Події
Ви б тільки знали, як наш Музей чекав на нову комп'ютерну техніку!
І тут це сталося!!!
Але це більше, ніж новорічне диво і краще, ніж подарунок під ялинку.
Це довіра громади до розвиткових процесів музею! ДЯКУЄМО депутатському корпусу Полтавської обласної ради і Полтавській державній адміністрації та нашому профільному департаменту за підтримку!
Дякуємо, що інвестуєте в музей, а ми, в свою чергу, готуємося з усіх сторін для того, щоб достойно і сучасно зустрічати наших гостей!
6 сучасних ноутбуків!
3 моноблоки!
Для роботи команди музею - це необхідність та можливості!!!
Детальніше:А ви думааєте, що тільки люди отримують Новорічні подарунки?
Різдво – одне з найбільш шанованих українським народом свят. Тож готувалися до нього ретельно і не один день. Пропонуємо вам перенестися у позаминуле століття аби відчути святкову атмосферу передріздвяних клопотів і дізнатися про давні традиції, що з ними пов'язані. Сюжет підготовлено за матеріалами книги: Гавриш П., Гавриш Р., Копил В. Полтавський народний календар. – Полтава, 2002.
Широкому загалу добре відомі такі великі січневі свята, як Різдво, Щедрий вечір і Хрещення Господнє. Та цей місяць має і менш знані, але цікаві своїми традиціями, празники. Першим за календарем серед таких є день пам’яті Святої Великомучениці Анастасії Узорішительниці, який відзначають 4 січня.
Жила Свята у ІІІ столітті в Римській Імперії. Присвятила усе своє життя допомозі ув’язненим за віру християнам, тому її вважають покровителькою невинно засуджених. Узорішителька також оберігає породіль. Жінки при надії моляться їй, аби щасливо народити.
Детальніше:Скоро Настя на помості запросить три празники в гості
У експозиції «Унікальні предмети у зібранні музею (Скарбниця)» Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського представлена яскрава та унікальна річ – жуки-cкарабеї. Виготовлені з фаянсу яскраво-синього та зелено-блакитного кольорів. Скарабей – жук-гнойовик в усі часи історії Єгипту відігравав велику роль у давньоєгипетській релігії і міфології. Культ скарабея був пов′язаний з ідеєю відродження. Жук являється також персоніфікацією життя, самовідродження. Священні скарабеї живляться гноєм тварин, з якого спершу скачують кульки. Стародавні єгиптяни в цій поведінці вбачали прообраз руху Сонця — світила, якому вони поклонялися найбільше.
Митропольський Юрій Олексійович (1917–2008) – вчений математик і механік, академік АН УРСР (1961). Заслужений діяч науки УРСР (1967). Герой Соціалістичної Праці (1986). Герой України (2007). Лауреат Золотої медалі імені В.І. Вернадського – найвищої нагороди НАН України (2007). Від 1958 по 1988 – директор Інституту математики НАН України (з 1988 – почесний директор). Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка у Львові.
Народився 3 січня 1917 р. у с. Чернишівка Шишацької волості Миргородського повіту Полтавської губ. (нині входить до Шишацької ОТГ Миргородського р-ну Полтавської обл. – 2008, м. Київ). Хрестили його в с. Шишаки, тому часто це село (нині селище) помилково називають місцем народження вченого. Батько, Олексій Савич Митропольський (1883– 1936), працював лікарем у Шишацькій лікарні
Детальніше:3 січня 2022 р. виповнюється 105 річниця від дня народження Ю.О. Митропольського
Територія об’єкту розташована в історичній частині міста, котра формувалась з початку XIX сторіччя на південний схід від центру міста та на захід за межами колишньої Полтавської фортеці, що існувала в ХVІ-ХVІІІ сторіччі. На початку XX ст. в Полтаві на вулиці Стрітенська було побудовано будинок за кошти генерала Петраша. Двоповерховий прибутковий дім був збудований в стилі модерн з елементами класики.
Як житловий будинок він використовувався до початку 1940-вих років. У 1943 році будинок постраждав від пожежі, як і багато споруд у м. Полтава. Після визволення міста від гітлерівський загарбників будинок було відновлено.
Детальніше:Памʼятка архітектури колишній особняк генерала Петраша
Колектив Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського щиро вітає Вас з прийдешніми новорічними святами!!!
#ексклюзив_від_фондів
Який Новий рік без карнавалу! А карнавал - це гротескні, яскраві, вишукані маски. Саме такі атрибути новорічного свята зберігаються у фондах нашого музею. Усі вони (загалом 42 штуки) виготовлені студентами кафедри образотворчого мистецтва під керівництвом викладача Кушніренко О.М. у 2009 р. У тому ж році маски були представлені на великій новорічно-різдвяній виставці.
Про колекцію археологічних знахідок з території Полтавського городища в історичному ареалі Полтави на місці спорудження монументу «Ангел»
У Полтаві мав би стояти пам’ятник «Ангелу – охоронцю християнської родини» на Івановій горі, але не судилося. В цьому повідомленні мова піде про археологічні дослідження на місці спорудження котловану під фундамент ймовірного пам’ятника «Ангел».
Детальніше:Про колекцію археологічних знахідок з території Полтавського городища
Корисним подарунком для музейної спільноти стало методичне видання "Гербарій як музейна колекція: комплектування, облік, зберігання", яке вийшло в рамках серії "Практика з досвіду". У виданні викладено основні вимоги комплектування і монтування гербарного аркуша, оформлення гербарної колекції, правила обліку та зберігання гербарію у фондах музеїв і закладів музейного типу. Охарактеризовано необхідні матеріали та обладнання для комплектування гербарію. Викладено особливості збору в природі рослин різних екологічних груп і методика їх сушіння. Методичні рекомендації стануть у нагоді окрім музейників усім небайдужим до природи рідного краю.
Детальніше:Видання "Гербарій як музейна колекція: комплектування, облік, зберігання"
В експозиції «Унікальні предмети у зібранні музею (Скарбниця)» Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського представлена бронзова антична монета македонського царя Філіпа ІІ, знайдена у 1991 р. під час археологічних досліджень скіфського городища біля с. Книшівка Гадяцького району (нині Миргородського району) Полтавської області під керівництвом знаного полтавського скіфолога, Петра Якимовича Гавриша (1956 – 2018).
