Події у музеї
Серед національних пріоритетів і завдань, визначених державною політикою України, наразі знаходиться прискорення цифрового розвитку галузі культури відповідно до стандартів європейського та світового рівнів. Потужні можливості для цього відкриває діджиталізація Музейного фонду України.
Запрошуємо всіх охочих на відкриття етнографічної виставки з фондів Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського "Весняне сонце землю розбудило", яке відбудеться 20 березня 2024 року о 15.00 у виставковій залі Полтавського літературно-меморіального музею В. Г. Короленка (вул. Короленка, 1).
Виставка присвячена відображенню в народному побуті та мистецтві символіки та обрядів релігійних свят початку весни.
Комплексною метою проведення Генерального слідства про маєтності протягом 1729–1730 рр. були ревізія, розмежування земельної власності, зʾясування кількості дворів, які підлягають оподаткуванню, перевірка прав козацької старшини та православного духовенства на маєтки. Ці заходи проводили задля обґрунтування вилучення у приватних власників земель, які призначалися на булаву, тобто для утримання гетьмана. Колізія полягала в тому, що багатьма маєтками заволоділи сторонні особи в результаті свавільних роздач. У той же час решта маєтків, володіння якими не суперечило правам регіментаря й документально підтвердилося, залишалися за приватними власниками.
Детальніше:До 295-ї річниці проведення Генерального слідства про маєтності
Сьогодні Марія Пісцова, наукова співробітниця Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, провела етнографічний інтерактивний захід «Весна усім красна» для учнів 5-го класу ліцею № 13 «Успіх».
Ім'я Володимира Вернадського (1863-1945) назавжди вкарбоване у літопис Полтавщини. У колекції нашого Музею зберігається понад 1000 предметів, пов'язаних із життєвим та науковим шляхом всесвітньовідомого вченого. Напередодні 161 річниці з дня народження Володимира Івановича наш Музей отримав незвичайний подарунок — листівку, яка була доставлена поштою із Української антарктичної станції "Академік Вернадський". На лицевій стороні зображено крячка антарктичного (автор фото Сергій Глотов), а на звороті вміщено поштовий штемпель, печаті, дарчі написи та автографи учасників 28-ї Української антарктичної експедиції.
Непоправна втрата спіткала археологічну спільноту та скіфологів України.
Пішов із життя молодий учений, кандидат історичних наук, патріот України, справжній захисник-воїн, дослідник Більського городища, добрий друг нашого музею Олексій Крютченко (1987-2024).
Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким Олексія.
Легких тобі хмаринок, Друже…
Українська еміграція пройшла тернистий історичний шлях, що проліг крізь століття та включає в себе три еміграційні періоди.
Особливо чисельними були друга і третя хвилі еміграції. Після поразки УНР друга хвиля еміграції, що осіла в Чехії, заснувала Господарчу академію в Подебрадах, Український Вільний Університет (далі – УВУ) у Празі, пізніше – Українську Вільну Академію, Наукове товариство імені Тараса Шевченка. Після Другої світової війни УВУ переїхав до Мюнхена, де його ректором став Вадим Щербаківський, що до еміграції тісно був пов’язаний із Полтавським краєзнавчим музеєм.
Ліцей № 17 «Інтелект» постійно співпрацює з Полтавським краєзнавчим музеєм імені Василя Кричевського. Ось і сьогодні ще два класи ліцею стали учасниками популярного інтерактивного заходу «Як чумаки по сіль їздили».
Діти не лише довідалися чимало цікавого про одне з найшанованіших занять українців, а й спробували себе у ролі хоробрих чумаків. Під час цікавих конкурсів вони «зібрали» свої вози у далеку мандрівку, навчилися «керувати» волами, розпізнали всі небезпеки, що могли статися у дорозі й, звісно, обрали отамана і кашовара та «повернулися» з різним крамом.
На початку березня Олександр Васильович Пелипенко, мешканець м. Полтави, передав до нашого музею вісім мистецьких творів знаного майстра порцеляни, аквареліста, кераміста І. М. Віцька (1930–2011). Серед них — декоративні напільні глиняні вази «Галя», «Гуцул» та скульптури «Сестрички» й «Енеєць». Вироби датовані 1976 р., виконані автором у традиціях полтавського гончарного осередку, вкриті поливою та вирізняються приємною кольоровою гамою.
У березні 2024 р. виповнюється 95 років від передачі Всеукраїнською академією наук (ВУАН) Полтавському державному музею імені В. Г. Короленка (тепер Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського) і Полтавській Спілці мисливців унікального заповідного об’єкту — «Академічного степу».
Ця кам’яна баба має досить цікаву історію. Саме її намалював Тарас Григорович Шевченко. На півдні Полтавщини поет відвідав с. Шедієво (раніше Новосанжарського району), де оглянув і замалював Поорільські краєвиди та скульптурні антропоморфні половецькі стели. Серед малюнків митця – «Пейзаж (краєвид) з кам’яними бабами», датований 1845 роком.
Місцезнаходження зображених скульптур свого часу було ідентифіковане П. Журом. А ще раніше у Нехворощанському сільському краєзнавчому музеї (1972 рік) був виявлений уламок однієї із скульптур, що надто походив на відтворену Шевченком стелу.
