Події

Митропольський Юрій Олексійович (1917–2008) – вчений математик і механік, академік АН УРСР (1961). Заслужений діяч науки УРСР (1967). Герой Соціалістичної Праці (1986). Герой України (2007). Лауреат Золотої медалі імені В.І. Вернадського – найвищої нагороди НАН України (2007). Від 1958 по 1988 – директор Інституту математики НАН України (з 1988 – почесний директор). Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка у Львові.
Народився 3 січня 1917 р.  у  с. Чернишівка Шишацької волості Миргородського повіту Полтавської губ. (нині входить до Шишацької ОТГ Миргородського р-ну Полтавської обл. – 2008, м. Київ). Хрестили його в с. Шишаки, тому часто це село (нині селище) помилково називають місцем народження вченого. Батько, Олексій Савич Митропольський (1883– 1936), працював лікарем у Шишацькій лікарні

22 01 02 mytropolskiy

Територія об’єкту розташована в історичній частині міста, котра формувалась з початку XIX сторіччя на південний схід від центру міста та на захід за межами колишньої Полтавської фортеці, що існувала в ХVІ-ХVІІІ сторіччі. На початку XX ст. в Полтаві на вулиці Стрітенська було побудовано будинок за кошти генерала Петраша. Двоповерховий прибутковий дім був збудований в стилі модерн з елементами класики.
Як житловий будинок він використовувався до початку 1940-вих років. У  1943 році будинок постраждав від пожежі, як і багато споруд у м. Полтава. Після визволення міста від гітлерівський загарбників будинок було відновлено.

22 01 02 budynok petrasha

Колектив Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського щиро вітає Вас з прийдешніми новорічними  святами!!!

#ексклюзив_від_фондів
 
Який Новий рік без карнавалу! А карнавал - це гротескні, яскраві, вишукані маски. Саме такі атрибути новорічного свята зберігаються у фондах нашого музею. Усі вони (загалом 42 штуки) виготовлені студентами кафедри образотворчого мистецтва під керівництвом викладача Кушніренко О.М. у 2009 р. У тому ж році маски були представлені на великій новорічно-різдвяній виставці.

21 12 30 masky01

Про колекцію археологічних знахідок з території Полтавського городища в історичному ареалі Полтави на місці спорудження монументу «Ангел»
У Полтаві мав би стояти пам’ятник «Ангелу – охоронцю християнської родини» на Івановій горі, але не судилося. В цьому повідомленні мова піде про археологічні дослідження на місці спорудження котловану під фундамент ймовірного пам’ятника «Ангел».

21 12 29 arheo

Корисним подарунком для музейної спільноти стало методичне  видання "Гербарій як музейна колекція: комплектування, облік, зберігання", яке вийшло в рамках серії "Практика з досвіду". У виданні викладено основні вимоги комплектування і монтування гербарного аркуша, оформлення гербарної колекції, правила обліку та зберігання гербарію у фондах музеїв і закладів музейного типу. Охарактеризовано необхідні матеріали та обладнання для комплектування гербарію. Викладено особливості збору в природі рослин різних екологічних груп і методика їх сушіння. Методичні рекомендації стануть у нагоді окрім музейників усім небайдужим до природи рідного краю.

21 12 28 gerbariy

В експозиції «Унікальні предмети у зібранні музею (Скарбниця)» Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського представлена бронзова антична монета македонського царя Філіпа ІІ, знайдена у 1991 р. під час археологічних досліджень скіфського городища біля с. Книшівка Гадяцького району (нині Миргородського району) Полтавської області під керівництвом знаного полтавського скіфолога, Петра Якимовича Гавриша (1956 – 2018).

21 12 28 moneta

Улітку 2012 – 2013 рр. Полтавською експедицією Центру охорони та дослідження пам’яток археології управління культури Полтавської облдержадміністрації та Державним підприємством науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України (керівник експедиції Супруненко О. Б.), були проведені науково – рятівні дослідження на ділянці Полтавського городища і поселення літописної Лтави на Івановій (Старополтавській) горі, у південно – східній частині історичного центру м. Полтави у межах пам’ятки археології національного значення (охоронний номер  160001-Н).
На цьому місці добре відомі культурні нашарування роменського, давньоруського і післямонгольського часу, наявні знахідки скіфської доби, черняхівської культури, а також виявлені рештки численних об’єктів доби пізнього українського середньовіччя.

21 12 26 arheo

Архівна спадщина суверенної України являє собою сукупність сотень тисяч фондів, що зберігаються в системі архівів по всій території країни.
24 грудня в Україні відзначається День працівників архівних установ. Це свято було встановлене 30 жовтня в 1998 р. відповідно до Указу Президента України № 1200/98, у якому, зокрема, вказано: «Враховуючи значний внесок архівних установ України у розвиток вітчизняної науки та культури, інші сфери життя суспільства, необхідність подальшого вдосконалення архівної справи та на підтримку ініціативи працівників архівних установ, постановляю: встановити в Україні професійне свято День працівників архівних установ, який відзначати щорічно 24 грудня».

21 12 24 arhiv

Кожен куточок оселі наповнюється тремтливим очікуванням чудес і зимової казки. Дорослі з дітлахами починають прикрашати новорічну ялинку. Що тільки не опиняється на гілочкахпухнастої красуні! Скляні різнокольорові кулі; кумедні скляні тварини, овочі та фрукти; дощик, паперові та електричні гірлянди; грецькі горіхи, замотані у фольгу; яблука та цукерки.
У фондах Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського зберігається численна колекція ялинкових прикрас. Раритетними вважаються вироби середини ХХ ст. На фото представлені скляні іграшки у вигляді засніженого будиночка і фігури Діда Мороза.

21 12 23 igrashki

21 12 21 kanopy

Канопи – у єгиптології посудини, в яких при муміфікації тіла окремо зберігалися внутрішні органи. Після вилучення органи промивалися, а потім занурювалися в канопи з бальзамом. Всього до кожної мумії вельможі додавалося 4 канопи. Покришки каноп, зазвичай, були прикрашені головами 4-х богів – синів Гора (Хора).