богу Ауларкену фракійця Дідзаса. Барельєф виявлений у південнофракійському хінтерланді, на півдні Болгарії, близько 1877 – 1878 рр. Привезений до Одеси, пізніше – Києва. Придбаний для музею К. М. Скаржинської у 1890-х рр., а у 1906 р. переданий до музею Полтавського губернського земства.
Детальніше:Вотивний барельєф із зображенням фракійського вершника
Перша декада грудня маркована значною кількістю цікавих, важливих і пам’ятних авіаційних дат. Згадаймо лише декілька.
7 грудня людська цивілізація відзначає Міжнародний день цивільної авіації, як Міжнародний день ООН згідно з рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 6 грудня 1996 року.
Чи можемо ми з Вами існувати без авіації загалом, цивільної зокрема? Відповідь – очевидна. Звичайно, що ні. Перевезення пасажирів, багатотонних вантажів, пошти, постійний трафік, маса неординарних, просвітницьких, експериментальних дій. І це все – АВІАЦІЯ. Про один з таких цікавих експериментів за участі видатного героя, пов’язаного з Полтавою, який відбувся, до речі, також у грудні, ми маємо згадати.
У день Збройних Сил України ми віддаємо шану всім учасникам АТО – ООС – тим, хто нині стоїть на обороні нашої незалежності і тим воїнам, хто з честю виконав свій військовий обов’язок, повернувся на рідну Полтавщину.
Нещодавно Юрій та Олена Загурські із с. Василівки Полтавського району передали до музею карти, якими користувався їхній син, навідник града (БМ-21) Юрій Загурський (1084-2018), який у 2015-2016 роках служив у 93-й окремій механізованій бригаді «Холодний Яр» в Промзоні під Авдіївкою.
Клочко В. – старший науковий співробітник науково-дослідного експозиційного відділу новітньої історії.
