Події
У експозиції «Унікальні предмети у зібранні музею (Скарбниця)» Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського представлені унікальні речі – три посудини додинастичного періоду із розкопок на території Верхнього Єгипту.
Перша посудина – ліпна, з глини світло-коричневого кольору. Поверхня лощена. Висота – 9 см, діаметр горловини – 9.2 см, діаметр тулуба – 13.2 см. Збій вінець, дрібні тріщини. Посудина з широким округлим тулубом, широкою горловиною, із потовщеним вінцем і двума маленькими ручками та отвором для просування мотузки. Посудина має заокруглене дно. Вся поверхня розділена на шість частин. Вінце прикрашене п′ятьма групами подвійних хвилястих ліній. Малюнок на посудині нанесений червоно-коричневою фарбою.
Детальніше:ПОСУДИНИ. Додинастичний період. Верхній Єгипет. Глина.
Вона представлена великою кількістю знахідок – 227 одиниць, переважну більшість яких, складають вироби з глини. В цьому повідомленні презентується лише декілька найбільш цікавих предметів. За хронологічною характеристикою, колекція розподіляється на матеріали: скіфського часу (VII – III ст. до н.е.), роменської культури (VIIІ – ІХ ст. н.е.); давньоруського часу (Х – ХІІ ст. н.е.); післямонгольського часу (ХІV ст. н.е.) та пізнього українського середньовіччя (ХVІII ст. н.е.).
Детальніше:Про колекцію археологічних знахідок з території Полтавського городища 2013 року
Гліб Євгенович Котельников – творець першого у світі авіаційного парашута-ранця народився 30 січня 1872 року у Петербурзі, але генеалогічні корені його – полтавські. Тут працював дід Гліба, народився його батько. Та і сам майбутній винахідник переїхав до Полтави у 1889 році, де навчався у 1-й чоловічій гімназії і де через три роки екстерном закінчив Петровський Полтавський кадетський корпус і розпочав військову службу в піхотному полку.
Одруження з Юлією Волковою, донькою відомого полтавського художника, сприяло знайомству і спілкуванню Котельникова з багатьма видатними митцями – М. О. Ярошенком, І. Г. Мясоєдовим, Л. В. Позеном і позитивно вплинуло на становлення його як творчої особистості.
В Україні вшановують пам’ять Героїв Крут – українських студентів, старшин, кавалеристів, учнів, козаків, які 29 січня 1918 року кілька годин намагались зупинити наступ чотирьохтисячного підрозділу Червоної гвардії на Київ. 27 відважників потрапили у полон до більшовиків і були розстріляні. Серед учасників бою було дванадцятеро звитяжців, чиє життя пов`язане з Полтавщиною. Згадаймо трьох із них.
Мала батьківщина Миколи Васильовича Божка-Божинського – село Калкаїв Хорольського повіту Полтавської губернії. Саме там, неподалік сучасного райцентру Семенівка, 23 жовтня 1895 року в дворянській родині народився син Микола. Закінчив Лубенську гімназію, невдовзі переїхав у Київ, навчався в університеті Святого Володимира, долучився до партії соціалістів-революціонерів, працював помічником діловода у міністерстві земельних справ УНР. Разом з однодумцями пішов добровольцем на фронт. У бою під Крутами потрапив у полон і був розстріляний російськими окупантами. 19 березня 1918 року Миколу Божка-Божинського з почестями поховали на Аскольдовій могилі у Києві.
Минулого року науковці відділу природи Полтавського краєзнавчого музею долучилися до Міжнародної орнітологічної акції «Великий зимовий облік птахів». Цьогоріч ми продовжили спостерігати і рахувати пернатих мешканців Полтавського міського парку.
Нагадаємо, що акція була започаткована у 1900 році американським орнітологом Френком Чепменом. Взяти участь у ній може кожен.
