Події
Колекція дендропарку Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського цікава своїми вічнозеленими листяними чагарниками. Серед них – магонія падуболиста (родичка барбарису) із Північної Америки. Родова назва рослині дана на честь американського садівника Бернарда Мак-Магона. Блискучі листочки складного листа чагарнику нагадують листки падуба, від цього і походить видова назва рослини – падуболиста. На батьківщині магонія відома під назвою «орегонський виноград» завдяки темно-синім із сизою поволокою плодам, зібраним у китиці, що нагадують грона дрібного винограду. До речі, рослина є символом американського штату Орегон. Магонія невибаглива у культурі: витримує морози до -300 С, досить посухо-, димо- та газостійка. Всі частини рослини містять біологічно активні речовини, що мають антибактеріальні, жовчогінні, антиоксидантні, сечогінні властивості. Північноамериканські індіанці задовго до приходу переселенців із Європи використовували магонію для приготування тонізуючого чаю. Його пили під час застуди, при порушеннях роботи шлунку, печінки та нирок, застосовували для промивання при захворюваннях шкіри тощо. Завдяки декоративним властивостям магонія припала до душі й флористам, які використовують її для створення зимових букетів і композицій.
Церква Андрія Первозванного знаходиться на південній околиці села. Цей мурований храм є найстарішою збереженою архітектурною пам'яткою Гребінківської громади. У 1730-х рр. поміщик Яків Андрійович Маркович заснував хутір Мечет, який потім перетворився у село Мечет (з 1946 – Грушківка). Коли був збудований перший храм села невідомо. У сусідній Семенівці (Сербинівці) з 1780 по 1818 рр. діяла цвинтарна дерев'яна церква Різдва, збудована Семеном Милорадовичем.
Влітку 2020 року археологічна збірка музею поповнилася новим артефактом козацької доби (Акт вступу № 9 від 20. 07.2020 р.). Знахідку передав мешканець с. Судіївка Полтавського району Микола Ведмідь.
Це – перстень-печатка із гладкою шинкою та з тонким щитком овальної форми, на якому вміщено зображення птаха, корони та вигравіюваних завитків-насічок по периметру щитка. Композиційно зображення обведене двома щільно розміщеними один біля одного колами, які відокремлюють його від загального поля. Виготовлений з бронзи у техніці відливки та гравіювання. Розміри щитка 1,8 х 2,0 см. Патинований, деформований, наявні подряпини та втрати матеріалу.
Український національно-визвольний рух і державотворчі ідеї його визначних провідників постійно проходять сувору перевірку на зрілість реальними подіями вітчизняної історії. У свою чергу тема українського визвольного руху і творення Української держави завжди актуальна для істориків, краєзнавців, музейників та широкого кола вітчизняної громадськості.
Знаковими у цьому відношенні є події кінця січня – початку лютого 1918 року, що мали місце в Києві. У той час, коли зі сходу до Києва підступали війська більшовицької Росії на чолі з М. Муравйовим, у місті спалахнув збройний заколот робітництва заводу «Арсенал» проти Української Центральної Ради (УЦР), підтриманий частиною військ Київського гарнізону, страйкуючим робітництвом та профспілками.
Для Полтавщини ця подія в культурному календарі є особливою. Адже мова не лише про земляка, а й Людину, що залишила вічну сокровенну мудрість, як здобути щастя у бурхливому неспокійному світі. Тож заплановані заходи обіцяють бути цікавими, а головне актуальними.
Так, перший у році Сковороди вже відбувся, 2 лютого. Авторський колектив ГО "Аматорський театр "Малафея" представив пізнавальний фільм "Мандрівний філософ". У ньому Григорія Савича зображено як аскета, який дарував мудрість кожному, хто цього потребував - селянину, священнику, поміщику, просто Людині. Розглянуті також основні поняття філософської концепції. Та чи був він аскетом, мандрівним філософом, проповідником чи звичайним диваком...?
У 2020 році мамологічна колекція нашого Музею поповнилася цінним експонатом – опудалом самки сурка степового (Marmota bobak Mull.). В Україні цю тварину називають по різному: бабак, байбак, свистун. Цікаве поповнення надихнуло науковців відділу природи запровадити традицію проведення музейних інтерактивних уроків, присвячених дню байбака, для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.
Україна, зокрема Полтавщина, славиться традиційною стравою, яка по праву вважається національною. Це – полтавські галушки. Готують їх із тіста вареного в окропі або на пару, використовуючи найчастіше суміш гречаного і пшеничного борошна. Якщо галушки виготовляють без начинки, то пухкі шматочки тіста приправляють відвареним подрібненим м’ясом птиці, змішаним із вершковим маслом та меленим часником. Будь-яку страву подають на стіл у красивому посуді. Представлений на фото набір для галушок «Традиційний» складається з 18-ти предметів, серед яких – макітра для галушок з кришкою, чотири посудини для спецій, одна велика та шість маленьких мисок для сметани, порційні миски для галушок.
У експозиції «Унікальні предмети у зібранні музею (Скарбниця)» Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського представлені унікальні речі – три посудини додинастичного періоду із розкопок на території Верхнього Єгипту.
Перша посудина – ліпна, з глини світло-коричневого кольору. Поверхня лощена. Висота – 9 см, діаметр горловини – 9.2 см, діаметр тулуба – 13.2 см. Збій вінець, дрібні тріщини. Посудина з широким округлим тулубом, широкою горловиною, із потовщеним вінцем і двума маленькими ручками та отвором для просування мотузки. Посудина має заокруглене дно. Вся поверхня розділена на шість частин. Вінце прикрашене п′ятьма групами подвійних хвилястих ліній. Малюнок на посудині нанесений червоно-коричневою фарбою.
Детальніше:ПОСУДИНИ. Додинастичний період. Верхній Єгипет. Глина.
Вона представлена великою кількістю знахідок – 227 одиниць, переважну більшість яких, складають вироби з глини. В цьому повідомленні презентується лише декілька найбільш цікавих предметів. За хронологічною характеристикою, колекція розподіляється на матеріали: скіфського часу (VII – III ст. до н.е.), роменської культури (VIIІ – ІХ ст. н.е.); давньоруського часу (Х – ХІІ ст. н.е.); післямонгольського часу (ХІV ст. н.е.) та пізнього українського середньовіччя (ХVІII ст. н.е.).
Детальніше:Про колекцію археологічних знахідок з території Полтавського городища 2013 року
Гліб Євгенович Котельников – творець першого у світі авіаційного парашута-ранця народився 30 січня 1872 року у Петербурзі, але генеалогічні корені його – полтавські. Тут працював дід Гліба, народився його батько. Та і сам майбутній винахідник переїхав до Полтави у 1889 році, де навчався у 1-й чоловічій гімназії і де через три роки екстерном закінчив Петровський Полтавський кадетський корпус і розпочав військову службу в піхотному полку.
Одруження з Юлією Волковою, донькою відомого полтавського художника, сприяло знайомству і спілкуванню Котельникова з багатьма видатними митцями – М. О. Ярошенком, І. Г. Мясоєдовим, Л. В. Позеном і позитивно вплинуло на становлення його як творчої особистості.
