Події у музеї

Побут та культура українців віддавна були нерозривно пов’язані зі своєрідним серцем будь-якої оселі – піччю. Культ печі традиційно символізував родинний затишок та добробут. Важливим елементом оздоблення та функціональною частиною печі ще з кінця XIV ст. стають кахлі. У другій половині ХІХ ст. авторські роботи гончарів набувають особливого колориту, поєднуючи природне чуття майстра, традиційні орнаменти й техніки із новітніми стилістичними напрямками, що приходять у народне мистецтво.

24 02 06 kahlya

Учасники етнографічного заходу «Народний фольклор Полтавщини про сорочку в побуті та обрядах» слухали народні наспіви про вишиванку, зокрема зафіксовані в них відомості про сировину, особливості виготовлення та оздоблення одягу, носіння та збереження, його використання в родинно-календарній обрядовості. У зразках народнопоетичної творчості вишита сорочка є родовим оберегом, одягом високої мистецької естетики, прикметою національної гідності українців.

24 02 05 kultura01

Сьогодні всі ми радіємо сонечку й передчуваємо настання весни!

Та вчорашній сніг нагадав нам, чому бути у дворику музею варто за будь-якої погоди, а особливо — після снігопаду! Адже завдяки опадам, що нагадують цукрову пудру, наші кам'яні баби проявляють свою древні обличчя.

Саме це у своєму влучному експромті підмітила наша невтомна Олена Халимон, а ми принагідно гукаємо вас у гості за будь-якої погоди, бо завжди маємо чим здивувати!

24 02 04 halymon

4-го лютого 2024 року для ліцеїстів Полтавського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Віталія Грицаєнка Полтавської обласної ради, у рамках меморандуму про співпрацю, співробітником Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Прохватілом Р. В. проведено тематичну екскурсію виставкою «Війна впритул».
«Війна впритул» — виставковий проєкт, який за допомогою кругових панорам у форматі 360°, відео з дронів та 3D-моделювання в деталях демонструє світовій спільноті, як виглядає геноцид української нації.

24 02 04 vystavka01

4-го лютого 2024 року для ліцеїстів Полтавського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Віталія Грицаєнка Полтавської обласної ради, у рамках меморандуму про співпрацю, співробітником Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Прохватілом Р. В. проведено тематичну екскурсію виставкою «Війна впритул».
«Війна впритул» — виставковий проєкт, який за допомогою кругових панорам у форматі 360°, відео з дронів та 3D-моделювання в деталях демонструє світовій спільноті, як виглядає геноцид української нації.

24 02 04 vystavka01

Цей тиждень був надзвичайно насичений на події! Сьогодні хочемо згадати ще одну, до якої наші музейники долучилися як підтримливі друзі та колеги.

В останній день січня науковці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського відвідали презентацію книги «Топонімія Полтави (омоніми, гідроніми, дрімоніми): історико-географічний аналіз». Автор монографії Леонід Булава — український географ, кандидат географічних наук, краєзнавець, методист, фахівець, щиро закоханий у свою справу, в історію і природу рідної Полтавщини.

24 02 04 bulava01

Гнат Стеллецький був людиною непересічного сильного характеру; він був гордим, яскравим, наполегливим та невтомним дослідником; він був археологом та першим українським спелеологом; він був людиною із гарячим, авантюрним серцем. Сьогодні, в 146-ту річницю від дня його народження, прийшов час розповісти його три його історії.

24 02 03 steleckiy01

Володимир Іванович Самійленко — український поет, драматург, перекладач. Народився 22 січня (3 лютого) 1864 р. у с. Великі Сорочинці Миргородського повіту Полтавської губернії. Був сином поміщика І. Лисевича й колишньої кріпачки О. Самійленко. Виховувався у родині О. Трохимовського. Спершу навчався у дяка, згодом — у Миргородській початковій школі, протягом 1875-1884 рр. — у Першій чоловічій гімназії м. Полтави. У 1884-1890 рр. навчався на історико-філологічному факультеті Київського університету, але державних іспитів не складав, замість диплому отримав свідоцтво про залік 8 семестрів.

24 02 03 samoylenko01

2 лютого в Україні відзначають свято Стрітення Господнього, одне з найбільших християнських свят і в українській народній традиції — день зустрічі зими й весни.

Це свято співробітниці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олена Устименко, Світлана Якуненко та Дар'я Воронкіна відзначили з учнями Початкової школи №43. Діти з 1 по 4 клас дізналися про традиції святкування Стрітення, пограли в обрядові ігри, якими закликали весну, а на останок кожен і кожна зробили особистий оберіг — Стрітенську свічку!

24 02 02 stritenya01

2 лютого 2024 року науковці музею взяли участь у заході, присвяченому Всесвітньому дню водно-болотних угідь, організованому фахівцями Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної військової адміністрації. Зустріч відбулася у затишному залі Полтавського державного аграрного університету. Учасники екологічного свята переглянули документальний фільм "І кожна річка" (режисерка Олеся Моргунець-Ісаєнко), що був презентований в рамках Міжнародного фестивалю документального кіно Docudays.

24 02 02 bolota01

Щороку 2 лютого у багатьох країнах світу відзначають День бабака. Ця традиція бере початок у США, де вперше його відзначили 1886 року. Вважається, що цього дня за поведінкою гризунів можна визначити, наскільки ранньою буде весна. Якщо бабак вигляне з нори, погуляє навколо і потім повернеться досипати — весна буде ранньою і теплою. А якщо бабак визирне і відразу втече назад в нору, то ще шість тижнів буде холодно. Звісно, ці прогнози не завжди точні. До того ж у країнах з різними кліматичними умовами тварини прокидаються від зимового сну у різний час.

24 02 02 babak01