Події
У 2021 р. до колекції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського надійшов набір сувенірних монет «OLSZTYN» («ОЛЬШТИН»). Набір передав Ольшницький М.П. (1961 р. н.), уродженець Полтавщини, працівник музею (станом на квітень 2021 р.).
Михайло Павлович Ольшницький придбав речі під час перебування в м. Ольштин (Польща) у 2019 р. Наш земляк отримав у цьому місці не тільки роботу, а й можливість ознайомитися з життям іншого народу, його культурою. Про те, що перебування заробітчанина не завершилося колом його професійних обов'язків говорить факт придбання ним сувенірів на місцевому ярмарку під час святкування Дня міста.
В експозиції «Унікальні предмети у зібранні музею (Скарбниця)» Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського представлений фігурний лекіф І ст. до н. е. – ІІ ст. н. е. Виготовлений з сіро-коричневої глини, покритий коричневим лаком. Розміри: висота – 10, 1 см, діаметр вінця – 2, 1 см; корпусу – 5, 5 см; денця – 4, 4 см. Посудина із зображенням жіночого обличчя у фас. Автор передав пишність жіночого волосся двома рядами локонів у вигляді рельєфних кружечків.
Детальніше:Фігурний лекіф. Північне Причорномор’я. І ст. до н. е. – ІІ ст. Глина. Керч.
5 лютого відійшов у вічність Леонід Григорович Тоцький, перелік заслуг і регалій якого займе не одну сторінку: художник-реставратор, художник-монументаліст Київського комбінату монументального мистецтва і корпорації «Укрреставрація», член Національної спілки художників України, член-кореспондент Української академії архітектури (м. Київ). Народився у 1932 році в селі Лехнівці Київської області.
Детальніше:5 лютого відійшов у вічність Леонід Григорович Тоцький
Колекція дендропарку Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського цікава своїми вічнозеленими листяними чагарниками. Серед них – магонія падуболиста (родичка барбарису) із Північної Америки. Родова назва рослині дана на честь американського садівника Бернарда Мак-Магона. Блискучі листочки складного листа чагарнику нагадують листки падуба, від цього і походить видова назва рослини – падуболиста. На батьківщині магонія відома під назвою «орегонський виноград» завдяки темно-синім із сизою поволокою плодам, зібраним у китиці, що нагадують грона дрібного винограду. До речі, рослина є символом американського штату Орегон. Магонія невибаглива у культурі: витримує морози до -300 С, досить посухо-, димо- та газостійка. Всі частини рослини містять біологічно активні речовини, що мають антибактеріальні, жовчогінні, антиоксидантні, сечогінні властивості. Північноамериканські індіанці задовго до приходу переселенців із Європи використовували магонію для приготування тонізуючого чаю. Його пили під час застуди, при порушеннях роботи шлунку, печінки та нирок, застосовували для промивання при захворюваннях шкіри тощо. Завдяки декоративним властивостям магонія припала до душі й флористам, які використовують її для створення зимових букетів і композицій.
Церква Андрія Первозванного знаходиться на південній околиці села. Цей мурований храм є найстарішою збереженою архітектурною пам'яткою Гребінківської громади. У 1730-х рр. поміщик Яків Андрійович Маркович заснував хутір Мечет, який потім перетворився у село Мечет (з 1946 – Грушківка). Коли був збудований перший храм села невідомо. У сусідній Семенівці (Сербинівці) з 1780 по 1818 рр. діяла цвинтарна дерев'яна церква Різдва, збудована Семеном Милорадовичем.
Влітку 2020 року археологічна збірка музею поповнилася новим артефактом козацької доби (Акт вступу № 9 від 20. 07.2020 р.). Знахідку передав мешканець с. Судіївка Полтавського району Микола Ведмідь.
Це – перстень-печатка із гладкою шинкою та з тонким щитком овальної форми, на якому вміщено зображення птаха, корони та вигравіюваних завитків-насічок по периметру щитка. Композиційно зображення обведене двома щільно розміщеними один біля одного колами, які відокремлюють його від загального поля. Виготовлений з бронзи у техніці відливки та гравіювання. Розміри щитка 1,8 х 2,0 см. Патинований, деформований, наявні подряпини та втрати матеріалу.
Український національно-визвольний рух і державотворчі ідеї його визначних провідників постійно проходять сувору перевірку на зрілість реальними подіями вітчизняної історії. У свою чергу тема українського визвольного руху і творення Української держави завжди актуальна для істориків, краєзнавців, музейників та широкого кола вітчизняної громадськості.
Знаковими у цьому відношенні є події кінця січня – початку лютого 1918 року, що мали місце в Києві. У той час, коли зі сходу до Києва підступали війська більшовицької Росії на чолі з М. Муравйовим, у місті спалахнув збройний заколот робітництва заводу «Арсенал» проти Української Центральної Ради (УЦР), підтриманий частиною військ Київського гарнізону, страйкуючим робітництвом та профспілками.
Для Полтавщини ця подія в культурному календарі є особливою. Адже мова не лише про земляка, а й Людину, що залишила вічну сокровенну мудрість, як здобути щастя у бурхливому неспокійному світі. Тож заплановані заходи обіцяють бути цікавими, а головне актуальними.
Так, перший у році Сковороди вже відбувся, 2 лютого. Авторський колектив ГО "Аматорський театр "Малафея" представив пізнавальний фільм "Мандрівний філософ". У ньому Григорія Савича зображено як аскета, який дарував мудрість кожному, хто цього потребував - селянину, священнику, поміщику, просто Людині. Розглянуті також основні поняття філософської концепції. Та чи був він аскетом, мандрівним філософом, проповідником чи звичайним диваком...?
У 2020 році мамологічна колекція нашого Музею поповнилася цінним експонатом – опудалом самки сурка степового (Marmota bobak Mull.). В Україні цю тварину називають по різному: бабак, байбак, свистун. Цікаве поповнення надихнуло науковців відділу природи запровадити традицію проведення музейних інтерактивних уроків, присвячених дню байбака, для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.
Україна, зокрема Полтавщина, славиться традиційною стравою, яка по праву вважається національною. Це – полтавські галушки. Готують їх із тіста вареного в окропі або на пару, використовуючи найчастіше суміш гречаного і пшеничного борошна. Якщо галушки виготовляють без начинки, то пухкі шматочки тіста приправляють відвареним подрібненим м’ясом птиці, змішаним із вершковим маслом та меленим часником. Будь-яку страву подають на стіл у красивому посуді. Представлений на фото набір для галушок «Традиційний» складається з 18-ти предметів, серед яких – макітра для галушок з кришкою, чотири посудини для спецій, одна велика та шість маленьких мисок для сметани, порційні миски для галушок.