В Україні День працівників пожежної охорони відзначався щорічно з 1995 р. – 29 січня, з 2013 р. – 17 квітня, зараз – 17 вересня разом зі співробітниками Державної служби з надзвичайної ситуації (День рятівника України). Ми вдячні всім, хто займається попередженням і гасінням пожеж, за нелегку і таку почесну працю.
У будинку Полтавського музею авіації і космонавтики (Першотравневий проспект, 16), спорудженому на початку ХІХ ст., розміщувалися спочатку гарнізонна гауптвахта, трохи згодом – перша поліційна частина й пожежна команда.
До 300-річчя з дня народження Григорія Сковороди розпочинаємо серію публікацій про цього оригінального мислителя ХVIII ст. під хештеґом #300 років Григорію Сковороді.
Григорій Сковорода провадив життя холостяка, часто змінював місця проживання, конфліктував з більшістю своїх роботодавців (див.: «Григорій Савич Сковорода». Худ.Г.Бахмутов. 1956р. Серія «Портрети класиків української літератури». Світлина з відкритих джерел). За життя жоден його твір не було надруковано. Оригінального філософа проголошували єретиком, простолюдином, мізантропом, іконою сентименталізму. Усі ці суперечливі оцінки свідчать про те, що Сковорода був особистістю неординарною і залишається надзвичайно привабливим для дослідження навіть через 228 років після своєї смерті.
28 січня 1992 року Верховна Рада України прийняла Постанову «Про Державний прапор України», де було зазначено, що національний прапор являє собою прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої – синього кольору, нижньої – жовтого кольору, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3. На той момент синьо-жовтий прапор переможно майорів над Україною вже півроку.
Історія української державної символіки сягає ще часів давньої Русі. Поступово викристалізувалося саме таке поєднання кольорів. Те, що саме синьо-жовтий стяг стане державним, було задекларовано ще у 1990 році, коли ряд міських рад підняли його над українськими містами. Саме його все частіше почали використовувати під час виступів та акцій у 1990-1991 роках.
Детальніше:30 років Постанові Верховної Ради «Про Державний прапор України»
Під час атрибуції китайської холодної зброї Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, увагу дослідників привернув клинок, який на загальному тлі збірки вирізнявся оригінальністю мистецького оздоблення.
У китайській зброярській традиції усю односічну холодну зброю з вигнутим клинком позначають ієрогліфом «дао» - дослівно «меч». Дао традиційно поділяються на кілька груп і мають більш як 2500-річну історію побутування. За цей час клинки пережили еволюцію, яка диктувалася, перш за все, буремною історією війн та міжетнічних конфліктів, що охоплювали Піднебесну імперію.
Нещодавно полтавський лікар, краєзнавець Олександр Володимирович Сірий передав до музею свою книгу "Грунська сотня: реєстри, ревізії, сповідні розписи, метричні записи.1634 - 1794 рр.", що вийшла друком у 2020 р. у полтавському видавництві "Дивосвіт". Вона створена на основі оригіналів документів. У цьому році виповнюється 300 років від дня народження Григорія Сковороди. Йому належать слова, співзвучні з діяльністю Олександра Сірого: "Пізнай свій край..., себе, свій рід, свій народ, свою землю - і ти побачиш шлях у життя...".
В експозиції «Унікальні предмети у зібранні музею (Скарбниця)» Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського експонована візантійська монета Юстіна ІІ 576 – 577 рр., виявлена в ході археологічної розвідки біля с. Андріївка Полтавського району у 1985 р. Монета була знайдена на поселенні середини – третьої чверті І тисячоліття н. е. П. А. Сизовим (жителем с. Гожули Полтавського району), який передав її розвідзагону Полтавського краєзнавчого музею.
Це візантійський фолліс (40 нуммій), викарбуваний у дванадцятий рік правління імператора Юстіна ІІ на Константинопольському монетному дворі. Вага монети – 13,71 г, діаметр – 2,9 х 3,1 см, матеріал карбування – мідь.
Детальніше:Унікальна знахідка візантійської монети у Поворсклі